Цю інформацію «Детектору медіа» особисто підтвердив Володимир Ар’єв, якого вчетверте обрано народним депутатом.

За його словами, «Європейська солідарність» висунула до Комітету з питань свободи слова одну людину й це він. «І оскільки цей комітет віддають опозиції, то мене висунули відразу на посаду голови. Хто претендує на цю посаду від інших опозиційних фракцій, мені не відомо. Знаю лише, що це один із найменш чисельних комітетів новообраного парламенту (7 членів. – Ред.)», – сказав він.

Незважаючи на те, що в цього комітету значно зменшилася кількість повноважень, Володимир Ар’єр надає йому велике значення у відстоюванні свободи слова в Україні. За його словами, він має детальний план дій і не дасть поглибитися тим негативним тенденціям у медіапросторі, які з’явилися нещодавно.

У себе на сторінці у фейсбуку Володимир Ар’єв оприлюднив таблицю із чисельністю всіх комітетів парламенту.

«Парламент – є демократичним інститутом. Дотримання прав – ознака демократії. Дотримання прав меншості – ознака зрілості. Зараз ці права зневажають. Спочатку слуги забрали собі непропорційно всі комітети під керівництво, кинувши на 4 опозиційні фракції 2 керівні посади. Тепер диктують, скільки опозиційним фракціям можна делегувати депутатів в комітети. Диктують конкретну цифру, що позбавляє фракції права вибору, що є явною ознакою авторитаризму. Я не буду розбирати пріоритети, чому євроінтеграції і свободі слова запропонували найменшу чисельність. Напевно, з тої самої причини, що я написав вище. У цивілізованому світі визначають не диктатом, а граничними розмірами: наприклад, в комітеті Х – 10–12 депутатів, в комітеті Y – 20–24. Тоді це залишає право вибору. Те, що зараз є, і близько не є демократичним підходом», – написав Володимир Ар’єв.

За інформацією із джерел «Детектора медіа» в парламенті, до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики від «Європейської солідарності» може ввійти першим заступником Микола Княжицький, який раніше очолював Комітет із питань культури і духовності.

Нагадаємо, Володимира Ар’єва у 2018 році обрано віце-президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) як народного депутата від фракції «Блок Петра Порошенка». Ар’єв також він був телеведучим Прямого каналу.

Раніше підготовча депутатська група з числа новообраних народних депутатів України затвердила назви і предмети відання майбутніх 23 парламентських комітетів, серед яких – комітети з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань свободи слова та з питань з цифрової трансформації.

Нагадаємо, що у Верховній Раді восьмого скликання Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики опікувався:

1. Державною політикою в сфері інформації та інформаційної безпеки.
2. Забезпеченням свободи слова.
3. Правами громадян на інформацію.
4. Друкованими, електронними засобами масової інформації та інтернетом.
5. Висвітленням діяльності Верховної Ради України.
6. Засадами здійснення рекламної діяльності.

Нагадаємо, підготовча група з новообраних народних депутатів на засіданні 15 серпня визначила перелік із 23 профільних комітетів Верховної Ради.

Раніше, на початку серпня, стало відомо, що у Верховній Раді 9-го скликання з'явиться так званий гуманітарний та інформаційний комітет (робоча назва), який може очолити новообраний народний депутат від партії «Слуга народу», генеральний директор медіахолдингу «1+1 медіа» і телеканалу «1+1» Олександр Ткаченко.

Новообраний народний депутат від «Слуги народу», журналіст каналу «1+1» Сергій Швець повідомив, що в Раді створять новий комітет, який займатиметься інформаційною та гуманітарною політикою, і він оприлюднить свої плани через декілька днів після початку роботи парламенту.

Згодом новообраний народний депутат від «Слуги народу», радник команди президента України Володимира Зеленського з політичних питань Микита Потураєв повідомив «Детектору медіа», що у Верховні Раді 9-го скликання залишаться комітети з питань свободи слова і прав людини. За його словами, посади голів цих комітетів віддадуть представникам опозиції.

Потім стало відомо, що партія «Слуга народу» пропонує створити в Раді, серед інших, Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет із питань свободи слова. Загалом партія пропонувала зменшити кількість комітетів у Верховній Раді України 9-го скликання із 27 до 22.

Партія «Опозиційна платформа – За життя» заявила, що хоче очолити Комітет з питань свободи слова.