Євгенія Кравчук щодо закону «Про медіа»: СБУ та «чорні списки» — це як чорний ящик, Нацрада теж здатна приймати рішення

Євгенія Кравчук щодо закону «Про медіа»: СБУ та «чорні списки» — це як чорний ящик, Нацрада теж здатна приймати рішення

30 Серпня 2022
1053
30 Серпня 2022
21:01

Євгенія Кравчук щодо закону «Про медіа»: СБУ та «чорні списки» — це як чорний ящик, Нацрада теж здатна приймати рішення

1053
Євгенія Кравчук: Треба обирати між чорним ящиком СБУ і спільною роботою з Нацрадою.
Євгенія Кравчук щодо закону «Про медіа»: СБУ та «чорні списки» — це як чорний ящик, Нацрада теж здатна приймати рішення
Євгенія Кравчук щодо закону «Про медіа»: СБУ та «чорні списки» — це як чорний ящик, Нацрада теж здатна приймати рішення

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук у коментарі «Детектору медіа» заявила, що залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці, цілком доречне.

Про це Кравчук заявила коментуючи норми ухваленого Радою у першому читанні варіанту законопроєкту «Про медіа» №2693-д.

Зокрема, критики норми про залучення Нацради заявляли, що це робить процедуру недієздатною і ставить її в залежність від рішення колегіального органу.

«Практика європейського законодавства та рішень ЄСПЛ — це певні критерії, за якими людей вносять у якісь санкційні списки. Ми вважаємо, що регулятор як колективний орган із людей, які розуміються на цій сфері, може і здатний приймати рішення на основі подань СБУ. СБУ подає, а Нацрада приймає рішення. Бо якщо рішення приймає тільки СБУ — це такий собі чорний ящик, із якого щось можна витягнути, потім знову без пояснення критеріїв виключити, як уже це було. Іноді трапляються помилки, коли, наприклад, українського актора включили в цей список помилково. Ми залишаємо цю тезу відкритою, дискусійною до другого читання, бо керівник Міністерства культури та інформаційної політики висловив думку, щоб, можливо, залишити цю роботу все-таки одній СБУ. З точки зору критеріїв законодавства це гірша норма. Але якщо це знайде в більшості прихильне ставлення, можливо, ця норма зміниться до другого читання. Малоймовірно, що до цього долучиться РНБО, тож треба обирати між чорним ящиком СБУ і спільною роботою з Нацрадою», — каже Кравчук.

На запитання, навіщо додатково виписувати в законі формулювання щодо заборони популяризації органів влади держави-агресора, Кравчук зауважила: 

«Відповідь на це запитання найкраще сформулював медіаюрист, який виписував цю норму. Заборона "виключно" позитивного висвітлення органів держави-агресора: цієї норми в законодавстві на сьогодні немає, що, власне, доводить, що автори законопроекту думали про додаткові заглушки від рф. Чому "виключно" — тому що можуть існувати випадки, коли медіа можуть висвітлювати, умовно, якісь дії цих органів на окупованих територіях — відновлення постачання води чи газу абощо — і тоді існує ризик притягнення до відповідальності, бо регулятор тлумачитиме, що це позитивне висвітлення. Тож це слово — запобіжник для стосунків між регулятором і медіа, які теж є продуктом певного консенсусу сторін»,— заявила Кравчук. 

Також Кравчук заявила, що законопроєкт не передбачає жодних змін у функціонуванні каналу «Рада».

«Якщо розібратися в тій критиці, яка лунає, то вона містить переважно зауваження щодо самого існування каналу як такого. Чи це порушення Директиви ЄС? Ні, в багатьох країнах ЄС існують парламентські телеканали. Якщо ж говорити про контент, то ми жодним чином не виписуємо в законі, що має показувати телеканал «Рада». Він, як і інші телеканали, підпадає під обмеження, що не можна показувати. Шкідливий для дітей контент, контент, що містить загрозу інформаційній безпеці — все, що забороняється з точки зору пропаганди. На мою думку і на думку авторів законопроєкту, виписувати, що має показувати телеканал — "Рада" чи будь-який інший — неправильно, бо це і є цензурою».

Кравчук закликала представників опозиційних фракцій, громадських організацій, медійних експертів долучитись до роботи над законопроєктом до другого читання.

«Ми свідомо збільшили час подання пропозицій з 14 до 21 дня. Я за три роки своєї роботи в парламенті ще не спостерігала іншого рішення з таким строком, це вперше за три роки зробили виняток і збільшили час, щоб не було зловживань, що, мовляв, комусь не дали подати правку. Ми готові вислухати всіх і на комітеті, і на підкомітеті, і знайти оптимальне рішення, яке підтримає більшість депутатів у комітеті і в залі. Також ми чекаємо на висновок від Єврокомісії, який пишуть експерти Ради Європи. Ми з ними вже співпрацювали у 2020 році, коли готували першу версію закону, а цього тижня матимемо онлайн-зустріч. Очікуємо висновку від них — і тоді можна буде все до другого читання опрацювати і від них, і від депутатів».

Також Кравчук запевнила, що норми закону «Про медіа» збільшують квоти на україномовні пісні в радіоефірі.

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, за проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

29 серпня низка народних депутатів звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з закликом зняти документ із найближчого пленарного засідання. На думку 34 нардепів, серед яких представники п'яти фракцій та позафракційні, в оновленому документі існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Громадянський рух «Відсіч» опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту «Про медіа», які за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Фото: Yevheniya Kravchuk/Facebook

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1053
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду