Комісія журналістської етики вважає, що матеріал  видання «GWARA MEDIA» «"Будинок культури не підлягає відновленню": інтерв‘ю з головою Мереф’янської громади під час війни» відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста попри звинувачення читачів у розкритті неналежної інформації.

Зокрема, на гарячу лінію КЖЕ 20 квітня 2022 року надійшло прохання редактора  «GWARA MEDIA» надати оцінку матеріалу за авторством Софії Цвєткової та Сергія Прокопенка.

Йдеться про інтерв’ю з головою Мереф’янської громади Віталієм Сітовим. Він розповідає про ситуацію в місті під час війни, оприлюднює дати нападів на місто, розповідає окремі деталі щодо зруйнованих у громаді будівель. Віталій Сітов також розповідає про функціонування громади: роботу лікарні, дистанційне навчання у школах, ведення реєстру переселенців тощо. У матеріалі містяться фотографії ушкоджень, але без ідентифікації конкретних місць ударів.

Редакція інтернет-видання стверджує, що вносила коригування до матеріалу для того, аби уникнути звинувачень у розкритті неналежної інформації, але попри це отримала негативну реакцію читачів.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел».

Щодо порушень вимог Кодексу

Попри те, що норми Кодексу етики українського журналіста значною мірою розраховані на мирний час, Комісія звертає увагу, що важливим аспектом дотримання стандартів є захист приватності та конфіденційної інформації у широкому сенсі. Медіа не мають поширювати деталізовану інформацію про руйнування до того, як її поширили представники органів влади, а також уникати розміщення матеріалів, які можуть збільшити ризики використання ворогом інформації для коригування вогню або створення нових цілей.

Так само Комісія звертала увагу на два важливих аспекти створення матеріалів про результати обстрілів та інші негативні наслідки військових дій: ці матеріали допомагають місцевій аудиторії зорієнтуватися щодо можливості забезпечення власної безпеки та можуть слугувати важливим доказом здійснення збройними силами РФ міжнародних злочинів в майбутніх міжнародних судових процесах щодо агресії.

Перший з цих аспектів лише актуалізується при висвітленні інформації на рівні невеликих громад, часто недорепрезентованих у медіа. На думку Комісії, висвітлення ситуації на гіперлокальному рівні лише сприяє у формуванні споживачем інформації повноцінної картини того, що відбувається. Реалізуючи це завдання, журналісти ефективніше виконують свою місію з донесення до аудиторії інформації, що має публічний інтерес.

У своєму інтерв’ю голова Мереф’янської громади не поширив інформацію, яка б не була відомою раніше. Зокрема, про ракетний удар по Мерефі повідомляла Харківська обласна прокуратура ще в день удару, 17 березня, якраз у контексті відкриття провадження щодо воєнних злочинів, вчинених російськими військовослужбовцями.

Журналісти «GWARA MEDIA» використали фотографії, тотожні до використаних прокуратурою, та поширили інформацію про руйнування цивільних об’єктів, що є порушенням звичаїв ведення війни.

«Ба більше, вони свідомо обмежили інформацію про кількість жертв серед місцевого населення», – пише КЖЕ.

Інформація про функціонування інфраструктури у місті має публічний інтерес, оскільки дозволяє місцевим мешканцям, які могли виїхати в безпечніші міста в Україні та за її межами, зрозуміти ситуацію та оцінювати можливості повернення.

Комісія усвідомлює, що висвітлення подій на рівні громад найчастіше проходить повз увагу медіа з великою аудиторією. Тому подібні матеріали мають значну додану вартість, оскільки дозволяють отримувати виважену інформацію про гіперлокальні контексти на противагу емоційним повідомленням з чатів у месенджерах чи телеграм-каналів.

Саме тому, на думку Комісії, аналізований матеріал не містить порушень вимог журналістської етики та є належним прикладом дотримання вимог щодо захисту приватності та повноти подання інформації.

Висновок та рекомендації

Комісія вважає, що матеріал  «GWARA MEDIA» відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста. Комісія вітає та заохочує діяльність гіперлокальних медіа, які виступають провідниками голосу громад в інформаційному полі України.  

• Читайте також: Що категорично заборонено висвітлювати ЗМІ у воєнний час. Роз'яснення головнокомандувача ЗСУ

Раніше Генштаб ЗСУ пояснив правила обережності з поширенням інформації.

Міноборони закликало українців не публікувати фото та відео переміщення української техніки, а також облич військовослужбовців ЗСУ.

Також Міноборони звертає увагу, що під час війни фатально небезпечно повідомляти про знаходження або відсутність озброєння та військової техніки ЗСУ з прив’язкою до населених пунктів.

Крім того, ЗСУ просять медіаспільноту максимально обмежити публікацію персональних даних українських військовослужбовців, зокрема офіцерів, виключити фото- та відеофіксацію, поширення у медіа точної територіальної прив’язки бомбосховищ.

21 березня в Україні заборонили вести зйомки як військової техніки, так і об'єктів інфраструктури. 

Фото: «GWARA MEDIA»