Комісія журналістської етики засудила дії журналістів і медіа, які поширили фото та відео із зображенням паспорта потерпілої унаслідок російського осбтрілу киянки. 

Наприкінці червня 2022 року українські ЗМІ поширили інформацію про жінку, яка опинилася під завалами внаслідок російського ракетного обстрілу в Києві. Зокрема, чимало медіа зазначили, що потерпіла є громадянкою Росії, яка давно мешкає в Україні, і продемонстрували фото та відео із зображенням російського паспорта.

На зображенні чітко видно ім’я, прізвище, дату й місце народження потерпілої жінки. В деяких публікаціях згадується, що паспорт журналістам, які висвітлювали наслідки обстрілу житлового будинку, показав радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.  Згодом радник розмістив фото паспорта в своєму телеграм-каналі.

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста наголошує на важливості балансу між суспільною значущістю інформації та приватними інтересами особи:  «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

КЖЕ зазначає, що увага журналістів до людей, які потерпіли внаслідок ракетного обстрілу Києва, виправдана суспільною значущістю теми.

«І такі матеріали, які демонструють наслідки російського вторгнення для звичайної київської родини, потрібні. Але оприлюднення персональних даних шляхом демонстрації російського паспорта потерпілої виглядає надмірним, порушує її право на приватне життя і Кодекс етики українського журналіста. В даному випадку достатньо було згадки про російське громадянство жінки з посиланням на очільника Національної поліції», – зазначає Комісія.

Комісія засуджує дії журналістів і медіа, які поширили фото та відео із зображенням паспорта потерпілої киянки.  Комісія не знайшла підтверджень тому, що на оприлюднення паспорта з персональними даними журналісти отримали згоду потерпілої.

«Той факт, що паспорт продемонстрував радник Міністра внутрішніх справ України, не виправдовує журналістів, які розголосили персональні дані потерпілої. Той факт, що радник міністра виклав в особистому телеграм-каналі фото й відео, не означає, що журналісти можуть використовувати ці матеріали без блюру або іншої обробки, яка зробить неможливою ідентифікацію особи. Той факт, що інформація отримана із офіційних джерел, не знімає відповідальності з журналістів за порушення Кодексу етики», – заявила КЖЕ.

Комісія застерігає журналістів і медіа від оприлюднення таких персональних даних, як ім’я, прізвище, дата і місце народження, місце проживання, громадянство тощо, які дають можливість ідентифікувати особу.

Поширення персональних даних у медіа може відбуватися виключно за згоди людини. Проте згода не є єдиною умовою. Навіть за наявності згоди журналісти й редактори мають оцінювати наслідки, які людина може не усвідомлювати: наприклад, ризики психологічного тиску, погроз, онлайн-цькування тощо.

Будь-яку персональну інформацію стосовно жертв війни, в тому числі отриману від офіційних джерел чи з соціальних мереж, журналістам варто оцінювати з урахуванням таких можливих наслідків. Поширена в медіа інформація матиме значно більше охоплення, ніж має сторінка людини в соціальній мережі.

Комісія з журналістської етики закликає журналістів і медіа з повагою ставитися до права на приватне життя людей, які не є публічними особами, та висвітлювати теми, пов’язані з жертвами війни, без поширення персональних даних та іншої чутливої інформації.

Колаж: КЖЕ