Життя після роздержавлення: газетярам розповіли, як залучати нову аудиторію та зацікавлювати рекламодавців

Життя після роздержавлення: газетярам розповіли, як залучати нову аудиторію та зацікавлювати рекламодавців

28 Липня 2017
2350

Життя після роздержавлення: газетярам розповіли, як залучати нову аудиторію та зацікавлювати рекламодавців

2350
У Києві проходить практичний семінар «Як розвивати свою газету: перші кроки після реформування»
Життя після роздержавлення: газетярам розповіли, як залучати нову аудиторію та зацікавлювати рекламодавців
Життя після роздержавлення: газетярам розповіли, як залучати нову аудиторію та зацікавлювати рекламодавців

Питання управління редакцією, бізнес-планування, роботи з рекламодавцями, вдалої організації передплатної кампанії, залучення коштів у Інтернеті, присутності в соціальних мережах, юридичні аспекти комерційної діяльності новостворених приватних газет розглядаються під час дводенного практичного семінару «Як розвивати свою газету: перші кроки після реформування», що проходить в Києві 27-28 липня. Захід організовано офісом Ради Європи у партнерстві з Національною спілкою журналістів України.

Медіатренерами є секретарі НСЖУ Костянтин Григоренко та Віталій Голубєв, а також – медіа-консультант Борис Родієвський. Юридичні аспекти висвітлюють юристи ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко та Олександр Бурмагін.

За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, на першому етапі реформування найважливішими для редакцій були саме юридичні консультації, адже деяка невідповідність законодавства, відсутність чітких інструкцій і роз’яснень спричиняла низку проблем для газетярів.

«Але, попри цей стрес, пов'язаний із роздержавленням і реформуванням, важливо пам’ятати, заради чого іде це роздержавлення. Щоб у нас існували сильні потужні газети, щоб журналісти могли гідно працювати, виконувати свою місію, інформувати населення, аудиторію, щоб зберегти читачів, а не просто припинити свою діяльність, - наголосив Сергій Томіленко. - Тому дуже потрібні такі поради, обмін досвідом про те, як виживати в нових умовах і новому статусі».

Леся Парно-Кириєнко, спеціаліст проекту «Свобода медіа в Україні», який здійснюється в співпраці  Ради Європи і ЄС, зазначила, що підтримка редакцій у процесі реформування є одним з напрямків діяльності проекту. Зокрема було проведено низку заходів, підготовлено посібник «Юридичні аспекти реформування державних і комунальних ЗМІ, восени мають стартувати онлайн-курси для редакцій.

«Цей семінар ми намагалися зробити максимально корисним для того етапу, коли ви завершите реформування і розпочнете нове життя», – звернулася пані Парно-Кириєнко до редакторів.

Костянтин Григоренко, секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» (Харківська область) розповів колегам про ключові складові успішної газети, розробку бізнес-плану, менеджмент медіа-компаній, особливості роботи з Укрпоштою та стосунків із владою.

«Із 2016 року наша газета не отримує жодної копійки бюджетних коштів. Кошти за договорами про висвітлення діяльності органів влади – це зовсім інший підхід, ми не вважаємо ці кошти дотацією. З владою працюємо вже 10 років, укладені договори з районною і міською радою. Працюємо обережно. Якщо, наприклад, це соціальна тема, то друкуємо матеріал безкоштовно. Натомість з райдержадміністрацією не співпрацюємо і не висвітлюємо взагалі її діяльність», – розповів Костянтин Григоренко.

Зараз 47% доходів газета «Обрії Ізюмщини» має від реклами, 41% - від передплати, решта – з інших джерел. Зокрема рекламу залучають не лише в друковану газету, а й на сайт, працюють з ресурсами в Інтернеті. Заробляють у Youtube, соціальних мережах.

«Дуже велику увагу зараз приділяємо відео, завдяки цьому маємо зростання аудиторії та залучення реклами. Бо відео дуже подобається рекламодавцям, плануємо незабаром випуск першої відеореклами», – зазначив пан Григоренко.

Також Костянтин Григоренко показав, що газета почала застосовувати таку технологію як Qr-код. Завдяки цьому читачі можуть переходити за відповідними посиланнями, дивитися фото чи відео. Результати вже помітні: видання почали купувати молоді люди, тоді як раніше основною аудиторією були пенсіонери та люди середнього віку. Загалом він порадив колегам працювати із «незвичними» групами, «незвичною» аудиторію, але, щоб залучити нових читачів, треба щось змінювати.

Як повідомляв Детектор Медіа, цими днями в Києві проходять також тренінги з кібербезпеки, які проводять Національна спілка журналістів України та Національне агентство «Укрінформ».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2350
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду