Стерненку — волю. Хто за?

Вирок одеському активісту Сергію Стерненку, якому присудили сім років позбавлення волі за розбій, став черговим гучним інфоприводом, який як ЗМІ, так і блогери використали для хайпу та збільшення переглядів (а також монетизації контенту).

Ютубери, які грають на проукраїнському полі, хором розкритикували вирок і всю справу. Наприклад, нардеп Олексій Гончаренко із «Європейської солідарності» записав «термінове звернення» до підписників. На думку Гончаренка, вирок — політичний, як і справи за участі Андрія Антоненка, а також, звісно, однопартійки Олексія Софії Федини та висуванки в нардепи від «ЄС» Марусі Звіробій. «Зеленский продолжает воевать с проукраинским лагерем», — каже Гончаренко. При цьому, мовляв, слушно запроваджуючи санкції проти Медведчука і компанії. Та нині президент, певен Гончаренко, має визначитися, з ким він.

Менш емоційно на подію реагували автори ютуб-каналу «Цензор.нет» Богдан Буткевич і Марина Данилюк-Ярмолаєва. Хоча і на їхню думку, в Україні з’явився «перший політичний в’язень». Буткевич також нагадував, що нападники на Катерину Гандзюк отримали трохи більше шести років позбавлення волі, тоді як Стерненку присудили сім. «Справа Стерненка показує, що кожна українська влада обламує зуби на проукраїнських активістах», — додала Данилюк-Ярмолаєва. А ще блогерьке подружжя «Цензора» вважає невипадковим, що вирок оголосили саме 23 лютого — на День захисника Вітчизни в Росії (таку ж думку в інтерв’ю «Радіо Свобода» висловлював адвокат Стерненка Масі Найєм).

У схожих тонах висловився й колега Романа Скрипіна Данило Яневський. Він звернувся до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової, мовляв, Стерненка «позбавили права на справедливий суд». Який суд, у баченні блогера, «справедливий» — питання відкрите. На думку Яневського (який підкреслює, що сказане ним є «оціночним судженням»), президент і решта можновладців не боряться за права людей, і рівень довіри до них — «нуль».

Аналізував ситуацію й Данило Мокрик. У черговому випуску «Офігіву» блогер каже: Зеленський, заявляючи про невтручання в роботу правоохоронців, все ж втручається в неї, коли це вигідно. Наприклад, «вручну» призначаючи генпрокурорку Ірину Венедиктову чи заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Мокрик каже, що Зеленському знадобилося майже два роки, аби зрозуміти, що судова система потребує негайного реформування.

У таборі ситуативних симпатиків Володимира Зеленського розпач не домінував. Нардеп 8-го скликання від Блоку Петра Порошенка, колишній журналіст, а нині блогер Сергій Лещенко каже: «Суспільство відучилося читати документи, а орієнтується навіть не на новини, а на інтерпретації новин». Також Лещенко наголошує, що ніде не оприлюднена версія подій від самого Стерненка.

Стерненку — волю. Хто проти?

У проросійському таборі, звісно ж, гірких сліз із приводу вироку активісту не проливали. Ба більше: Анатолію Шарію кейс Стерненка дозволив роззирнутися навколо і згадати, що в політичному світі існує не лише Зеленський. Іспанський утікач присвятив одеситу кілька відео. З них випливає, що Стерненко, цілком можливо, навіть трохи страшніший за главу держави. Є, наприклад, таке — із промовистим заголовком «У меня счастье от приговора Стерненко». Активіста, на думку Шарія, «прячут в одиночной камере от желающих встретить его заключенных». Та далі блогер одразу «йде з козирів»: «Зеленский лично пообещал на апелляции отменить этот приговор. Это — моя информация, проверенная… из трех источников» (фух, Зеленський все ж таки гірший, а то підписники могли розхвилюватися). Шарій навіть готовий вибачитися, якщо сказане виявиться неправдою. Тоді як родичі Івана Кузнєцова, «которого Стерненко зарезал», мовляв, чекають справедливого вироку і в справі про його вбивство.

На каналі «Klymenko Time» теж панували піднесені емоції. Один із тутешніх блогерів Гліб Ляшенко з посмішкою розповідав, як «активисту Стерненко, призывавшему бойкотировать День защитника Отечества, дали 7 лет 23 февраля. Это просто праздник какой-то». Засудженого Стерненка автор відео називає «гопником в очках» (пахне якимось печерним лукізмом), а Приморський суд Одеси, мовляв, «сделал нам всем отличный подарок». Звісно ж, не забув Ляшенко і про те, як активіст, «якобы обороняясь… догнал человека и убил его». Але ж, мовляв, Стерненко був «агентом СБУ» під «дахом» нещодавно померлого генерала Василя Пісного (голова СБУ це заперечує. — Ред.), тому довго уникав покарання. Уникнути ув’язнення, припускає Ляшенко, активіст може й тепер. Загалом, враховуючи, що цього блогера з каналу «Klymenko Time» помічали в обслуговуванні інтересів «ОПЗЖ», риторика не дивує.

Протестні настрої у справі Сергія Стерненка «качає» Порошенко. Це вже висновки блогерки «Страни.ua» Олесі Медведєвої. На першій акції на підтримку активіста, за словами кореспондентки проросійського медіа, «было от силы тысяча человек» (хоча навіть поліція заявила про вдвічі більшу цифру). На думку Медвєдєвої, «радикалы пошли на обострение» не просто так, а за активної підтримки політсили Порошенка. Останній, мовляв, навіть написав пост «в поддержку одесского убийцы и радикала». Так Порошенко, на думку блогерки, хоче відколоти в Зеленського патріотичний електорат. А ще «история радикала» (Олесю, в тебе з’явилося слово-паразит), мовляв, налякала решту активістів подібного штибу, які «в воображении нарисовали себе яркую картинку собственных будущих приговоров».

Що робити з Кримом та «отребье» серед бойовиків окупованого Донбасу

Деякі блогери на тижні згадували і про окупований Крим, адже на календарі саме була річниця анексії півострова. Про вкрадене Росією говорив, зокрема, російський спецкор УНІАН Роман Цимбалюк. Мовляв, 27 лютого Володимир Путін вітав росіян із днем створення «сил спеціальних операцій» і згадав, що у збройних силах Росії «есть закаленные бойцы…, готовые действовать… в любой точке мира, если этого требуют интересы Родины». На погляд Цимбалюка, звертався Путін саме до українців: якщо нам треба, куди хочеш вторгнемося і що хочеш заберемо. Так, мовляв, і через закриття каналів Медведчука «вежливых людей» можуть сюди заслати. Але російським військовим, нагадує Цимбалюк, варто пам’ятати, що й на українській території їх можуть зустріти «смелые и решительные парни».

Згадував про анексований Крим і Дмитро Гордон. Якби тоді був президентом України, запевняє: «Мне было бы все равно, что подумает Запад или Восток: я отстаивал бы интересы своей страны». Україна, на його думку, мала достатньо сил, щоб не лише захоплювати «зелених чоловічків» у полон, але й, за потреби, знищувати їх як терористів. У випадку з Дмитром Гордоном згадуються відомі рядки: «Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны».

Про окупантів згадував і блогер із Донецька Денис Казанський. Та не про тих, що анексували Крим, а про тих, що окупували частину територій Донеччини та Луганщини. Для чергового влогу взяв історію бойовика на псевдо Владлен Татарський. Він нині живе в Москві та пише мемуари про війну. Днями, презентуючи чергову книгу, терорист розповідав, що серед бойовиків мав позивний «Професор», адже загальний інтелектуальний рівень членів «ополчения» був аж надто низьким. А ще в лавах бойовиків були «алкаші». «Люди с интеллектом мокрицы решили, что могут определять судьбу промышленного региона», — не шкодує слів на адресу окупантів Казанський. Тоді як московська публіка, зазначає блогер, нині сміється над трагічними розповідями, наче над байками. Адже «русский мир превратился для самих же россиян в развлечение и анекдот».

Українське значить якісне

Та не можемо ж ми кожен огляд завершувати на мінорній ноті. Тож пропонуємо позитив від Сергія Притули: той виклав у себе черговий список якісних україномовних ютуб-каналів. «Це не останній випуск», — обнадіює підписників шоумен. Адже працює над «мобілізацією українського ютубу», яка «буде тривати ще дуже довго». Ну що тут скажеш? Від нас Сергієві — міцна вподобайка.