Про запуск Реєстру зруйнованих об'єктів культурної спадщини України  оголосили на спільному брифінгу представники ГО «Антикорупційний штаб», Міністерства відновлення, Міністерства цифрової трансформації, Київської школи економіки та Офісу генпрокурора, повідомив пресрелізом «Антикорупційний штаб».

На брифінгу визначили потребу у створенні нових цифрових рішень, необхідних для збору доказів злочинів росіян, забезпечення прозорості та підзвітності відновлення всіх зруйнованих та пошкоджених об’єктів.  

«Ми хочемо визначити потребу в тих рішеннях, які будуть спрямовані на допомогу в залученні коштів на відбудову, а також на моніторинг їхнього  прозорого використання», — наголосила Євгенія Вірлич, заступниця голови правління ГО «Антикорупційний штаб».

Розвиток таких цифрових технологій допоможе у майбутньому прозорій відбудові України та покаранню тих, хто руйнує українську інфраструктуру.

«Антикорупційний штаб» з перших днів повномасштабного вторгнення фіксує зруйновані та пошкоджені об’єкти. ГО створила Карту руйнувань та відновлення — єдиний подібний інструмент у формі відкритих даних. Відтепер розпочато фіксацію і зруйнованих об’єктів культури та пам’яток — за допомогою застосунку Pact Providence. Цей програмний додаток допомагає у формі верифікованих відкритих даних збирати інформацію про об’єкти та фіксувати їх зі збереженням метаданих.

«Наша мета — зафіксувати кожен злочин, завданий діями росіян. Саме тому ми створили список об’єктів, зібраних у формі відкритих даних за допомогою цієї технології. Адже ці фото неможливо підробити», — наголошують у ГО.

Старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE) Айдер Халілов зазначив, що наразі проєкт з фіксації зруйнованих об’єктів культури перебуває на етапі пілотування.

«Ми домовились з нашими партнерами, "Антикорупційним штабом", що в 5-ти регіонах України зробимо такий пілот і зафіксуємо максимально можливу кількість руйнувань об’єктів культурної спадщини», — розповів він. За його словами, культурну спадщину було обрано тому, що саме цей сегмент менш за все фіксувався під час фіксування різних руйнувань, яких РФ завдала Україні.  «Ми хотіли зробити акцент на адвокації саме руйнувань української культури на міжнародному рівні і на рівні держави», — додав Халілов.

Представники «Антикорупційного штабу» вказують на наявність проблем, пов’язаних з фіксацією зруйнованих та пошкоджених об'єктів. Наприклад, не налаштований механізм обліку пошкоджених та знищених об'єктів, відсутні засоби для зручної фото- та відеофіксації, а також досі закритий реєстр пошкодженого майна. «Тому потрібно максимально злагоджено вирішити ці питання на державному рівні», — акцентують у ГО.

На брифінгу зазначили, що Закон №2923   визначає Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна як єдину платформу, що акумулює усі руйнації та пошкодження. Також нещодавно було прийнято Порядок ведення Реєстру, де зазначено, хто є користувачами Реєстру та що там має зберігатись. Поштовх для наповнення Рєстру надала послуга «єВідновлення».

Оскільки активну роль у зборі доказів для Міжнародного кримінального суду виконує Офіс генерального прокурора, його представник також поділився планами використання інноваційних інструментів, «які дозволятимуть аналізувати великі обсяги даних, відповідно, будувати певні логічні зв’язки, зокрема, у великих масивах інформації».

Керівник проєктів з підтримки реформ Київської школи економіки Максим Нефьодов розповів про сучасні методи оцінювання руйнувань та пошкоджень. Він зазначив, що головне завдання створення Реєстру пошкодженого і зруйнованого майна — максимально точно оцінити, які саме об’єкти були зруйновані. Адже наразі в Україні недостатньо фахівців, які можуть здійснювати оцінювання зруйнованих об'єктів. 

«Картина з аналізом збитків, створенням реєстрів і звіркою цих реєстрів — це дійсно дуже складна задача, і часто в медіапросторі немає навіть розуміння складності того, що вирішує Україна, а з іншого боку — того, наскільки якісніше ми це робимо, аніж ті країни, які стикалися з наслідками катастроф до цього. Завдяки партнерам для верифікації об’єктів вдалося використати базу супутникових знімків, а також ресурси NASA. Вони дозволили виявити 51283 затоплених будинків з загальною площею затоплення 7 393 889 квадратних метрів. З них повністю затоплено 11041 будинок», — наголосив Нефьодов.

Керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстислав Банік зазначив, що спільним завданням уряду та громадських організацій є недопущення можливості задублювати ці реєстри, «щоби потім не сталася та ж проблема, яка у нас є із загальними реєстрами, коли не синхронізовані дані про одне й те ж саме».