Нардеп від «ОПЗЖ» Ілля Кива додав до своєї кандидатської дисертації довідку з підробленим підписом, а серед підтверджень апробації своєї дисертації вказав матеріали науково-практичних конференцій, які відсутні в офіційних збірниках. Про це йдеться у розслідуванні Данила Мокрика для Bihus.Info.

В дисертації Киви, опублікованій на сайті Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості, вказано, що Ілля Кива брав участь у двох наукових конференціях у 2018 та 2019 роках.

При цьому там вказано, що роботи Киви опубліковані в збірниках на ст. 152-154 та ст. 414-416 відповідно. Втім, наявний в Інтернеті офіційний збірник матеріалів конференції 2018 року має лише 144 сторінки. Збірник конференції 2019 року має 414 сторінок, остання з яких містить вихідні дані. Внески Іллі Киви в обох відсутні.

Журналісти Bihus.Info звернулися до координаторки обох конференцій Оксани Пархоменко-Куцевіл із запитанням, чи брав у них участь Ілля Кива.

«Я його не пам’ятаю, я вам чесно скажу. Тези я збирала особисто. Я його не пам’ятаю по прізвищу», – сказала вона.

Окрім того, до своєї дисертації Ілля Кива додав декілька довідок, які мають підтверджувати практичне значення його наукової роботи. Зокрема, додається довідка від ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», підписана Ольгою Руденко.

Підпис на цій довідці суттєво відрізняється від підпису тієї ж Ольги Руденко на інших документах, наявних у вільному доступі. Після того, як журналісти Bihus.Info звернулися до згаданої вище ГО із запитанням, з чим пов’язана така відмінність у підписах і чи справді Ольга Руденко підписувала таку довідку для Іллі Киви, відповіді від них не надійшло.

Однак невдовзі на сайті Інституту замінили файл із дисертацією Іллі Киви. У новій версії файлу також міститься довідка від тієї ж організації із тими ж вихідними даними, однак підписана не Ольгою Руденко, а Євгеном Романенком (президент ГО та водночас – керівник МАУПу, в якому Кива проходив аспірантуру).

При цьому на сервері Інституту підготовки кадрів ще впродовж декількох днів можна було знайти обидва файли з дисертацією Киви (перший варіант із підробленою довідкою та другий варіант із заміненою довідкою).

Документи мали різну назву: dis-KYVA та dis-KYVA-1. Станом на зараз перша версія дисертація видалена, однак копія видаленої сторінки збережена на сервісі Internet Archive.

Окрім цього, Ілля Кива додав до дисертації також довідку від Офісу Генпрокурора, в якій вказано, що Офіс Генпрокурора уже впроваджує результати досліджень нардепа від «ОПЗЖ» у свою діяльність.

Журналісти Bihus.Info звернулися за коментарем до Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Вона відповіла, що офіційно дисертація Киви до Офісу Генпрокурора не надходила, а довідка є «особистою позицією» людини, яка її видала.

Втім, на довідці, крім підпису, також є офіційна печатка Офісу Генпрокурора.

26 квітня Ілля Кива захистив кандидатську дисертацію «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)». Захист кандидатської дисертації успішно пройшов в Інституті підготовки кадрів. Члени комісії проголосували одностайно: 13 – за, 0 – проти. Захист тривав з 10 до 13 години. Двері до зали, де захищався Кива, охороняли невідомі чоловіки у чорному одязі, які відмовились представитись.

Науковий ступінь кандидата наук надалі може присвоїти Міністерство освіти та науки. Цей ступінь надав би Іллі Киві можливість отримувати надбавку до зарплати в розмірі 15%.

Варто додати, що журналістів низки українських медіа не пустили на захист дисертації Киви.  

Журналістам повідомили, що до зали пускали лише акредитованих представників ЗМІ, мотивуючи це «карантинними обмеженнями». Їм також сказали, що акредитацію проводили помічники чи пресслужба Іллі Киви.

Фото: Bihus.Info