Вже колишня Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, ще будучи на цій посаді, нібито вигадувала моторошні історії про зґвалтування дітей, які вчиняли російські окупанти. Такого висновку дійшла «Українська правда», провівши власне розслідування.

У березні Людмила Денісова за підтримки ЮНІСЕФ запустила додаткову до вже наявної гарячу лінію психологічої підтримки. Нею опікувалась психологиня Анастасія Квітко, яка є дочкою Денісової. Дільність цієї лінії, йдеться в матеріалі УП, була непрозорою, і на це першими звернули увагу власне працівники офісу омбудсмана.

В офісі заявили, що на лінії працюють 5 професійних психологів, а протягом перших двох тижнів за допомогою звернулись 400 людей, які здебільшого розповідали саме про статеві злочини. Водночас не було відомо, як фіксуються ці дзвінки, ким є психологи, які працюють зі зверненнями, тощо. У ЮНІСЕФ зрештою повідомили журналістам, що це були звичайні оператори. 

Хоча Квітко запевняла, що за півтора місяці її гаряча лінія прийняла близько 1040 дзвінків, із яких 450 стосувались зґвалтування дітей, в офіційній виписці, яку отримали прокурори, виявилось, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки, пише УП.

Журналісти не змогли знайти підтвердження історій, які розповідали Квітко та Денісова, навіть коли ці історії мали деталі, що могли допомогти в пошуку жертв. Жодних доказів того, що ці жертви взагалі існували, ні омбудсман, ані психологиня надати не змогли ні журналістам, ні слідству, яке викликало їх як свідків для з'ясування подробиць.

На допиті, як з'ясували журналісти УП, Денісова зізналася правоохоронцям, що історії чула від своєї дочки, а та розповіла, що переповідала їх «за чаюванням». Не під камеру Денісова пояснила, що розповідала моторошні історії, бо «хоче перемоги для України», заявляють джерела УП.

Водночас до українських правоохоронців і парламентарів зверталися європейські партнери та просили надати докази зґвалтувань. Відповісти європейцям було нічого – омбудсман «давала задню» і взагалі не координувала свої дії з парламентом. Усе це, як повідомляється, стало підґрунтям для її стрімкого звільнення.

Журналістам Денісова та Квітко ситуацію не прокоментували.

Згодом УП через негативний резонанс змінила заголовок матеріалу: замість «Від facebook до допитів. Як омбудсмен Денісова вигадувала злочини росіян і втратила посаду» матеріал тепер називається «Від facebook до допитів. Чому омбудсмен втратила посаду». Згодом авторку матеріалу Соню Лукашову внесли у базу «Миротворець». Виданню закидають, що воно посилається на анонімні джерела та не наводить доказів своїх тверджень. 

Нагадаємо, що 25 травня низка медійниць і громадських організацій відкрито звернулись до Людмили Денісової із закликом скоригувати комунікацію про статеві злочини під час війни.

Денісову критикували за надмірну деталізацію у повідомленнях про факти сексуального насилля з боку росіян та публікацію шокових історій. Частина тих історій, які вже оприлюднила Денісова, стосувалася неповнолітніх. Її критикували й за інші порушення етики.

31 травня Верховна Рада підтримала звільнення Людмили Денісової з посади Уповноваженого з прав людини. За відставку Денісової проголосували 234 народних депутати. Призначення нового омбудсмена Рада не розглядала. 

• Читайте також: Головна редакторка «УП» каже, що просила редакцію не публікувати інформацію від Людмили Денісової про статеві злочини росіян

Сама ж Денісова стверджує, що такі жорсткі заяви мали спонукати світову спільноту захищати цивільне населення України. Також вона заявляла, що її звільнили незаконно, і вона буде оскаржувати це рішення Ради.

На думку виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченка, Рада незаконно звільнила Денісову з посади Уповноваженого з прав людини. За словами Павліченка, серед п’яти озвучених підстав для звільнення Денісової, не було жодної, яка б дозволяла звільнити омбудсмана відповідно до процедури.

Фото: sova.news