Місцеві вибори щойно відгомоніли, а блогери (як і медіа) вже рефлексують на інші теми. Зокрема, на призначення Олексія Арестовича «голосом» Тристоронньої контактної групи, витівки Конституційного Суду чи прийдешні вибори президента Сполучених Штатів.

Домовленості імені Арестовича

Потужно струсила блогерське середовище новина про призначення речником Тристоронньої контактної групи блогера, езотерика, колишнього актора Олексія Арестовича. Раніше цей персонаж був помічений у критиці чинної влади, а ще він чесно зізнавався, що не є патріотом України і його «не колишуть національні питання». Та важлива посада виявилася чудодійною: з різкого критика Арестович раптом став неприхованим симпатиком влади (у фейсбуку), захищаючи її від критики ненависників.

Постать блогера зацікавила й колег по цеху. Зокрема, авторів ютуб-проєктів, що виходять на каналі Censor.net (на сторінках саме цього видання, нагадаємо, Олексій Арестович часто ганив владу Зеленського). У свіжому випуску проєкту «Без цензури» особистість речника мінської групи дослідив Богдан Буткевич. «Після двох старих маразматиків (мова про Вітольда Фокіна та Леоніда Кравчука. — Авт.) президент вирішив, що Україну в ТКГ має представляти авантюрист з “Мухтара”», — нагадує кіноминуле Арестовича блогер. На думку Буткевича, новоспечений речник ТКГ — «дутий хайпожер», який просто вчасно заявив про себе на тлі буремних подій 2014-го.

Постать Олексія Арестовича коментує навіть Анатолій Шарій. Ось він, той рідкісний момент єднання, коли кадрове призначення однаково критикують як показово проукраїнські блогери, так і їхні проросійські колеги. «Человек внезапно понял, что украинцам можно заливать дичь», — каже Шарій. Та сумнівними любитель червоних кульок вважає тільки твердження Арестовича про «слабкість Росії» та можливість відвоювати окуповані території. «Конченая недовласть продолжает подмахивать тем, кто ее все время оскорблял и унижал», — переможно посміхається Шарій, нагадуючи про давнішу критичну позицію Арестовича. Втім у цьому Шарій принаймні більш-менш послідовний — негативні відгуки про Арестовича він записував іще минулого літа.

На призначення зреагували і в пулі прихильників Петра Порошенка. Мирослав Олешко у своєму відео констатував: речником ТКГ призначено людину з дуже сумнівним минулим. Хоча блогер усе ж узяв за основу одну з улюблених тем «Європейської солідарності», яка розкручувалася перед виборами: «зрив спецоперації» із захоплення бойовиків приватної військової компанії Вагнера. Планувалася та операція чи ні, а якщо так, то хто її зірвав, зараз розбирається Служба безпеки України. Проте Мирослав Олешко вже давно призначив винних. Те, що Олексій Арестович став «голосом» контактної групи, певен блогер — подяка голови Офісу президента Андрія Єрмака за те, як Арестович «відбілював» владу в цій історії — «информационно прикрывал ж*пу Офиса президента и Ермака». Враховуючи, що сам Олешко займався приблизно тим самим у блогерському пулі прихильників Петра Порошенка, можна припустити, що він знає, про що говорить.

Сам же Олексій Арестович в інтерв’ю, опублікованих на власному каналі, підкреслив, що в Україні «немного людей, которые разбираются и в информационной сфере, и в военном деле одновременно». А ще додав, що має достатньо «собственных каналов влияния». Що ж, подивимось, як він застосує їх у роботі з ТКГ, яка в останні місяці була джерелом скандалів і проблем для чинної влади. Але завдяки «Телебаченню Торонто» Олексій іще довго асоціюватиметься в українців не зі «стратегією теплого океану», як колись, а з «девочкой-конфеткой» із російського кіно.

Антиконституційний суд

Гарячою темою блогерського хайпу було і скасування Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства та кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Ютубери один поперед одного кинулися крутити лічильники переглядів гострими обговореннями.

Висловився, зокрема, й показовий правдоруб Сергій Стерненко. Рішення КСУ, каже блогер, приймалося «в інтересах олігархів та Росії». Адже воно, мовляв, послаблює українську державу, яка може втратити підтримку Заходу та стати легшою здобиччю для Кремля.

«З точки зору політики судді КСУ перейшли абсолютно всі грані», — каже журналістка та блогерка Тетяна Даниленко. Та «заради справедливості» наголошує, що у Зеленського в Конституційному Суді «немає своїх людей», бо суддів туди призначали попередники чинного глави держави. А от автор проєкту «Та й таке» Назар Поливка у зв’язку з останніми подіями пропонує перейменувати установу на «Проституційний суд України».

І ще трохи про вибори

Не припинили блогери обговорювати й місцеві вибори, які в Україні пройшли 25 жовтня. Зокрема, виходець із Донецька Денис Казанський узявся аналізувати електоральні підсумки на рідному йому Донбасі (у вільній частині, звісно). З одного боку, на думку блогера, там помітне «доминирование политических проектов, которые образовались на руинах Партии регионов», з іншого — «прокремлевская "ОПЗЖ" получила гораздо меньше, чем планировала получить». Іще Казанський відзначає «около 10 мандатов» в регіоні, що дістануться висуванцям Партії Шарія. Що, на думку блогера, можна розцінювати як «полный провал» потужно розкручуваного політичного проєкту.

А от Максим Щербина, чий проєкт «Ще» виходить на каналі «Телебачення Торонто», вирішив «дивитися у завтрашній день»: досліджував, що принесуть із собою прийдешні президентські вибори у США. Нічого доброго для України, вважає блогер, адже, мовляв, як Дональд Трамп, так і Джо Байден не підуть на поглиблення військової співпраці чи економічної підтримки нашої держави. Бо мають чим зайнятися й у внутрішній політиці.