Апеляційний суд залишив чинним вирок для Максима Буткевича у вигляді 13 років ув’язнення, але зарахував час його перебування під вартою
Апеляційний суд залишив чинним вирок для Максима Буткевича у вигляді 13 років ув’язнення, але зарахував час його перебування під вартою
Сьогодні Апеляційний військовий суд у Московській області розглянув апеляційну скаргу на вирок українському військовослужбовцю, правозахиснику, журналісту Максиму Буткевичу.
Суд частково змінив вирок Буткевичу: залишивши чинним 13 років ув’язнення, судді ухвалили рішення зарахувати в них фактичний час його перебування під вартою з 19 серпня 2022 року, тобто з моменту, коли Міністерство оборони РФ підтвердило, що Буткевич перебував у СІЗО. Про це повідомило російське видання «Медиазона», яке вело онлайн-трансляцію із судового засідання.
Як інформує «Медиазона», співробітники консульств Німеччини, Великої Британії та Франції прийшли підтримати Максима Буткевича. Також на засіданні були присутні правозахисники «Меморіалу» Олег Орлов та Світлана Ганушкіна.
На засідання подали акредитації чотири журналісти. Фото- і відеозйомку дозволили лише у перервах, але не під час судового процесу.
Сам Буткевич брав участь у засіданні за допомогою відеозв’язку з Луганська.
Український військовополонений повідомив, що сьогодні зранку вперше зміг поспілкуватися зі своїм адвокатом за згодою, якого обрав сам.
Буткевич звернувся до суду з проханням зарахувати до терміну свого відбування покарання ті вісім з половиною місяців, що провів у СІЗО. Як пише «Медиазона», він також просив суддів пом’якшити вирок.
«Я хотів би лиш виразити вдячність всім тим людям, яким небайдужа моя доля і всіх українських військовополонених, які зараз у складній ситуації. Люди, які перебувають у статусі або військовополонених, або вже засуджених, теж весь час думають не тільки про рідних та близьких, але й про всіх, хто залишився на свободі, хто перебуває в Україні, і всі сподіваються, що військовополонених звільнять», — сказав у своєму останньому слові Максим Буткевич.
Під час перерв судового засідання з ним мали змогу поспілкуватися правозахисники Олег Орлов та Світлана Ганушкіна.
Максим Буткевич повідомив їм, зокрема, що зараз умови його утримання, «враховуючи обставини, нормальні».
«Ставлення добре. Насилля зараз не застосовується. На здоров'я скарг серйозних зараз немає», — сказав він.
Буткевич також розповів, що за весь час свого перебування під вартою отримав лише один лист, в якому його вітали з днем народження, хоча насправді листів йому надсилали багато. «І листівка. Абсолютно абстрактна. Мабуть, тому й дійшла», — припустив він.
Наприкінці відеозв'язку із Максимом Буткевичем його адвокат сказав: «Чекаємо на обмін. Немає обміну — пишемо касацію».
Адвокат Максима Буткевича в апеляційній скарзі до Апеляційного військового суду в Московській області посилався на публікацію видання «Ґрати» про те, що Буткевич не міг бути в Сєверодонецьку 4 червня 2022 року. Слідство ж натомість стверджувало, що цього дня правозахисник нібито вистрілив із гранатомета в під'їзд житлового багатоповерхового будинку, де ховалися дві місцеві мешканки.
Раніше видання «Ґрати» знайшло докази того, що Буткевич не перебував на Донбасі принаймні до 14 червня, про що свідчить його листування з колегами та близькими в той час.
Нагадаємо, 10 березня 2023-го «суди» тимчасово окупованих росіянами частин Донецької та Луганської областей засудили Максима Буткевича до 13 років ув'язнення. Також окупанти засудили двох військовослужбовців ЗСУ — Віктора Похозея та Владислава Шеля — до 8,5 та 18,5 років позбавлення волі відповідно.
Окупанти «за доказами, що зібрані Слідчим комітетом Росії», звинуватили українців у «жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів». Буткевича так званий «суд» вважає винним у «замаху на вбивство двох осіб» та «умисному ушкодженні чужого майна» в місті Сєверодонецьк.
Максим Буткевич у березні 2022 року вступив до лав ЗСУ, а в червні потрапив у російський полон у районі Золотого і Гірського в Луганській області. У Міноборони Росії підтвердили, що його тримали в полоні на тимчасово окупованій території Луганської області.
До великої війни Буткевич займався правозахисною і журналістською діяльністю. Був координатором та співзасновником проєкту «Без кордонів», спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидії мові ворожнечі. Співзасновник Центру прав людини Zmina. Входив до правління українського представництва Amnesty Іnternational та громадської ради при МВС. Максим Буткевич є одним із засновників «Громадського радіо». Як журналіст співпрацював з ВВС та з українськими телеканалами.
Українські правозахисники, МЗС України, а також депутати ПАРЄ закликали звільнити Максима Буткевича.
Фото: «Медиазона»