Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

2019-й – це останній рік, коли Держкомтелерадіо допрацьовує зі звичним переліком повноважень. У жовтні 2019 року уряд ухвалив постанову №885 «Деякі питання Міністерства культури, молоді та спорту», відповідно до якої вніс зміни щодо повноважень Держкомтелерадіо. У 2020 році левова частка питань, якими опікувався Держкомтелерадіо, переходить у відання Міністерства культури, молоді та спорту. Зокрема, відповідно до цієї постанови, Мінкульт стає головним органом у системі центральних виконавчих органів виконавчої влади, що реалізують державну політику, серед іншого, й у сферах державного іномовлення, інформаційного суверенітету України та інформаційної безпеки. А також формує та реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, забезпечує реалізацію державної політики у сфері телебачення і радіомовлення. Мінкульт тепер буде залучений до формування та реалізації держполітики з питань тимчасово окупованих територій України в Донецькій та Луганській областях, АРК і м. Севастополі та населення, що на них проживає, з метою їх реінтеграції в єдиний культурний та інформаційний простір України.

У штаті Держкомтелерадіо наразі працює 130 осіб, але у зв’язку зі скороченням повноважень кількість працівників наступного року скоротиться приблизно до 90 штатних одиниць.

Захист України від антиукраїнської друкованої продукції

Держкомтелерадіо у другому півріччі 2019-го продовжував реалізовувати норми закону України «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». А саме: видавав (або відмовляв у видачі, анулював) дозволи на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України. Також вилучав з обігу продукцію, яка розповсюджується на території України без відповідного дозволу, та штрафував порушників.

Як повідомив «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, загалом упродовж 2019 року Комітет видав 4097 дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора та надав 2256 відмов у видачі дозволів. 151 відмова у ввезенні з Росії майже 1 млн примірників видань пов’язана з їхнім антиукраїнським змістом, про що свої висновки надала експертна рада Держкомтелерадіо на підставі Критеріїв оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. 2105 відмов зумовлені поданням заявниками неповних пакетів документів або недостовірних відмостей у документах.

2019 року Держкомтелерадіо склав 21 протокол про накладення адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 876 тис. 330 грн. Незаконно ввезену продукцію вилучено з обігу.

Наприклад, у серпні 2019-го Держкомтелерадіо оштрафував на 41 тис. 730 грн вінницьку підприємицю Євгенію Максименко, яка без дозвільних документів продавала книжки з Росії. У Львові на аналогічну суму оштрафували підприємця Ростислава Касіяна, а книжки вилучили з обігу. ТОВ «Якабу трейд» отримало відмову Держкомтелерадіо у ввезенні з Росії 54 найменувань книг, у яких присутні ознаки пропаганди держави-агресора.

У Держкомтелерадіо підрахували, що внаслідок запроваджених у березні 2019 року Радою нацбезпеки й оборони санкцій щодо дев’яти російських видавництв і трьох власників вебсайтів кількість найменувань книг, яка планувалася до ввезення в Україну, зменшилася приблизно вдвічі. Водночас українські інтернет-провайдери, за даними Держкомтмлерадіо, не блокують доступу користувачів до трьох підсанкційних російських інтернет-магазинів («Лабиринт», «ЛитРес» та «Озон»). Держкомтелерадіо з цього приводу звернувся до СБУ та РНБОУ.

«Завдяки докладеним зусиллям із полиць українських книгарень практично зникла література антиукраїнського змісту. Державу-агресора позбавлено можливості розширювати інформаційну присутність в Україні, посилювати вплив на суспільні настрої українців та вести пропагандистські кампанії, спрямовані на підрив національної безпеки України та просування власних інтересів. Впевнений, що політики нової влади добре розуміють необхідність і надалі захищати український інформаційний простір від російської пропаганди, а тому збережуть чинний механізм обмеження друкованої продукції з території держави-агресора та тимчасово окупованої території України», – зазначив у коментарі «Детектору медіа» Олег Наливайко.

Відповідно до постанови уряду №885, повноваження Держкомтелерадіо, прописані в законі «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», у 2020 році переходять до Міністерства культури, молоді та спорту. Зокрема такі:

• обмеження доступу до видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України;
• видача дозволів (відмова у видачі, анулювання дозволів) на ввезення такої видавничої продукції;
• накладення штрафів за розповсюдження без дозволу на території України такої видавничої продукції на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб;
• вилучення з обігу такої видавничої продукції, що розповсюджується на території України без дозволу;
• розробка та затвердження критеріїв оцінки видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, оприлюднення їх на офіційному вебсайті та єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Реформа державної й комунальної преси

Ця реформа, відповідно до закону, завершилася 31 грудня 2018 року. Але по суті вона триває. 2019 року неодноразово публічно обговорювалося питання, яким чином допомогти реформованим газетам.

Нагадаємо, протягом трьох років реалізації закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» реформовано 615 видань (близько 96% від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ, що реально виходили на кінець 2018 року), а саме: 569 комунальних (близько 97%), 46 державних (близько 91%).

За словами Олега Наливайка, низка ЗМІ, які залишилися нереформованими, трансформувалися в інтернет-видання. Також були випадки, коли місцева влада не дала виданням реформуватися. І тоді з’явилися видання з подібними назвами, бо протягом року не можна брати ту назву, що була в комунальної преси. «Наприклад, у Рівненській області газету "Гомін" не вдалося реформувати, тому редакційний колектив зареєстрував газету "Гомін і К", у Київській області замість газети "Вперед" з’явилася газета "Вперед +”», – розповів пан Наливайко.

Втрата з 1 січня 2019 року фінансування з місцевих бюджетів стала болісною для багатьох редакцій. Законом  «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» для редакцій місцевих ЗМІ передбачена можливість отримати фінансову допомогу після реформування за умови їх функціонування, збереження назви, цільового призначення, мови видання й тематичної спрямованості. Держкомтелерадіо кілька років поспіль готував проєкт постанови уряду «Про затвердження Порядку надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження», але допомоги від держави газети так і не дочекалися. Проєкт постанови про фінансову підтримку, підготовлений у 2019 році, наразі перебуває на погодженні в новоствореному Міністерстві культури, молоді та спорту. Водночас представники приватних друкованих медіа категорично проти такої державної фінансової допомоги реформованій пресі.

У Держкомтелерадіо вважають, що реформовані газети потребують не лише фінансової допомоги, а й консультацій, як публічно захищати свої права у відносинах із владою, як запроваджувати інновації та ефективний менеджмент. Протягом другого півріччя 2019 року Держкомтелерадіо з НСЖУ та європейськими партнерами проводив відповідні навчання для редакцій.

Крім того, Держкомтелерадіо розробляє проєкт Концепції підтримки та розвитку регіональних засобів масової інформації, який уже розглянула громадська рада Держкомтелерадіо, НСЖУ, інші журналістські організації. Якщо уряд ухвалить концепцію, то вона передбачатиме вдосконалення законодавства для створення привабливих економічних умов для розвитку регіональних ЗМІ. «Можливо, це буде й запровадження податкових пільг для редакцій та спеціальних тарифів на доставку друкованих ЗМІ, надання за встановленими критеріями державної фінансової допомоги редакціям друкованих ЗМІ на поліграфічні послуги та папір, як найбільш витратні складові виробничого процесу тощо», – сказав Олег Наливайко.

Повноваження щодо реформування преси також мають перейти до Міністерства культури, молоді та спорту. Зокрема, з 2020 року Мінкульт братиме участь у формуванні державної інформаційної політики, і відповідно до постанови №885 (п.132) міністерство зобов’язане буде надавати методичну та практичну допомогу державним та комунальним ЗМІ в процесі їх реформування.

Реформування «Укртелефільму» – українська «Санта-Барбара»

Епопея з реформуванням державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» триває вже багато років, як американський серіал «Санта-Барбара». За перетворення студії на публічне акціонерне товариство й подальше приєднання до Суспільного відповідальний Держкомтелерадіо. Що ж зробив Комітет 2019 року й коли студія може увійти до складу Суспільного?

Впродовж 2019 року ДП «УСТФ “Укртелефільм”» частково виконало заходи, визначені планом перетворення державного підприємства на акціонерне товариство. Зокрема, «Укртелефільм» забезпечив проведення аудиту для підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності. Уклав договір із ТОВ «Центр топографо-геодезичних технологій» на підготовку документації по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Інвентаризаційна комісія підприємства завершила повну інвентаризацію активів та зобов’язань, а Держкомтелерадіо затвердив відповідні документи. Крім того, «Укртелефільм» уклав договір із ТОВ «Оціночна фірма “Де візу”» на проведення незалежної оцінки майна та її рецензування Фондом державного майна.

Утім, «Укртелефільму» не вдається виконати наступний крок у процесі перетворення – рецензувати у Фонді звіт про оцінку майна та майнових прав за результатами проведення незалежної оцінки об’єктів рухомого та нерухомого майна. Щоби зняти зауваження рецензента, голова комісії з перетворення ДП «УСТФ “Укртелефільм”» неодноразово пояснював Фонду, що порушення неможливо усунути з об’єктивних причин. Держкомтелерадіо теж звертався з відповідним листом до Фонду. Держкомтелерадіо попросив уряд узяти під контроль рецензування Фондом звіту про оцінку майна «Укртелефільму».

Скрутне фінансове становище студії, а також судові справи, учасником яких є підприємство, та рішення судів, на підставі яких Державна виконавча служба повністю заблокувала рахунки «Укртелефільму» – це неповний перелік проблем, які виникають у процесі перетворення підприємства на акціонерне товариство, вони є значною перешкодою для здійснення цього процесу.

Тож у Держкомтелерадіо не можуть спрогнозувати точні строки, коли акціонерне товариства «Укртелефільм» зможе увійти до складу Суспільного мовника.

Європейську та євроатлантичну інтеграцію недопопуляризували

Держкомтелерадіо у другому півріччі 2019-го продовжував виконувати бюджетну програму «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», на яку у 2019 році було передбачено 20 млн грн. Було оголошено 11 процедур відкритих торгів на всю суму:

• шість стосовно організації та проведення інформаційних кампаній щодо ЄС та НАТО;
• три стосовно проведення соціологічних досліджень про ставлення громадськості до інтеграції України до ЄС та вступу до НАТО;
• одна стосовно проведення Всеукраїнського конкурсу на найкращу публікацію в аудіовізуальних (електронних), друкованих ЗМІ, теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції (результати конкурсу були оголошені 27 серпня);
• одна стосовно організації та проведення семінарів і тренінгів для ЗМІ щодо протидії гібридним загрозам у рамках діяльності Платформи «Україна – НАТО» з вивчення досвіду протидії гібридній війні.

За результатами проведення торгів було підписано 11 договорів на загальну суму 11 млн 388 тис. 609 грн. За словами Олега Наливайка, станом на 17 грудня 2019 року було повністю виконано дев’ять договорів на суму 9 млн 132 тис. 661,90 грн. Підписання виконаних актів і перерахування коштів виконавцям по інших договорах мало відбутися після 22 грудня 2019 року.

«Укртелерадіопресінститут» пропагує гендерну рівність

«Укртелерадіопресінститут», який входить в орбіту відповідальності Держкомтелерадіо, у другому півріччі 2019-го був залучений до реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки.

Інститут організував проведення циклу семінарів і тренінгів на теми інформаційної безпеки, соціальної зайнятості населення (зокрема журналістів), стратегічних комунікацій у районі проведення ООС та цивільно-військової співпраці, маркетингу соціальних мереж, SMM-журналістики та безпеки діяльності соціальних мереж у регіонах України.

Також інститут підтримував програми з реформування друкованих державних та комунальних ЗМІ. Ці заходи інститут проводив самостійно та за організаційної, фінансової підтримки офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Низка семінарів, круглих столів, організованих «Укртелерадіопресінститутом», стосувалася інформування громадськості щодо політики гендерної рівності. У рамках цієї теми інститут розробив і видав «Практичні рекомендації для ЗМІ з висвітлення Резолюції РБ ООН 1325 та НПД на її виконання», а також серію плакатів для журналістів.

Також інститут проводить навчання для працівників державних, комунальних і суспільних медіа. Протягом року близько 80 працівників філій НСТУ пройшли курси онлайн-навчання з операторського мистецтва та режисури телебачення. Без відриву від виробництва було організовано навчання для працівників ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України», телекомпанії «Київ», телеканалу «Рада». Інститут розробив нові навчальні курси зі спортивної журналістики, безпілотної відеозйомки за допомогою дронів, авторського кіно і ТБ тощо.

Функції розпорядника коштів поки що залишаються

Держкомтелерадіо поки що залишається розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» та фінансування деяких інших установ і організацій. Щоб ці повноваження перейшли до Міністерства культури, молоді та спорту, необхідно вносити зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік». За словами керівництва Мінкульту, до того, як будуть внесені зміни до закону про бюджет, міністерство контролюватиме виконання цих функцій Держкомтелерадіо.

Як акціонер ПАТ «НСТУ» Держкомтелерадіо у вересні оновив положення про наглядову раду. Натомість статут ПАТ «НСТУ» не вдалось оновити, бо влітку відбулася зміна влади й нова влада планує внести зміни до закону про Суспільне мовлення. Коли змінять закон – тоді настане й черга статуту. Нагадаємо, Держкомтелерадіо мав до 1 січня 2019 року внести проєкт змін статуту на затвердження уряду, але затримався з цим на кілька місяців.

Інші повноваження

Крім того, Держкомтелерадіо продовжував 2019 року курувати низку книжкових та інформаційних премій та моніторити сайти органів виконавчої влади.

У листопаді Держкомтелерадіо визначив «Кращу книгу України» 2019 року. Цього року для участі у всеукраїнському конкурсі у десяти номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців. Гран-прі конкурсу присуджено ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар».

У грудні Держкомтелерадіо заявив, що планує створити майданчик для комунікацій, спілкування журналістів різних видів медіа з науковцями, представниками громадських об’єднань. У Комітеті заявили, що це необхідно не лише для того, щоб медійники отримали від експертів знання про екологічні проблеми, а й дозволить створити пул журналістів, зацікавлених у просуванні теми екологічної безпеки серед громадян.

Висновки

Протягом другого півріччя 2019 року Держкомтелерадіо перебував в очікуванні вирішення своєї долі, оскільки нова влада неодноразово заявляла про ліквідацію або реорганізацію цього відомства. Але коли представники правлячої партії «Слуга народу» зрозуміли, що для ліквідації Держкомтелерадіо потрібно вносити зміни до Конституції України, вони вирішили передати максимум повноважень відомства Міністерству культури, молоді та спорту.

Якщо раніше діяльність Держкомтелерадіо курував профільний віцепрем’єр-міністр (В’ячеслав Кириленко), то починаючи з жовтня 2019-го це робить керівництво Міністерства культури, молоді та спорту (наразі посади профільного віцепрем’єра в уряді немає).

Держкомтелерадіо у другому півріччі 2019-го максимум зусиль спрямував на реалізацію закону щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Також Комітет сумлінно виконував свої обов’язки як акціонер Суспільного мовлення. Водночас так і не зміг домогтися перетворення ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на ПАТ для подальшого об’єднання з ПАТ «НСТУ».