«МедіаЧек»: Згадка про університет у матеріалі «Полтавщини» не розпалює ворожнечі

«МедіаЧек»: Згадка про університет у матеріалі «Полтавщини» не розпалює ворожнечі

18 Жовтня 2021
3951
18 Жовтня 2021
14:12

«МедіаЧек»: Згадка про університет у матеріалі «Полтавщини» не розпалює ворожнечі

3951
«МедіаЧек»: Згадка про університет у матеріалі «Полтавщини» не розпалює ворожнечі
«МедіаЧек»: Згадка про університет у матеріалі «Полтавщини» не розпалює ворожнечі

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Інформація про виш, у якому навчались засуджені за пограбування, взята з офіційно опублікованого вироку суду.

Висновок № 119

щодо матеріалу інтернет-видання «Полтавщина» під заголовком «Суд виніс вирок двом студентам ПУЕТ, які рік тому пограбували обмінний пункт» 

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 11 червня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вважає, що він містить розпалювання ворожнечі, об'єктивацію та поширює стереотип. Зокрема вона звертає увагу, що в матеріалі є назва конкретного навчального закладу.

2. Новину було оприлюднено на сайті 9 червня за авторства Анастасії Недогорської.

3. Розглядуваний матеріал розповідає, як один із місцевих судів Полтави засудив двох чоловіків за пограбування пункту обміну валют.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Ніхто не може бути дискримінований через свої стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.» (пункт 15).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

  1. Свобода ЗМІ не є безмежною, певні обмеження закладені в нормах, що регулюють роботу медіа та журналістів. При тлумаченні цих норм визначити межі медійної свободи не завжди просто, потрібно враховувати всі вагомі аспекти конкретної ситуації.
  2. У Державному реєстрі судових рішень справді є вирок, яким засуджено за пограбування обмінника двох студентів, імена яких приховані, на відміну від назви їхнього навчального закладу.  Різні суди знеособлюють більші чи менші обсяги даних у судовому рішенні; в цьому випадку ступінь знеособлення явно не є максимальним.
  3. Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста містить вичерпний перелік ознак, за якими дискримінація є неприпустимою, й належність до певного навчального закладу до таких ознак не включена. Тому далі ми розглянемо, чи не порушує цей матеріал більш загальні норми недопущення мови ворожнечі та стереотипізації.
  4. Загальнополітична рекомендація № 15 щодо протидії мові ворожнечі, ухвалена Європейською комісією проти расизму й дискримінації 8 грудня 2015 року, передбачає зокрема таке: «У цій Рекомендації мова ворожнечі означає використання однієї або декількох конкретних форм висловлювань, таких як обстоювання, сприяння або підбурювання до наклепу, ненависті або паплюження щодо людини чи групи людей, а також будь-яке переслідування, образу, неґативну стереотипізацію, стигматизацію або погроз щодо особи чи групи осіб, а також будь-яке виправдання всіх цих форм висловлювання, пов’язані з відкритим переліком особових характеристик або статусів, який охоплює «расу», колір шкіри, мову, релігію або переконання, громадянство або національну чи етнічну належність, а також походження, вік, інвалідність, стать, ґендерну ідентичність і сексуальну орієнтацію» (пункт 9 розділу В). Як бачимо, тут уже йдеться про відкритий перелік ознак, але далі необхідно встановити, чи вислови з розглядуваного матеріалу підпадають під поняття мови ворожнечі. «Неґативна стереотипізація означає застосування до члена або членів групи певного узагальненого уявлення про характеристики людей, що належать до цієї групи, уявлення, яке розглядає всіх членів цієї групи в неґативному світлі, незалежно від конкретних характеристик окремого члена або членів групи» (підпункт «u» пункту7 розділу В).

Розглядуваний матеріал не містить узагальнень щодо навчального закладу; фокусується не на ньому, а на лише двох конкретних засуджених; не містить образ, наклепницької інформації, адже самі ці відомості взято з офіційного джерела – вироку суду. Отже, тут немає ознак стереотипізації, мови ворожнечі, побудованої на фейках чи домислах, образах чи паплюженні. Не йдеться також про об’єктивацію, оскільки матеріалі не проводиться паралелей чи аналогії з неживими предметами.

  1. Ініціатива бере до уваги, що наведені як приклад ознаки, за якими може виникати дискримінація певних груп, зазвичай важко приховати або змінити, а в цьому випадку йдеться про належність до певного навчального закладу.  Ця належність була відображена в оприлюдненому в інтернеті вироку суду, тому журналісти логічно могли припускати, що оприлюднення цієї інформації не порушує правових норм. При цьому межі розсуду медіа щодо побудови власного новинного матеріалу є широкими й підстави для обмеження такої свободи мають бути чітко зрозумілими.
  2. Крім того, у згаданій Рекомендації йдеться: «Водночас із наведеного в Рекомендації означення мови ворожнечі виключаються такі форми висловлювання, як сатира чи об'єктивна інформаційна й аналітична журналістика, що викликають тільки роздратування, біль або тривогу». (пункт 13 розділу В). Зважаючи на те, що інформація в матеріалі взята з вироку суду, а сам він не концентрується на навчальному закладі чи яких-небудь характеристиках його студентів, Ініціатива не вважає, що цей матеріал містить прояв мови ворожнечі, включаючи стереотипізацію чи об’єктивацію.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «Полтавщина» у матеріалі  «Суд виніс вирок двом студентам ПУЕТ, які рік тому пограбували обмінний пункт» не поширила мови ворожнечі.

15 жовтня 2021 року

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3951
Читайте також
02.11.2021 12:30
Інститут масової інформації
ГО «Детектор медіа»
«Детектор медіа»
5 546
16.07.2021 12:17
Інститут масової інформації
ГО «Детектор медіа»
«Детектор медіа»
13 687
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду