В'ятрович: Закон про медіа можуть використати для розмінування культурного кордону з Росією

В'ятрович: Закон про медіа можуть використати для розмінування культурного кордону з Росією

31 Серпня 2022
1973
31 Серпня 2022
13:32

В'ятрович: Закон про медіа можуть використати для розмінування культурного кордону з Росією

1973
В'ятрович нагадав, що, на його думку, з документа «мають бути прибрані всі послаблення, що стосуються української мови, в тому числі квот на пісні українською і відповідальності за їх порушення».
В'ятрович: Закон про медіа можуть використати для розмінування культурного кордону з Росією
В'ятрович: Закон про медіа можуть використати для розмінування культурного кордону з Росією

Нардеп «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович планує знову подавати ті самі поправки до закону про медіа, які подавав перед першим читанням, щоб «не допустити використання закону про медіа для розмінування культурного кордону з Росією». Про це він розповів у коментарі «Детектору медіа».

«Вони збігаються і з позицією багатьох громадських організацій, і з позицією багатьох колег у Раді, зокрема, викладені в спільному зверненні 34 депутатів до голови парламенту. Їхня мета – не допустити використання закону про медіа для розмінування культурного кордону з Росією. Тобто не допустити знищення чи послаблення тих механізмів захисту від русского міра, які вже передбачені чинними законами», – зазначив він.

В'ятрович нагадав, що, на його думку, з документа «мають бути прибрані всі послаблення, що стосуються української мови, в тому числі квот на пісні українською і відповідальності за їх порушення».

«По-друге, законопроєкт не має чіпати Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Упродовж 7 років це дієвий інструмент захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію. Якщо передати перелік Нацраді з питань телебачення і радіомовлення і застосувати вузькі критерії включення в нього артистів-рашистів, він зменшиться разів у п’ять, для фільмів і серіалів за участі решти двері будуть відкриті», – вважає нардеп.

За його словами, обидва ці питання – про мову і про перелік – були проговорені  й підтримані у висновку гуманітарного комітету ВР ще в липні 2020 року, а також у проєкті Постанови Верховної Ради від 27.07.2022 року про прийняття за основу законопроєкту «Про медіа».

«По-третє, потрібно включити в текст закону про медіа ухвалену в червні цього року конституційною більшістю парламенту і включену зараз у закон про телебачення й радіомовлення заборону на трансляцію в медіа фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків. Розповіді про те, що ця норма "недієва" – лише прикриття бажання реваншистів викинути її з медійного законодавства.

По-четверте, слід уточнити норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.

По-п’яте, потрібно чітко виписати норми, які забезпечать надійний контроль Національною Радою з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням у сфері медіа вимоги закону про мову, відповідно до якої "мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова"», – сказав В'ятрович.

Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та один з авторів законопроєкту Микита Потураєв раніше заявляв, що новий механізм формування «чорного списку», навпаки, зачиняє наявні можливості для оскарження, або маніпуляцій. 

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці, цілком доречне«Бо якщо рішення приймає тільки СБУ — це такий собі чорний ящик, із якого щось можна витягнути, потім знову без пояснення критеріїв виключити, як уже це було». Також вона каже, що ухвалений Радою у першому читанні варіант законопроєкту «Про медіа» №2693-д  не зменшує квоти, а збільшує.

Читайте також: 

Нагадаємо, 23 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримав за основу законопроєкт «Про медіа», доопрацьований в комітеті. 

Законопроєкт «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів.

19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1973
Читайте також
12.09.2022 12:00
Ігор Розкладай
для «Детектора медіа»
1 572
Коментарі
0
Щоб додавати коментарі потрібно Авторизуватись.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду