Про це йдеться у листі редакції до Національної спілки журналістів України (НСЖУ), повідомляє прес-служба Спілки.

У лютому 2016 року на зборах трудового колективу прийнято рішення щодо участі в першому етапі реформування газети та виходу органів державної влади зі складу співзасновників. Відповідну пропозицію було надіслано до співзасновників. Зазначено, що міська рада фактично не розглянула пропозицію трудового колективу.

«Питання про роздержавлення газети не виносилося на сесію. І це при тому, що міська рада, як співзасновник, перестала фінансувати видання з 2012 року, – коментує ситуацію головний редактор колективного підприємства редакції газети «Новомосковька правда» Вадим Червоноштан.

Усе, на думку редактора, через гостру критику «Новомосковської правди» у бік влади: «Ми фактично п’ять років у вільному плаванні – самі на себе заробляємо. Але й надалі лишаємося зі зв’язаними руками, адже не можемо самостійно приймати рішення – п’ятдесят відсотків голосів за співзасновниками».

Редакція повідомляє, що звернення колективу до суду не дало належних результатів – позитивне рішення на користь «Новомосковської правди» було скасоване після апеляції Новомосковської міської ради.

«Через два роки мали б святкувати сторіччя заснування нашого видання, – сказав пан Червоноштан. – Та якщо ситуація не зміниться, не буде внесено мін до Закону України "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації", навряд чи видання існуватиме далі. Адже, уміло користуючись неврегульованими шпаринами в нормативних актах, можновладці нехтують законом та роблять усе можливе для знищення газети».   

Виконуючий обов’язки міського голови міста Новомосковськ, секретар Новомосковської міської ради Сергій Горошок у телефонній розмові прокоментувати ситуацію відмовився. Надати інформацію погоджується лише після офіційного запиту.

Як відзначає адвокат, медіа-юрист ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко, проблема невиконання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з боку органів місцевого самоврядування дійсно існує.

«На жаль, такі випадки є непоодинокими. Відповідно до частини 3 статті 4 згаданого Закону засновники (співзасновники) друкованого засобу масової інформації та редакції зобов'язані у місячний строк після надходження пропозиції трудового колективу редакції прийняти рішення про реформування та про спосіб реформування, яке довести до відома трудового колективу та надіслати до Держкомтелерадіо», – прокоментувала юрист.

За її словами, на практиці нерідко мають місце випадки, коли місцеві ради вчасно не приймають зазначені рішення, гальмуючи у такий спосіб проведення реформи.

«Звісно, такі дії чи бездіяльність місцевих рад є незаконними. Проте, надійного механізму впливу, який би спонукав їх дотримуватись вимог закону та приймати рішення про реформування, наразі законодавство України не містить, – наголосила пані Опришко. – Але така ситуація є неприйнятною і її необхідно виправляти. Нещодавно були напрацьовані пропозиції про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», спрямовані на вирішення проблем, які виникли під час реформування. Сподіваюсь, що прийняття цих змін допоможе вирішити і цю проблему».

Нагадаємо, медіаюрист Олександр Дяченко вважає, що «відчуження майна, борги, бездіяльність співзасновників гальмують роздержавлення ЗМІ».

Зазначимо, що 37 з 244 друкованих ЗМІ та редакцій здійснили перереєстрацію із збереженням назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості.

Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» вступив в силу з 1 січня 2016 року. Реформа друкованих ЗМІ відповідно до закону розрахована на три роки до кінця 2018 року.

Фото: gorozhanin.dp.ua