Як повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць, цей етап може тривати протягом року або півтора, пише «Радіо Свобода».

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», - прогнозує адвокат.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, Європейський суд зараз «ніби в нарадчій кімнаті». Адвокат додав, що півтора роки на ухвалення рішення є  «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив Сергій Заєць.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада 2018 рок. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

Нагадаємо, 27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ Генеральній прокуратурі України до телефонних переговорів журналістки програми «Схеми» (проект «Радіо Свободи») Наталі Седлецької за період з 19 липня 2016 по 16 листопада 2017 років у справі про можливе розголошення державної таємниці та даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником.

5 вересня стало відомо, що крім Наталі Седлецької ГПУ отримала доступ до даних телефонних переговорів і журналістки видання «Новое время» Христини Бердинських у цій же справі. Обох журналісток допитали в ГПУ ще в грудні.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко пояснив необхідність доступу до телефону журналістки Наталі Седлецької тим, що вона відмовилась надати інформацію про час зустрічі з керівником НАБУ.

«Радіо Свобода» назвала санкцію суду на доступ до даних телефону Наталі Седлецької «надмірним» і таким, що «грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси». Рішення суду викликало стурбованість і критичну реакцію редакції програми «Схеми», Transparency International, громадських організацій, журналістів, голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Посольства США в Україні, Європейського Союзу, Парламентської Асамблеї Ради Європи. 7 вересня в Києві пікетували ГПУ на підтримку Наталі Седлецької та Христини Бердинських.

Наталка Седлецька оскаржила ухвалу слідчого судді Печерського районного суду, якою ГПУ було надано доступ до даних з її мобільного телефону. 18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу та зменшив обсяг даних, які ГПУ може отримати з телефону журналістки. Суд дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.

18 вересня стало відомо про те, що Європейський суд з прав людини, до якого звернулася Наталка Седлецька, ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо її справи та на місяць зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних з телефону Седлецької.

Окружний адміністративний суд Києва, розглянувши по суті справу за позовом журналістки Наталки Седлецької до керівника апарату Печерського райсуду щодо ненадання їй копії судового рішення, ухвалив – у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У червні 2019-го Апеляційний суд визнав неправомірною відмову Печерського райсуду надати Седлецькій ухвалу про доступ до її телефону.