Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін в інтерв’ю «Детектору медіа» заявив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки» діячів, які загрожують національній безпеці України.

За словами Бурмагіна, критики законопроєкту маніпулюють, заявляючи, що «знищується перелік, який діє сім років».

«І тут головне, що підтверджує маніпулятивність цього формулювання: перелік не знищується. Сам перелік, який формувався сім років, залишається. В цій частині тільки додаються норми, які дають змогу зацікавленим людям подати заяву про своє виключення з переліку за практично нереальною процедурою. Але також закон зобов’язує державні органи надати протягом двох років обґрунтування внесення цих людей у перелік. Тобто фактично два роки "старий" перелік діятиме. Процес ведення списку і включення нових людей має стати більш цивілізованим і відповідати стандартам у сфері прав людини. На сьогодні цей механізм на рівні законодавства — це один абзац у законі "Про культуру". Він не містить ані критеріїв і підстав включення, ні процедури виключення. У ручному, напівтаємному й таємному режимі вирішуються питання обмеження фундаментальних прав і свобод. Така ситуація вже не один раз призводила до казусів, коли людину сьогодні включали, а завтра виключали з переліку, або до нього помилково потрапляли українські актори», – каже Бурмагін.

Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ. Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, і залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці. Однак критики відповідної норми заявляли, що це робить процедуру недієздатною і ставить її в залежність від рішення колегіального органу.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці, цілком доречне.

Голова комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики Микита Потураєв заявив, що законопроєкт запропонує чіткі критерії для «чорного списку» осіб, бо нинішній механізм «європейські експерти вважають міною уповільненої дії».