Передмова

З огляду на зауваження в коментарях до попередньої статті моніторингу, «Детектор медіа» нагадує, що ознаками замовності матеріалу є насамперед грубі порушення ключових стандартів інформаційної журналістики, а саме:

- недотримання критично необхідного в матеріалі балансу думок;

- невідокремлення фактів від думок, а також власні висновки й оцінки журналіста (автора матеріалу);

- недостатня повнота інформації, тобто вибіркова подача фактів, брак експертних оцінок у матеріалах на складні економічні, зовнішньо- та внутрішньополітичні теми, брак бекґраундів, необхідних для повноцінного розуміння суті новини;

- недостовірність подачі інформації, коли важливі для теми факти подано без чіткого зазначення компетентного джерела;

- недостовірність подачі думок, коли чітко не зазначено авторство думки або коли журналіст робить безпідставні узагальнення («експерти вважають», «політики кажуть» тощо).

Іншою важливою ознакою замовності матеріалу є його низька інформаційна цінність для глядача. З цієї точки зору, не є інформаційно цінними повідомлення про факт протокольних заходів (засідання, візит, переговори тощо) без озвучення їхніх конкретних результатів або, як мінімум, без пояснень компетентними експертами можливого значення заходу. Так само не мають реальної інформаційної цінності численні заяви політиків, які не містять конкретних речей (такими можуть бути повідомлення про факт, конкретна обіцянка з обов'язковим зазначенням конкретного терміну її виконання, конкретне звинувачення або його спростування тощо). Заяви політиків без конкретики відіграють суто піарну функцію, вони є важливими для політиків і не є важливими для висвітлення у загальнонаціональних новинах.

Усі ці порушення, якщо вони є комбінованими і при цьому очевидно ведуть до створення явного позитивного (або, навпаки, негативного) іміджу конкретної політичної сили або окремих її представників, - і дають підстави визначати конкретний журналістський матеріал у новинах як такий, що має ознаки замовності.

При цьому не грає жодної ролі природа цієї замовності - чи потрапив цей матеріал до ефіру під зовнішнім тиском на редакцію, чи за нього було заплачено гроші, а чи спрацювала самоцензура автора матеріалу, його редактора чи їхнього керівництва. Це не має жодного значення з точки зору результату - того впливу на глядача, який міг вчинити цей замовний матеріал, а також обмеження права глядача телеканалу отримувати в новинах повну і неспотворену інформаційну картину сьогодення.

Стосовно ж більшості матеріалів, зазначених у попередньому огляді, додатковою ознакою, що свідчить про їхній замовний характер, є те, що більшість позицій у однакових або майже однакових формулюваннях повторювали декілька різних каналів.

Щодо зауваження, підписаного «Прес-служба Мін'юсту», «Детектор медіа» звертає увагу дописувача, що в цьому моніторингу не даються оцінки заходам, які висвітлювалися журналістами, оцінка дається саме журналістським матеріалам. У згаданих нами журналістських матеріалах не було реальної новини (якщо її насправді й було озвучено під час прес-конференції пана Лавриновича), - отже, це питання не до «Детектор медіа», а до журналістів - авторів цих матеріалів. Сама по собі прес-конференція (брифінг, круглий стіл, засідання) новиною не є. Новиною може стати те, що там було озвучено (або рішення, яке там було ухвалено). Але далеко не кожна заява політика й чиновника насправді може вважатися новиною. Тим більше, новиною, важливою для всієї країни. Навпаки, левова частка таких заяв виконують суто піарну функцію для політиків чи чиновників, які їх говорять.

5 квітня (понеділок)

У понеділок мають усі згадані вище ознаки замовності матеріали про зустріч Віктора Януковича з Дмітрієм Медведєвим у Москві. Матеріали зроблено на Першому каналі, «1+1», «Інтері», ICTV й на «Україні» наче під копірку. Змістовну частину озвучено так: «... Говорили про російсько-українську співпрацю» (Перший канал), «... Поговорили і про справи. Йшлося про окремі питання українсько-російських взаємин» («1+1»), «... Обсудили перспективы украинско-российских отношений» («Інтер»), «... Спілкувалися на предмет перспектив співробітництва Києва та Москви» (ICTV), «... Обсуждали перспективы сотрудничества двух стран» («Україна»). Канали відпрацювали «протокольну» програму. Жоден із них не спробував довідатися більше у компетентних джерелах, жоден не шукав експертних коментарів, жоден не наводив бекґраундів. На джерела самої цієї «інформації» посилалися лише «1+1» (на «прес-службу Кремля») й «Україна» (на прес-службу Януковича).

6 квітня (вівторок)

У вівторок випуски на п'яти каналах (Перший, «1+1», «Інтер», ICTV й «Україна») значною мірою складалися з «офіційної хроніки». Цього разу деякі матеріали начебто містять у собі новину: ймовірна можливість здешевшання російського газу для України, призначення нового складу Ради з нацбезпеки і оборони і призначення губернаторів 5 областей. Але всі ці теми подано каналами з ознаками замовності.

У «газовій» темі про це свідчить критична відсутність будь-якої конкретики. Ось формулювання: «Російський газ може стати для України дешевшим. Москва готова вести переговори на цю тему і розглянути пропозиції Києва» (Перший канал). «Росія погодилася розглянути пропозиції України про здешевлення газу» («1+1»). «Москва готова вести переговоры о снижении цены на газ для Украины» («Інтер»). «Росія готова розглянути можливість зниження ціни на газ для України» (ICTV). «Россия согласна пересмотреть газовые контракты с Украиной» («Україна»).

Канали повідомляють про «готовність Москви розглянути можливість» як про результат понеділкових переговорів Януковича з Медведєвим. Цьому суперечить бекґраунд, повідомлений Першим каналом: «Раніше російська сторона заявляла: газове питання готова обговорити 22 квітня. Тоді в Москві відбудеться засідання міжурядової україно-російської комісії». Канал «Україна» трохи детальніше пояснює цю «готовність»: «Речь пока не идет о какой-то конкретной цифре, просто во время недавней официальной встречи президентов Дмитрий Медведев дал согласие рассмотреть предложение Украины о снижении цены на газ».

До відома журналістів, які готували ці матеріали до ефіру: по-перше, «мова дипломатії» будується на «відтінках змісту», а отже - журналістам не варто самотужки довільно її інтерпретувати, оскільки вони не є фаховими дипломатами. По-друге, в цих «відтінках» добре розбираються і могли б прокоментувати в новинах люди фахові, компетентні, тобто експерти (в цій темі - фахові дипломати). Жоден із каналів, звісно, не звертався до цих людей. Тож новину про «ймовірність здешевшання російського газу для України» подано каналами лише як піар президента й нової української влади.

Другою частиною цієї «новини» канали подають те, що «президент доручив уряду підготувати необхідний пакет документів». Характерні й цілком «змістовні» синхрони Януковича: «Я хотів би, щоб ви ці пропозиції надали сьогодні, умовно кажучи, завтра. Давайте ми не будемо затягувати час. Негайно разом з паливно-енергетичним комплексом, з керівниками сідайте і давайте пропозиції». Жодної конкретики, суто піарний зміст («президент працює, президент вимагає від уряду негайної і реальної роботи»). Характерні синхрони й інших посадовців, наприклад, першого віце-прем'єра Клюєва: «Я надеюсь, что в течение месяца-полутора мы все-таки закончим переговорный процесс на уровне экспертов и подойдем к завершающей стадии» (цей синхрон, до речі, журналісти Першого каналу інтерпретували так: «В тому, що вони <переговори> будуть успішними, урядовці не сумніваються»)!

І, нарешті, третьою частиною «газової новини» канали дають не новину взагалі, а відверту підготовку ґрунту для наступних піарних заяв очільників держави (які «за планом кампанії» і прозвучали наступного ж дня). «У вартості газу Прем'єр бачить найбільшу проблему підготовки державного бюджету. Теперішню ціну глава уряду називає непідйомною для України» (Перший канал). «Українські урядовці нині працюють над проектом бюджету і ціна на газ є ключовим показником. Це питання президент обговорював і на засіданні Радбезу. На його думку, теперішні 330 доларів за тисячу кубів українська економіка не потягне» плюс синхрон Януковича: «Це непідйомна ціна на газ. Це означає, що країна не зможе проводити ту соціальну політику, яку ми з вами намітили. Такого не повинно бути» («1+1»). Синхрон Азарова: «Совершенно очевидно, что при цене на газ 330 долларов за тысячу кубометров химия остановится, а горно-металлургическая отрасль будет работать с минусовой рентабельностью, а следовательно, не будет доходов в бюджеты» («Інтер»). «Нині тисяча кубометрів газу Україні коштує 330 доларів. На переконання прем'єра Азарова, такої ціни українська промисловість, зокрема хімічна і металургійна галузь не витримають» (ICTV).

Суперечить «офіційній версії», яку відпрацьовують канали, такий бекґраунд на ICTV: «Хоча у макропоказниках бюджету уряд закладав ціну 334 доларів за тисячу кубів». На «Україні» думку про «нереальність виконання соціальних зобов'язань нової влади за такої ціни на газ» повторюють більш розлого й неодноразово, наводячи і вже згаданий синхрон Азарова, і цитату з Януковича: «Если стоимость топлива останется 330 долларов за тысячу кубометров, то реализовывать программу повышения уровня жизни будет не за что, а это недопустимо». І, до речі, трохи «забігають наперед», повідомляючи, зокрема, таке: «Смета страны сейчас в проекте и во многом сроки ее принятия будут зависеть от результатов газовых переговоров».

Перший канал, «Інтер», ICTV й «Україна» повідомляють про затвердження Януковичем нового складу РНБОУ. Суто протокольно (в стилі радянської програми «Время»), без жодних експертних оцінок, без жодних бекґраундів (хто ці призначенці, в чому полягає їхня компетентність). У такому форматі повідомлення несуть єдиний піарний меседж: «президент працює». На додачу Перший подає надзвичайно «інформативний» синхрон гаранта: «Рада національної безпеки та оборони в найкоротші терміни має перетворитися на дієздатний орган, що координує роботу влади в секторі безпеки та оборони. Імітація роботи чи ігнорування не припустимі. Усіх, хто за посадою входять до складу Ради, зобов'язані брати активну і регулярну участь в її роботі».

Трохи більше інформативності (але знову ж нерозшифрованою для глядача «мовою дипломатії») - в синхроні, наведеному «Інтером»: «Виділю лише кілька пріоритетів. Перший - реалістичні, прагматичні підходи до політики національної безпеки, що повинні враховувати реальні можливості нашої країни. Політика позаблоковості є, на моє переконання, найбільш адекватною і чесною відповіддю на геополітичну ситуацію, в якій сьогодні знаходиться Україна». Інформативною є друга його частина - про позаблоковість України як орієнтир подальшої роботи РНБОУ. Цю ж думку переказує й ICTV. «Україна» повідомила лише про те, що Раїса Богатирьова залишилася секретарем РНБОУ. Всі ці кадрові рішення і заяви однозначно потребували експертних оцінок і якісних бекґраундів. Жоден канал їх не навів. Крім того, «Інтер» переказав ще одну думку Януковича: «По мнению Виктора Януковича, предыдущие несколько лет Совет нацбезопасности работал бессистемно и неэффективно. Президент намерен это упущение исправить». Це потребувало обов'язкового балансу думок, чого канал не зробив.

Так само - «протокольно», без бекґраундів і експертних оцінок - Перший канал, «Інтер» і СТБ повідомляють про призначення нових губернаторів 5 областей, глави Севастопольскої МДА і представника президента в Криму. І якщо імена Ярослава Сухого, Сергія Тулуба, Сергія Ларіна і Сергія Куніцина ще сяк-так можуть бути знайомі уважним глядачам, то хто такі Володимир Демішкан, Валерій Саратов і Юрій Чмир, мабуть, не знають і вони. Середньостатистичний глядач точно не знає жодного з цих персонажів.

Крім того, цього ж дня «1+1» дає замовний матеріал про те - далі цитата! - що «бютівець Андрій Портнов у президентській канцелярії не сидітиме, склавши руки. Йому визначили ділянку роботи». Тут є псевдоекспертна оцінка: «Експерти називають депутата від БЮТ одним із найбільш кваліфікованих юристів і пов'язують призначення Портнова насамперед з його професійними якостями». Хто такі ці «експерти», що можуть кваліфіковано судити про професійність Портнова, канал не зазначає.

«Інтер» так само замовно повідомляє про те, що «о взаимных инвестициях в сельское хозяйство договаривались сегодня вице-премьеры украинского и российского правительств. Встреча Виктора Слауты и Виктора Зубкова прошла в Москве». Чи про щось домовилися віце-прем'єри, з цього повідомлення каналу не зрозуміло. Ймовірно, вся суть розмови звелася ось до чого: «Заместители глав правительств отметили, что на данный момент у России с Украиной - немало спорных вопросов по аграрному сектору, ветеринарному контролю, допуску на собственные рынки». «Нульова» інформативність, суто піарна цінність матеріалу (меседжі: «нові урядовці працюють, українсько-російські відносини розвиваються»).

«Інтер», ICTV й «Україна» дають матеріали з ознаками замовності про підписання віце-прем'єром Колесніковим, кримським прем'єром Джарти і продюсером Крутим меморандуму про дитячий фестиваль в «Артеку» (меседжі: «зміцнюються культурні зв'язки з Росією, урядовці працюють, наводять порядок у "Артеку"», - який, до речі, саме з подачі регіоналів свого часу було штучно пов'язано з «педофільським скандалом»).

Новий канал цього дня подає замовний сюжет про черговий захід Фонду Пінчука, власника каналу.

7 квітня (середа)

Цього дня більшість каналів подають з ознаками замовності дві теми: про візит Януковича до Казахстану і про «вівторкову заготовку» - пояснення, чому Кабмін відклав заплановану на цей день презентацію бюджетного законопроекту.

Казахську тему розвивали Перший канал, «1+1», «Інтер» і «Україна». Попри те, що деяка конкретика в повідомленнях була (збільшення транзиту казахської нафти до Європи і підписання спільного плану дій - на два роки чи на десять? - канали кажуть про це по-різному), втім, подібна тема потребувала ретельних бекґраундових пояснень і експертних оцінок. Жоден із названих каналів цього не зробив.

Стосовно затримки презентації бюджетного законопроекту повідомляли всі канали. Жоден канал не наводить бекґраундів і експертних оцінок. При цьому Перший канал, «1+1», «Інтер» і «Україна» скористалися темою для промоції позитивних для уряду меседжів - «виконання обіцяних соціальних гарантій», - що точно потребувало від журналістів пошуку експертних оцінок, і критики дій попереднього складу уряду, що точно потребувало балансу думок, якого в сюжетах названих каналів не дотримано. Ці грубі порушення стандартів є непрямими ознаками замовності зазначених сюжетів.

На «Інтері», крім того, матеріал із ознаками замовності про плани нового міністра охорони здоров'я Зиновія Митника. Тут подано загальні фрази, а з конкретики: «Маленькие больницы в селах будут реорганизовать в пользу более оснащенных межрайонных центров». Ця теза однозначно потребувала пояснень (що це означає практично), балансу думок (зокрема, думок із цього приводу сільських лікарів і їхніх пацієнтів) та експертних оцінок. Усього цього в матеріалі немає.

На Новому каналі - піарний матеріал про черговий захід Фонду Віктора Пінчука, власника каналу. На ICTV - піарний матеріал про маркетингові заходи фірми «Майкрософт» в Україні. На «Україні» в матеріалі щодо інспекторської поїздки Мішеля Платіні Україною - з незрозумілих підстав коментує тему Рінат Ахметов (у позитивному для себе іміджевому ключі).

8 квітня (четвер)

У висвітленні теми рішення Конституційного Суду щодо законності формування нової коаліції частина каналів давала мінімальний баланс думок (щоправда, чомусь скрізь цей баланс озвучував виключно Роман Зварич). Хоча знов-таки жоден із каналів не звернувся ні до кого по юридичну експертну оцінку (Перший канал лише навів думку політолога Фесенка, чого точно було недостатньо для якісного розкриття цієї важливої теми). Натомість «Інтер» подає тему повністю незбалансовано, що є безумовною ознакою замовності.

«Протокольно» і незбалансовано подають Перший канал, «1+1», «Інтер», ICTV й «Україна» звіт про нараду у президента щодо святкування 65-ї річниці Перемоги. (Меседжі: «влада дбає про ветеранів і про історичну пам'ять»).

Слід зазначити, що у висвітленні виставки, присвяченої волинським подіям 43-го року, всі канали (крім СТБ і Нового) промовчали про силове перешкоджання роботі журналістів невідомими молодиками, що охороняли виставку, і про бездіяльність щодо забезпечення правопорядку міліцією. Таке замовчання, безумовно, має всі ознаки замовності (або ж цензури). Сама тема виставки потребувала більш серйозного дотримання балансу думок і глибших бекґраундів, аніж продемонстрували більшість каналів, як занадто складна і суперечлива. І, безумовно, окремої уваги й серйозного журналістського розслідування потребувала тема брутального нападу на журналістів під час виставки. Не кажучи навіть про міркування професійної солідарності, це тема високої соціальної значущості, дуже незручна для влади. Але Перший канал, «1+1», «Інтер», ICTV й «Україна» знехтували цією темою взагалі.

Перший канал та «Інтер» дають матеріали з ознаками замовності про нараду в глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Тут - суцільні загальні фрази (позитивно-іміджеві для влади) про те, що влада готує якусь програму реформ. З конкретики - лише термін її майбутньої презентації. Жодної реальної інформації не містять фрази на кшталт: «Центр очікує на думки з регіонів. Місцеві комітети із реформ мають подавати пропозиції, враховуючи обласну специфіку». Або ж: «От местных властей также зависит, как воспримут в регионах необходимость экономических реформ. В свою очередь, в самой программе будут учтены все предложения региональных рабочих групп». Як і синхрони самого Льовочкіна: «Тільки через реформи ми зможемо вийти з кризи сильнішими. Можемо завдяки цьому зробити якісний ривок вперед. Саме на досягнення цієї стратегічної мети і спрямована робота Президента з його командою. Тільки рішуче виважене і точне хірургічне втручання може повернути до повноцінного життя економічний організм. Тільки через реформи ми зможемо вийти з кризи сильнішими, ми зможемо завдяки цьому зробити якісний ривок вперед».

На Першому каналі ще один замовний матеріал - про поїздку спікера парламенту Володимира Литвина до Санкт-Петербурга.

9 квітня (п'ятниця)

Перший канал, «1+1», «Інтер», ICTV й «Україна» подають цього дня з ознаками замовності матеріали про візит до Києва міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Сам по собі факт приїзду міністра і його розмови з українськими посадовцями не є цінною новиною. Новиною можна було вважати чітко артикульовану думку Януковича про стратегічне партнерство з Росією, але розкриття цієї теми потребувало безумовного дотримання балансу думок (тобто думок політичних опонентів подібного курсу), якісної аргументації точок зору різних сторін та експертних оцінок можливих перспектив для України. Жоден із каналів цього не зробив. ICTV обмежився імітацією експертної оцінки: «Експерти однак не очікують від цього візиту прориву у вирішенні застарілих проблем між нашими державами. Адже ані Київ, ані Москва досі не визначилися у пріоритетах з розв'язання суперечностей між Україною та Росією». Тут грубо порушено стандарт достовірності й застосовано безпідставне узагальнення. Про «стратегічне партнерство» більш-менш чітко повідомили Перший канал і «Україна», але теж без дотримання балансу думок і без експертних оцінок.

Деякі канали також грішать на журналістські оцінки й висновки або ж довільні інтерпретації чужих думок. «Сергій Лавров привіз послання: Москва підставить стратегічне плече у розбудові української економіки» (Перший канал). «Мета візиту, як передбачаються, розчищення «авгієвих стаєнь». Вирішення цілої купи проблем, що накопичилися у взаєминах між державами». «Власне Сергій Лавров і не міг прилетіти з пустими руками до України. Оскільки вважається третьою людиною в Росії, принаймні по зовнішнім стосункам. І поки що цей чиновник найвищого рангу, який відвідав Україну після перемоги Віктора Януковича. Власне Сергій Лавров вважається жорстким політиком. Його порівнюють із радянським міністром закордонних справ Громико. І не в останню чергу через його жорсткість можна було спостерігати похолодання українсько-російських стосунків, які тривали принаймні півроку» («1+1»).

«1+1» і «Інтер» у своїх матеріалах з цієї теми надають українським посадовцям слово для критики попередньої владної команди, не дотримуючи при цьому стандарту балансу думок.

Цього ж дня «1+1» і «Інтер» також дають матеріали з ознаками замовності про те, що наступного дня Микола Азаров їде до Москви. Це є суто «протокольною» новиною. Як не є новиною і таке: «Николай Азаров встретится со своим российским коллегой Владимиром Путиным. Об этом стороны договорились в ходе телефонного разговора, а также обсудили актуальные моменты торгово-экономического взаимодействия двух стран, в том числе и вопросы энергетического сотрудничества». Загальні порожні фрази. На «1+1» є ще й власні судження журналістів: «Відносини з Росією набирають обертів. Буквально на очах».

На «1+1» цього дня ще один матеріал відверто рекламного характеру - про переваги гірськолижного курорту «Буковель». На Новому каналі - матеріал про захід Фонду Пінчука.

10 квітня (субота)

У суботу «1+1» і «Інтер» «протокольно» повідомляють про те, що Азаров поговорив із Путіним у Москві. З конкретики - лише те, про що канали кажуть так: «Путін дав обіцянку переглянути обмеження на ввезення українських труб до Росії, і задекларував готовність дати Україні позику для будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції» («1+1»). «...Глава российского правительства пообещал, что в ближайшее время будут сняты ограничения на импорт украинских труб» («Інтер»). Утім, така новина точно потребувала ширшого представлення компетентних думок, в тому числі експертних. І бекґраундів. Ані того, ані іншого в повідомленнях обох каналів немає.

‘ про економічні взаємини. Микола Азаров запропонував росіянам кілька варіантів співпраці на газовому ринку. Які саме - невідомо. Але наслідком цих пропозицій має стати зменшення ціни російського газу для України. Пан Путін назвав їх цікавими і пообіцяв розглянути. Українська сторона висловила сподівання, що газову проблему вирішать вже за кілька днів» («1+1»). «Украина сделала России ряд предложений о сотрудничестве в газовой сфере. В том числе, о снижении цены на голубое топливо... Правда, конкретных цифр перед журналистами премьеры двух стран называть не стали. Владимир Путин ограничился лишь тем, что назвал предложения Киева интересными. Но добавил, что они требуют доработки» («Інтер»).

«Інтер», крім того, дає ще одну «протокольну» новину - про те, що Янукович зібрався їхати до США. Жодної конкретики, жодних бекґраундів, жодних експертних оцінок.

***

У підсумку протягом тижня на каналах було стільки замовних матеріалів (і матеріалів із окремими ознаками замовності):

«Інтер»                       17;

«1+1»                          12;

Перший канал           12;

«Україна»                   10;

ICTV                          9;

Новий канал              4;

СТБ                            2 матеріали.

(5-й канал не оцінювався з технічних причин).

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації. Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту.  Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).