«Детектор медіа» запитав експертів та членів робочої групи, яка брала участь у розробці та вдосконаленні законопроєкту «Про медіа», як вони ставляться до поточної редакції проєкту, чи будуть подавати до нього правки і якщо так, то які саме.

Раніше законопроєкт прокоментував член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін, а також юристка Центру демократії та верховенства права та членкиня Незалежної медійної ради Тетяна Авдєєва. Сьогодні на запитання відповідає виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова.

Загалом, М’ясникова позитивно оцінює нову редакцію законопроєкту «Про медіа», ухваленого парламентом у першому читанні.

«Потреба у законопроєкті "Про медіа" назріла давно. Редакція, проголосована у першому читанні, включає багато тих очікувань, які були від медійної реформи. Ми вважаємо важливим, що закон пропонує уніфікацію регулювання для всієї медійної індустрії. Не менш важливо, що закон є сучасним, він включає всі види медіа та технології, які активно використовуються та розвиваються зараз. Тому моє ставлення до редакції – позитивне», – каже М'ясникова.

М'ясникова   заявила, що Національна асоціація медіа подавала багато правок під час розробки редакції, що була зареєстрована ще у 2020 році: «Ми плануємо провести низку обговорень цієї редакції впродовж місяця. Якщо під час них будуть сформульовані якісь зауваження, якщо учасники обговорень наголосять на важливих та потрібних змінах, то ми, звичайно, будемо їх подавати».

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

Однак на думку критиків законопроєкту, нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Фото: «Детектор медіа»