Дублювання фільмів українською – елементарне шкідництво
21 лютого посольство Сполучених Штатів Америки проводить у Києві круглий стіл на тему «Американський досвід і нові моделі розвитку кіноіндустрії в Україні». «Детектор медіа» присвятила чимало матеріалів стану кіновиробництва в Україні та ситуації із дублюванням іноземного кінопродукту. Свої думки з цього приводу висловлюють Микола Кульчинський та Андрій Кокотюха, а всіх своїх читачів та дописувачів «ТК» запрошує до дискусії. Нагадуємо, що редакція може не поділяти авторських оцінок та суджень.
Ситуація з перекладом іноземних фільмів у кінопрокаті, про яку зараз багато говорять, є дуже показовою. Як би ми не ставилися до предмету самої дискусії, що б ми не думали про права громадян, українську мову чи проблеми кінопрокатників, усі ми десь заднім розумом відчуваємо, що сама ця ситуація – якась абсурдна. Неначе нудний, невиразний і геть непотрібний сон, якого б ми усі воліли не бачити, однак тепер не просто змушені дивитися, але й чомусь повинні визначатися у своєму ставленні до його макабричного і водночас абсолютно дурнуватого сюжету.
Думаю, не помилюся, якщо повідомлю вам один секрет Полішинеля – за такою от абсурдною схемою в Україні вирішується (точніше не вирішується, а доводиться до абсурду) переважна більшість найактуальніших для суспільства проблем. А за одно і проблем – надуманих. Ви з легкістю можете екстраполювати цю схему на все що заманеться, починаючи від газу, НАТО та «Євро-2012» до вкладів Ощадбанку, шкільного тестування та проблем українського книгодрукування. Практично без винятків. Інколи навіть складається враження, що Україною в нас заправляє якась ватага свідомих шкідників. Точніше буде сказати російською – «вредителей». Хоча, мабуть, таке узагальнення буде помилковим і проблема у чомусь іншому, але...
Візьмімо за приклад кіно. Ніхто не заперечить, що у порівнянні з радянськими часами український кінематограф сьогодні переживає період глибокого занепаду. Дякуючи серіалам, щось іще знімають, але це геть не те, чого ми мали би право чекати – і таки чекали – від Незалежної України. Тим паче після приходу до влади у ній людей, які невтомно піднімають на щит і постійно гордо демонструють власне «українство», наче якусь неймовірну чесноту. Усі б ми бажали розвитку українського кіно, і ніхто не заперечує, що для цього потрібні гроші. Можливо, ще й якісь законодавчі ініціативи, але про них поговоримо згодом. Зараз – про гроші. От цікаво, якої суми не шкода отцям української демократії для українського ж таки кінематографу?...
Виявляється, достатньо мізерної. Якихось 51 мільйону 750 тисяч грн. «на створення та розповсюдження національних фільмів», ще 53 мільйонів 350 тисяч – на «Державну службу кінематографії» та одного мільйону 600 тисяч – на «Реконструкцію та технічне переоснащення Будинку кіно НСКУ». Загалом виходить лише трохи більше 100 мільйонів грн. Ці дані ви можете знайти тут.
Виникає запитання: чи можна хоч трохи збільшити ці жалюгідні видатки – бодай ще на якихось 100 мільйонів грн.? Адже гроші у бюджеті є. Ми ж самі не раз чули про те, що на утримання Президента, його Секретаріату та ДУСі цьогоріч планується витратити один мільярд 250 мільйонів грн. Приблизно стільки ж на потреби ВРУ та Кабміну разом узятих. Уточнити ці цифри можна тут. То чи не міг би Президент Ющенко виступити з ініціативою і сказати: «Знаєте, ми вирішили переглянути свої видатки у бік зменшення і хочемо 50 мільйонів скерувати на українське кіно. При цьому ми просимо і Кабмін з Верховною Радою також скерувати по 25 мільйонів із власних видатків на кінематограф». Смішні ж гроші насправді. Але вже можна було б 20 лауреатам останніх «Молодостей» дати по 5 (п’ять) мільйонів, щоб вони спробували зняти хоч що-небудь путнє для широкого екрану.
Зрозуміло, що у більшості аж надто путнього чогось не вийде, у кращому випадку короткометражки. Але раптом хтось проявить себе в короткому метрі, комусь вдасться залучити додаткове фінансування, а комусь і взагалі повторити своєрідне досягнення Родріґеса, який свій перший фільм зняв за 5000 дол. Чому ні?... Але ж для цього людям треба дати хоч якийсь шанс і попросити. Попросити знімати свій шедевр – українською. Та з українськими акторами. Хоча б для 75% поставити таку вимогу.
Погодьтеся, це було б по-державному і ніхто б заперечувати не став. Але ні, замість цього у нас з’являється ідея – перекладати усі іноземні фільми українською. Запитується – яка від цього користь українському кіно?... Відповідь знаходять, і достатньо «патріотичну» за звучанням, але це саме той момент, коли ми починаємо відчувати фантасмагоричну абсурдність ситуації практично на дотик.
Здоровий глузд кричить до нас криком: «Це зовсім не те, що потрібно українському кіно! Українському кіно потрібне щось зовсім інше!». Але ми вже не чуємо його голосу, поглинуті дискусією між собою на тему – чи мають у Донецьку, Одесі та Харкові дивитися американські фільми українською, чи ні.
Отже головний момент означеної вище схеми «шкідництва» полягає в тому, щоб вибрати якийсь із найменш суттєвих аспектів певної проблеми і спробувати роздути його до масштабів майже загальнонаціонального протистояння, замість того, щоб вирішувати саму проблему по суті.
Інший типовий момент цієї схеми полягає в тому, щоб свідомо не залучати до пошуку оптимальних рішень найбільш шанованих у тій чи іншій галузі експертів, а покладатися на когось із числа своїх придворних чи прихильників. Дуже часто – маловідомих і не надто шанованих у колі фахівців відповідного напрямку.
Якщо взяти кіно, то кожен із нас міг би накидати свій перелік експертів, достойників та митців, що їх думкою мали б поцікавитися сам Президент, Кабінет Міністрів, керівники профільних депутатських комітетів та інші. Але чи хоче хтось чути їхню думку? Навряд чи. Принаймні, мені особисто дуже важко уявити, щоб якісь серйозні експерти назвали проблему переходу на український дубляж першочерговою для розвитку українського кіно. Ну, просто не вірю. Та й не пригадую, щоб Ющенко, Янукович чи Тимошенко збирали коли експертів від кінематографу, для того щоб разом із ними визначити пріоритети цієї галузі. Не пригадую, щоб і ті 60 депутатів, які зробили відповідне подання до КСУ, теж публічно з ними радилися.
Натомість упевнений, що, скажімо, Ксенія Ляпіна, Жванія чи Поживанов, якби ми їх сьогодні запитали про доцільність чи недоцільність україномовного дублювання в Криму, категорично виступили б на боці української мови. Так би мовити. Це нічого, що в житті самі вони всі спілкуються російською. І в кіно не ходять. І що діти їх теж спілкуються російською. Усе це другорядне і несуттєве. Головне – задекларувати власний незаперечний патріотизм і позірне вболівання за українську мову.
Таким чином ми переходимо до третього аспекту нашої схеми, без якого не обходиться жоден проект позірно «ура-патріотичного» характеру. Це свідома нещирість ініціаторів. Їх не так цікавить суть справи, як відповідний розголос та політичні дивіденди. Можливо, саме тому Київ за останні роки став більш російськомовним, ніж він був за часів Кучми. Принаймні я знаю з десяток юнаків та дівчат, які переїхали на навчання з Рівного до Києва (вихідців із цілком україномовних родин), які у столиці тепер навчаються у престижних вузах, але спілкуються виключно російською. «Бо всі там говорять російською».
Зрозуміло, що тут можна багато сказати про об’єктивні та суб’єктивні причини чийогось зросійщення. Очевидно, що особистий вибір завжди є визначальним. Але також очевидно, що підприємницькі структури, які лобіювали законодавче закріплення україномовного дублювання, теж дуже «щиро» вболівають за Україну. Однак у пресі вже майже відкрито говориться про відверто корисливий мотив певної групи власників нової студії для професійного дублювання, яку створюють десь у Києві чи під Києвом. Мовляв, саме ці власники й проштовхнули відповідні законопроекти та рішення КС. Щоб забезпечити собі монопольне становище на ринку та безбідне існування практично за державний кошт.
Таким чином ми виходимо на четвертий невід’ємний елемент схеми «шкідництва» – корупційну складову. Коли за благими намірами та патріотичною фразеологію криється чийсь власний і геть не державний інтерес.
У результаті реалізації конкретно цієї схеми – із дубляжем – ми отримали ще одну загальнонаціональну колотнечу, ще один привід для частини громадян України вважати себе обділеними у власних правах, порожні кінотеатри, збитки кінопрокатників і в результаті як вихід – геть вже абсурдну пропозицію міністерства культури скасувати стягнення ПДВ із дубльованих українською мовою іноземних фільмів. Тим самим в Україні уся іноземна кінопродукція стане прирівняною до вітчизняної – до справді українських фільмів, які дотепер мали цю пільгу – звільнялися від ПДВ.
Чи можна придумати щось абсурдніше: почати з розмов про українське кіно і в результаті позбавити українське кіновиробництво єдиної реальної переваги перед молохом Голівуду? Та й російською кінонавалою також. Вочевидь, ми тут, окрім всього іншого, спостерігаємо також і приклад достатньо схибленого уявлення деяких українців про себе. Про те, що є своїм, нашим, а що є чужим. Особливо дивує реакція людей, які завзято підтримують це рішення. Виглядає, наче «щирого» українця в нас можна брати буквально голими руками, якщо при цьому говорити до нього українською. Він сам усе віддасть, ще й радо двері відкриє до комори, та з криком «Виносьте все!» почне допомагати хитрим, але «україномовним» шахраям.
Насправді така модель поведінки була достатньо типовою для посадовців у Західній Україні на початку 90-х. Особливо тих, хто прийшов у владні кабінети практично з вулиць. Їхній надмірний романтизм можна хоч якось виправдати. Але сьогодні, у 2008 році, як можна зрозуміти пропозицію міністерства культури? Лише хаотичним пошуком хоч якогось виходу із халепи, в яку загнали кінопрокат. Це ще раз доводить, що набагато легше взагалі не робити дурниць, аніж потім їх виправляти. І хоча визнавати помилки справа непроста, але, очевидно, КСУ варто взяти і переглянути своє рішення від 20 грудня 2007 року. Підстав сподіватися на такий розвиток подій небагато, проте впадає в око один момент.
Не можна не помітити, що із захистом згаданого рішення Конституційного Суду в ЗМІ виступає весь час один і той самий суддя КСУ – Петро Стецюк. Виступає надзвичайно активно, інші ж натомість відмовчуються. Вочевидь, вони не настільки впевненні у своїй безпомильності. А значить, залишається хоча б примарна надія на те, що під тиском здорового глузду та всіх людей доброї волі, вони все ж таки зроблять послугу Україні та припинять цей нікому не потрібний дубляжний кошмар. Якщо ж ні, то нам доведеться ще довго блукати манівцями по зачарованому кіноколу, сварячись та вдаючи із себе розумних, але добре усвідомлюючи, що все це марнота, абсурд і зовсім не те, що потрібно українському кіно.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
24
Prycil-Kurok
2178 дн. тому
Прочитав я декілька коментів, тай диву дивуюсь!!! Наскільки ще сильний комуняцько-москальський дух в неньці УКРАЇНІ!!!! Навіщо, зачем, немає сенсу, і усе у цьму дусі!!!!! Як так??????? скажіть мені!!!!!! Всі цивілізаційні країни ровивають кіноіндустрію, більш ніж щось інше!!!!! В Україні зовсім розвалена кіноіндустрія!!!!! Знімають фільми в Україні, то тільки Великі шанувальники українського!!!Кіноіндустрія, це дуже великий стимул для нації, у якої розвинута кіноіндустрія!!!!
Katerina
2216 дн. тому
Чому дублюють фільми
люди з такими огидними голосами, без емоцій, одним голосом, наче тупо читає книгу біля хворої людини ?
IF
5299 дн. тому
На мою думку україномовний дубляж запровадили не для підміни українського кіно, а для того, щоб мова зовсім не зникла. У Києві українською не дозволяє розмовляти комплекс меншовартості, який майже в усіх у крові. Наприклад, дві окремі особи, які вдома розмовляють українською, зустрівшись, автоматично стають русскоязычными. Між іншим фільми з українськими субтитрами розширюють глядацьку аудиторію на людей у яких проблеми зі слухом (що недочув - те прочитав).
МК
6120 дн. тому
ПИЛИПУ З КОНОПЕЛЬ. Дано сюди не заходив. Дякую Пилипу. Слава Богу, хоч одна людина знайшлася, яка мене зрозуміла. Усім іншим. Народ, перестаньте дивитися на все американське як на хороше, а на все російське - як на погане. Викиньте цього зомбі з голови. Отямтеся. Подивіться на світ ВЛАСНИМИ очима: Українськом кіно і російське кіно і американське - одинаковий ворог. Просто американське кіно потужніше за рахунок грошей і технологій (і за рахунок того, що Голівуд скупив практично всю квномережу в Україні. Точніше підсадив на свою голку конкретно і контрактами пов'язав), російське кіно нам загроза - бо більшість громадян його сприймає як своє\ Так само як ви сприймаєте "наче як своє" - Рембо, коли його показубть українською. Отямтеся. Скиньте цю полуду з очей. Іде системне знищення українського кіно. Уже не перший рік. Тими самим людьми, які сьогодні проштовхують українізацію дублювання. Це компрадорська зграя, яка просто не усвідомлює справжніх національних пріоритетів у галузі кіно. Не уподібнюйтесь їм. Не підігруйте тим, хто не знав, не знає як і головне - не хоче підняти на ноги український кінематограф. Успіхів усім
Олег
6145 дн. тому
Член фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстровав проект змін до закону про кінематографію, право вибору мови іноземного фільму, на якій він ітиме в прокаті, надається… кінопрокатникові, тобто йдеться про відверте лобіювання інтересів компрадорського капіталу. Але що візьмеш із партії регіонів, якщо саме там зосередилися ледь не всі відомі широкому загалові патентовані україножери?
РП
6145 дн. тому
Света Просто чудово!!!! Браво!!!!! Скільки любові, а головне інтелекту!!!! Всіх переплюнула!!!!! От ми бідні ніяк не могли здогадатись, що це ви наші кормильці і рятівники, а ваш "язик" взагалі "лінгвістічєскоє чудо"!!!
klop
6146 дн. тому
Гарний дубляж приємно слухати, що московською, що українською. Я можу й без дубляжів 4 європейськими мовами дивитися. За великим рахунком- без різниці. Але Кокотюха правий - хтось хоче з бюджету бабки переливати на свої дубляжні студії. Це - раз. 2 - московські прокатиники не кричать у Польщі, що їхні хвільми дублюють, бо там є свій ринок. А Москва сьогодні тримає, кришує ринок України з продажу фільмів. Тож такі козачки, як Ткаченко пот
рурають їм, бо їдять з їхньої руки. А хто ж її кусатиме, ту, що годує? Тільки дурень.
Є ще одне. геополітика. росія хоче тримати нас в своєму інформаційному, економічному, політичному полі. за любу ціну. Їїй потрібні наші робочі руки, мізки, і желательно русскоязычные.
Viva Hollywood!
6148 дн. тому
2 Пилип з конопель // 22.02.2008 15:25:19:
"Але мені важливо, щоб там за 2-3 роки з,явилося справжнє, яксіне українське кіно"
Де воно ТАМ візьметься, та ще й якісне? Не з Марсу часом завезуть? Та ще й для того щоб на нього пішов народ, потрібне відповідне середовище яким 15 років ніхто не займався. Росіяни звісно займались, тому зараз і всім "русскоязычным" дико слухати Рембо українською. Не буде ніякого якісного укр. кіна, поки власна аудиторія не буде сприймати мову своєї країни як природнє явище, подивись хоча б на серіали які знімаються в Україні, але 99% їх знімають російською мовою, тому що так "требует рынок".
РП
6148 дн. тому
На жаль, доведеться погодитись з Русланом. З таким самим успіхом можна сказати, що нормальною є зарплата в 1000 у.о., а тому не потрібно піднімати вчителям зарплату з 1000 гр. до 1500 гр., бо 1500 гр - це ніщо! Це справді на сьогодні ніщо, але для того щоб стало добре, потрібно робити хоча б щось. І тому рішення КС є цілком правильним, хоча з великим запізненням. Дякуючи цьому автор статті очевидно патріотом не стане, але з'явилась надія, що його діти будуть розумніші!
Пилип з конопель
6148 дн. тому
Повна безнадія - пояснити йолопам, що їх "купують" надурняк солодкими розмовами про "українізацію українського кіна". Тобто: якщо прийде ВОРОГ (а голівуд і мосфільм це очевидний ворог!) і буде промовляти українською, то такі пани як Руслан та компанія з цього форуму, мружачи очі від щастя, відкриють навстіж двері. З криком - "виносьте все!"... Це я ще раз цитую статтю для повних йолопів. Кульчицький правий на 100 - у нас йде підміна понять: замість українського кіна ми обговорюємо кіно на українській мові. Ви розумієте різницю? Причому нам ПІДСТУПНО навязують цей дискурс. Мені до дупи, якою мовою звучить голос голівудських зірок в українському кінотеатрі - я на них все одно дивитися не піду! Але мені важливо, щоб там за 2-3 роки з,явилося справжнє, яксіне українське кіно - на яке піду не лише я, не лише київська богема, але на яке піде 17-річна пацанва у Донецьку, бо це - УКРАЇНСЬКЕ КІНО! Невже хтось тут проти?
VM
6148 дн. тому
PR Это очень интерсно узнать в каком районе Киева не было в 80-е годы украинской школы? Вашим родителям отказали в вашем приеме в украинскую школу? Очнь сомневаюсь. Украинские школы отличались наличием углубленного изучения иностранных языков, классы были небольшими по причине не очень большой популярности. А вот украинский и русский языки преподавали классно как русских, так и в украинских школах.
вермутЪ
6148 дн. тому
Хоч дублюй, хоч видублюй,
все одно палучішь{censored}
Нє, дублюйте як хоште, яле якого х я за це повинен платити? Я в кіно не хожу - коли треба {censored} хвільм в локалці, {censored} з яким дубляжем. Хочуць мятці знімати - хай знімають. Хоч повні штани. Але! за свої гроші. нєх пдить бабло з бюджету.
все одно палучішь{censored}
Нє, дублюйте як хоште, яле якого х я за це повинен платити? Я в кіно не хожу - коли треба {censored} хвільм в локалці, {censored} з яким дубляжем. Хочуць мятці знімати - хай знімають. Хоч повні штани. Але! за свої гроші. нєх пдить бабло з бюджету.
_
6148 дн. тому
"Я, легенда" - не выйдет или выйдет с опозданием, "Астерикс-3" выйдет с опозданием на месяц, "Суини Тодд" и последний Николсон выйдут в 1-3 копиях с украинскими субтитрами. И это только начало. То, что это давно все есть на "Петровке" даже не стоит говорить. И понято на каком языке.
Нельзя ничего запрещать. Выходит только боком. Хорошая, вроде, идея в результате может сделать и делает только хуже.
И еще... наличие денег и хорошей техники не гарантирует качества! Какая разница сколько у тебя денег если у тебя есть что поведать миру...
РУСЛАН
6148 дн. тому
автор видає себе за істинного "патрійота" ( НІБИ вболіває за українське кіно, якого в кінотетрах нема ВЗАГАЛІ ) але під маскою українця - МОРАЛЬНО-ПОТВОРНА морда русофіла і українофоба - фу БРИДКО !!!
RR
6149 дн. тому
Как много людей так хорошо знают, как продавали книги 20 лет назад в большом городе Токмаке? Не правда ли, интересное совпадение? В советское время была практика давать в нагрузку неликвид. Это было во всех сферах торговли. Я в Токмаке не был, не знаю точно, но не ошибусь, если скажу, что в неликвид в тогдашних книжных магазинах попадали не только украинские книги. Но, уважаемому ВМ-у, видимо очень хотелось поставить определенные акценты.
В нашем районе Киева в 80-е не было ни одной украинской школы, так что мне пришлось учится в русской. Да, и было парочку "элитных" школ для отвода глаз. Но в ПОДАВЛЯЮЩЕМ большинстве учебных заведений обучение велось на русском. Так что не надо п...ь
Українець
6149 дн. тому
Микола Кульчинський, вибачте, а не пішили би ви "НА" разом зі своїми друзями ткаченками.
прибалт
6149 дн. тому
Друзі Ткаченка підтягнулися. Цікаво, на якого руського дистриб*ютора працює цей добродій і які особисті фінансові втрати понесе Микола Кульчинський від того, що трошки російського пирога потрапить до українського рота. Чому нікого не обурює наявність литовського, естонського та латвійського дубляжу - для якихось декількох сотен тисяч громадян роблять переклад, а для мільйонів україномовних його зробити - нізззя... Бо прибалти - громадяни своїх країн, а у нас п*ята колона і перемагаюче руськомовне б...ло.
vm
6149 дн. тому
Глядачу
Вы по поводу Токмака написали, только не всю правду. Забыли, что при Щербицком в Токмаке в книжном магазине практически невозможно было купить без нагрузки книгу на русском языке. Обязательно должны были прикупить пару творений на украинском. Ничего себе русификация? В Киеве все школы с углубленным изучением английского (блатные) были украинскими.Киностудия Довженко в обязательном порядке выпускала украиноязычный дубль своей продукции.
Глядач
6149 дн. тому
Автор не помітив проблему? Пане Миколо, є державна політика щодо мов (і в кіно в тому числі), а є проблеми кінематографу .. Давайте мухи окремо, котлети - окремо. Нестача грошей в кінематографі - все правильно - базікання валом, справи немає, але дубляж – це ІНША тема, і в ній проблема відсутня як така! Те що люди не ЗВИКЛИ до українського перекладу - нічого… у нас і закони не звикли виконувати, так що, пропонуєте ігнорувати їх і надалі? Нагадаю, коли Щербицький почав царювати Україною ніхто не питав людей, чи зручно їм з української переходити на російську? Ні - не питали. Просто взяли і русифікували. Приклад - містечко Токмак, Запорізька область. За якийсь десяток років українські школи стали російськими. І таких містечок, пане Миколо, валом! Тоді «партия и правительство» чхати хтіли на "звикли"? Це не така вже далека історія. Чому кажу, що проблеми немає? Панове, було 2 (ДВА) роки для того щоб прокатники поступово перейшли на українську. Потрібно в русифікованих регіонах ще час? То давайте виділимо ще! Але ставити під питання – варто чи не варто – маразм! Тим більше, російські фільми ніхто не планує перекладати.! Та дивіться Ви Паніна, Міхалкова та Хабєнского в оригіналі! На титр можна і не звертати уваги. Ви ж бо, пане Миколо, дивитесь фільми у перекладі на 1+1? Часом на Інтері чи ICTV? Нічого? Не верне? Не плюєтесь в телевізор? І, нагадаю Вам, дивитесь вже 10 років!!! Живі? І Слава Богу! Отже, Брюс Віліс, Рене Зельвегер та Аль Пачіно можуть І МАЮТЬ бути перекладені. Ви ж бо не знаєте який є їх справжній голос? Ви його просто ніколи не чули в кіно. Ви нічого не втратите від ЯКІСНОГО перекладу. Так може подискутуємо, як його зробити якісним? Ніхто не захищає тупо-чиновницьке рубання проблеми сокирою, але зважимо - гвалт піднімають ті прокатники, що є апендиксом російських. Їм звучно, - росіяни купуючи ліцензію кажуть: "А ми ще й на Україні покажимо..", це їм (росіянам) вигідно. І філії тутешні не переймаються перекладом, а навіщо? Це ж тра самотужки перекладати, вони ж бо отримали продукцію через посередника… А от українські прокатники, хто працює із виробниками напряму, проблем не мають - і видають на екран фільм в перекладі, за котрий самі ж не палять - це видаток виробника. Так може
Viva Hollywood!
6149 дн. тому
Аффтар за словесной эквилибристикой прячет все тот же ленинский тезис: "Важнейшим из искусств для нас являются кино и цирк". Наши маленькие северо-восточные друзья и их пятая колонна в Украине понимают, что кино - это один из важнейших форпостов их присутствия в этой стране, поэтому они буду использовать любую, в т. ч. и якобы "про-украинскую", риторику: "спасение укрАинского кинематографа", "загальнонаціональна колотнеча", "особистий вибір", "Голівудський молох", "арт-хауз" (который смотрят от силы 1000 зрителей по всей Украине) и т. д. Цель одна: астаффте нам "язык Ленина"!
альтруист
6149 дн. тому
Полностью согласен с позицией и аргументами автора. Правдивая и уважительная точка зрения. Только одна неточночть. Украинская киноиндустрия не пользуется налоговыми льготами. Их нет. Так что пока все на равных. А к аргументам стоит добавить то, что при этом все забывают, что у нас как и ведущие мастера кинематографа (Балаян, Муратова), так и молодые - тоже русскоязычные и актёры (которые вкладывают в голос и интонацию 50 % образа) говорят по-русски. Они что тоже должны в угоду псевдопатриотизму перестать снимать или им собирать чемоданы :)
vm
6149 дн. тому
Насильственная украинизация - это полная дурь, ведущая только к обострению противостояния в обществе. А государству вкладывать деньги в безумные кинопроекты типа маразматика Ильенко это тоже глупость.Главное, чтобы государство максимально освободило киноиндустрию от своей "заботы"( украинизации, разрешений,квот, лицензий и т.д.) и налогового прессинга. Если будет выгодно , то эта отрасль сама оочень даже быстро выкарабкается.Ведь кинопрокат возродился не благодаря, а вопреки государству.
Аксинья Курина
6149 дн. тому
Роstmаn, кинематограф - магистральная линия современной массовой культуры. Это сегодня очень хорошо понимают, в Европе, Канаде, Южной Корее, Китае, в некоторых странах Юж.Америки. Поэтому страны не участвующие в кинематографической гонке вооружений оказываются в маргиналиях. Автору - респект! Я не совсем согласна, но проблема действительно в том, что путают национальный продукт и украиноязычный. А Минкульт вместо того, что бы заниматься делом последние два месяца ковыряется в носу.
postman31
6149 дн. тому
я от ніколи не міг зрозуміти оцієї патетики. "давайте розвивати вітчизняне кіновиробництво, вітчизняне сільське господаство, вітчизняне то да сьо".
вітчизняне кіновиробництво з огляду на сучасну коньюнктуру кіноринку - всеодно що вирощування бананів в гренландії. і великий ризик для будь-яких інвестицій.
може краще попуститися трохи з пафосом патріотичним? і розвивати наприклад вітчизняну систему технічної освіти, вітчизняну металугрію та інші конкурентноспроможні галузі?
я бі ні копійки з своїх податкив не доручив би вітчизняним кінематографістам. брюс вілліс робить це краще, так.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ