«Позитивні» матеріали про земляків, мистецтво та культуру, історію та краєзнавство складають значну частку контенту регіональних газет. Для сайтів — інша історія. В лідерах — кримінал. Звісно, в газетах має бути так званий софт — історії успіху про місцевих жителів. Такі тексти сприяють інтеграції громади. Кримінал — якщо подавати його правильно, не зупиняючись лише на передруках пресрелізів поліції — також важливий. Але проблема виникає тоді, коли через «позитивчик» або ж кримінал на другий план відходить висвітлення місцевих проблем. Це Й аналіз ефективності та доброчесності місцевої влади, витрати бюджетних коштів, компетентність чиновників, проблеми та потреби мешканців. Моніторинг ІДПО засвідчує, що переважно регіональні ЗМІ не прагнуть всебічного та об'єктивного висвітлення життя своїх громад.

Слово «фото» в заголовку матеріалу, проілюстрованого картинкою з фотостоків — радше помилка редакції.

Комісія з журналістської етики закликала негайно зупинити незаконну видачу прескарт і зловживання статусом журналіста.

Пані Романюк вважає, що ці видання можуть слугувати альтернативним джерелом для громадян, які черпають інформацію в соцмережах.

Навіщо редакціям українських ЗМІ омбудсмани (уповноважені з дотримання стандартів у медіа)? Чи готові самі медіа впровадити такі посади? Яка модель уповноваженого була б найкращою?

Журналісти за будь-яких обставин мають діяти професійно та не ставати учасниками конфліктів, перетворюючись на активістів.