КСУ визнав конституційним закон, який зобов'язує УПЦ МП вказати у назві, що вона «російська»
КСУ визнав конституційним закон, який зобов'язує УПЦ МП вказати у назві, що вона «російська»
Конституційний суд України сьогодні, 27 грудня, визнав закон, який зобов'язує Українську православну церкву Московського патріархату вказати у своїй назві її приналежність до Росії, таким, що відповідає Конституції.
Як повідомляє пресслужба КСУ, Конституційний Суд на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є конституційними.
КСУ ухвалив рішення за поданням 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції України закону про внесення зміни до закону про свободу совісті щодо назви релігійних організацій, які входять до структури об’єднання, керівний центр якого знаходиться за межами України, в державі-агресорі.
При цьому КСУ врахував рішення Європейського суду з прав людини, де зокрема зазначено: «Сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, яка хоче бути зареєстрованою, узяти назву, що унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву».
Текст рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного суду 28 грудня 2022 року.
Закон №5309, ухвалений у грудні 2018 року, передбачає, що релігійна організація, чий центр управління розташований в країні, визнаній агресором, зобов'язана вказувати це у своїй назві. Відповідні зміни також мають бути внесені до статуту організації.
При цьому дозволяється після повної назви церкви із зазначенням центру управління додавати «в Україні».
Як пояснював депутат Олександр Бригинець, який представляв проєкт, церкві пропонується самій змінити свою назву, наприклад, «Російська церква в Україні». Він також зазначив, що єдине обмеження, яке буде передбачено для церкви, центр якої розташований в країні-агресорі, це заборона на її присутність у військових частинах та на лінії фронту.
У січні 2019 року Міністерство культури внесло УПЦ МП до переліку релігійних організацій, які підпадають під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації» і яким необхідно змінити свої назви.
Нагадаємо, 2 грудня Рада національної безпеки та оборони доручила уряду внести на розгляд парламенту законопроєкт щодо унеможливлення роботи в Україні афілійованих з Росією релігійних організацій. 1 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про введення цього рішення в дію.
9 грудня парламентський комітет підтримав законопроєкт щодо заборони в Україні УПЦ МП. У пояснювальній записці до документу зазначають, що дії російської церкви «мають не релігійний, а політичний характер».
11 грудня сім священників УПЦ МП потрапили під санкції Ради національної безпеки й оборони. Раніше президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти 10 представників церкви.
З листопада СБУ проводила обшуки на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. Правоохоронці виявляли чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у представників церкви.
Зокрема, слідчі знайшли в єпархіях російські паспорти, георгіївські стрічки, символіку забороненої партії «ОПЗЖ» і «методички» патріарха РПЦ Кирила щодо поширення ворожої пропаганди через вірян, у Харкові виявили прокремлівську літературу, готівку і російські сухпайки, а на Буковині – директиви з Москви та відзнаки за окупацію Криму.