ПРОЕКТИ
18:15
Середа, 15 Лютого 2017

За що Нацрада може не продовжити ліцензію «Радио Вести»?

У київського «Радио Вести» є чотири не скасовані судом попередження, у харківського – одне попередження і штраф. А от сумніви в прозорості структури власності – аргумент для регулятора ненадійний.
За що Нацрада може не продовжити ліцензію «Радио Вести»?
За що Нацрада може не продовжити ліцензію «Радио Вести»?

16 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення має вирішити долю київської частоти «Радио Вести». Згідно з порядком денним засідання Нацради, вона розглядатиме заяву про продовження строку дії ліцензії ТОВ «ТРК “Дивосвіт”», яке мовить з логотипом «Радио Вести» на частоті 104,6 МГц у Києві. Строк дії цієї ліцензії завершується 25 лютого, і холдинг «Вести Украина» вже другий місяць б’є на сполох у зв’язку із затягуванням Нацрадою розгляду цього питання.

Крім київської частоти в «Радио Вести» є ще частоти в Харкові та Дніпрі – кожна записані на різні юридичні особи. У Харкові ліцензіатом виступає ТОВ «Телерадіовидавнича компанія "Мастер"», у Дніпрі – ТОВ «ТРК "Світ"». У харківської компанії строк дії ліцензії скінчився буквально днями – 13 лютого. Її заяву про продовження Нацрада теж поки не розглянула, і на 16 лютого цього питання в порядку денному немає. Поки Нацрада не ухвалила ніякого рішення, «Радио Вести» продовжує мовити в Харкові, бо все ще діє його прострочена ліцензія. Тож історія з ліцензіями «Радио Вести» ще матиме своє продовження й після 16 лютого.

Тим часом, на цей четвер уже анонсуються мітинги прихильників і противників «Радио Вести» під Нацрадою, розповсюджувачі безкоштовних примірників газети «Вести» збирають підписи на захист радіостанції, а голова ради директорів медіахолдингу «Вести Украина» Ольга Семченко в інтерв’ю виданню «Вести» розмірковує про непорядність членів Нацради. Вона вважає, що в Нацради немає законних підстав відмовити «Радио Вести» в продовженні ліцензії на мовлення в Києві, хоча вона й не вірить, що ліцензія буде продовжена:

— Чем в Нацсовете аргументируют нежелание продлевать лицензию?

— Законных оснований отказать в продлении частот у них нет. Есть технологические наработки: сначала радиостанцию обвинили в «непрозрачности структуры собственности», потом начали давить предупреждениями. На данный момент Радио Вести собрало уже пять таких санкций — чаще всего это политически мотивированные придирки к гостям редакции или смешные замечания технического плана. Мы уже давно передали им исчерпывающий пакет документов для возможности продлить лицензии, и у них было достаточно времени на то, чтобы проверить данные о структуре нашей собственности, убедиться в их достоверности. Вместо этого Нацсовет решил обратиться к журналистским организациям для проведения «мониторинга медиасобственности». Результаты оказались весьма сомнительными.

— Почему?

— По сути, две организации — «Институт массовой информации» и «Репортеры без границ» — собрали в своем «исследовании» слухи, которые курсировали на рынке о нашем холдинге. В их материалах фигурируют интервью с конкурентами холдинга «Вести» (сложно найти больших сплетников, чем соперники), а «пылесосом» для слухов стали ресурсы «Медианяня», «Детектор Медиа», к структуре финансирования которых также есть претензии, — давайте тоже обратимся в СБУ, пусть их проверят, как бы это было ни смешно! Спасибо, хоть обошлись без мнений из «Фейсбука»! И давайте же быть честными, в этом исследовании нет ни слова о Радио Вести, которого, собственно, и пытаются лишить лицензий...

— Разве могут должностные лица из Нацсовета пользоваться непроверенными данными?

— В том-то и дело, что нет. В их отписках значится, что «информацию передали для изучения Службе безопасности», но у меня есть сомнения, что спецслужбы вообще будут рассматривать эту коллекцию чепухи и штампов. Корень зла изначально кроется в несовершенном законодательстве, которое, собственно, и обязало теле- и радиокомпании показывать конечного собственника. Законодательство не содержит четко прописанного механизма, определяющего «законность» информации, которой мог бы пользоваться Нацсовет. Вот они и ищут, кто бы еще помог им подтвердить слухи.

Абстрагуючись від емоцій та інтерпретацій, ми проаналізували, чи дійсно Нацрада не має підстав для непродовження ліцензії «Радио Вести». Підстави є, хоча й не всі вони такі очевидні, як здавалося на перший погляд.

Читайте також

З публічних заяв членів Нацради відомо, що в них є сумніви в прозорості структури власності радіостанції. Так, 19 січня голова Нацради Юрій Артеменко в інтерв’ю виданню «Ліга. Бізнес» спрогнозував, що рішення щодо продовження строку дії ліцензії «Радио Вести» буде непростим і розповів, як Нацрада намагалася пересвідчитися, чи дійсно заявлена в документах радіостанції Тетяна Александрова є кінцевим бенефіціарним власником.

Далі, 24 січня стало відомо, що Нацрада звернулася до Служби безпеки України з проханням перевірити розповсюджену у ЗМІ інформацію, що колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко є кінцевим бенефіціаром «Радио Вести». Реагуючи на це, медіахолдинг «Вести Украина» заявив, що СБУ не вповноважена надавати інформацію про бенефіціарів телерадіоорганізацій. Очікування відповіді СБУ було, зі слів заступниці голови Нацради Уляни Фещук, причиною відстрочки розгляду заяви радіостанції. Втім, навіть не дочекавшись відповіді, регулятор вирішив розглядати питання. Очевидно, відповідь СБУ навряд чи принципово вплине на рішення Нацради.

Чи буде Нацрада визнавати структуру власності «Радио Вести» (ТОВ «ТРК “Дивосвіт”») непрозорою і з цієї причини відмовляти в продовженні ліцензії? Особисто я маю щодо цього великі сумніви. Поки що таких прецедентів у практиці Нацради не було: нікому ще не відмовляли з таким формулюванням. Зате був кейс із іще однією компанією зі структури холдингу «Вести Украина». Мова йде про ТРК «Стильне радіо» з частотою в Мелітополі Запорізької області, на якій холдинг планував запустити «Радио Вести», але отримав кілька відмов Нацради. 15 вересня 2016 року Нацрада відмовила цій радіокомпанії в продовженні ліцензії. Підставою стали не сумніви в прозорості структури власності, а кілька отриманих компанією попереджень.

На мій погляд, Нацрада не використовує вимоги законодавства щодо прозорості медіавласності як аргумент для непродовження ліцензій через те, що в законі «Про телебачення і радіомовлення» є колізія. В одній статті закону (частини 3, 4 і 6 статті 12) передбачено, що недотримання вимог щодо прозорості структури власності є підставою для відмови в продовженні ліцензії на мовлення. Але в іншій статті закону (стаття 33), де наведений вичерпний перелік умов для відмови в продовженні строку дії ліцензії на мовлення, немає такої підстави, як невідповідність вимогам прозорості структури власності. Одним словом, маємо дірявий закон.

Чому він був прийнятий у такому вигляді – можна лише припускати. Але події останніх двох років свідчать, що влада – через  правоохоронні та фіскальні органи -  не хоче використовувати питання прозорості медіавласності та прозорості фінансування медіа як законні методи припинення діяльності прокремлівських ЗМІ. Нагадаємо, що ще у 2014 році у податківців були претензії щодо фінансування та сплати податків медіахолдингом «Мультимедіа інвест груп» (який нині має назву «Вести Украина), про які детально писала наша редакція (тоді ще – редакція «Телекритики»). У суді навіть розглядався запобіжний захід для тодішнього очільника та заявленого власника холдингу Ігоря Гужви. Але з уходом Ігоря Гужви з холдингу ця справа зникла з публічного простору.

Та повернімося до нашого дірявого профільного закону, яким змушена оперувати Нацрада. Отже, вичерпний перелік умов (підстав), за яких Нацрада може прийняти рішення про відмову в продовженні строку дії ліцензії на мовлення, наведений у статті 33 закону «Про телебачення і радіомовлення»:

1. Ліцензіат подав заяву на продовження ліцензії із запізненням – пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії.

2. Протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства, що підтверджено рішеннями та санкціями Нацради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями.

3. Ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 закону «Про телебачення і радіомовлення» (квоти національного аудіовізуального продукту, квоти пісень і ведення програм українською мовою для радіостанцій)або частини 2 статті 12 закону «Про телебачення і радіомовлення», де перелічені обмеження для певних суб’єктів на заснування та участь у телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги.

Пункти 1 і 3 у випадку «Радио Вести» відпадають – заяву про продовження ліцензії подали вчасно, а претензій до статутних документів чи до передбачених заявою про продовження ліцензії квот Нацрада, принаймні публічно, не озвучувала. Отже, залишаються порушення та санкції. За останні два роки в київського «Радио Вести» (ТОВ «ТРК “Дивосвіт”») назбиралося чотири попередження:

1. 17 липня 2014 року – попередження за порушення програмної концепції, а саме – запуск «Радио Вести» без погодження з регулятором.

2. 24 липня 2014 року – попередження за заклики до пропаганди війни, пропаганду міжнаціональної ворожнечі в програмах «Эфир без правил», «Ланч тайм», «Вечерние новости», а саме – пряму мову терориста Олександра Можаєва на прізвисько Бабай та вислови ведучого про українську мову як «бандерівську» та мову «карателів».

Перші два попередження ТОВ «ТРК “Дивосвіт”» оскаржило в суді одним позовом, але потім цю позовну заяву відкликало та подало іншу. Суд залишив другу позовну заяву без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення, рішення підтримали всі інстанції.

3. 12 лютого 2015 року – попередження за перешкоджання Нацраді у здійсненні контрольних і наглядових повноважень, а саме – неможливість отримати від радіостанції запис ефіру з інтерв'ю екс-заступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова, у якому вбачалися ознаки розпалювання ворожнечі.

Цю санкцію ТОВ «ТРК “Дивосвіт”» теж оскаржило. Суди двох інстанцій відмовили в задоволенні позову, Вищий адміністративний суд – повернув на повторний розгляд. По другому колу суди двох інстанцій знову відмовили, а рішення ВАСУ в реєстрі судових рішень наразі відсутнє.

4. 24 листопада 2016 року – попередження за поширення інформації, яка порушує права та інтереси осіб, посягає на честь і гідність, а також яка може зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх, а саме – за випуск програми «Люди говорять» з Тетяною Монтян, де лунали образи на адресу учасників Революції гідності.

Четверте попередження компанія нині оскаржує в суді, рішення у справі ще немає.

Тобто жодне з чотирьох попереджень київського «Радио Вести» наразі судом не скасовано. Нацрада теж за ці два роки жодного разу не розглядала заяв компанії про скасування санкцій.

До речі, Нацрада застосовувала щодо «Радио Вести» санкції не завжди, коли перевіряла. Наприклад, регулятор узяв до відома результати перевірки трансляції інтерв’ю колишнього прем’єр-міністра Миколи Азарова, не оголошуючи попередження. Тому що отримав висновок Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса, що у висловлюваннях пана Азарова відсутні заклики до повалення конституційного ладу, розпалювання ворожнечі, вчинення терористичних актів тощо. Так само Нацрада не стала прискіпуватися до вжитого ведучим слова «мікрофашизм» стосовно закону про квоти на пісні та ведення програм української мови, бо це було цитування смс-ки слухача.

Забігаючи наперед (на наступне засідання Нацради), нагадаю про багаж санкцій харківського «Радио Вести» (ТОВ «Телерадіовидавнича компанія "Мастер"»). У цієї компанії їх лише дві:

1. 17 липня 2014 року – попередження за порушення програмної концепції, а саме – запуск «Радио Вести» без погодження з регулятором.

ТОВ «ТРВК "Мастер"» оскаржило це попередження, але потім відкликало позовну заяву.

2. 9 лютого 2016 року – штраф 5% ліцензійного збору (39 тис. 600 грн) за недотримання квоти ведення програм українською мовою (49,22% замість 50%, передбачених законом).

Таким чином, у Нацради є підстави відмовити в продовженні ліцензій «Радио Вести», посилаючись на порушення умов ліцензій і законодавства, підтверджені санкціями. Але інтрига навіть в очевидних ситуаціях залишається до кінця. Згадайте, як на минулому засіданні 9 лютого Нацрада продовжила ліцензію NewsOne, незважаючи на два попередження, які мав канал. Власник NewsOne, народний депутат Євген Мураєв уже висловив сподівання, що докладені каналом зусилля «дадуть результати не лише у випадку з NewsOne, а й з іншими мовниками». Натякнув на «Радио Вести»?

Фото: «Вести»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2025
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop