Журналіст, експерт Інституту масової інформації Олексій Братущак вважає кризу в стосунках влади з медіа «умовно нормальним станом», тому що будь-яка влада не любить тих медіа, які вона не контролює. Утім, на його думку, в Україні кризи між медіа та владою не існує – існує криза влади в комунікаціях із суспільством. Ведучий «Свободи слова» на ICTV Вадим Карп’як погодився, що має місце комунікаційна криза, а не криза в стосунках.

На думку голови ГО «Детектор медіа» Наталії Лигачової, нинішня влада відрізняється від попередньої тим, що вона щира в демонструванні своєї зневаги до медіа. З нею не погодився народний депутат від «Слуги народу», член Комітету з питань свободи слова Сергій Швець: «Зневаги влади до медіа, на мою думку, немає. Кризи в стосунках я теж не бачу – є проблеми в комунікації. Але це не криза. Криза – явище системне. Проблеми – долаються».

Сергій Швець вважає, що частина журналістів ставиться до нової влади упереджено та вдається до надуманої критики президента, уряду, коаліції. «Влада відкрита і прозора, я б закликав [медіа] до партнерських відносин», – сказав він.

Як колишній журналіст «1+1», а нині народний депутат Сергій Швець вважає, що частина журналістів підходять поверхнево до процесів, що відбуваються в країні. Він закликав представників медіа уважніше, детальніше та глибше вивчати те, про що вони інформують суспільство – і це, наголосив він, піде на користь і суспільству, і владі.

Представник комунікаційної команди Офісу президента України Максим Кречетов підтримав думку пана Швеця про упередженість журналістів до влади. За його словами, влада готова нормально ставитися до конструктивної критики. «Але цієї критики дуже невелика кількість серед загального негативу», – зауважив він.

Максим Кречетов запевнив, що влада не підміняє комунікації з традиційними медіа спілкуванням з аудиторією соцмереж: «Ніхто не ухвалював рішення комуні кувати через соцмедіа. До цього спонукали реалії, в яких традиційні медіа втрачають аудиторію, а аудиторія соцмереж зростає. Але сторінки в соцмережах – це не альтернатива спілкуванню з традиційними медіа».

Директор Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Тарас Шевченко теж поділяє думку про упередженість частини журналістів: «Під час виборчої кампанії в багатьох людей з активною позицією сформувалося упереджене ставлення до влади». Він також критично відгукнувся про роботу українських журналістів під час пресмарафону Володимира Зеленського, зокрема, про рівень їхньої підготовки, порівняно з американськими колегами. На це Наталія Лигачова зауважила, що іноземні журналісти відзначилися тим, що неодноразово повторювали запитання, на які вже відповідав президент.

Олексій Братущак натомість нагадав, що це президент Володимир Зеленський на старті своєї політичної кар’єри сказав журналістам «Я вам нічого не винен», а потім замість обіцяної пресконференції дав інтерв’ю актору: «Нам обіцяли пресконференцію – і ми взамін отримали продовження серіалу Слуга народу. І після цього журналісти винні?».

Говорячи про незалежність журналістики, Вадим Карп’як наголосив, що незалежна журналістика в Україні можлива буде тоді, коли суспільство буде готове платити за якісний контент.

Нагадаємо, голова Офісу президента України Андрій Богдан вважає, що журналістика як «четверта влада» є «глибоко корумпованою», а тому – потребує «очищення». На початку серпня 2019 року глава він заявив про свою політичну силу «Слуга народу»: «ми спілкуємось із суспільством без посередників, без журналістів». 

29 серпня видання «theБабель» повідомило, що в фракції «Слуга народу» начебто обрали трьох спікерів, які можуть говорити журналістам, що вважатимуть за потрібне - це Дмитро Разумков, Олександр Корнієнко і Давид Арахамія. За словами співрозмовника видання, у фракції визначили групу з 50 депутатів, яким дозволяється ходити по ефірах. Повідомляється, що 28 серпня депутатам від «Слуги народу» нібито роздали тези, як правильно відповідати на запитання преси.

Фото: Світлана Остапа