Тетяна Авдєєва, ЦЕДЕМ: Чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою для України

Тетяна Авдєєва, ЦЕДЕМ: Чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою для України

7 Вересня 2022
723
7 Вересня 2022
17:27

Тетяна Авдєєва, ЦЕДЕМ: Чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою для України

723
Тетяна Авдєєва: Ми проти поганих рішень, особливо коли історія змін в регулюванні медіа налічує 10 років роботи багатьох моїх колег. Так, ми готові вносити правки і дискутувати з дрібних та масштабних питань.
Тетяна Авдєєва, ЦЕДЕМ: Чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою для України
Тетяна Авдєєва, ЦЕДЕМ: Чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою для України

Юристка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), членкиня Незалежної медійної ради Тетяна Авдєєва в коментарі «Детектору медіа» висловила думку, що чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою з огляду на ті обставини, в яких перебуває Україна.

За словами Авдєєвої, з основних аспектів нової редакції законопроєкту можна виокремити: спеціальне регулювання на час дії воєнного стану, підвищення доступності та інклюзії усіх суспільних груп, доступ до подій суспільного інтересу, узгодження обмежень на проросійський контент, «чорні списки» (коли залишається попередня версія «чорних списків»), пісенні квоти на радіо, коли за словами медіаюристки, немає жодного скасування санкцій.

Авдєєва нагадала, що потенційні правки, зміни переважно були внесені в процесі роботи над проєктом в межах робочої групи. Зараз предметом дискусії залишаються узгодження термінології, а також положень із нормами, які регулюють кіноіндустрію. Крім цього, є деякі інші дрібні питання.

«Зараз предметом дискусії залишаються узгодження термінології, узгодження положень із нормами, які регулюють кіноіндустрію, та деякі інші дрібні питання. Повністю усвідомлюю, що зараз медійний законопроєкт є об'єктом критики із боку усіх можливих стейкхолдерів, політичних сил і активістів. Але тут хотілося б наголосити на кількох речах: по-перше, перш ніж вдаватися до часом радикальної критики, хоча б прочитайте текст, а не коментарі на коментарі лідерів суспільної думки. По-друге, дослухайтесь до обґрунтування норм. Робоча група недарма складається з представників різних сфер: від індустрії та державних органів до громадського сектору та незалежних експертів, адже для формулювання положень потрібно розуміти і як працює регулятор, і як положення вплинуть на самі медіа чи права людини. 

Тому, перш ніж, наприклад, критикувати зниження квот на пісні, подумайте про наслідки додавання цієї норми до значних порушень. Через одну технічну помилку чи надміру довгий ефір з інтерв'ю радіо фактично щоразу буде мусити платити штраф. Навряд метою законопроєкт має бути затягування джгута на шиї індустрії. І навряд це те, чого прагнуть наші колеги, які зацікавлені регулюванням мовних питань», – каже медіаюристка.

За словами Авдєєвої, короткострокові рішення — не дуже хороший варіант для медіаіндустрії: «Ми, звісно, можемо копіпастом перенести норми про "чорні списки", які або не будуть працювати, або за три місяці прилетить з десяток скарг проти України за порушення права на свободу вираження (якщо не обидва варіанти одразу), але це погане рішення. А ми проти поганих рішень, особливо коли історія змін в регулюванні медіа налічує 10 років роботи багатьох моїх колег. Так, ми готові вносити правки і дискутувати з дрібних та масштабних питань. Але мій посил до колег: робімо це конструктивно, а не у форматі "по-нашому або ми завалимо законопроєкт". Ми всі працюємо над однією спільною справою».

Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

Однак, на думку критиків законопроєкту, нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
723
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду