У Білорусі у журналістів, співробітників силового блоку і «всіх тих, хто представляє інтереси країни і людей», може з'явитися державна охорона. Про це в ефірі державного телеканалу СТВ заявив заступник держсекретаря Ради безпеки Олександр Рахманов, пише Tut.by. Видання зауважує, що маються на увазі, вочевидь, лише журналісти державних медіа.

Можливість надання їм охорони передбачає проектна редакція внесення змін до закону «Про державний захист». Планується, що, за рішенням міністра внутрішніх справ, журналісти матимуть право на додаткові заходи захисту, які «дозволять зберегти їх життя, здоров'я та майно від будь-яких злочинних посягань».

В законі передбачені різні заходи такого захисту – «від фізичного захисту і аж навіть до легендування їх даних» і, при необхідності, зміни зовнішності, заявив Рахманов.

Наразі під дію білоруського закону про держзахист потрапляють судді, посадові особи правоохоронних і контролюючих органів, співробітники органів державної охорони та їхні близькі.

Раніше Рахманов заявляв, що в законодавстві Білорусі з'явиться додаткова відповідальність для тих, хто розповсюджує «недостовірну інформацію» або персональні дані громадян. Зокрема, це стосується опозиційних телеграм-каналів, які раніше публікували особисті дані силовиків та працівників держЗМІ, що стали на бік режиму Олександра Лукашенка після виборів у серпні 2020 року.

Як писав ДМ, у серпні 2020-го білоруська служба «Радіо Свобода» повідомила, що працівників Національної державної телерадіокомпанії Білорусі (Белтелерадіокомпанії), які підтримують протестувальників та вийшли на страйк, замінюють фрілансерами, колишніми та нинішніми працівниками російського пропагандистського каналу Russia Today. Водночас працівників, які були на страйку, не пускали до будівлі Белтелерадіокомпанії. Головна редакторка RT (Russia Today) Маргарита Симоньян тоді заявила, що в Мінську її журналістів нібито немає, але воні «готові допомогти», якщо «ввічливо попросять».

20 серпня міжнародна ініціатива експертів iSANS повідомила, що в Білорусі журналістів Белтелерадіокомпанії та ОНТ, які звільнилися або вийшли на страйк, замінюють працівниками МІА «Россия Сегодня» (RT, Sputnik, «РИА Новости»), які мають завдання встановити контроль над білоруськими державними ЗМІ. Крім того, за даними iSANS, удо Білорусі приїхали «високопоставлені куратори з Москви», які мають завдання «уніфікувати подачу інформації»; а також група осіб з Адміністрації президента РФ, які мають курувати «роботу по контролю та переструктуруванню соціального простору». 

21 серпня чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив, що в Белтелерадіокомпанії почали працювати російські кореспонденти. 

Після початку протестів з державних телеканалів та радіо почали масово звільнятися журналісти й ведучі. Зокрема, ведучий «Беларусь 1» і «Беларусь 24» Євген Перлін, ведуча «Беларусь 1» Віра Каретнікова, голова інформаційного агентства «Белтелерадіокомпанія», ведучий телеканалу «Беларусь 1» Сергій Казловіч, ведуча СТВ Тетяна Бородкіна, ведучий «Беларусь 1» Володимир Бурко, ведуча Белтелерадіокомпанії й Unistar Ольга Бельмач, ведучий «Беларусь 1» і радіостанції «Пілот FM» Андрій Макайонок, ведучий на Першому каналі білоруського радіо Олександр Шустер, журналістка на Першому каналі білоруського радіо Тетяна Філіпченко, ведуча телеканалу ОНТ Ольга Богатиревіч, кореспондент «Беларусь 1» Олександр Лучонок, журналіст «БелТА» Павло Горбач, ведуча «Беларусь 3» Катерина Водоносова, ведучий «Белтелерадіокомпанії» Ілля Кононов, ведучі «НТВ-Беларусь» Максим Островський й Кирило Нестерович, ведучий ОНТ, колишній начальник президентського пулу Дмитро Семченко, спортивний журналіст «Першого національного каналу Білоруського радіо» Сергій Беркутов, «голос» «Першого національного каналу Білоруського радіо»  Сергій Комаровський, випускова редакторка «БелТА» Тетяна Петручик, кореспондентка «Белтелерадіокомпанії» Антоніна Станкевич. 

16 серпня співробітники каналів СТВ та ОНТ вийшли на протест, а Білоруське радіо приєдналось до забастовки. 17 серпня співробітники Белтелерадіокомпанії також приєдналися до страйку. Зокрема, в ефірі «Беларусь 1» транслювали архівні матеріали, а на «Радиё Сталіца» ефірний час заповнили музикою.

17 серпня журналістів державної телерадіокомпанії міста Гродно Дмитра Чекана, Дмитра Лютомського та Сергія Гадзеєва звільнили після заяви про готовність надати майданчик для об'єктивного висвітлення подій у Білорусі. Керівника Жодінського телеканалу Ельшада Акберова відсторонили від займаної посади через трансляцію в ефірі відео з насильницькими розгоном пікетів та думки іноземних політологів про ситуацію в Білорусі. 19 серпня колектив білоруського радіо «Сталіца» вирішив звільнитися на знак протесту: радіостанцію залишило 11 працівників. Головний редактор газети та видавничого дому «Звязда» Павло Сухаруков пішов у відставку, замість нього 20 серпня призначили колишнього міністра інформації Олександра Карлюкевича.