22 серпня підконтрольний Росії суд розглядатиме скаргу на вирок правозахиснику, військовому Максиму Буткевичу

22 серпня підконтрольний Росії суд розглядатиме скаргу на вирок правозахиснику, військовому Максиму Буткевичу

15 Серпня 2023
520
15 Серпня 2023
14:38

22 серпня підконтрольний Росії суд розглядатиме скаргу на вирок правозахиснику, військовому Максиму Буткевичу

520
10 березня цього року «суди» тимчасово окупованих росіянами частин Донецької та Луганської областей засудили Буткевича до 13 років ув'язнення.
22 серпня підконтрольний Росії суд розглядатиме скаргу на вирок правозахиснику, військовому Максиму Буткевичу
22 серпня підконтрольний Росії суд розглядатиме скаргу на вирок правозахиснику, військовому Максиму Буткевичу

22 серпня о 10:00 у Першому апеляційному суді загальної юрисдикції має відбутися розгляд апеляційної скарги на вирок військовослужбовцю, правозахиснику, журналісту Максиму Буткевичу. Про це повідомив Центр захисту прав людини «Меморіал».

Суддею апеляційного суду буде Лариса Ізотьєва. Як уточнює «Меморіал», у 2021 році Ізотьєва визнала законним вирок доценту кафедри ракетних двигунів Московського авіаційного інституту Олексію Воробйову. 42-річного вченого засудили до 20 років колонії суворого режиму за державну зраду та інші злочини. За версією ФСБ РФ, він передав секретні дані Китаю. За словами адвоката Воробйова, єдиний доказ звинувачення — висновок експертизи, яка виявила на карті пам’яті мобільного телефону рештки пилу, характерного для Китаю.

У понеділок, 14 серпня, Центр захисту прав людини «Меморіал» оприлюднив заяву, в якій, зокрема, наголосив, що «завдяки Максиму було врятовано не одне людське життя», і закликав до якомога оперативнішого звільнення Буткевича у межах обміну військовополоненими.

«Щодо Максима Буткевича були порушені мінімальні стандарти правосуддя, — йдеться у заяві "Меморіалу". — Захисника, з яким уклали угоду його близькі, не допустили до його захисту у суді першої інстанції і навіть не поінформували про дату судового розгляду. Суд цинічно ігнорував свідчення того, що Буткевич не міг перебувати 4 червня — у день, коли був скоєний злочин, в якому його звинувачують, — там, де це сталося.

Ми цілком поділяємо позицію Human Rights Watch щодо того, що в ситуації, коли “наявні численні докази того, що на підконтрольних Росії територіях Луганської та Донецької областей затриманих піддають тортурам та позбавляють усіх процесуальних прав”, “немає сумнівів у тому, що Максим зробив “зізнання” під фізичним та психологічним тиском, не виключено, що в результаті тортур. Як застосування до військовополоненого тортур, так і винесення йому вироку без дотримання стандартів справедливого суду, — це серйозне порушення Женевських конвенцій».

У червні цього року стало відомо, що Апеляційний військовий суд у Московській області розгляне скаргу на вирок Буткевичу.

Адвокат Максима Буткевича в апеляційній скарзі посилався на публікацію видання «Ґрати» про те, що Буткевич не міг бути в Сєверодонецьку 4 червня 2022 року. Слідство ж натомість стверджувало, що цього дня правозахисник нібито вистрілив із гранатомета в під'їзд житлового багатоповерхового будинку, де ховалися дві місцеві мешканки.

Раніше видання «Ґрати» знайшло докази того, що Буткевич не перебував на Донбасі принаймні до 14 червня, про що свідчать його листування з колегами та близькими в той час. 

Нагадаємо, 10 березня 2023-го «суди» тимчасово окупованих росіянами частин Донецької та Луганської областей засудили Максима Буткевича до 13 років ув'язнення. Також окупанти засудили двох військовослужбовців ЗСУ — Віктора Похозея та Владислава Шеля — до 8,5 та 18,5 років позбавлення волі відповідно.

Окупанти «за доказами, що зібрані Слідчим комітетом Росії», звинуватили українців у «жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів». Буткевича так званий «суд» вважає  винним у «замаху на вбивство двох осіб» та «умисному ушкодженні чужого майна» в місті Сєверодонецьк.

Максим Буткевич у березні 2022 року вступив до лав ЗСУ, а в червні потрапив у російський полон у районі Золотого і Гірського в Луганській області. У Міноборони Росії підтвердили, що його тримали в полоні на тимчасово окупованій території Луганської області.

До великої війни Буткевич займався правозахисною і журналістською діяльністю. Був координатором та співзасновником проєкту «Без кордонів», спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидії мові ворожнечі. Співзасновник Центру прав людини Zmina. Входив до правління українського представництва Amnesty Іnternational та громадської ради при МВС. Максим Буткевич є одним із засновників «Громадського радіо». Як журналіст співпрацював з ВВС та з українськими телеканалами.

Українські правозахисники, МЗС України, а також депутати ПАРЄ закликали звільнити Максима Буткевича.

Фото: скриншот

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
520
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду