Низка українських громадських організацій і медіа вимагають від влади відкрити державні реєстри та поновити доступ до публічної інформації. Про це йдеться у їхній заяві, оприлюдненій 6 березня на сайті «Руху Чесно».

Заявники нагадали, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка державних інституцій приховала частину публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних про свою роботу, закриа держреєстри та призупинила інформування про свою роботу. 

Основним обґрунтуванням цього стали міркування безпеки, хоча аналіз свідчить, що далеко не для всіх даних підходить таке пояснення і їх закривали з інших міркувань, ідеться у заяві. 

Підписанти вважають, що така політика суттєво погіршила прозорість роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес.

Заявники наголошують, що закриття держреєстрів і відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності й, що найголовніше, — до втрати довіри до ключових державних інституцій. 

«В умовах війни це має руйнівні наслідки, адже війна не стала перепоною для корупції, а закритість публічної інформації створила підґрунтя для її поширення. Тому ми бачимо за останній час низку антикорупційних розслідувань, які викривають зловживання політиків і чиновників на найвищому рівні», — йдеться у заяві.

Автори заяви відзначають, що через закриття доступу до даних журналісти проводять розслідування корупційних діянь завдяки своїм джерелам інформації. Водночас тотальна закритість може скласти враження у суспільстві, що парламент і керівництво уряду можуть покривати корупцію в державі, оскільки саме ці органи влади впливають на політику щодо доступу до даних.

Крім того, автори заяви наголошують, що обмеження доступу до інформації може бути виправданим під час війни лише у деяких і чітко визначених випадках. За їхніми словами, громадські організації та ЗМІ неодноразово писали про те, що є межа між питаннями безпеки та підзвітністю державних органів та органів місцевого самоврядування. 

Водночас заявники звертають увагу, що відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур. 

«Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану», — йдеться у заяві. 

Також автори заяви наголосили, що доступ до відкритих реєстрів і баз даних для приватного сектору є критично важливим з точки зору перевірки доброчесності підрядників, клієнтів, партнерів і потенційних працівників, а отже — гарантією безпеки та економічної стабільності як конкретної компанії, так і держави в цілому. 

Крім того, йдеться у заяві, підприємці мають змогу активніше долучатися до антикорупційного моніторингу та контролю дій влади, а також допомагати з реалізацією санкційної політики у боротьбі з державою-терористом.

«Відкриті дані допомагають економити кошти платників податків, розвивати бізнес-середовище та запобігають корупції. Тому має бути знайдено чіткий баланс між питаннями національної безпеки й оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що зокрема говорили і на міжнародній конференції в Лугано», — йдеться у заяві. 

Виходячи з вищевикладеного, підписанти заяви вважають, що держава повинна невідкладно відновити:

• декларування для контролю доходів політиків і чиновників та співставлення їхнього рівня життя з отриманими коштами;

• звітування для партій за отримане державне фінансування;

• повноту інформації про роботу народних депутатів на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів;

• відновити доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інших реєстрів Міністерства юстиції України з урахуванням законних обмежень та обґрунтуванням неможливості оприлюднення;

• посилити контроль за дотриманням Закону «Про доступ до публічної інформації», оскільки низка органів влади та органів місцевого самоврядування зловживають воєнним станом і не надають інформацію громадянам;

• відновити доступ до тієї частини інформації у судовому реєстрі, яка була прихована всупереч Закону «Про доступ до судових рішень»;

• відкрити реєстр арештованих активів, що адмініструється АРМА;

• відкрити аукціони на Prozorro та оприлюднювати угоди закупівель;

• розпочати роботу з оприлюднення розпорядниками публічної інформації у формі відкритих даних згідно з Постановою #835, а у випадку неможливості оприлюднення даних, оприлюднювати результати трискладового тесту з обґрунтуванням неможливості оприлюднювати дані.

Заяву підписали:

• «Рух Чесно»;
• Центр протидії корупції;
• «Наші гроші»;
• Інститут законодавчих ідей;
• Антикорупційний штаб;
• StateWatch;
• ZN.UA;
• Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC);
• Фундація DEJURE;
• Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан»;
• «Главком»;
• Bihus.Info;
• LIGA.net;
• Соня Кошкіна, шеф-редактор «Лівого берега»;
• Українська правда;
• Детектор медіа;
• Смарт Медіа;
• Громадський контроль.Відкритість.Прозорість.Підзвітність;
• Запорізький центр розслідувань;
• Надія Бабинська-Вірна, експертка з відкритих даних;
• Електронна демократія;
• Центр політичних студій;
• Інтегріті ЮА;
• Центр спільних дій;
• Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»;
• Активна Громада;
• YouControl;
• Громадська організація «Асоціація відкритих даних»;
• Комітет виборців України;
• Центр економічної стратегії;
• UNIC;
• Бюро соціальних та політичних розробок;
• ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди»;
• Центр з доступу до інформації;
• Інститут масової інформації;
• Коаліція «Запорізька Рада Реформ»;
• Clarity Project та Clarity App;
• ГО «Громадський холдинг "Група впливу"»;
• ГО «Автомайдан Вінниччина»;
• Анастасія Руденко, головна редакторка онлайн-видання «Рубрика»;
• ГО «Інститут успішного міста»;
• ГО «Східний Варіант»;
• Офіс ефективного регулювання BRDO;
• Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»;
• ГО «ЕкоЗапоріжжя»;
• ГО «СТАН»;
• Центр Розвитку Інновацій;
• «Доступ до Правди»;
• Платформа прав людини;
• VOX Ukraine;
• Інститут економічних досліджень та політичних консультацій;
• ГО «Запоріжжя Велосипедне»;
• RISE Україна;
• Центр політико-правових реформ;
• Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN;
• Фонд «Право і демократія»;
• Одеський інститут соціальних технологій;
• ГО «Фонд місцевої демократії»;
• ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень»;
• ГО «Волинський інститут права»;
• Центр досліджень місцевого самоврядування.

Ілюстрація: «Рух Чесно»