Венеційська комісія у своєму висновку, який є в розпорядженні  «Європейської правди», закликає, зокрема,  поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності».

Також експерти Ради Європи просять переглянути зобов'язання, пов'язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями, уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини» та ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються перегляду й інших законів, зокрема щодо «обмеження свободи використання мови меншин та диференційоване ставлення до мов меншин» та права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо «Венеційка» просить учергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

Відверто упередженим та частково неадекватним назвав висновок Венеційської комісії  народний депутат України Володимир В'ятрович.

Володимир В'ятрович

«Для будь-кого (крім членів Венеційської комісії) очевидно, що якщо поруч висять, наприклад, вивіски угорською і українською мовами, то вивіска українською ніяк не порушує прав угорської меншини. А поради дозволити вивіски без україномовного варіанту взагалі жодного стосунку до захисту меншин не мають і є закликом до дискримінації українців у власній державі», — зазначає В'ятрович.

Він також пише, що комісія вирішила надати рекомендації на тему законів про державну мову, про освіту й про медіа, про що її взагалі ніхто не просив. «Штучно протиставляючи захист державної мови правам меншин, Венеційська комісія рекомендує скасувати важливі норми, які захищають українську мову», — заявляє Володимир В'ятрович. Ідеться, зокрема, про вимоги закону про медіа, що українською мовою має бути 90% програм на загальноукраїнських і 80% на регіональних каналах, а також закону про мову, що 50% асортименту книжок у книгарнях має бути українською.

«На зауваження української сторони, що в аналогічній ситуації більше сприяння мовам ЄС у законодавстві Латвії Венеційська комісія визнала правомірним, у висновку міститься феноменальна відповідь: мовляв, Латвія член ЄС, а Україна лише кандидат. Тому їм можна, а вам ні», — пише Володимир В'ятрович.

Читайте також:

• Чи має право Максим Бужанський не розмовляти в ефірі українською?

Закон «Про національні меншини (спільноти)» набув чинності в Україні в березні 2023 року. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС. Україна не зверталася по такий висновок перед ухваленням закону в грудні 2022 року, хоча й використала попередні висновки.

Фото: Getty Images; Володимир В'ятрович / фейсбук