Комітет з питань гуманітарноі та інформаційноі політики відхилив законопроєкт №2362 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти народного депутата Максима Бужанського («Слуга народу»).

Більшістю голосів комітет вирішив відхилити законопроєкт на підставі негативного висновку головного науково-експертного управління Верховної Ради. Проєкт підтримали: представники фракції "Європейська солідарність" (Микола Княжицький, Володимир В'ятрович, Софія Федина), представники фракції "Слуга народу" (Євгенія Кравчук, Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Дмитро Нальотов, Тетяна Рябуха) та Ірина Констанкевич (депутатська група "За майбутнє"). Проти виступили представники ОПЗЖ (Олександр Качний, Ренат Кузьмін та Юрій Павленко) і представники фракції "Слуга народу" (Павло Сушко та Олександр Кабанов), голова комітету Микита Потураєв - утримався.

Тепер проєкт винесуть на розгляд парламенту.

Незважаючи на те, що новообраний голова Комітету Микита Потураєв закликав розглянути це питання спокійно і неупереджено, дискусія була досить емоційна.

Максим Бужанський намагався всіх переконати, що в його проєкті не йдеться про мову, а просто синхронізується запровадження однієї правової норми для всіх національних меншин. Що таким чином ліквідовується дискримінаційна норма закону про мову, яка стосується переходу російськомовних шкіл на українську з вересня 2020 року. Також він всіх запевняв, що шанує і поважає українську мову.

За його словами, торік на зустрічі у Нормадському форматі в Парижі президент Російської Федерації Володимир Путін дорікав президенту Зеленському тим, що у нас є дискримінація, посилаючись саме на цю норму. "Якби ви прийняли мій проєкт торік у жовтні, то йому нічого було б казати", - сказав Бужанський, викликавши сміх у противників своєї законодавчої ініціативи.

Нагадаємо, законопроєктом Бужанського пропонується подовження терміну права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не відноситься до країн Європейського Союзу, до 1 вересня 2023 року. Зокрема це стосується тих учнів, які досі вчилися російською мовою.

Народний депутат Микола Княжицький зауважив, що проєкт не має фінансової експертизи. "Немає фінансової експертизи, немає рішення профільного комітету, бюджетний комітет не підтримав, негативний висновок ГНЕУ, а проєкт чомусь уже включили в порядок денний парламенту. Це нечувано", - сказав він. За його словами, Комітет відправив цей проєкт автору на доопрацювання, але той його так доопрацював, що він став ще більш неприйнятним. Княжицький наголосив, що Конституційний суд визнав цей закон конституційним, тому там немає жодних дискримінаційних норм.

За його словами, проєкт також не підтримує Міністерство освіти та науки, оскільки його редакція не узгоджується з процесом реалізації шкільної освіти в Україні, а запровадження перехідних періодів різних за тривалістю пов'язано саме з освітніми потребами різних національних меншин. Це підтвердила присутня на засіданні виконувачка обов'язки міністра освіти Любомира Мандзій.

Противники проєкту наголошували, що столітня русифікація України призвела до того, що саме найбільш русифіковані території нашої країни тепер окуповані Росією.

Як писав раніше "Детектор медіа", перед засіданням Комітету 17 червня активісти провели акцію протесту проти проєкту Бужанського.

У березні Комітет відклав розгляд цього проєкту. Тоді автор проєкту зазначав, що хоче усунути із закону, на його думку, дискримінаційну складову, яка полягає в тому, що школи з мовами ЄС переходять на державну мову навчання з 2023 року, а з російською з 2020 року.

У квітні 2020 законопроєкт відправили на доопрацювання.

Нагадаємо, у грудні 2019 року нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський вніс до парламенту законопроєкт про скасування закону про мову. Також він подав законопроєкт, яким пропонується подовження терміну права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не відноситься до країн Європейського Союзу до 1 вересня 2023 року.

Напередодні низка українських журналістів, громадських активістів та діячів культури звернулись до керівництва держави та парламенту із закликом не переглядати закон «Про функціонування української мови як державної», який набув чинності 16 липня 2019 року.