Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11 червня 2022 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11 червня 2022 року

18 Червня 2022
2935

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11 червня 2022 року

Ігор Куляс
Медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер
2935
Серйозні порушення стандартів і помилки в ефірних блоках «Ради», ICTV / СТБ, Суспільного, «України» / «України 24» та «Інтера».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11 червня 2022 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11 червня 2022 року

24 лютого, коли Росія пішла в наступ на Україну, «Детектор медіа» мусив припинити свої постійні моніторингові проєкти, адже наповнення ефіру телеканалів повністю змінилося. Центральні канали об’єднались у спільний марафон «Єдині новини #UAРазом». Однак і під час війни моніторинг і контроль якості телепродукту залишаються важливими. Тому ми запустили нове дослідження — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Додаткові пояснення щодо застосування стандартів журналістики під час війни є в матеріалі — відповіді на критику моніторингу. Коротке резюме моніторингових звітів читайте тут. Також у рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Примітка: блок телеканалу «1+1» не потрапив до моніторингу, оскільки виходив в ефір телемарафону за межами доби 11 червня.

Телеканал «Рада» (0:00–3:00) (оцінювалося три години ефіру)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу була стандартною: короткі новини на початку кожної ефірної години і гостьові студії до кінця години. Новини вів Антон Страшко, гостьові студії — Олеся Ніцевич та Вадим Колодійчук. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • Дани Власенко про херсонців, яким вдалося евакуюватися,
  • Єви Миронової про сім’ю восьмирічного хлопчика, який вів блокадний щоденник у Маріуполі,
  • Лілії Кочерги про переселенців із Луганщини, які поновили свій бізнес у Кропивницькому,
  • Вадима Колодійчука про Житомирську трасу під час окупації і після звільнення.

Було одне пряме ввімкнення кореспондента «Інтера» Дмитра Анопченка про нові санкції, які планує проти Росії Захід, про нову грошову допомогу США Україні.

Гостями студії були:

  • Євген Єнін, перший заступник міністра внутрішніх справ, про наслідки російських обстрілів Сумщини та Чернігівщини, про погрози, які надсилають військовим, про ситуацію на Київщині, про запобігання диверсантам;
  • Федір Веніславський, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, про переговори із західними партнерами щодо надання зброї, про ситуацію на фронтах, про ймовірність нового наступу на Київ, про міжнародну допомогу з фіксації воєнних злочинів Росії, про законопроєкт щодо легалізації зброї;
  • Іван Бейкер, депутат канадського парламенту, про передачу зброї Україні, про єдність антипутінської коаліції, про неприпустимість компромісів із Путіним;
  • Геннадій Лагута, голова Херсонської ОДА, про кримінальні справи проти колаборантів в області, про ймовірність проведення окупантами псевдореферендуму;
  • Сергій Братчук, речник Одеської міської військової адміністрації, про ситуацію в місті та регіоні, про загрози з боку російського флоту, ситуацію з островом Зміїний, Придністров’ям, боротьбу з диверсантами;
  • Олена Симоненко, радниця заступника керівника Офісу президента, про гуманітарну допомогу закордонних партнерів;
  • Олексій Рябчин, радник віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, радник голови правління НАК «Нафтогаз України», про прогноз отримання Україною статусу кандидата у члени ЄС, про складну ситуацію з відновлювальною енергетикою в Україні, про майбутній опалювальний сезон;
  • Костянтин Машовець, воєнний експерт, про недостатні темпи постачання західної зброї, оцінки ймовірності переломного моменту у війні, про ситуацію на фронтах;
  • Дмитро Громаков, експерт Міжнародного центру протидії російській пропаганді, про ситуацію на східному фронті, про доступ росіян до інформації, про те, як могла би вплинути на свідомість росіян можлива смерть Путіна;
  • Олів’є Ведрін, французький політолог, про перспективи надання Україні статусу кандидата до членів ЄС, про перспективи членства України в НАТО, про позицію Макрона щодо Росії.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушили п’ять разів. Ведучий Антон Страшко подавав новину в такий спосіб: «Про це повідомив український посол у Берліні Андрій Мельник через свої соцмережі». Посилання на джерело некоректне (й навряд чи послу Андрієві Мельнику належать соціальні мережі). Одного разу ведучий новин робив узагальнене посилання на суб’єктивну оцінку: «Фахівці із соціальної політики кажуть: прожити на цю суму в Україні можливо, хоча у великому місті це зробити важче». Йшлося про суму в 5200 гривень на місяць. А ведуча гостьової студії Олеся Ніцевич в одному з запитань до гостя не наводила джерела інформації: «Напередодні повідомлялося, що окупанти надсилають українським військовим повідомлення з погрозами».

В ефірі телеканалу «Рада» відчутно зросла кількість повідомлень, «перекритих» абиякою картинкою. У мене склалося враження, що редакція тепер поставила собі за мету «мінімум ведучого в кадрі». Але ж усі ці картинки з архіву геть не підходять до того, що каже ведучий.

Зведення Генштабу у трьох випусках новин «ілюструвалося» відео понівечених будинків, а тим часом за кадром ведучий згадував напрямок Лиман-Слов’янськ, Сіверськодонецький напрямок, Харківській напрямок, Південнобузький напрямок, населені пункти Святогірськ, Дронівка, Серебрянка. Я вже не раз писав, що так «ілюструвати» не можна.

Тричі в новинах показали БЗ про оцінку Головним управлінням розвідки спроможності Росії вести повномасштабну війну ще протягом року. Воно було «перекрите» випадковим відео з дрона бомбування якихось будівель. Яким чином це символізує спромогу Росії, мені не зрозуміло. Тим більше, що скоріше за все це були зйомки з українського дрона.

Інформацію про викрадення росіянами українського зерна на окупованих територіях у двох випусках новин «ілюстрували» архівним відео пшениці. Симптоматично, що ведучий при цьому переповідає відео, поширене самими окупантами. «На відео вороги використовують задля цього потяги, планують застосувати кораблі та баржі і вже готують для цього порт Бердянська», — каже ведучий. А при цьому показують комбайни і збирання врожаю. Невже ті, хто робив це БЗ, щиро не розуміють, наскільки воно абсурдно виглядає?

Повідомлення, що Німеччина збільшила обсяги торгівлі з Росією під час широкомасштабної війни, тричі було «перекрито» краєвидами Німеччини, взятими з архіву. Повідомлення про прогноз ООН, що через війну 90% українців можуть опинитися за межею бідності, навіщось було «перекрите» відео полиць у магазині, базаром тощо. Як це все «символізує» бідність, мені не зрозуміло. Повідомлення про епідеміологічну ситуацію в Маріуполі було «проілюстроване» відео зруйнованих будинків. Інформацію про обстріли Авдіївки та Костянтинівки «перекрили» випадковим відео. І знову були недолугі спроби «ілюструвати» слова гостя якимось відео. Радник Олексій Рябчин розповідав про роботу українських посадовців задля набуття Україною статусу кандидата у члени ЄС, а показували чомусь Урсулу Фон дер Ляйєн, якесь засідання, ймовірно, Єврокомісії тощо. Слова гостя Громакова про колективну свідомість росіян «перекривали» планами якоїсь ворожої техніки в полі.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушили лише раз. Ведучий гостьової студії Вадим Колодійчук робив занадто сміливу, як на мене, і до того ж не авторизовану як слід оцінку: «Починаємо з такого. Попри весь тиск Росії, попри всі російські удари влада робить все, щоб економічна активність в Україні відроджувалася».

Було кілька порушень стандарту повноти інформації. У сюжеті Дани Власенко про херсонців, яким удалося евакуюватися з окупованого міста, на доречно використаних архівних кадрах не було позначення, що це архів. Так само було і в сюжеті Вадима Колодійчука про Житомирську трасу: коректно використане архівне відео не позначалося як архів.

Недостатньо було представляти Костянтина Машовця просто як «військового експерта» (в сенсі воєнного?). Слід було коротко пояснювати глядачам його компетентність.

В одному з матеріалів ішлося про зустріч заступниці голови ВР Олени Кондратюк із «делегацією міжпарламентської мережі United for Ukraine». Що це за мережа, не пояснили. Тобто кого представляли члени цієї делегації, які країни хоча би? — навряд чи всі глядачі в курсі.

Інші зауваження. Гість Дмитро Громаков був представлений ведучими як експерт Міжнародного центру протидії російській пропаганді (до речі, варто було пояснити, що це таке — сайт цієї неурядової організації не дає достатньо інформації для розуміння, чия вона й наскільки варта довіри), а в титрі вже значилося «військовий експерт». Насправді, виходячи з відповідей Громакова на «воєнні» запитання, навряд чи він був саме «воєнним експертом». Тобто ці запитання були адресовані не за компетенцією гостя.

І двічі забували про фемінітиви: «за фахом жінка тренер та арбітр з футболу» (сюжет Дани Власенко), «Олена Кондратюк, заступник голови ВР України» (титр у синхроні).

Елементи політичного піару. Оцінка ведучого Вадима Колодійчука: «Попри весь тиск Росії, попри всі російські удари влада робить все, щоб економічна активність в Україні відроджувалася». Це суто піарна оцінкова заява, як на мене. І це при тому, що сьогодні звучить велика кількість жорсткої критики дій влади з придушення бізнесів, особливо ж дій голови профільного Комітету ВР Данила Гетманцева. На жаль, чомусь у телемарафоні слова критикам не особливо надають, хоча навіть цієї доби в наступному ефірному блоці фінансовий експерт Іван Компан критикував урядову політику за збільшення податкового та перевірочного тиску на бізнес, який зараз і без того ледь виживає в умовах війни.

Тричі був показаний типовий «паркетний» піар-матеріал: «Надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі — це моральний обов’язок Європи. Про це заявила заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк під час зустрічі з делегацією міжпарламентської мережі United for Ukraine. Під час зустрічі також йшлося про нагальні для України питання. Це озброєння для України, санкції проти Росії та притягнення її до відповідальності за воєнні злочини в нашій державі». І синхрон Кондратюк про це саме. Новини як такої тут нема. Тим більш, щоб показувати це тричі.

Не була виправдана контекстом згадка партійної / фракційної приналежності до «Слуги народу» гостя нардепа Федора Веніславського.

У повідомленні про загибель журналіста Олексія Чубашева, який захищав Україну, ведучий сказав: «На смерть військового кореспондента відреагував, зокрема, глава Офісу президента України Андрій Єрмак і зазначив: “Герої не вмирають”». Навіщо раптом згадувати саме Єрмака? 

Резюме. Інформаційна складова блоку телеканалу «Рада» і цього разу була дуже слабкою — жодного репортажного сюжету (чотири сюжети, які повторювалися протягом трьох годин ефіру, були нарисами). І лише одне пряме ввімкнення, в якому кореспондент «Інтера» у США Дмитро Анопченко виступав у ролі політичного коментатора. Тобто і це ввімкнення не було суто репортажним. Гостьові студії були менш ньюзмейкерськими, більш експертними.

Порушень стандартів в ефірному блоці «Ради» цього разу було відчутно більше, ніж у попередньому періоді моніторингу. Переважно через те, що редакція стала активніше «перекривати» невідповідним відео тексти ведучих і слова гостей студії.

Проявів політичного піару в ефірному блоці «Ради» було шість. Наративів кремлівської пропаганди і токсичних медійних персонажів не було.

Телеканали ICTV та СТБ (3:00–9:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу залишається традиційною: ефір розбитий на 15-хвилинні блоки, де по черзі йдуть випуски новин і гостьові студії. Часом замість гостьових студій показують російськомовні фільми, стилізовані під російську пропаганду. Новини вели по черзі Анастасія Мазур і Петро Дем’янчук, гостьові студії — Яна Брензей. В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • Наталії Кулик про епідеміологічну ситуацію в Маріуполі,
  • Василя Саф’янюка про черги до центрів комплектації війська,
  • Тетяни Доцяк про знищене в Харкові найбільше в Європі депо електротранспорту,
  • Ірини Цимбал про студентів Нацуніверситету цивільного захисту, які здавали в Черкасах кров для поранених бійців української армії,
  • Романа Пагулича (кореспондента «Радіо Свобода») про те, як виживають люди у прифронтовій Авдіївці,
  • Андрія Почтєва про життя в прифронтовому Степногірську Запорізької області,
  • Андрія Почтєва про жителів прифронтової Комишувахи на Запоріжжі,
  • Аліни Матвійчук про життя людей у прифронтовій Авдіївці,
  • Христини Венгеляускайте про концерт гурту «ТНМК» в Дніпровській підземці,
  • Оксани Ротко про створення центру реабілітації у Львові,
  • Ярослави Марущенко про евакуаційний потяг із Покровська до Дніпра і Львова,
  • Людмили Цимбалюк про розробку вінницькими винахідниками комплексу з розмінування орних земель,
  • Катерини Курбанової про переїзд швейної фабрики з Краматорська на Волинь,
  • Єгора Ромахла про людей, яких окупанти протягом місяця тримали в холодному підвалі в Ягідному на Чернігівщині,
  • Христини Величанської про роботу волонтерів фонду «Волонтерська сотня»,
  • Ірини Тимчишин про те, як фотограф з Івано-Франківська робив світлини для випускного альбому чернігівських школярів на руїнах їхньої школи,
  • Ірини Тимчишин про помешкання для вимушених переселенців, які облаштовують у порожніх будівлях волонтери на Прикарпатті,
  • Софії Богуцької про пекарню, яка в Лисичанську під обстрілами не припиняє робити хліб,
  • Оксани Лотоцької про дискусії щодо надання Україні статусу кандидата в члени ЄС,
  • Ірини Цимбал про те, що аграріям не вистачає пального,
  • Наталії Кулик про заплановане збільшення експорту електроенергії з України до ЄС,
  • Аліни Суюндукової про те, чи є шанси на порятунок трьох полонених іноземців, засуджених псевдореспублікою до страти.

Прямих ввімкнень не було. Гостями студії були:

  • Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про ситуацію в області, у Врубівці, Сіверськодонецьку, по трасі Лисичанськ — Бахмут;
  • Микола Ханатов, голова Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації, про ситуацію в місті;
  • Ірина Заславець, директорка Першого медоб’єднання Львова, про лікування поранених з усієї України, про плани створення центру реабілітації у Львові;
  • Микола Ханко, керівник онлайн-платформи Help the Helper, про роботу платформи, яка полегшує координацію між волонтерами і їхніми західними донорами;
  • Вадим Лях, голова Слов’янської міської військової адміністрації, про гуманітарну ситуацію в місті, евакуацію жителів;
  • Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ та політолог, про інформаційні кампанії ворога, розраховані на українців, масове створення ворогом нових телеграм-каналів із контентом, замаскованим під український, про ймовірність нового наступу ворога на Київ;
  • Олена Коробкова, голова Асоціації незалежних банків України, про ситуацію з кредитами за знищене окупантами майно;
  • Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, про «сумнівну природу російської опозиції» (за словами ведучої), про те, як українцям ставитися до росіян;
  • Іван Компан, викладач Единбурзької бізнес-школи, фінансист, про реалістичність ліквідації тіньової економіки в Україні;
  • Ілона Сологуб, наукова редакторка аналітичної платформи «Вокс Україна», про те, які бізнеси не припиняють інвестувати в економіку Росії;
  • Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, про настрої людей на окупованому півдні, про наміри окупантів щодо анексії окупованих територій.

Крім того показували вечірнє відеозвернення президента Зеленського. І було чотири фільми проєктів «Антізомбі» та «Гражданская оборона»: про Рамзана Кадирова, про обмінний курс і зростання цін у Росії, про російське мародерство і про вплив західних санкцій на економіку Росії.

Порушення стандартів. Грубих порушень стандартів в ефірному блоці медіагрупи було багато і майже всі вони — в новинах.

Значну частину інформації подавали без посилань на джерела. Це була більша частина фактів у сюжеті Наталії Кулик про епідеміологічну ситуацію в Маріуполі. Без посилань на джерела подавала ведуча новин Анастасія Мазур великі блоки інформації про бої на сході країни; про бої на півдні; про обстріли Донеччини і Сумщини; про обстріли і бої на Харківщині. Зведення з фронтів одного разу без посилань на джерело подавав у новинах і ведучий Петро Дем’янчук.

Про підрив вантажівки на міні на Київщині повідомляли зі сторінки в соцмережах і навіть (навіщось) показали скриншот сторінки. Узагальнене псевдопосилання було в сюжеті Ірини Цимбал: «Черкаські аграрії кажуть: поліпшити ситуацію могло б прирівняння їх до працівників критичної інфраструктури». Кілька узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки було в сюжеті Наталії Кулик: «Інфекціоністи кажуть: єдине, як маріупольці можуть подбати про себе, — кип’ятити воду, а всі овочі та фрукти обдавати окропом. Сподіваються, окупанти все ж будуть намагатися приборкати інфекцію, аби вона не поширилася на Росію»; «Навіть у разі виявлення хворого, медики наголошують, тут наші інфекційні лікарні та лабораторії готові у всіх областях».

Ведуча гостьової студії Яна Брензей в одному випадку не дала посилання на джерело інформації: «Розкажіть нам про ситуацію у Врубівці. Ввечері з’явилася інформація про те, що село обстріляли із вогнеметних систем і навіть говорили, що фосфорні бомби там застосували».

Усі порушення стандарту точності були пов’язані з некоректним використанням картинки, яка не відповідала тексту. Таким було повідомлення про загибель від обстрілів цивільних у Костянтинівці та Гірнику, поранення людини в Бахмуті, і що точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі встановити неможливо. Все це «перекрили» відео зруйнованих будинків. Де саме ці будинки розташовані? За такої широкої географії — невідомо. Великі блоки інформації про бої на сході і на півдні країни було «перекрито» випадковим, імовірно архівним, відео бойових дій. Так само невідповідним архівним відео було «перекрито» великий блок інформації про обстріли в різних населених пунктах Харківщини.

Інформацію про збиття «ювілейного» п’ятисотого безпілотника ворога було «проілюстровано» відео бійців української армії на вулицях якогось села. Великий блок інформації про події в різних місцях: про загиблих і поранених на Донеччині, обстріли Костянтинівки та Гірника, Бахмута, обстріли на Сумщині, Кривого Рогу тощо. Все це у трьох випусках новин було «перекрите» кількома планами зруйнованих будівель невідомо де. Так само блок інформації про обстріли та бої на Харківщині з перерахуванням великої кількості назв населених пунктів «ілюструвався» відео обстріляних ворогом будинків невідомо де.

Повідомлення про заяву Лукашенка щодо можливості наступу на Україну «перекривали» кадрами якихось (білоруських?) танків. Імовірно, взятими з архіву і не позначеними як архівні.

Повідомлення про виступ президентки Європарламенту Роберти Мецоли на саміті в Копенгагені було «проілюстроване» архівним відео зустрічі Мецоли з Зеленським у Києві. І без позначення, що це архів. Повідомлення про заяву литовського президента Науседи «перекривали» взятими з архіву краєвидами адмінбудівель Брюсселя. «Логічно», що тут сказати. Повідомлення, що Данія відклала рішення щодо підтримки кандидатства України в ЄС, було «перекрите» видами вулиць якихось, імовірно, данських міст.

Часом це нав’язливе (вибачайте, іншого слова не підберу) бажання «перекривати» будь-який текст ведучих абичим призводить до нісенітниці. От повідомлення, що на Запоріжжі змінили комендантську годину, навіщось «перекривали» відео зруйнованих будинків, які до того показували, по-моєму, щоб «ілюструвати» інше повідомлення про обстріли. А зведення з фронтів двічі було «перекрите» архівним відео роботи наших бійців зі 155-мм гаубиці, не позначеним як архів. Абсурдно виглядало, коли за кадром ішлося про дії окупантів, а показували українських вояків. Або ж коли йшлося про збиті ворожі безпілотники, а на екрані був знищений танк.

Повідомлення, що Франція офіційно заявила про готовність долучитися до деблокування одеського порту, «перекривали» відео якогось порту — не факт, що одеського. Але навіть якщо одеського, то за кадром у цей момент ішлося не про порти. Повідомлення про заяву посла України Мельника, що Німеччина збільшила за місяці повномасштабного вторгнення товарообіг із Росією, прогнозовано було «перекрите» планами адмінбудівель Берліна і планами Кремля.

Повідомлення про заяву голови Донецької ОВА Кириленка, що встановити точну кількість загиблих цивільних у Маріуполі і Волновасі неможливо, у двох випусках новин «перекривали» відео зруйнованої сільської хати. Повідомлення про обстріли в Золочеві, Малій Данилівці, Вишневому, Гусарівці, Чепелі, Байраку у двох випусках новин «перекривали» відео пари зруйнованих обстрілами будинків. Повідомлення про загиблих і поранених у різних населених пунктах Донеччини «ілюструвалося» відео зруйнованих будинків, при цьому в тексті згадувалися і Бахмут, і Маріуполь, і Волноваха. Як завжди, залишається без відповіді запитання — це який саме зі згаданих населених пунктів нам показують? Так само було в повідомленні про обстріли на Харківщині: у двох випусках новин ведучий перераховував багато населених пунктів, показували якісь зруйновані будинки невідомо в якому з них. Повідомлення про поранення дванадцятирічного хлопчика в Золочеві «перекрите» зйомкою полів із дрона.

Сюжет Наталії Кулик про заплановане збільшення українського експорту електроенергії до країн ЄС був «перекритий» архівними планами якихось електромереж, якихось вулиць якихось європейських міст тощо. Тобто відео не мало до сюжету жодного стосунку.

Було кілька грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Власний «прогноз» висловлювала в сюжеті Наталія Кулик: «Без належного лікування через дизентерію та холеру можуть загинути ще 10 тисяч маріупольців до кінця року». Безпідставне узагальнення робила в сюжеті Тетяна Доцяк: «Харків’яни вірять: місто обов’язково відновиться, а от репутація країни-агресорки — вже ніколи».

Ведучий Петро Дем’янчук робив власну оцінку в підводці до сюжету: «Напередодні європейська спільнота операторів магістральних електромереж погодила збільшення обсягів української електроенергії, яку ми постачатимемо до європейських країни, а це — немалі гроші». Оцінки робила і авторка сюжету Наталія Кулик: «Але зайвої електроенергії, яку генерують наші атомні, гідроелектростанції, ТЕС, — багато. А це потенційно мільярдні прибутки». І висновки: «Якщо для України це прибуток, то для Європи — ще одна можливість вирватися з лещат російської воєнної машини і залежності від її ресурсів». «Прибутки від продажу — це не лише дохід до держбюджету, її можна скерувати на покриття величезних боргів українських енергокомпаній». І абсолютно безпідставне узагальнення: «У нашій електроенергії зацікавлені всі європейські країни, бо в них великий дефіцит». От прямо у всіх! І все перераховане вище було в ефірі в такому ж вигляді двічі.

Узагальнення робив ведучий Дем’янчук: «Жителі Комишувахи на Запоріжжі з острахом чекають моменту, коли окупантам знову закортить хаотично обстріляти їхнє містечко».

Було одне порушення стандарту повноти інформації. В повідомленні про останнє судове засідання у справі про збиття Росією літака МН17 бекґраундне відео не було позначене датою.

Інші зауваження. Певно, я буду повторюватися, але моніторинг передбачає постійну фіксацію одних і тих самих вад ефіру. Фільми проєктів «Антізомбі» та «Гражданская оборона», які постійно виходять у рамках телемарафону в ефірних блоках медіагрупи StarLightMedia, мають кілька перманентних вад. По-перше, всі вони анонімні. У тих ефірах, які я особисто дивився для цього моніторингу (а їх було вже 13), жодного разу ведучі медіагрупи не пояснювали, що це за «проєкти» і хто є їхніми авторами. По-друге, для інформаційної журналістики є неприпустимим, що аноніми висловлюють власні жорсткі оцінки і висновки, узагальнення і прогнози, тобто всі можливі різновиди суб’єктивної думки, бо будь-яка думка має свого автора. І все це робиться безапеляційним тоном, так, неначе виголошують істину в останній інстанції, подаючи при цьому власні думки як факти. По-третє, сама мова цих фільмів є специфічно-пропагандистською, і вона дуже нагадує мову російської пропаганди: «политики и пропагандисты Мордора ожидаемо начали вопить», «начал выдавать подобный ура-патриотический бред», «как же хорошо будет на России без пиндосских и европейских компаний», «не понимают, что несут откровенный маразм», «по воле их чокнутого президента» і подібне. Гадаю, чимала частина української аудиторії вже давно не сприймає такої мови (бо Україна ж — не Росія). По-четверте, чим усе ж таки пояснюється, що всі ці фільми йдуть в ефірі національного телемарафону ворожою мовою? І по-п’яте, що більше я їх дивлюся, то більше переконуюся, що їхня цільова аудиторія — не жителі України, а жителі Росії, тому що в цих фільмах ідеться про їхні проблеми і про вплив на їхнє життя війни проти України. І до того ж — знову-таки звичною саме для росіян мовою (як російською, так і пропагандистською). Але жителі Росії гарантовано не дивляться український телемарафон, а отже не бачать ці фільми. То навіщо їх взагалі в ньому показувати?

У блоці медіагрупи нема єдиного правила щодо взаємного анонсування різних студій. Студія новин і гостьова часом передають одне одному слово, часом не передають. Мені здається, що варто було би завести єдиний порядок передачі слова ведучими одне одному.

Елементи політичного піару. Елементів політичного піару в ефірі медіагрупи 11 червня не було.

Резюме. Інформаційна складова ефірного блоку медіагрупи була забезпечена лише дев’ятьма репортажними сюжетами, решта сюжетів була нарисами чи оглядами. Прямих ввімкнень, як і раніше, у блоці медіагрупи не було взагалі. З сюжетів найбільш якісними були репортажі Романа Пагулича з прифронтової Авдіївки, Андрія Почтєва з прифронтового Степногірська, Аліни Матвійчук з Авдіївки, нариси Оксани Ротко про створення центру реабілітації у Львові й Ірини Тимчишин про випускний альбом для чернігівських школярів на руїнах їхньої школи.

Гостьові студії були наполовину ньюзмейкерські, наполовину експертні. Ньюзмейкери в студії якісно доповнювали новинну складову ефіру. Ведуча гостьових студій Яна Брензей дуже якісно вела інтерв’ю з гостями.

Грубих порушень стандартів було дуже багато. Найбільше «завдяки» критичним невідповідностям між картинкою і текстом за кадром. Стандарт достовірності порушувався найчастіше тим, що фактична інформація подавалася без жодних посилань на джерела.

Проявів політичного піару в ефірному блоці медіагрупи цього разу не було. Як не було й проросійських наративів чи токсичних медіаперсонажів.

Суспільне (9:00–15:00)

Зміст ефіру. Блок Суспільного знову складався з півгодинних випусків новин і 2,5-годинних гостьових студій. Новини вів Денис Зепсен, гостьові студії — Андрій Діхтяренко та Євгеній Агарков, частину записаних інтерв’ю — Ігор Шавро. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про бойові дії в Мар’янці Донецької області (прізвище авторки було вкрай нерозбірливим),
  • Валентини Гурової та Юлії Філімон про розмінування у Вознесенському районі на Миколаївщині,
  • сюжет про перемоги збірної України з важкої атлетики на чемпіонаті Європи (автора не названо),
  • Нікіти Скоблікова про евакуаційний потяг із Покровська до Львова,
  • (прізвище авторки назване нерозбірливо) про плани створення реабілітаційного центру у Львові,
  • Руслани Богдан про сапера, який після поранення повернувся до розмінування Харківщини,
  • Юлії Ніколаєвої про те, як на Сумщині люди самотужки відбудовують зруйновані окупантами будинки,
  • Анастасії Пої про відкриття експозиції Луганського музею у Львові,
  • Аліни Клименко про чернігівчанку, яка врятувала під час бойових дій 27 залишених господарями собак,
  • сюжет про підготовку збірної України зі стрибків у воду до чемпіонату світу (автора не названо),
  • сюжет про олімпійську призерку Аліну Шинкаренко, чиї родичі залишилися на окупованому Донбасі (автора не названо),
  • Мирослави Західної про життя в Тернополі родини вимушених переселенців із Маріуполя, які пройшли російські фільтраційні табори і подолали шість кордонів, щоб дістатися України,
  • Каріни Бугайченко про «азовця» Георгія Купарашвілі, якого пораненим евакуювали із блокадного Маріуполя,
  • Тетяни Лось про жителя Бахмача, який велосипедом намагався зупинити ворожу колону,
  • Катерини Данилович про плани окупантів щодо анексії загарбаного півдня України,
  • Вадима Гринька про зустріч «Бухарестської дев’ятки»,
  • Вадима Гринька про турне президента Польщі Анджея Дуди задля переконання лідерів інших держав підтримати кандидатство України у члени ЄС,
  • Катерини Данилович про санкції України проти Путіна та його оточення,
  • Анастасії Терещук про викрадання окупантами українського зерна,
  • Вадима Гринька про переговори в Туреччині щодо розблокування експорту зерна з України,
  • (ім’ я кореспондента назване нерозбірливо) про мавп’ячу віспу,
  • Наталії Ткачук про відсторонення ексголови Конституційного Суду Тупицького,
  • Анастасії Терещук про політику Угорщини щодо Росії та України.

Були прямі ввімкнення:

  • Ірини Гнатюк про ситуацію у Харкові з обстрілами, з людьми, позбавленими житла, з укриттями тощо,
  • ввімкнення неназваної з міркувань безпеки кореспондентки з Херсона про безпекову, гуманітарну ситуацію в місті, ситуацію зі зв’язком, евакуацією, спротивом, про дії окупантів, викрадення людей тощо,
  • Наталії Ткачук про нову систему безпеки на Київському залізничному вокзалі,
  • Назара Ониська про відкриття міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» у Львові,
  • Анни Хорошун про екскурсію «Київ незламний».

Гостями студії були:

  • Максим Стрельнік, начальник управління Ізюмської міськради, про ситуацію в окупованому місті;
  • Володимир Марчук, начальник управління внутрішньої політики Запорізької ОВА, про плани окупантів щодо проведення псевдореферендуму на окупованій частині області;
  • Олександр Камишін, голова правління «Укрзалізниці», про нові заходи безпеки на Київському залізничному вокзалі;
  • Федір Веніславський, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, про українські санкції проти Путіна та його оточення;
  • Ольга Совгиря, постійна представниця Верховної Ради в Конституційному Суді, про вибори нового голови Конституційного Суду, про майбутню реформу Конституційного Суду;
  • Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про розблокування українського експорту, зокрема щодо переговорів Туреччини з Росією, про закупівлі окремими країнами вкраденого українського зерна (записане інтерв’ю Ігоря Шавра);
  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про крадіжки українського зерна окупантами;
  • Сергій Хлань, радник голови Херсонської ОВА, про ситуацію на окупованій частині області, про можливі плани окупантів щодо проведення псевдореферендуму, про проведення псевдосоцопитування окупантами;
  • Олексій Їжак, експерт із питань регіональної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, про перспективи проведення окупантами псевдореферендуму на окупованих територіях півдня України;
  • Павло Лисянський, засновник «Східної правозахисної групи», про можливості проведення окупантами псевдореферендуму й анексії окупованих східних територій України;
  • Костянтин Скоркін, політичний аналітик Московського центру Карнегі, про Кирієнка, про варіанти анексії Росією захоплених українських територій;
  • Олег Саакян, політолог-міжнародник, про об’єднання країн «Бухарестської дев’ятки» в допомозі Україні, про можливі оборонні союзи майбутнього;
  • Міхал Майзнер, організатор компанії «ArmUkraineNow», організатор проукраїнських акцій у Чехії, про вплив суспільної думки на позиції світових лідерів щодо підтримки України;
  • Даніель Шеліговський, керівник програми Східної Європи польського Інституту міжнародних справ у Варшаві, про шанси України отримати статус кандидата в члени ЄС;
  • Ірина Чепчина, голова Українського товариства глухих, про вступ УТоГ до Європейського товариства глухих, про те, як люди з порушенням слуху переживають війну в евакуації, у прифронтових містах, на окупованих територіях (інтерв’ю жестовою мовою вів Ігор Шавро);
  • Наталія Виноград, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медуніверситету, про мавпячу віспу;
  • Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу, про ситуацію з експортом українського зерна;
  • Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія-XXI», про можливості для розблокування українських портів, про необхідну для розблокування зброю;
  • Сергій Кузан, глава Українського центру безпеки та співпраці, про те як готувався партизанський рух на окупованих територіях і територіальна оборона на підконтрольних;
  • Владислав Селезньов, воєнний експерт, речник Генштабу української армії в 2014–2017 роках, про ситуацію на різних фронтах, ситуацію з постачанням західної зброї, ситуацію з розмінуванням морських шляхів;
  • Тібор Томпа, голова Київської спільноти угорців, про ставлення українських угорців до нинішньої політики Угорщини щодо повномасштабної війни проти України;
  • Джері Хейл, українська співачка, про благодійні концерти на допомогу Україні.

Крім того, в ефірі був показаний відеовиступ президента Зеленського для учасників Азійського саміту з безпеки в Сингапурі.

Порушення стандартів. Загалом порушень стандартів було небагато. Стандарт достовірності інформації порушувався двічі. Ведучий Андрій Діхтяренко одного разу не назвав джерело фактичних даних: «Відомо, що так званий «куратор окупованої території України» Сергій Кирієнко — це перший заступник голови адміністрації Володимира Путіна, якраз роз’їжджав нещодавно по окупованому Запоріжжю, мається на увазі регіон, в Мелітополі він був». Гість Марчук, до речі, спростував інформацію про перебування Кирієнка в Мелітополі. 

Трохи більше було порушень стандарту точності. Блок інформації в новинах, у якому згадувалися бої в Оріховому, Сіверськодонецьку, шпиталізація поранених із Лисичанська до лікарень Дніпра та Львова, руйнування в Рубіжному (якось усе на купу, змішано, що саме по собі неправильно) було «перекрите» кількома фото зруйнованих багатоповерхівок. По-перше, де ці багатоповерхівки? По-друге, геть неправильно, коли за кадром ідеться про знищення окупантами заводів та промислових об’єктів, а показують житлові будинки.

Сюжет про викрадання окупантами українського зерна був майже повністю «перекритий» випадковим архівним відео без позначення, що це архів. Частину сюжету про санкції України проти Путіна та його оточення було «перекрито» краєвидами Києва.

Гостя Володимира Марчука ведучий представляв як «начальника управління внутрішньої політики Запорізької обласної військової адміністрації», а в титрі його спочатку помилково назвали «головою Нововоронцовської об’єднаної громади у Херсонській області». Згодом, щоправда, виправилися.

У сюжеті Анастасії Терещук було сказано, що російське вантажне судно могло перевозити 30 тонн краденого українського зерна. Впевнений, що йшлося все ж таки про 30 тисяч тонн, бо 30 тонн можна перевезти кількома вантажівками.

Двічі було порушено стандарт відокремлення фактів від думок і обидва рази це були узагальнені посилання на авторство суб’єктивних думок у беграундовому сюжеті про мавп’ячу віспу: «Лікарі заявляють, що поки ризик великої епідемії мавп’ячої віспи мінімальний». «Водночас усі лікарі зазначають, є ризик мутації».

І два порушення стандарту повноти інформації. Не досить було представляти гостя Олега Саакяна просто як «політолога-міжнародника», слід було коротко пояснювати його компетентність у цих питаннях. А у бекґраундовому сюжеті Наталії Ткачук про відсторонення ексголови Конституційного суду Тупицького архівне відео не було позначене як архівне. І загалом, крім функції «ілюстрації» архів тут місцями був про конкретні події, які взагалі слід було титрувати точними датами.

Інші зауваження. Зовсім не розумію, навіщо в новинному сюжеті про підготовку збірної України зі стрибків у воду до чемпіонату світу було підкладати якусь глузливу музичку. В чому сенс? Так само не розумію, навіщо було підкладати музику на оглядовий сюжет Катерини Данилович про плани окупантів щодо анексії загарбаних південних територій України. А найбільше не розумію, навіщо Суспільному брати дурний приклад із деяких інших телеканалів.

Якісь проблеми періодично виникали з картинкою. Мінімум два цікавих сюжети до ладу не були показані: в нарисі про «азовця» Купарашвілі пів сюжету «висів» стопкадр, хоча звук ішов. А в нарисі про жителя Бахмача, героя відомого відео, на якому той зупиняв велосипедом танкову колону ворога, кінцівка сюжету геть «зависла». Дуже шкода. Періодично картинка «зависала» і на розмовах ведучих з гостями.

Пряме ввімкнення Анни Хорошун про екскурсію «Київ незламний» — це було «ввімкнення заради ввімкнення». Явно не та подія, про яку варто було робити саме пряме ввімкнення. Якщо вже вона зацікавила редакцію, слід було просто зробити про неї сюжет.

Мені здається, що підіймати в телемарафоні тему мавп’ячої віспи — дуже погана ідея. На тлі нинішніх проблем України говорити про хворобу, яка не є смертельно небезпечною, є не надто поширюваною (заразною), і на яку зараз в світі хворіло чи хворіє аж (!) понад тисяча людей, — це взагалі несерйозно. Тут уже про значно більш небезпечну коронавірусну хворобу майже забули й говорити. Натомість в ефірному блоці Суспільного приділили цьому аж надто багато уваги — і сюжет, і розмова з експерткою. Благо, експертка добре пояснила, що алярмувати з приводу цієї хвороби взагалі не треба і ніяких епідемій не передбачається.

Елементи політичного піару. Було не виправдане контекстом розмови згадування фракційної приналежності до «Слуги народу» гостя нардепа Федора Веніславського.

Резюме. Інформаційна складова була слабкою. Попри велику кількість сюжетів (23), з них репортажними були лише 5. Решта — нариси, огляди і бекґраунди. Мені здається, редакція Суспільного занадто захоплюється нарисами, усе ж для інформаційного каналу репортажі про події є важливішими. Дуже якісним був нарис Тетяни Лось про жителя Бахмача, який велосипедом намагався зупинити ворожу колону техніки. І було 5 прямих ввімкнень. Два з них — надзвичайно інформативні: Ірини Гнатюк про ситуацію в Харкові і не названої з міркувань безпеки кореспондентки з Херсона про ситуацію в місті.

Гостей студії було багато — 22. Більшість із них були експертами. Поза тим, завдяки ньюзмейкерам у студії якісно доповнювалася новинна складова.

Грубих порушень стандартів було небагато і вони були несистемними. Був один прояв політичного піару — недоречна згадка про фракційну приналежність нардепа Веніславського. Наративів ворожої пропаганди і токсичних медіаперсонажів в ефірному блоці каналу не було.

Телеканали «Україна» та «Україна 24» (15:00-21:00)

Зміст ефіру. Шість годин ефірного блоку двох каналів складалися з тригодинних частин, кожна з яких починалася 30-хвилинним випуском новин (які вели Віра Свердлик та Костянтин Лінчевський), за ними йшли гостьові студії (які вели по черзі пари ведучих — Олена Цинтила з Микитою Міхальовим і Марія Скиба теж із Микитою Міхальовим). В 20:00—21:00 був підсумковий випуск новин із ведучими Людмилою Добровольською і Олегом Панютою. В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • Олександри Стасишин про роботу львівських волонтерів,
  • Євгенії Підлісевич про родину з Черкас, яка готує вареники для бійців нашої армії,
  • Людмили Гаврилюк про жінку з Ірпеня, яка в окупації пекла і роздавала людям хліб,
  • Антона Мачули про боксера з Луганщини, який вивозить з зони бойових дій людей з інвалідністю і людей похилого віку,
  • Олексія Продайводи про роботу електриків концерну «ДТЕК» з відновлення зруйнованих ворогом електромереж,
  • Олексія Кермана про розроблену українськими вченими роботизовану систему розмінування полів,
  • Олени Чернякової про бойового медика батальйону імені Кульчицького, який крім того вчить бійців і цивільних наданню першої меддопомоги при пораненнях,
  • Андрія Кузакова про іноземців, які воюють за Україну,
  • Дарії Цисарук про те, як 300 людей у Ягідному на Чернігівщині майже місяць окупанти протримали у підвалі,
  • Анастасії Катаєвої про причини великих затримок з виплатами державної допомоги вимушеним переселенцям,
  • Юлії Бабак про збір прокурорами у Кропивницькому заяв від вимушених переселенців про злочини проти них окупантів,
  • Анни Брикової про російську пропаганду,
  • Анжеліки Брушневської про нового керівника окупаційної влади Донецька,
  • Артема Джепка про те, як українські військові використовують зброю від західних партнерів і про потреби української армії у важкій зброї та боєзапасах,
  • Анни Грішиної з Брюсселя про шанси України отримати статус кандидата в члени ЄС,
  • Вікторії Дмитренко про викрадання окупантами мелітопольської черешні.

Були прямі ввімкнення:

  • Антона Мачули про наслідки ворожих обстрілів двох громад на Дніпропетровщині,
  • Діани Федотової про одеські пляжі і про ситуацію в місті,
  • Олени Чернякової про брифінг Володимира Зеленського і Урсули фон дер Ляєн,
  • Олесі Боровик про наслідки ворожих обстрілів на Сумщині,
  • не названого кореспондента про ситуацію на Запоріжжі, про вивезення окупантами мелітопольської черешні,
  • Артема Попова про епідеміологічну ситуацію в Маріуполі,
  • Ірини Антонюк про ситуацію в Харкові.

Гостями студії були:

  • Євген Єнін, перший заступник міністра внутрішніх справ, про готовність до відсічі повторних спроб ворога наступати на Київ, про роботу зі знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, про ситуацію з криміналом;
  • Олег Дунда, народний депутат, голова підкомітету з питань будівництва та проєктування Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, про відбудову звільнених міст і сіл, механізми відшкодування зруйнованого тощо;
  • Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про порядок відшкодувань громадянам за втрачені чи пошкоджені домівки, про збитки держави від безмитного ввезення автівок, про реформу державної служби і скорочення держслужбовців;
  • Василь Боднар, посол України в Туреччині, про переговори з приводу розблокування українських портів, про те, кому Росія продає вкрадені в Україні зерно і метал;
  • Ігор Смілянський, генеральний директор «Укрпошти», про старі і нові серії патріотичних марок, роботу відділень «Укрпошти», про виплати пенсій на окупованих територіях, про підтримку працівників «Укрпошти»;
  • Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про перспективу отримання Україною статусу кандидата у члени ЄС, про подальший рух до НАТО чи до інших оборонних альянсів;
  • Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про повне знеструмлення області, про ситуацію на фронті в області;
  • Валентин Наливайченко, народний депутат, секретар Комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС, про позицію Данії та Нідерландів щодо надання країні статусу кандидата в члени ЄС, позиції Німеччини в питаннях надання Україні важкого озброєння;
  • Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про ситуацію в області;
  • Ігор Жовква, дипломат, заступник керівника Офісу президента, про європерспективу України, про підсумки візиту Урсули фон дер Ляєн в Україну, про позицію окремих країн в питанні надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, про механізми ухвалення цього рішення;
  • Оксана Золотарьова, директорка департаменту міжнародного права МЗС України, про суд в Нідерландах у справі про збиття росіянами рейсу МН17, перспективи вироку і апеляцій;
  • Андрій Мельник, посол України в Німеччині, про позицію Німеччини щодо надання Україні важкої зброї;
  • Дмитро Сахарук, керівник компанії ДТЕК, про роботу енергетиків на Донеччині;
  • Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій керівника Держбюро розслідувань, про кримінальні провадження проти посадовців і депутатів колаборантів і зрадників;
  • Сергій Братчук, речник оперативного штабу Одеської ОВА, про боротьбу з диверсійно-розвідувальними групами на Одещині, про посилення ворожого угруповання на острові Зміїний, про дезинформацію щодо холери на Одещині, про ситуацію з Придністров’ям тощо;
  • Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про збільшення обсягів депозитів у банках попри війну, про військові облігації;
  • Сергій Кузан, директор Українського центру безпеки та співпраці, про залишки ракет у росіян, про потреби армії в далекобійній артилерії, про прогнози щодо подальшого перебігу війни з точки зору ресурсу;
  • Аркадій Мільман, експосол держави Ізраїль, про систему російської пропаганди, її дієвість як всередині Росії, так і на Заході, про способи протидії цій пропаганді;
  • Мирослава Гонгадзе, керівниця «Голосу Америки» у Східній Європі, про заяву Байдена, про перспективу набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС.

Порушення стандартів. Більшість порушень стандарту достовірності — це були інформації, подані зі сторінок в соцмережах без перевірки. 

Неназваний кореспондент з Запоріжжя в прямому ввімкненні двічі робив узагальнене посилання на авторство суб’єктивної думки, коментуючи дані поліції про зменшення кількості злочинів: «Головна причина — присутність великої кількості озброєних українських воїнів, а також комендантська година та обмеження на продаж спиртного, кажуть військові». І про продовжену комендантську годину: «Це, кажуть військові, сприятиме дотриманню громадського порядку під час свята Трійці». Недостовірне посилання було в сюжеті Анжеліки Брушневської: «Вивчав соціологію і захищав кандидатську, кажуть, у Ростові-на-Дону».

Більшість порушень стандарту точності були невідповідністю між картинкою і текстом. Зведення Генштабу про події на різних ділянках фронту було традиційно «перекрите» якимось архівним відео, навіть з вкрапленням зимових кадрів! І зрозуміло ж — без позначення, що то є архів. Повідомлення про знищення окупантів у Сіверськодонецьку було «перекрите» невідповідним відео. Зокрема, коли за кадром ішлося про голову Луганської ОВА Сергія Гайдая, показували мера Мелітополя Івана Федорова. А згодом Іван Федоров на картинці став «окупантом» (якщо вірити тексту ведучих за кадром).

Зведення Генштабу по різних ділянках фронту було «перекрите» випадковим набором відео. Наприклад, дуже точне «ілюстрування», коли за кадром ведуча каже, що «росіяни і далі блокують цивільне судноплавство в північно-західній частині Чорного моря», а показують відео палаючої техніки в полях. Цікаво виходило, коли ведучий за кадром говорив, у чому «запевнила» заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, а показували якогось чоловіка з незалежної міжнародної комісії ООН із розслідування злочинів в Україні.

Повідомлення про ймовірні переговори в Стамбулі щодо розблокування морських портів України було «перерите» архівними планами ланів пшениці і зерна. Архівними планами якогось порту і тракторів на полях було також «перекрито» повідомлення про заяву адміністрації президента Франції Емманюеля Макрона про готовність країни долучитись до розблокування Одеського порту. І так само архівними планами портів і зерна було «перекрите» повідомлення, що «Україна з Німеччиною готують план продовольчої безпеки світу». При цьому архівні плани портів не дуже-то пасували словам про налагодження експорту українського зерна залізницею.

Сюжет про так званого «прем’єр-міністра» окупаційної влади Донецька був «перекритий» архівним відео, яке здебільшого не відповідало змісту (як часто  буває в подібних сюжетах).

Пряме ввімкнення про епідеміологічну ситуацію в Маріуполі було «перекрите» випадковим архівним відео міста. Випадковими картинками була «перекрита» і значна частина прямого ввімкнення про ситуацію в Харкові.

Ведуча Віра Свердлик казала в повідомленні про останнє засідання суду у справі про збиття МН-17: «Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак збили із зенітно-ракетного комплексу “Бук” з території російського міста Курськ». Насправді ж «Бук» стріляв із окупованої української території.

Були порушення і стандарту відокремлення фактів від думок. Ведуча гостьової студії Олена Цинтила робила неавторизовані оцінки: «Ворог зосередився на невеликих фронтах, на невеликих ділянках фронту, Слов’янськ підпадає під найважливішу їх задачу, але вочевидь, що їх стримує Сіверський Донець, бо річки вони форсувати ще не навчилися».

Власні міркування були в сюжеті Анни Брикової: «Голлівудом по-кадирівськи і його тікток-військами вже нікого не здивувати, як і крупнішими рибками океану російської пропаганди». «Багато бравади, агресії, мінімум логіки і хоч греблю гати очевидної брехні». «І завдання всього цивілізованого світу нині — навчитись їй протистояти, а згодом і викорінити».

Оцінки були в сюжеті Анжеліки Брушневської: «Але головне досягнення Хоценка у тому, що його називають людиною з офісу Путіна. І це вже погані новини для посіпак з так званих "ДНР"». І висновок: «А ще поява росіян на посадах у так званих "ДНР" і "ЛНР" — це ознака того, що Росія більше не приховує своїх планів щодо окупованих територій і їм не потрібні місцеві маріонетки».

У підсумковому випуску новин в повідомленні про відеовиступ президента Зеленського на азійському безпековому саміті в Сингапурі були нечітко позначені межі цитати сказаного президентом. Доволі довга цитата була лише з одним посиланням на початку.

Власні оцінки робила ведуча Людмила Добровольська: «Москва використовує полонених іноземців для підняття ставок у переговорному процесі. Так вважає радник очільника МВС Вадим Дениисенко. Ну і це схоже на правду. Економічна ситуація в Росії погіршується, а коли не маєш хліба, треба рятувати ситуацію видовищами».

Узагальнення були в сюжеті Дарії Цисарук: «І навіть після всього, що сталося у цій школі, місцеві хочуть її відбудувати. Там для загиблих у концтаборі "Ягідне" зроблять меморіал. І мріють, щоби винних у їхніх смертях та звірствах над українцями покарали».

І було одне порушення стандарту повноти інформації. Гостя Аркадія Мільмана і ведучі, і в титрі представили як «експосла держави Ізраїль», але не було сказано, де саме він був послом. А він зокрема був послом у Росії, що згадати було важливо в контексті розмови про вплив російської пропаганди в західному світі.

Інші зауваження. У новинах медіагрупи знову повернули жахливу (з телевізійної точки зору, щоб глядач міг її легко розуміти) інфографіку втрат ворога. Ось один зі слайдів до прикладу:

 

І ведучі при цьому називали різні позиції врізнобій із тим, що показували в цей момент на екрані.

А в підсумковому випуску новин був новий варіант інфографіки на цю ж тему. Зовсім інший, але не набагато кращий з телевізійної точки зору:

Ведучий гостьової студії Микита Міхальов продовжує звертатися до гостей на прізвище, а не на ім’я. Певно, це якась його принципова позиція, але звучить негарно.

Елементи політичного піару. Був сюжет про роботу на прифронтових територіях електриків, які відновлюють пошкоджені ворожими обстрілами електромережі. І сам нарис якісний, і робота електриків у таких умовах заслуговує великої поваги. Але ж повторене з десяток разів «ДТЕК» з епітетами на кшталт «воїни світла» — дуже сильно схоже на піар. ДТЕК належить власникові «Україниа» Рінату Азметову. І далі був гість студії — виконавчий директор компанії ДТЕК (який, до речі, найчастіше з усіх буває гостем студії медіагрупи в телемарафоні). Причому ведучими був представлений чомусь як «енергетик компанії ДТЕК». 

Втім не згадати самого власника в ефірі медіагрупи не можуть навіть у спільному марафоні. В гостьовій студії розповідалося таке: «Понад 57 тисяч продуктових наборів отримали переселенці в Києві. Це від Фонду Ріната Ахметова». При цьому ведуча Скиба не сказала, протягом якого періоду роздали ці 57 тисяч.

Був також типовий «паркет» про зустріч заступниці голови Верховної Ради Олени Кондратюк із незалежною комісією ООН із розслідування злочинів в Україні. В БЗ цитувалася пані Кондратюк, синхрон був пані Кондратюк. І в цитаті, і в синхроні жодної принципово нової інформації не було. Натомість була оцінна лексика урочистого стилю. І слова представникам комісії ООН не дали. Про результати зустрічі — ані слова. 

Ось як було сформульоване у двох випусках новин повідомлення про заяву американського президента Байдена: «Україна розуміла, що Росія готує вторгнення і готувалася до нього. Питання було в масштабах нападу, тому безглуздо звинувачувати офіційний Київ, що колективний Захід не зупинив Путіна. Так радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк відреагував на слова президента США Джо Байдена, який вчора заявив, що президент Володимир Зеленський нібито не хотів чути попередження про вторгнення». І розлога цитата Подоляка. Начебто все правильно. Але маніпулятивний момент полягає в тому, що в якості новини подають спростування заяви Байдена, попри те, що перед цим не подавали як новину саму цю заяву. Крім того, саму заяву Байдена повністю не наводять. І крім того, не наводять бекґраунду, що ще 18 лютого американці попереджали саме про той варіант повномасштабного нападу Росії, який і стався у підсумку. Ну, і хай це прозвучить суб’єктивно, але слова президента США і слова радника керівника Офісу президента України мають докорінно різну політичну вагу. Справедливості заради, цю тему згодом у студії ведучі медіагрупи обговорювали з Мирославою Гонгадзе. Але ж значна частина аудиторії дивиться новини, але не дивиться гостьові студії. 

Резюме. Інформаційна складова забезпечувалася прямими ввімкненнями кореспондентів. З цілих 16 сюжетів не було жодного чистого репортажу, це були огляди, навіть одне журналістське дослідження і нариси. З нарисів я би виділив сюжет Людмили Гаврилюк про жінку з Ірпеня, яка в окупації пекла і роздавала людям хліб, і сюжет Дарії Цисарук про те, як 300 людей у Ягідному на Чернігівщині майже місяць окупанти протримали у підвалі. Натомість гостьові студії були більше ньюзмейкерськими — 12 ньюзмейкерів із 19 гостей загалом.

Порушень стандартів було більше, ніж у попередній тиждень. І знов це були переважно подача інформації без перевірки зі сторінок у соцмережах (достовірність), некоректне використання картинки, переважно архівної (точність). І було чимало порушень стандарту відокремлення фактів від думок.

В ефірному блоці медіагрупи було 5 проявів піару. Наративів ворожої пропаганди і токсичних медійних персонажів не було.

Телеканал «Інтер» (21:00–24:00) (оцінювалося 3 години ефіру)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу була усталеною: кожна ефірна година починалася з короткого випуску новин і продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • Інни Гогой про життя людей у прифронтових населених пунктах Запорізької області,
  • Вікторії Парфенюк про те, чому люди не евакуюються зі Слов’янська та Лисичанська,
  • Руслана Смещука про бої на Донеччині й про порятунок цивільних,
  • Яни Танчак про візит до Києва Урсули фон дер Ляєн,
  • Юлії Зайцевої про курси тактичної медицини у Сумах,
  • Світлани Чернецької про те, що Велика Британія робить для звільнення своїх громадян, яких окупанти засудили в Україні до страти,
  • Маї Гуменної про збір правоохоронцями доказів злочинів окупантів,
  • Марини Біленької про наслідки економічних санкцій для Росії,
  • Євгенії Терещенко про події на окупованій Херсонщині,
  • Олени Мендалюк про шестирічну дівчинку з Дніпра, яка збирає гроші на потреби армії, граючи на вулиці музику,
  • Марини Михайловської про те, як Миколаївський зоопарк виживає в умовах війни,
  • Олени Мендалюк про волонтера, який вивозить людей з лінії фронту,
  • Вікторії Балицької про те, як капела «Дударик» повертає вкрадені росіянами українські пісні,
  • Олени Мендалюк про майстер-класи з домедичної допомоги у Дніпрі,
  • Ольги Лучек про вилучення у бібліотеках Чернівців російської літератури,
  • Михайла Манилюка про небезпеки на пляжах,
  • Вікторії Балицької про те, як у профтехучилищах Львівщини лагодять для фронту автівки.

Було одне пряме ввімкнення — Дмитра Анопченка зі США про новий законопроєкт в Конгресі, спрямований проти бізнесу з Росії.

Гостями студії були:

  • Федір Веніславський, народний депутат, член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, про смертні вироки іноземним бійцям української армії, проголошені на раніше окупованій Росією частині Донеччини, та про бойові дії на Донбасі;
  • Марія Чашка, заступниця командира батальйону «Карпатська Січ», про бої на Харківщині, про моральний стан окупантів;
  • Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine, про перспективу отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС і про те, що заважає Україні в євроінтеграції;
  • Богдан Бондаренко, правник, політичний експерт, про перспективи притягнення до відповідальності росіян за воєнні злочини, про засудження до страти іноземців у Донецьку, про загрози наступу з боку Білорусі;
  • Антон Кучухідзе, політичний експерт, про перспективи і можливий зміст сьомого пакету санкцій ЄС проти Росії, про перспективи отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Зеленського.

Порушення стандартів. Найчастіше цієї доби в ефірному блоці каналу порушувався стандарт достовірності. Кілька разів у новинах ведуча Лілія Налягака посилалася на сторінки в соцмережах. Одного разу — на невизначених людей: «У військовій частині міста Клинці Брянської області зайнялася пожежа. Місцеві жителі повідомляють, що згорів парк із великою кількістю військової техніки, яку доставили з України до Росії для ремонту. Також повідомляється, що на місці події не знайшли жодних доказів обстрілу з боку України».

Узагальнені посилання були у сюжеті Яни Танчак: «В ЗМІ раніше писали: глава Єврокомісії їде до Зеленського, щоб підказати, як Київ може запобігти негативному рішенню ЄС. Мовляв, існує список «швидких рішень», щоб довести європейцям, що Україна одразу повернеться до реформ після завершення воєнного стану». Узагальнене посилання було в сюжеті Михайла Манилюка: «Північ, схід, південь України — регіони, де велися і досі тривають бойові дії, а тому там від купання краще утриматися, наголошують рятувальники». І ведуча новин Налягака робила узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «Експерти прогнозують, що економічне зростання Росії буде паралізоване до кінця 2023-го».

Чотири рази порушувався стандарт точності, все — через некоректну роботу з картинкою. У повідомленні, що ворог розбомбив зерновий термінал у Миколаєві, у двох випусках новин показували, як військові гасять пожежу на полі пшениці. Повідомлення про погрози Росії у відповідь на бажання Польщі збільшити контингент НАТО було «перекрите» якимось архівним відео, яке не відповідало змісту. Повідомлення про прогнози щодо впливу санкцій на Росію було «перекрите» архівними планами Кремля і труб. І справді — а чим його «перекривати»?

Були порушення стандарту відокремлення фактів від думок. Висновки і припущення були в сюжеті Світлани Чернецької: «Найімовірніше, що Москва використає життя цих вояків для досягнення своїх політичних цілей. Насамперед, покарати Лондон за активну підтримку Києва в боротьбі проти російського війська, по-друге, це нагода змусити Британію вступити в перемовини з самопроголошеною республікою і таким чином визнати її легітимність. Також Кремль сподівається, що заради врятування життя своїх громадян Лондон тиснутиме на Київ відмовитись від власної території на користь Москви». Безпідставне узагальнення робив у сюжеті Михайло Манилюк: «Обмеження на пляжах посилюють в Одесі. Там небезпечно і в воді, й на березі. Та відпочивальникам байдуже». Власний висновок робила ведуча новин Налягака: «Російські загарбники навмисно гатять по енергетичній інфраструктурі, аби наробити якомога більше лиха людям, які все ще проживають в області». А Марина Біленька в сюжеті робила власний висновки і оцінки: «На статистику вплинув перш за все вихід з Росії іноземних брендів, але задніх пасе й вітчизняний автопром».

Кілька разів порушувався і стандарт повноти інформації. У сюжеті Вікторії Парфенюк було не позначене датою архівне відео звільнення Слов’янська у 2014 році. В сюжеті це відео сприймалося глядачем як сьогоднішнє. Не досить було представляти гостя Богдана Бондаренка лише як «правника і політичного експерта», слід було коротко пояснювати його експертну кваліфікацію. Так само не досить було представляти Антона Кучухідзе просто як «політичного експерта». У сюжеті Марини Біленької про наслідки економічних санкцій для Росії щось коментували невідомі люди, не представлені ніяк (тобто не зрозумілою була їхня компетентність).

Інші зауваження. Кілька разів журналісти «Інтера» забували про існування фемінітивів: «Ірина Рибінкіна, медик, інструктор майстер-класу» (титр у сюжеті Олени Мендалюк), «політик» про Урсулу фон дер Ляєн (ведуча Ірина Баглай у підводці і кореспондентка Яна Танчак у сюжеті), «Людмила Сілаєва, прокурор Покровської окружної прокуратури Донецької області» (титр у сюжеті Маї Гуменної).

І ще. Підкладання музики під новинні сюжети є неправильним. Але, судячи з того, що я дедалі частіше це бачу в телемарафоні, це стає якоюсь хворобливою модою.

Елементи політичного піару. У випуску новин каналу була така «новина»: «Розслідування військових злочинів Росії триває — про це на робочій зустрічі із представниками ООН наголосила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк. Заступниця голови Верховної Ради подякувала міжнародним партнерам, що долучилися до розслідування, й зазначила, що покарання має бути невідворотним». Сам маркер «триває» означає, що жодної новини тут нема. Маркери «наголосила» і «зазначила» означають, що це піар. Ну і, звісно ж, «протокольний» синхрон самої Кондратюк і жодного синхрону побіжно згаданих «представників ООН».

Резюме. Інформаційна складова блоку каналу «Інтер» була цього дня слабшою, ніж зазвичай. З 17 сюжетів лише 5 були репортажними, інші були нарисами і оглядами. З найбільш якісних були репортаж Руслана Смещука про бої на Донеччині й про порятунок цивільних і нарис Олени Мендалюк про волонтера, який вивозить людей з лінії фронту. Єдине пряме ввімкнення теж було нерепортажним — власкор каналу в США Дмитро Анопченко розповідав про законопроєкт, зареєстрований в Конгресі. В гостях у каналу цього дня були двоє ньюзмейкерів і троє експертів.

Грубих порушень стандартів було загалом 20. Найбільше порушувався стандарт достовірності подачі інформації. Був один прояв політичного піару. Ворожих наративів чи токсичних медіаперсонажів в ефірі каналу не було.

Важливі теми, які не були озвучені в телемарафоні 11 червня

Не були озвучені такі важливі події і теми цієї доби:

  • Лукашенко допускає війну за західну Україну, щоб її «не відтягнув Захід».
  • Зеленський відповів на петицію щодо дозволу виїзду чоловіків за кордон.
  • ОБСЄ на початку повномасштабного вторгнення кинула напризволяще своїх співробітників-українців, — Politico.
  • Міністерство внутрішніх справ Сербії затримало ексгенерала СБУ Наумова.
  • Німецька Партія зелених закликала визнати Голодомор геноцидом.
  • Шольц, Макрон та Драгі можуть у червні приїхати до Києва, — Bild.

Крім того, всі телеканали повністю забули про долю полонених захисників «Азовсталі». На більшості каналів жодної згадки за цю добу про них не було. Лише на Суспільному був сюжет про пораненого захисника «Азовсталі», якого змогли евакуювати.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефіру у різних каналів була різною. В ефірних блоках телеканалів «Рада» і «Інтер» структура ефіру була стандартною, кожна ефірна година починалася випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. Структура ефірного блоку ICTV та СТБ, як і раніше, складалася з 15-хвилинних блоків, де по черзі йшли випуски новин і гостьові студії. Часом замість гостьових показували пропагандистські фільми. Як і раніше структура ефірного блоку Суспільного мовника складалася з 30-хвилинних випусків новин і 2,5-годинних гостьових студій. Такою ж була структура ефіру медіагрупи «Україна», з тією відмінністю, що в слоті 20:00—21:00 був традиційний підсумковий випуск новин.

В ефірному блоці телеканалу «Рада» не було жодного репортажного сюжету і було лише одне пряме ввімкнення, також не репортажне. Тобто новинна складова в ефірному блоці каналу забезпечувалася лише короткими повідомленнями в новинах. В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ, як і раніше, новинна складова забезпечувалася якісними репортажними сюжетами, яких було 9. Прямих ввімкнень медіагрупа не робила. Суспільне забезпечувало новинну складову репортажними сюжетами, яких було 5 (решта з 23 сюжетів були нарисами, оглядами і бекґраундами). І було 5 прямих ввімкнень. Інформаційна складова в ефірному блоці медіагрупи «Україна» була забезпечена 7 прямими ввімкненнями, репортажних сюжетів не було, попри те, що загалом в ефірі медіагрупи було 16 сюжетів загалом — переважно оглядів та нарисів. На «Інтері» цієї доби інформаційна складова була слабшою, ніж зазвичай. З 17 сюжетів лише 5 були репортажними, а єдине пряме ввімкнення теж було не репортажним.

В ефірному блоці телеканалу «Рада» було лише 4 ньюзмейкери, решта з 10 гостей були радниками, речниками і експертами. В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ було 11 гостей, з них 5 були ньюзмейкерами, інші експертами. В ефірному блоці Суспільного мовника було багато гостей (22), 8 з них були ньюзмейкерами, решта експертами. В ефірному блоці медіагрупи «Україна» з 19 гостей 12 були ньюзмейкерами, решта радниками та експертами. В ефірному блоці «Інтера» було лише двоє ньюзмейкерів і троє експертів.

І одне суб’єктивне враження щодо гостей. Я дивлюсь цей телемарафон дуже вибірково, але регулярно (одну добу на тиждень, але щотижня). Звісно, не можу робити якихось загальних висновків щодо гостьової політики всіх каналів чи медіагруп, які є учасниками телемарафону (бо шість інших діб на тиждень я не бачу). Але у мене поступово починає складатися враження, що редакції (причому не одного каналу/медіагрупи, а більшості, якщо не всіх) зловживають запрошенням на ефіри одних гостей і ігноруванням інших. От наприклад, є такий надзвичайно відповідальний і безумовно цікавий для аудиторії в умовах війни Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки. Члени цього комітету точно є достатньо поінформованими, і, сподіваюся, безумовно компетентними саме у основній тематиці, яку має висвітлювати ось цей спільний телемарафон. Але за моїми (нагадаю — фрагментарними, але при цьому регулярними) спостереженнями, цей профільний комітет в ефірі телемарафону, причому в ефірі різних каналів/медіагруп, представляє лише один із його членів — нардеп Федір Веніславський. Хоча мені особисто було б дуже цікаво почути в телемарафоні й деяких інших членів цього Комітету. Наприклад Сергія Рахманіна або Романа Костенка — більш зважених і кваліфікованих, ніж той же пан Веніславський, як на мій погляд. І кращих аналітиків при цьому. Більше про статистику гостей марафону у травні читайте тут.

Журналісти «Ради» порушували стандарти в своєму ефірному блоці частіше, ніж це було в попередньому періоді моніторингу. Найбільше було порушень стандарту точності, оскільки редакція цього разу дуже активно намагалася «перекривати» невідповідною архівною картинкою тексти ведучих і слова гостей студії. В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ порушень стандартів було багато. Найбільше — стандарту точності за рахунок некоректного використання картинки, часто архівної і не позначеної як архівна, для бездумного «перекривання» текстів ведучих чи авторів сюжетів. І чимало інформації цього дня подавалося без посилань на джерела. Журналісти Суспільного стандарти порушували мало (на загал 11 порушень), ці порушення були несистемними. Порушень стандартів в ефірному блоці медіагрупи «Україна» було більше, ніж у попередньому моніторингу. Чимало інформацій подавалося без перевірки зі сторінок у соцмережах, знову часто картинка не відповідала закадровому тексту, було чимало оцінок і висновків журналістів у новинах. Порушень стандартів у ефірному блоці «Інтера» було загалом 20. Найбільше — стандарту достовірності подачі інформації.

Шість проявів політичного піару було в ефірному блоці телеканалу «Рада». Всі вони стосувалися згадок у позитивному контексті чинної влади і окремих її персонажів. Медіагрупа «Україна» цього разу в своєму ефірному блоці подавала менше піар-матеріалів, ніж у попередньому періоді моніторингу — 5 таких проявів. По одному прояву політичного піару було в ефірному блоці Суспільного (недоречна згадка фракційної приналежності депутата) і в ефірному блоці «Інтера» («паркетне» БЗ про заступницю голови парламенту). В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ проявів політичного піару цього разу не було.

В ефірі марафону 11 червня не було ні прокремлівських наративів, ні токсичних медіаперсонажів.

Ситуація з взаємним анонсуванням залишається нестабільною. Так, наприклад, «Рада» предметно анонсувала блок каналів ICTV та СТБ. Ведуча цих каналів починала анонсувати наступне Суспільне, але не встигла через хвилину мовчання. Ведучий Суспільного просто сказав, що передає слово медіагрупі «Україна». А «Україна» предметно анонсувала «Інтер». 

Скриншот відео: «Факти» ICTV / YouTube

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2935
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду