Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі «Шукурджиєв і Кузьмін проти Росії та України», яка стосувалася переслідування в окупованому Криму учасників демонстрації на честь дня народження Тараса Шевченка. Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Під час демонстрації, яка відбулася 9 березня 2015 року в Сімферополі, учасники тримали українські та кримськотатарські прапори й стрічки і були одягнені в національне вбрання.

Після акції двох заявників затримала окупаційна поліція й згодом так звані «суди» покарали їх «за порушення порядку проведення публічних заходів» — по 40 годин громадських робіт (згодом замінених на штраф у розмірі 10 тисяч рублів) кожному через використання під час заходу прапору з написом «Крим — це Україна».

Суд встановив порушення статті 11 Європейської конвенції з прав людини (свобода мирних зібрань) з боку Росії.

Він постановив, що російське законодавство в Криму не є «законом», адже його поширення порушує міжнародне гуманітарне право, а дії проти заявників є частиною ширшої адміністративної практики придушення проукраїнських зібрань.

Водночас ЄСПЛ відхилив скаргу заявників, в якій ті звинуватили Україну в тому, що вона нібито не провела ефективного розслідування їхнього переслідування російськими «органами».

Суд нагадав, що держава, яка не контролює частину своєї території, має обмежені зобов’язання за Конвенцією. Йдеться про вжиття дипломатичних, правових та інших заходів, які вона реально може вжити в такій ситуації.

У цій справі Прокуратура АР Крим за власною ініціативою порушила кримінальне провадження на підставі відкритих джерел. Встановила особи причетних, надала першому заявнику статус потерпілого, допитала його. 

За словами уповноваженої у справах ЄСПЛ, провести слідчі дії безпосередньо на окупованій території, де перебували свідки, було об’єктивно неможливо.

Суд врахував це і констатував, що Україна не порушила своїх позитивних зобов’язань за статтею 11. ЄСПЛ також уточнив, що окремий процесуальний обов’язок проводити розслідування у справах про свободу зібрань виникає там, де під час демонстрації застосовувалось насильство. У цьому випадку його не було.

«Детектор медіа» звернувся до Маргарити Сокоренко по коментар і очікує на відповідь.

Нагадаємо, раніше Європейський суд з прав людини відхилив чотири скарги щодо блокування в Україні російських інтернет-платформ  «ВКонтакте», «Однокласники», «Яндекс» та Mail.ru.

Фото: Рада Європи