Микита Потураєв: Не можна криміналізувати дискурс

Микита Потураєв: Не можна криміналізувати дискурс

5 Листопада 2019
2815
5 Листопада 2019
14:21

Микита Потураєв: Не можна криміналізувати дискурс

2815
Законопроект про медіа, над яким зараз працює робоча група при Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики, включатиме в себе норми відповідальності ЗМІ за розповсюдження дезінформації, але ця відповідальність не буде кримінальною. Про це розповів заступник голови комітету Микита Потураєв під час Autumn School Resilience League, яка триває цими днями в Естонії.
Микита Потураєв: Не можна криміналізувати дискурс
Микита Потураєв: Не можна криміналізувати дискурс

За словами народного депутата, наразі законопроект передбачає три категорії контенту, які законодавці планують забороняти, але не кримінально, а адміністративно:

  • аудіовізуальні твори, одним із учасників яких є особа з Переліку осіб, що становлять загрозу національній безпеці;
  • матеріали, які містять популяризацію або пропаганду державних органів держави-агресора, її посадових осіб, їх окремих дій, які виправдовують або визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності та суверенітету України;
  • недостовірні матеріали стосовно збройної агресії і дій держави-агресора, її посадових осіб у випадку, якщо результатом цього стає розпалювання ворожнечі та ненависті або заклики до зміни територіальної цілісності або конституційного ладу України.

Відповідальність за такий контент розповсюджуватиметься на телебачення, радіо, інтернет (законодавець планує розповсюдити сферу дії Нацради за межі телебачення і радіомовлення). Для інтернет-ЗМІ пропонується передбачити добровільну реєстрацію, але санкції накладатимуться навіть на незареєстровані інтернет-ЗМІ.

На запитання «Детектора медіа» Микита Потураєв уточнив, що в другому та третьому пункті мова йде про всі види контенту – і аудіовізуальний, і текстовий.

У цю схему планується вбудувати механізми само- та співрегулювання. Зокрема, є ідея дати регулятору законні підстави використовувати в своїй роботі результати моніторингів контенту, проведених індустрією або медійною спільнотою.

Також у планах законодавців – посилити незалежність регулятора. Для цього знадобиться вносити зміни до Конституції. Посилення незалежності в Комітеті з гуманітарної та інформаційної політики бачать шляхом збільшення кількості членів Нацради до дев’яти проти теперішніх вісьмох – по три представники від президента, уряду та парламенту. А відбирати їх пропонують на конкурсі, який би проводила незалежна конкурсна комісія.

Також пан Потураєв висловився проти криміналізації відповідальності за роботу ботоферм.

Нагадаємо, раніше міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський неодноразово висловлювався на користь саме кримінальної відповідальності за маніпулювання суспільною свідомістю. Міністерство культури, молоді та спорту входить до робочої групи з розробки законопроекту про медіа.

Також на запитання «Детектора медіа» Микита Потураєв підтвердив, що проект закону про медіа передбачає великий блок із фінансової прозорості медіавласності. Нагадаємо, раніше в інтерв’ю «Детектору медіа» голова Комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко скептично висловлювався щодо запровадження прозорості фінансової звітності медіакомпаній: «Прозорість власності фактичного монополіста (“Зеонбуду”. – Авт.) – це питання, яке навряд чи в когось, окрім самого монополіста, викликає подив. Якщо ж для медіа потрібна прозорість фінансової звітності, то тоді її варто застосовувати для всього суспільства. Не можна виокремлювати одну індустрію, яка повинна звітувати за принципами відкритого ринку, а іншим індустріям не висувати тих самих вимог. Чому учасники ринку газопостачання чи електроенергії не потребують такої самої прозорості? На мій погляд, це набагато більш значимі для життя людей індустрії, ніж медійна».

Нагадаємо, ще раніше, у процесі роботи парламенту попереднього скликання над тоді ще законопроектом про аудіовізуальні медіасервіси, учасники робочої групи називали три найбільш суперечливі питання, щодо яких складно було дійти згоди:

  • «Зеонбуд» і цифрове мовлення;
  • прозорість медіавласності;
  • регулятор: сильний чи не дуже? Само- та співрегулювання.

Пізніше парламент нового скликання підготував та ухвалив закон, який забороняє іноземцям володіти «Зеонбудом» та, відповідно, спрямований на розкриття його власності.

Також у кулуарах Autumn School Resilience League «Детектор медіа» дізнався подробиці створення раніше анонсованого державного українського російськомовного телеканалу на базі іномовлення. Мова, ймовірно, йде про переформатування власне UATV, видатки якого перерозподілять із всесвітнього розповсюдження сигналу на закупівлю розважального контенту, в тому числі, в комерційних українських мовників.

Фото: Олексій Чумаченко

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2815
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду