
«Ворогів ще не було». Що сказали і чого не сказали на дискусії про вступ України до ЄС
«Ворогів ще не було». Що сказали і чого не сказали на дискусії про вступ України до ЄС


Приводом для дискусії став візит єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. Цього дня вона вже встигла зустрітися з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, після чого поділилася своїм баченням європейського майбутнього України.
Разом із Кос у дискусії взяли участь віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко та експерт Європейського політичного інституту у Києві (ЕPIK) Джеральд Кнаус.
Марта Кос почала виступ із нагадування про умови, в яких Україна виконує своє «домашнє завдання».

«Жодна країна не прагнула здобути членство в ЄС в таких умовах, як це робить Україна», - сказала вона. За її словами, вперше в історії ЄС з’явилися реальні вороги розширення - ті, хто свідомо прагне краху країни-кандидата і самого Європейського Союзу.
На шляху інших держав-кандидатів також були труднощі, політичні кризи, складні реформи й болючі компроміси. Але не вороги.

Український випадок, як підкреслила Кос, особливий ще й тому, що успіх інтеграції потрібен не лише Києву.
«[Україна] стала військовою міццю Європи, а ми можемо допомогти вам стати економічною міццю. Ми потрібні один одному», - сказала єврокомісарка.
Як повідомили під час заходу, 15 червня має відбутися міжурядова конференція між Україною та ЄС — формальний старт переговорів у межах першого фундаментального кластера, який охоплює верховенство права, антикорупційну політику та судову реформу.
Решту п’яти кластерів Кос розраховує відкрити вже в липні.
«Зараз абсолютний пріоритет - відкрити всі кластери», - підсумувала вона.
Тарас Качка своєю чергою заявив, що протягом наступних 12–18 місяців Україна може закрити більшість переговорних розділів і вже у 2027 році вийти на підписання договору про вступ.
Втім, Кос дипломатично нагадала про іншу сторону процесу:
«Довіра будується поступово, але інколи її можна втратити буквально за одну ніч».
Експерт Європейського політичного інституту в Києві EPIK Джеральд Кнаус спробував заземлити дипломатичний оптимізм конкретними цифрами. Він навів приклад із 33 зобов’язань України, серед яких виконаними наразі позначені лише чотири.

Менше восьми відсотків.

На тлі розмов про можливе підписання договору про вступ уже за рік ця цифра звучить доволі отверезливо.
Кнаус також розкритикував ініціативу Франції та Німеччини щодо спрощеної інтеграції Молдови та країн Балкан.На його думку, якщо ЄС готовий шукати політичні рішення для прискорення процесу, то Україна має на це не менше підстав.

Олександр Корнієнко взявся озвучити те, про що в подібних дискусіях зазвичай говорять значно обережніше.
«Важко бути на передовій ухвалення законів, коли нас (народних депутатів - “ДМ”) лише 390 із 450, а проти нас - 40 справ наших "блискучих" антикорупційних органів», - сказав він.
Ця репліка стала чи не єдиним моментом дискусії, коли прозвучало нагадування про внутрішньополітичну ціну євроінтеграції та навантаження на українські інституції. В той час, як Марта Кос застерегла, що прагнення в ЄС має залишатися стратегічним курсом, а не предметом політичних дебатів, якщо Україна ставить собі таку мету.

Водночас Корнієнко запевнив, що Верховна Рада готова працювати і в липні, і в серпні.
Прозорий натяк на те, що Україна вже зачекалася прискорення процесу.













