Зміни, що торкнуться третього сектору мовлення

Зміни, що торкнуться третього сектору мовлення

6 Січня 2020
4235
6 Січня 2020
11:00

Зміни, що торкнуться третього сектору мовлення

4235
Чергова спроба законодавчо унормувати мовлення громад у законопроєкті про медіа.
Зміни, що торкнуться третього сектору мовлення
Зміни, що торкнуться третього сектору мовлення

Із приходом нового парламенту влітку 2019 року знову розпочалася робота над розробкою законопроєкту про аудіовідеосервіси, який мав змінити правила гри на медіаринку. Спочатку над цим документом два з половиною роки працювала робоча група при профільному парламентському комітеті, і врешті перша заступниця голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко його зареєструвала 29 жовтня 2014 року. Потім над проєктом працювала робоча група і профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, який очолювала Вікторія Сюмар. Вона ж його й зареєструвала в парламенті у грудні 2017 року. Але далі реєстрації цей важливий для медіагалузі проєкт не рухався. У комітеті казали, що його блокують представники великих медіагруп, які якщо й погоджувалися міняти правила гри на ринку, то безболісно для великих мовників.

13 листопада 2019 року голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко та заступник голови Микита Потураєв публічно презентували концепцію майбутнього Закону про медіа. Вони ж і створили закриту робочу групу, до якої увійшли юристи великих медіагруп, представники Нацради і на прохання офісу Ради Європи кілька медіаюристів, а згодом долучилися й народні депутати — члени комітету.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики планував у середині листопада винести на публічне обговорення свою версію законопроєкту про аудіовізуальні медіасервіси. Але публічного обговорення так і не відбулося, а під кінець року, 27 грудня, народні депутати (переважно представники фракції «Слуга народу») зареєстрували законопроєкт № 2693 «Про медіа».

Окремий розділ законопроєкту (розділ ІІІ) присвячено мовленню громад. Мовлення громад (comunity media) — третій сектор мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним. Приміром, у Німеччині мовником громади була радіостанція, у студію якої міг прийти будь-який житель громади й сам розповісти важливу новину, це був такий собі відкритий мікрофон.

Наразі в Державному реєстрі суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення кілька сотень організацій, які за певними ознаками вже можна назвати мовниками громад. Переважно це районні радіостанції, які виробляють щотижневі новини. Місцевих телеканалів, які фінансуються / співфінансуються з місцевих бюджетів загалом кілька десятків. Їхніми засновниками є місцеві органи влади. У великих містах їм доводиться конкурувати з місцевими приватними каналами.

За словами кількох членів робочої групи, мета одних — була законодавчо унормувати діяльність мовлення громад у такий спосіб, щоб хоча б не закрилися ті мовники, які наразі існують. Інші члени робочої групи намагалися в будь-який спосіб «відірвати» мовників від місцевої влади. Тому спочатку пропонували дозволити засновувати мовників громад лише громадським організаціям. Як видно із законопроєкту, від цієї ідеї відмовилися — він урегульовує як мовлення громад (не пов’язаних спільною територією), так і мовлення територіальних громад (тобто засноване органами місцевого самоврядування).

Низка норм щодо мовлення громад у законопроєкті про медіа розроблялася за аналогією з нормами чинного закону про Суспільне телерадіомовлення. Насамперед щодо структури управління і джерел фінансування. Тобто йдеться про своєрідне «суспільне мовлення» в мініатюрі. Розгляньмо детальніше, що пропонує новий законопроєкт, та згадаймо, що пропонувалося в законопроєкті 2016 року.

Мовлення громад у новому законопроєкті

Для чого взагалі передбачається система мовлення громад?

Система мовлення громад має виконувати кілька завдань: 1) посилення ідентичності громад та їхньої ролі в забезпеченні демократичного управління української держави; 2) збереження культурного та мовного розмаїття українського народу; 3) підвищення медійного плюралізму; 4) об’єктивне висвітлення життєдіяльності громади.

Де можуть створюватися мовники громад?

У територіальних громадах сіл, селищ та міст, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах сіл, селищ та міст. А також у громадах, що об’єднані спільним інтересом, не пов’язаним із місцем проживання членів громади (національністю, мовою, професією, творчою діяльністю, захопленнями тощо).

Хто може здійснювати мовлення громад?

Першими в переліку тих, хто може здійснювати мовлення громад, у законопроєкті прописані громадські об’єднання, а також засновані ними установи, непідприємницькі товариства або підприємства, створені для некомерційної діяльності, за умови відсутності в їхній структурі власності та контролю політичних партій. Також релігійні організації за умови, якщо таке мовлення здійснюється без використання радіочастотного ресурсу.

Мовлення територіальних громад також може здійснюватися комунальними некомерційними підприємствами, заснованими органами місцевого самоврядування, які мають право представляти інтереси територіальної громади, в тому числі об’єднаної, або на основі договору про співробітництво (відповідно до закону «Про співробітництво територіальних громад»), але за умови, що територіальні громади, які уклали договір про співробітництво, сукупно складають не більше однієї області.

Норма про те, що мовлення територіальних громад може здійснюватися комунальними некомерційними підприємствами, заснованими органами місцевого самоврядування, наразилася на певний спротив у робочій групі, яка від початку хотіла таке право надати тільки громадським організаціям. Серед аргументів називали в першу чергу те, що влада не має засновувати медіа.

Які вимоги до мовників громад?

Будь-яке мовлення громад не може мати на меті отримання прибутку.

Окремі вимоги прописані для комунального некомерційного підприємства, що здійснює мовлення громади. Його статутні документи мають містити положення щодо складу, порядку формування та повноважень його наглядової ради.

До наглядової ради мають увійти по одному представнику від чотирьох найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, який заснував це підприємство, а також п’ять членів від громадських об’єднань. Якщо комунальне некомерційне підприємство буде створене на основі договору про співробітництво, до його наглядової ради мають увійти по одному представнику від найбільшої та від найменшої депутатської групи або фракції кожного органу місцевого самоврядування, що уклали договір про співробітництво. А кількість членів від громадських об’єднань має бути на одну особу більшою, ніж кількість членів від органів місцевого самоврядування.

Тут простежується аналогія із законом про Суспільне мовлення, до наглядової ради якого входять по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради та дев’ять членів від громадських об’єднань та асоціацій. Щоправда, в наглядової ради мовника громад, порівняно із Суспільним, коротший перелік сфер діяльності громадських об’єднань, від яких обиратимуться представники: це сфери захисту прав людини; захисту екології; соціального захисту; захисту інтересів дітей і молоді та виховання; збереження історично-культурної спадщини. І ці громадські об’єднання впродовж останніх трьох років не рідше ніж один раз на рік мали організовувати публічні заходи у відповідній громаді або в її інтересах.

Члени наглядової ради від громадських об’єднань обираються шляхом рейтингового голосування на конференції громадських об’єднань спільно за всіма видами діяльності. Конференція проводиться органом місцевого самоврядування, що є засновником відповідного некомерційного підприємства. Порядок проведення конференцій та обрання членів наглядових рад визначається Національною радою. Кожне громадське об’єднання, що бере участь у конференції, має один голос.

Повноваження наглядової ради мовника громад пропонують дещо вужчі, ніж у наглядової ради Суспільного мовника. Зокрема, наглядова мовника громад призначає та достроково припиняє повноваження керівника, затверджує програмну концепцію, розглядає скарги на діяльність некомерційного підприємства, затверджує річні звіти про діяльність тощо.

Якою має бути програмна концепція мовлення громад?

Мінімальний обсяг мовлення громад із використанням радіочастотного ресурсу становить 8 годин на добу. Часові проміжки мовлення визначаються Національною радою України.

Програмна концепція має містити зобов’язання щодо мінімальних обсягів поширення програм, що містять важливу для громади інформацію, присвячені обговоренню проблем громади або просуванню її інтересів. Обсяг таких програм у проміжках часу між 06:00 та 23:00 має становити не менше 50 % загального обсягу мовлення.

Програмна концепція мовлення територіальних громад, відповідно до законопроєкту, має також містити вимоги щодо поширення таких видів програм, як місцеві новини (інформація про поточні події відповідної територіальної громади / громад), трансляції засідань органів місцевого самоврядування відповідної територіальної громади / громад) та інших заходів, що проводяться такими органами; дискусії щодо соціально-економічного та культурного розвитку громад.

Для телеканалів — мовників громад передбачено обов’язок організовувати й поширювати передвиборні дебати між кандидатами в депутати органів місцевого самоврядування відповідної територіальної громади (громад) на умовах, визначених законодавством України про вибори.

Які особливості ліцензування та реєстрації мовлення громад?

Загалом Нацрада може на конкурсній основі надавати ліцензії на ФМ-мовлення місцевим радіостанціям і на цифрове мовлення телеканалам. Конкурси для мовників громад проводяться окремо від інших категорій мовлення, а для мовників територіальних громад — окремо від інших мовників громад. Для мовників громад передбачено малий ліцензійний збір: у розмірі реєстраційного збору.

Які джерела фінансування мовлення громад?

У законопроєкті зазначено, що мовлення громад може фінансуватися за рахунок будь-яких надходжень, не заборонених законодавством.

Вочевидь, найреалістичніше джерело — це кошти з місцевого бюджету. Але навряд чи громадська організація буде спроможна утримувати мовлення місцевого телеканалу, якщо тільки її не фінансуватиме якийсь олігарх.

На органи місцевого самоврядування, які будуть засновниками мовників громад, покладено обов’язок забезпечити належне фінансування витрат мовника на оплату праці й виплату нарахувань на заробітну плату; виготовлення програм; виплату винагороди за використання авторських та суміжних прав; оплату телекомунікаційних послуг, послуг зв’язку, та послуг із радіочастотного моніторингу; оренду приміщень та оплату комунальних послуг, оновлення обладнання.

Керівник мовника щорічно має подавати на розгляд органу місцевого самоврядування обґрунтований бюджет на наступний рік. Скорочення такого бюджету можливо за умови збереження здатності мовника виконувати вимоги, визначені законом та ліцензією на мовлення.

Обсяг реклами у програмах мовлення громад не має перевищувати 50 % обсягів, передбачених законодавством для інших видів мовлення. Вартість рекламного часу у програмах мовлення громад не може бути нижчою за ринкову.

Якою має бути звітність мовників громад?

Суб’єкти мовлення громад упродовж 60 днів після закінчення звітного року мають подавати до Національної ради річний звіт і публікувати його на своєму сайті або, якщо не мають власного сайту, на сайті органу місцевого самоврядування — засновника. Звіт має містити таку інформацію: 1) звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність малого підприємства за відповідний рік; 2) інформацію про фізичних та (або) юридичних осіб, внески (надходження) від яких становили 5 та більше відсотків сукупного розміру доходів (у проєкті перелічена інформація, яку необхідно подати).

Імовірно, виконати вимогу про фінансову звітність протягом 60 днів для мовників буде проблематично. Більш реалістично вимагати такої звітності до кінця березня.

Які санкції передбачено для мовників громад?

За порушення вимог законодавства, умов ліцензії Національна рада має застосовувати заходи реагування або санкції, передбачені загалом законопроєктом про медіа: приписи, звернення до суду щодо анулювання ліцензії або скасування реєстрації, стягнення штрафу, анулювання ліцензії або скасування реєстрації.

При цьому розмір штрафів, що можуть бути застосовані до мовників громад за порушення (окрім грубих порушень, визначених законом), становить 10 % розміру штрафів, що можуть бути застосовані до інших мовників. А за грубі порушення розмір штрафу має бути таким самим, як і для інших мовників.

Мовлення громад у законопроєкті 2016 року

Розділ «Мовлення громад» у законопроєкті «Про медіа» — не перша спроба законодавчо унормувати мовлення громад.

Згідно з ухваленими в березні 2015 року та підписаними у квітні змінами до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», український уряд мав упродовж півроку підготувати й подати до Верховної Ради пропозиції щодо запровадження мовлення громад на принципах суспільного мовлення.

Свої законопроєкти розробили Держкомтелерадіо, а також Національна рада разом із «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад» і народними депутатами від Блоку Петра Порошенка Григорієм Шверком і Владиславом Севрюковим. Ці законопроєкти не були зареєстровані в парламенті, але були представлені 15 вересня 2016 року на слуханнях на тему мовлення громад у Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики. Однак обидва документи не зовсім відповідали європейським рекомендаціям і не охоплювали всього сегменту телерадіоринку, який підпадає під визначення «мовлення громад» (community media).

За результатами слухань при парламентському комітеті створили робочу групу, яка напрацювала новий законопроєкт «Про засади діяльності мовлення територіальних громад в Україні». Його зареєстрували 22 грудня 2016 року члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Як видно з назви, документ намагався регламентувати лише один із сегментів мовлення громад — мовників територіальних громад.

Для порівняння згадаймо норми того законопроєкту.

Мовник територіальної громади — неприбуткова юридична особа, яка заснована органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, в тому числі об’єднану, з метою задоволення інформаційних та культурних потреб територіальної громади та провадить діяльність у сфері телебачення і радіомовлення на підставі ліцензії на мовлення.

Законопроєкт передбачав такі органи управління мовника територіальної громади:

  • громадська рада (колегіальний наглядовий орган із 5–11 осіб, які обираються на три роки із представників громадських об'єднань відповідної територіальної громади або за відсутності ГО — із представників юридичних осіб відповідної територіальної громади);
  • керівник, який обирається громадською радою;
  • редакційна рада, половина складу якої призначається громадською радою, а половина обирається творчим колективом мовника територіальної громади;
  • могла бути створена й наглядова рада.

Органи управління мовників територіальних громад та їхні посадові особи не мали би права втручатися в редакційну політику мовника територіальної громади.

Серед джерел фінансування передбачалися:

  • місцевий бюджет;
  • доходи (прибутки) отримані від використання третіми особами авторських та суміжних прав на об’єкти інтелектуальної власності мовника територіальної громади;
  • абонентська плата;
  • будь-які джерела, не заборонені законодавством.

Передбачалося, що мовники територіальних громад діяли б у формі комунальних некомерційних підприємств та не зараховують частину прибутку до місцевого бюджету. А керівник мовника за погодженням із громадською радою мав би спрямовувати чистий прибуток мовника за такими напрямами:

  • придбання та модернізація засобів виробництва (основних засобів) для створення (виготовлення) власного аудіовізуального продукту;
  • підвищення кваліфікації творчого колективу;
  • матеріальне заохочення трудового колективу;
  • придбання майнових прав (ліцензій) інтелектуальної власності на об’єкти авторських та суміжних прав.

Ліцензування мовників територіальних громад мала би здійснювати Національна рада. При цьому ліцензійний збір для мовника територіальної громади становив би 10 % однієї мінімальної заробітної плати.

Передбачалося, що мовник територіальної громади не зобов’язаний висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, окрім подання інформації, що пов’язана із загрозою або виникненням надзвичайних ситуацій, локалізацією та ліквідацією їх наслідків.

Автори законопроєкту пропонували визначити такі вимоги до програмного наповнення мовників територіальних громад:

  • загальний обсяг мовлення — цілодобово;
  • територіальною категорією мовлення є місцеве мовлення;
  • обсяг програм власного виробництва та / або спільного виробництва з іншими мовниками територіальних громад (власний продукт) визначається самим мовником.
  • мінімальна частка національного аудіовізуального продукту повинна становити 100% загального обсягу мовлення на добу;
  • передачі, в яких висвітлюються суспільні події місцевого значення, повинні становити не менше 75 % обсягу власного продукту мовника територіальної громади
  • розважальні передачі повинні становити не більше як 25 % обсягу власного продукту;
  • не менш як 75 % програм і передач мовника територіальної громади ведуться українською мовою;
  • за жанровим розподілом програми та передачі мовника територіальної громади можуть бути інформаційно-аналітичними, публіцистичними, культурно-мистецькими, науково-просвітницькими, розважальними;
  • решту часу мовник територіальної громади має транслювати одну з програм Національної суспільної телерадіокомпанії України або інших мовників територіальних громад на безоплатній основі;
  • мовник територіальної громади зобов'язаний оперативно оповіщувати громаду про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Водночас автори законопроєкту 2016 року забороняли мовникам територіальних громад брати участь у передвиборній агітації (в тому числі — розміщувати політичну рекламу) й заборонити транслювати рекламу алкоголю та алкогольних брендів.

Ілюстрація: The Drum

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4235
Читайте також
09.04.2020 19:10
Центр журналістики при Київській школі економіки
для «Детектора медіа»
2 299
28.01.2020 10:30
Тетяна Авдєєва
для «Детектора медіа»
5 247
05.09.2018 15:00
Олег Джолос
для «Детектора медіа»
4 084
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду