18 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення схвалила проект Плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення, підготовлений робочою групою при Держспецзв’язку.

Згідно з планом, вимкнення відбуватиметься в три етапи:

1. У березні 2018 року планують вимкнути аналогове мовлення в першій пілотній області, яку має визначити уряд.
2. У червні 2018 року планують вимкнути аналогове мовлення по всій країні, за винятком населених пунктів, де його не вимикатимуть в інтересах нацбезпеки (зона АТО і прикордонна зона на півночі країни), а також за винятком 47 населених пунктів, у яких буде добудовано мережу першого мультиплексу МХ-1 компанії «Зеонбуд».
3. У січні-червні 2019 року планують вимкнути аналогове мовлення в 47 населених пунктах, де будуть встановлені додаткові передавачі «Зеонбуду».

Наразі, відповідно до урядової постанови, кінцевою датою вимкнення аналогового телебачення визначено 30 березня 2018 року. Хоча спершу кінцевою датою планувалося 30 червня 2018 року. Новий проект плану наближає нас до літньої дати, адже навесні передбачено лише старт поетапного вимкнення.

Проти вимкнення аналогового телебачення у 2017 році виступали медіагрупи «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп». Вони, зокрема, добиваються, щоб один з мультиплексів «Зеонбуду» мав більше покриття. Для цього потрібно встановити від 70 до 170 додаткових передавачів, повідомляв виконавчий директор «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук. Проект плану частково враховує ці побажання медіагруп: передбачено встановлення додаткових цифрових передавачів мультиплексу МХ-1 у 47 містах. У цьому мультиплексі наразі мовлять телеканали «Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, «UA: Перший», ICTV, «Enter фільм».

Пілотну область, з якої розпочнеться вимкнення аналогового ТБ, має визначити уряд. Нацрада запропонувала п’ять варіантів, розповів «Детектору медіа» відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко: Волинська, Одеська, Кіровоградська, Житомирська та Київська.

Безстрокове продовження аналогового мовлення в певних населених пунктах в інтересах національної безпеки стане можливим після набуття чинності 11 лютого 2018 року нового закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України».

Проект Плану Нацрада скерувала до адміністрації Держспецзв’язку для підготовки відповідного проекту розпорядження Кабміну, який і затвердить план.

Детальніше про План поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення «Детектору медіа» розповів відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко:

– 30 листопада цей план був поданий на розгляд робочої групи при Держспецзв’язку. Там його переглянули, нарікань ні в кого не виникло. У плані задіяні Міністерство інформаційної політики (МІП), Концерн РРТ, «Зеонбуд», обласні державні адміністрації – багато організацій, для яких він не є документом до виконання. Щоб надати документу статусність, вирішили, що ми його схвалимо рішенням Нацради і передамо Держспецзв’язку, який має повноваження готувати проекти рішень Кабміну. Далі цей план буде затверджено розпорядженням Кабміну.

План передбачає три етапи.

На першому етапі буде визначено перелік населених пунктів, у яких вимкнення аналогового телебачення відбуватиметься в останню чергу. Перелік цих населених пунктів визначить МІП, він уже підготував проект такого переліку.

Також буде визначено перелік із 47 населених пунктів, де «Зеонбуд» має встановити додаткові передавачі, щоб розширити покриття першого мультиплексу МХ-1. У цих пунктах ми будемо вимикати аналогове мовлення тільки після того, як запрацюють додаткові передавачі «Зеонбуду».

На першому етапі, до 30 березня, ми плануємо вимкнути аналогове мовлення тільки в одній області. Ми запропонували робочій групі п’ять областей на вибір: Волинська, Одеська, Кіровоградська, Житомирська та Київська. Вони приблизно рівні за такими параметрами, як покриття, проникнення цифрового телебачення, насиченість сет-топ-боксами, спроможність населення купувати додаткові сет-топ-бокси тощо. Але щоб відбулося вимкнення, потрібно попрацювати з місцевою владою – створити кол-центри, провести місцеві рекламні кампанії, забезпечити сет-топ-боксами малозахищені верстви населення. Тому ми пропонуємо Кабміну самому визначити, яка область більше рветься в бій у цих напрямках, щоб не вийшло, що ми побачимо в особі місцевої влади не однодумця й партнера, а того, хто нам палки в колеса вставлятиме.

На другому етапі, до 30 червня, ми плануємо вимкнути аналогове мовлення вже по всіх інших регіонах, крім тих населених пунктів, перелік яких надасть МІП (зона АТО, прикордонна зона на півночі країни), і тих міст, де будуть встановлені додаткові передавачі «Зеонбуду».

Третій етап – це остаточне вимкнення, яке має відбутися після того, як буде добудовано мережу «Зеонбуду». Ми розраховуємо, що це станеться в січні-червні 2019 року. Це буде поступовий процес: встановили передавач – з’явилося цифрове мовлення – вимкнули аналог, далі – наступне місто. А от вимкнення аналогового ТБ в населених пунктах, визначених МІПом, планується згодом за окремим розпорядженням Кабміну.

– На попередньому засіданні Нацрада внесла зміни до ліцензій СТБ і ICTV, дозволивши їм закодувати свій сигнал на супутнику. За попередніми даними, незакодований супутниковий сигнал передбачений також ліцензіями «Інтер медіа груп». Чи зверталися інші канали із заявами про переоформлення ліцензій?

– Ні, більше ніхто не звертався.

Я запитував у СТБ і ICTV, чи можуть вони чітко сказати, коли закодуються. Вони самі не знають, коли саме в них розпочнеться процес кодування. На мою думку, так не можна – одночасно провести і кодування, і вимкнути аналог. Треба дати можливість людям визначитися. Якщо зараз закодувати супутниковий сигнал, то поки що не вимикати аналогове ТБ.

– Що вплинуло на рішення Нацради дозволити СТБ і ICTV закодуватися? Нацрада обіцяла провести дискусію з цього приводу із залученням зацікавлених сторін.

– Дискусії були, були тут представники StarLightMedia, ми розмовляли. Вони сказали, що хочуть до цього питання серйозно підготуватися. Вони попросили: дайте нам таку можливість, а вже коли кодуватися – ми будемо приходити сюди, будемо радитися і так далі. Не дати їм такої можливості в нас не було жодних законних прав. Якби ми тягли з цим питанням – був би позов до суду про бездіяльність Нацради.

– Чи буде Нацрада звертати увагу на тих ліцензіатів, ліцензії яких давно передбачали кодування, але вони не кодувалися?

– Я думаю, ні. Це було давно до нас, якщо вже попустили одразу, то нині не варто. У подальшому, якщо почнеться кодування, то ми будемо звертати на це увагу. Так теж не можна працювати: сьогодні захотів – закодувався, завтра захотів – розкодувався. Або ж треба взагалі прибрати цей пункт (спосіб розповсюдження сигналу. – ДМ) з ліцензії.

Проект Плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення