«МедіаЧек»: Інформагентство ASPI порушило Кодекс етики в матеріалі про нібито побиття ветерана

«МедіаЧек»: Інформагентство ASPI порушило Кодекс етики в матеріалі про нібито побиття ветерана

6 Січня 2022
6720

«МедіаЧек»: Інформагентство ASPI порушило Кодекс етики в матеріалі про нібито побиття ветерана

6720
Ця незбалансована і недостовірна публікація — вже не перший випадок поширення компромату про Олексія Гриценка та борців проти забудови озера Вирлиця.
«МедіаЧек»: Інформагентство ASPI порушило Кодекс етики в матеріалі про нібито побиття ветерана
«МедіаЧек»: Інформагентство ASPI порушило Кодекс етики в матеріалі про нібито побиття ветерана

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 130

щодо матеріалу інформаційного агентства «ASPI» під заголовком «Після акції АТОвців під КМДА тітушки побили ветерана АТО на Вирлиці (Відео)»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 16 вересня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вважає, що в матеріалі подана неправдива інформація і звинувачення в злочині без посилання на офіційне джерело, а сам матеріал є проявом «чорного піару». 

2. Оскаржений матеріал вийшов 15 вересня в рубриках «новини» та «події», автором зазначено «АСПІ». Матеріал містить спершу явно ілюстративне фото (чоловічі кулаки), посередині — вбудоване відео, яке вже недоступне, та ще одне фото з логотипом соцмережі Фейсбук, на якому видно чоловіка, що скрутився на землі, та ноги іншої людини, яка стоїть над ним. 

3. Матеріал розповідає про повідомлення на фейсбук-сторінці людини, яка називає себе Аліною Вишневською, про нібито побиття ветерана екоактивістами, пов’язаними з Олексієм Гриценком та проектом «псевдозаповідника на озері Вирлиця». 

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«…Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам…» (п. 17). 

  1. Законодавство

    1.  Закон України «Про інформаційні агентства» (№ 74/95-ВР):

«Журналіст інформаційного агентства має права та виконує обов'язки, визначені чинним законодавством України про пресу, телебачення і радіомовлення.» (ч. 3 ст. 21).

  1.  Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"        (№ 2782 XII):

«Журналіст зобов’язаний:..

подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;..» (п. 2 ч. 3 ст. 26). 

  1.  Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII, в ред. 2006 р.):

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний:..

б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;..» (ч. 1 ст. 60).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

  1. Новинний матеріал повинен містити набір фактів, зокрема про те де, коли, за чиєї участі відбулася висвітлювана подія або явище. 

  2. Достовірність. У розглядуваному матеріалі не подали елементарної інформації, яка б описувала виствітлювану подію. Подали лише її дату, але нічого не сказали ні про точне місце події (хоча б який район Києва), ні конкретики про нападника(-ів) та потерпілого. Нападників назвали «невідомими», не вказана їхня кількість або якісь прикмети зовнішності. Ім’я гаданого потерпілого не назване, як і військовий підрозділ чи роки його служби на фронті. Немає також ні обставин, які звели разом учасників інциденту, ані стану гаданого постраждалого після нього.

Можна було б чекати, що докладніша інформація є в фейсбук-дописі, на який посилається видання як на першоджерело. Проте сторінка з відео, яка була вбудована в матеріал, вже недоступна, а єдиний опублікований у матеріалі скріншот, ймовірно зроблений з цього відео, не містить тексту, що міг би додати інформації про обставини інциденту. Це породжує сумніви якщо не в існуванні самого інциденту, то в його обставинах та в тому, що інформація в соцмережі була подана саме так, як описано в матеріалі.

Загалом же інформація з соціальних мереж зазвичай не є надійною, адже її легко редагувати, видаляти, багато користувачів анонімні (наприклад, шукаючи сторінки згаданих у тексті Аліни Вишневської і Федора Андрійченка, можна знайти чимало користувачів із такими чи приблизно такими іменами, написаними в різний спосіб). З матеріалу не випливає, що журналісти інформагентства намагалися перевірити деінде нібито знайдену в соцмережі інформацію.

Це порушення професійного стандарту журналістики щодо перевірки інформації та подання її джерел у матеріалі, а також пункту 2 частини 3 статті 26 закону «Про пресу» (в частині достовірності) й пункту «б» частини 1 статті 60 закону «Про телерадіомовлення» (відповідно до частини 3 статті 21 закону «Про інформагентства»).

  1. Збалансованість і повнота. Хоча конкретних людей, які нібито напали на ветерана, в матеріалі не назвали, але розлого подали нібито контекст події, де кілька разів згадується Олексій Гриценко, проти якого напередодні інциденту відбулася акція протесту. Ані його позиції, ані позиції екоактивістів у матеріалі не подали. Невідомо, чи зверталися журналісти по коментарі до якоїсь із цих сторін. Це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації. 

Порушення стандартів достовірності, про яке йшлося вище, та збалансованості також спричиняє порушення професійного стандарту повноти подання інформації. 

  1. Щодо заявленого у скарзі звинувачення у злочині. В розглядуваному матеріалі немає натяків на слідчі дії правоохоронних чи судових органів, тому Ініціатива не вважає застосовною норму пункту 4 Кодексу етики. Журналіст може вказати на ознаки правопорушення, зокрема кримінального, не називаючи людину злочинцем і за умови перевірки та подання в матеріалі джерел інформації, а також надання людині, про яку йдеться, змоги прокоментувати претензії. Це не буде порушенням пункту 4 Кодексу етики.

У цьому випадку не йдеться про чіткі звинувачення у злочині. Втім також в матеріалі не подано й фактичних даних на підкріплення оцінок, наданих Олексієві Гриценку та ініціаторам створення природоохоронного об’єкту біля озера (про це йтиметься нижче). Вжиті в матеріалі оцінкові вирази («ганебне», «псевдозаповідник», «…запобігти мережі ФСБ, яку створює у Києві Олексій Гриценко,..», «банда Гриценка») є порушенням професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів. Матеріал вийшов у рубриці «Новини», тому оцінки нав’язують читачам позицію автора.

  1. Упередженість та зловживання становищем журналіста. Перелічені вище оцінкові вислови негативні щодо екологічних активістів та Олексія Гриценка. Попри те, що матеріал ніби присвячений інциденту з побиттям ветерана, розлоге подання контексту (правдивого чи ні) зосереджує увагу на критиці прихильників природоохоронного об’єкта на Вирлиці. Хоча доказів зв’язку інциденту (якщо він був) із ситуацією на Вирлиці у матеріалі немає — навіть фейсбук-допис із відео видалений.

При цьому в розглядуваному матеріалі як контекст також подається гіперпосилання на попередню публікацію того ж інформаційного агентства, присвячену акції протесту під Київрадою. Ця публікація теж явно критична до екоактивістів та Олексія Гриценка й значною мірою ідентична матеріалу інтернет-видання «Коментарі», про який ішлося в попередньому висновку (№ 129).

З огляду на це, Ініціатива вважає розглядуваний матеріал інформагентства упередженим та необ’єктивним (порушення пунктів 6, 9 Кодексу етики та пункту 2 частини 3 статті 26 закону «Про пресу» (в частині об’єктивності та відповідно до частини 3 статті 21 закону «Про інформагентства»)). 

Крім того, зважаючи на те, що інформагентство повторно публікує сумнівну та непідтверджену негативну інформацію, поширює такі публікації синхронно з іншими медіа, Ініціатива вважає це зловживанням на користь противників природоохоронного об’єкта на озері Вирлиця.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інформаційного агентства «ASPI» у своєму  матеріалі під заголовком «Після акції АТОвців під КМДА тітушки побили ветерана АТО на Вирлиці (Відео)» порушила пункти 6, 9, 10 та 17 Кодексу етики українського журналіста, а також пункт 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» й пункт «б» частини 1 статті 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (відповідно до частини 3 статті 21 закону «Про інформагентства»). Але в той же час цей матеріал не містить порушення пункту 4 Кодексу етики українського журналіста.

4 січня 2022 року

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6720
Читайте також
02.11.2021 12:30
Інститут масової інформації
ГО «Детектор медіа»
«Детектор медіа»
5 538
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду