Пресмарафон Володимира Зеленського став топтемою тижня для медіаспільноти. Хтось коментував неврівноважену поведінку глави держави, хтось — його конфлікт, зокрема, з Юрієм Бутусовим, а дехто з блогерів побачив у сумбурній пресконференції й позитив.

Заговори, щоб я тебе побачив

Найбільше галасу на тижні зчинилося довкола пресмарафону, ініційованого президентом Володимиром Зеленським. Подія, що відбулася 26 листопада, не змогла скласти конкуренцію рекордній пресконференції глави держави дворічної давнини. Тож критики Офіс президента зазнав іще до її початку, адже на захід запросили представників лише тридцяти медіа. Журналісти неакредитованих видань навіть пікетували будівлю, де тривала зустріч.

Та й саме спілкування Зеленського нині було напрочуд емоційним. Часом аж занадто, коли президент ледь не зривався на крик, нервуючи через незручні запитання, наприклад, головного редактора «Цензор.нет» Юрія Бутусова чи розслідувача з «Української правди» Михайла Ткача.   

Знервовані відповіді Володимира Зеленського були «медом у вуха» його противників, які вчергове звинуватили президента у слабкості й некомпетентності. Зокрема і для опозиційних блогерів. Віталій Портников назвав пресмарафон «тріумфом неадекватності». Який, мовляв, увійде в історію «якщо не української державності, то української журналістики». Зеленський, на погляд Портникова, «відірваний від реальності» та «не відчуває, що відбувається в Україні». Хоча журналіст не дивується: каже, Зеленський не розумів державотворчих процесів із першого дня на посаді. Тепер же, мовляв, час його виборцям задуматись, «наскільки вони були ошукані» 2019 року.

«Отсидел половину срока и устроил пресс-марафон», — іронізує над заходом проросійський блогер Гліб Ляшенко з каналу «Klymenko Time». І називає подію «самой скандальной пресс-конференцией в истории украинских президентов». Згадує Ляшенко й заяву Зеленського про нібито запланований на початок грудня «державний переворот». Юрію Бутусову, якого блогер називає «дешевым майданным пропагандистом», Володимир Зеленський, мовляв, словесну суперечку програв. Та і ярликів, певен Ляшенко, президент навішав чимало: міністра внутрішніх справ часів Януковича Віталія Захарченка звинуватив у причетності до смертей на Майдані, а нардепа Гео Лероса охрестив «взяточником». І все це, мовляв, — без судових рішень. Загалом, пресмарафон, певен проросійський блогер, був для президента «явно проигрышным».

На слова про «держпереворот» зреагували і представники вкрай негативно налаштованої до Зеленського партії «Демократична сокира», які саме запланували акцію протесту на Банковій на 1 грудня, аби вимагати звільнення голови Офісу президента Андрія Єрмака. Член політради партії Віктор Трегубов, відкидаючи всі звинувачення у співпраці політсили з олігархом Рінатом Ахметовим, водночас каже: тепер кожен антивладний мітинг може бути «підставою для державного перевороту». Все, мовляв, через «деградацію» Зеленського та бажання влади «шукати ворогів». Тож «Демсокира» вимагала у глави держави розповісти деталі заявленого ним «держперевороту», чого він, як бачимо, так і не зробив.

Дивилася пресмарафон Зеленського і журналістка Тетяна Даниленко. «Пресконференція була відповіддю на медіакризи, які накопичувалися у Зеленського протягом останніх декількох тижнів», — коментує медійниця. Форму спілкування, мовляв, пропрацювали добре, а от над змістом потрудитися не встигли. А стиль «перегавкування із журналістами», говорить Даниленко, хоч і притаманний багатьом президентам України, є неприпустимим на Заході. У цьому випадку, вважає журналістка, це — наслідок «страху перед журналістами». Загалом, спілкування Зеленського з медіа, певна блогерка, ніяк не допомогло Офісу президента розв’язати затяжну медіакризу.

А от на каналі «Ісландія», засновником якого є політтехнолог Володимир Петров (на його рахунку чимало скандалів різного рівня гучності; зараз йому приписують співпрацю з Офісом президента Зеленського), у спілкуванні глави держави зі ЗМІ таки знайшли позитив. Наприклад, що президент, як виходить із заголовка одного з тематичних відео, «помножив на нуль Шустера і Влащенко». Таку думку висловив колишній співведучий «Права на владу» на «1+1», блогер Сергій Іванов. Шустер, на його погляд — «метастазуюча пухлина українського медіапростору», який за гроші зробив українських політиків «справжніми рокзірками». Як Савіка Шустера, так і ведучу каналу «Україна 24» Наташу Влащенко Іванов записав до «олдового медіацеху, пригрітого при всіх владах». І ці медійники, мовляв, виявилися не готовими до дискусії з президентом. Та чи був готовий до спілкування сам Володимир Зеленський, раз-по-раз підвищуючи голос та переходячи на особистості у відповідь на некомфортні запитання?

Медійна перестрілка Бутусова та Зеленського: що далі?

Чи не найгучніше цього тижня (після Володимира Зеленського) у медіаспільноті прозвучало ім’я головного редактора видання «Цензор.нет» Юрія Бутусова. Адже спершу медійник просто під час пресмарафону посварився із президентом. А наступного дня опублікував відео, на якому стріляє з гаубиці зі словами «За кожне зерня 33 року, за кожну жертву радянських репресій по російських окупантах вогонь!» І хоча пізніше журналіст дописав у публікації, що відео зроблене «дуже давно, з тренувань підрозділів територіальної оборони», скандал уже було не зупинити. А Державне бюро розслідувань навіть відкрило провадження для «з’ясування обставин, хто і за яких обставин допустив цивільну особу до зброї».

Коментарі довкола ситуації розділилися на «за» і «проти». Прихильники Бутусова побачили у діях ДБР «помсту» Зеленського за конфлікт на пресконференції. Противники вчинку твердили: журналіст, беручи зброю до рук, стає учасником бойових дій.

На ютубканалі «Цензор.нет» справу свого шефа очікувано назвали «помстою Зеленського». Блогер Богдан Буткевич називає історію «Розізли коміка» (ой, не оригінально! :)) і каже, що на  Бутусова «натравили» ДБР. Що ж до відео з гарматою Буткевичу відразу «було очевидно, що це відео — не з зони бойових дій», а Держбюро розслідувань «вирішило вислужитись» перед президентом. Проте справа, вважає блогер, не має перспектив, хоч і є «небезпечним прецедентом», коли Зеленський намагається «діяти як Путін» і йому варто «дати по руках».

Засудив дії правоохоронців і колишній «слуга народу», а нині — завзятий критик влади Гео Лерос. «ГБР занимается политическими репрессиями. Это — карманные собаки Ермака и Зеленского», — як завжди, барвисто висловлюється нардеп. Які, мовляв, скоро відкриють справу і проти колишнього очільника Головного управління розвідки Василя Бурби, теж невгодного владі. От тільки і Буткевич, і Лерос не згадували той факт, що ДБР відкрила справу не проти самого Юрія Бутусова (адже не має таких повноважень), а за фактом допущення цивільного до зброї. Тож відповідати будуть, скоріш за все, саме військові начальники. Хоча, опозиційних блогерів можна зрозуміти: «проти Бутусова» звучить гучніше, а хто захоче, той і сам в деталях розбереться.

Очікуваною була і реакція провладного пулу блогерів. Екснардеп від «Блоку Петра Порошенка», журналіст Сергій Лещенко певен: відео Бутусова — «неймовірна за своєю абсурдністю і підлістю ідея», яку той використав «для власного піару». Після вчинку головред «Цензор.нет» перестав бути для Лещенка журналістом, перейшовши до категорії пропагандистів. Це, певен блогер, «підігрування ворогу під маскою патріотизму». Помстою Бутусову справу ДБР Сергій Лещенко не вважає, адже певен: медійник і президент — у різних вагових категоріях.  

Найдалі пішов радник глави ОП Олексій Арестович. На його погляд, із Юрія Бутусова готують «сакральну жертву» (він порівняв це з убивством Георгія Гонгадзе). Тож медійнику, мовляв, варто надати державну охорону, адже це може для нього погано закінчитися. Ці ж тези Арестович повторив і у спілкуванні із Сергієм Лещенком, опублікованим на своєму ютубканалі. Сам Юрій Бутусов, до слова, від ідеї отримати державну охорону відмовився. Адже, за його словами, саме від керівництва держави небезпеку і відчуває.