«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 117

щодо матеріалу інтернет-видання «Економічна правда» під заголовком «"Країна фактично розграбована, землю вже поділили". Інтерв'ю з головою Держгеокадастру»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 9 червня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. На думку скаржника, посилання в матеріалі на анонімне джерело порушує стандарти неупередженості (необґрунтовані звинувачення) та достовірності (посилання на джерела).

2. Матеріал було оприлюднено на сайті «Економічна правда» 20 жовтня 2020 року. Співавторами зазначені Оксана Пирожок і Дмитро Дєнков.

3. Розглядуваний матеріал — інтерв’ю з Романом Лещенком. В одному з фрагментів розмови інтерв’юйований стверджує, що певні люди ззовні відомств «контролювали» Держгеокадастр, Державну архітектурно-будівельну інспекцію та Держгеонадра. Після цього журналісти в дужках у тексті припускають, що йдеться про Максима Мартинюка, який «за даними джерел ЕП,.. контролював усі перелічені відомства і сам очолював ДАБІ (2014-2015) та Держгеокадастр (2015-2018)».

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин 

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. У форматі «запитання-відповіді», який в українських медіа традиційно називають «інтерв’ю», мають бути дотримані базові стандарти журналістики.
2. Водночас інтерв’ю є продуктом роботи двох сторін. У багатьох ситуаціях журналіст/редакція мусить опублікувати слова респондента, навіть якщо вони викликають сумніви з погляду журналістських стандартів. Однак у своїх репліках інтерв’юер зобов’язаний дотримуватись стандартів.
3. У цьому висновку Ініціатива оцінює лише запитання журналіста та його або редакційні уточнення (в дужках посеред прямої мови респондента). Роман Лещенко — не журналіст, відповідно, до його прямої мови не можна висувати вимог відповідності професійним стандартам.
4. Посилання на джерела. Редакція посилається на неназвані джерела, які вказують на  Макисма Мартинюка, який нібито «контролював» Держгеокадастр, Державну  архітектурно-будівельну інспекцію і Держгеонадра. Таке редакційне уточнення йде після того, як Роман Лещенко заявляє, що в згаданих відомствах «завжди були куратори, тому що надра, земля і будівництво тісно пов'язані». Мотивів приховування джерела інформації, як то загроза фізичної розправи над джерелом абощо, в матеріалі не називають.  

Якби в розглядуваному матеріалі було подане джерело відомостей, читачі мали б змогу оцінити його (не)заангажованість і компетентність. Крім того, наявність куратора, контролера – питання значною мірою абстрактне, але через анонімність джерела ніхто, крім редакції «Економічної правди», не зможе після наведеного в матеріалі твердження спробувати уточнити в джерела, які конкретно факти і процеси воно мало на увазі.

Загалом же наведення навіть шанованими медіа анонімних джерел у своїх матеріалах без вагомих підстав (наприклад, загроза життю, здоров’ю джерела чи його близьких) відкриває «скриньку пандори». Адже пропагандистські й заангажовані ресурси, анонімні телеграм-канали й тому подібні джерела, стверджуючи, що «всі так роблять», можуть із посиланням на неіснуючі анонімні джерела стверджувати будь-що, висувати будь-які звинувачення, дезінформуючи аудиторію. Фактично, зловживання анонімними джерелами в якісних медіа дає картбланш всім іншим на поширення сумнівної інформації.

Тож Ініціатива вважає, що редакція «Економічної правди» порушила стандарт подання джерел інформації.

5. Упередженість. Максим Мартинюк згадується у матеріалі двічі: спершу як «контролер» зазначених відомств, а вдруге —в нейтральному контексті. Сам розглядуваний матеріал не присвячений Максимові Мартинюку і його згадування є побіжним. Емоційних оцінок йому та його діям у матеріалі не дають. З огляду на це, Ініціатива не вбачає в матеріалі порушення стандарту неупередженості.  

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання «Економічна правда» у матеріалі  «"Країна фактично розграбована, землю вже поділили". Інтерв'ю з головою Держгеокадастру» не була упередженою, але порушила професійний стандарт перевірки інформації та подання її джерел (пункт 6 Кодексу етики українського журналіста).

25 вересня 2021 року

Фото: Економічна правда