Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10 липня 2022 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10 липня 2022 року

16 Липня 2022
3835

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10 липня 2022 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3835
Серйозні порушення стандартів і помилки в ефірних блоках» «1+1», «Ради», ICTV/СТБ, Суспільного та «Інтера».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10 липня 2022 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10 липня 2022 року

24 лютого, коли Росія пішла в наступ на Україну, «Детектор медіа» мусив припинити свої постійні моніторингові проєкти, адже наповнення ефіру телеканалів повністю змінилося. Центральні канали об’єднались у спільний марафон «Єдині новини #UAРазом». Однак і під час війни моніторинг і контроль якості телепродукту залишаються важливими. Тому ми запустили нове дослідження — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Додаткові пояснення щодо застосування стандартів журналістики під час війни є в матеріалі — відповіді на критику моніторингу. Коротке резюме моніторингових звітів читайте тут. Також у рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Примітка: блок медіагрупи «Україна» (телеканали «Україна» та «Україна 24») не потрапив до моніторингу, оскільки виходив в ефір телемарафону за межами доби 10 липня.

Телеканал «1+1» (0:00–3:00) (оцінювалося 3 години ефіру)

Зміст ефіру. З трьох годин ефірного блоку каналу, які потрапили до цього моніторингу, першу годину займали новини, які вела Соломія Вітвіцька. Далі протягом двох годин була гостьова (а швидше розмовна) студія з Марічкою Падалко, Євгеном Куксіним, Андрієм Орляком і Євгеном Плінським. Ця студія рубрикується каналом як «Нічна варта». В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • Наталії Нагорної про ранкові обстріли Миколаєва,
  • Олександра Загородного про ворожі обстріли прифронтової Дружківки Донецької області,
  • Вікторії Стрєльцової про наслідки ворожого ракетного обстрілу Харкова,
  • Тетяни Хомич про підготовку до оборони кордону на випадок нападу з Білорусі на Волині,
  • Андрія Цаплієнка про життя прифронтових Оріхова, Степногірська під Запоріжжям,
  • Оксани Ткаченко про навчання українських бійців у Великій Британії,
  • Олександра Моторного про бої на Харківщині,
  • Наталії Волосацької про вуличного музиканта, який співав у Польщі з групою Coldplay,
  • Марічки Кужик про прикордонників, які першими зустрічали ворога 24 лютого у Щасті,
  • Вікторії Стрєльцової про харківську волонтерку, яка на велосипеді розвозить їжу й ліки людям,
  • Світлани Березівської про відновлення вистав у київському цирку,
  • Маріам Оганесян про ситуацію з цьогорічним врожаєм,
  • Маріам Оганесян про проблеми української освіти під час війни.

Прямих ввімкнень не було. Гостями студії були:

  • Андрій Вітренко, перший заступник міністра освіти, про підготовку шкіл до нового навчального року, облаштування бомбосховищ, навчання у прифронтових містах і селах;
  • Роман Грищук, народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти і науки, про проблеми облаштування бомбосховищ у школах напередодні нового навчального року;
  • Андрій Каприця, український фермер, про нинішні проблеми українських фермерів;
  • Олексій Кустов, власник компанії, яка має елеватори, про способи зберігання зернових;
  • Олена Резан, директорка загальноосвітньої школи номер 4 міста Славутича, про можливості і проблеми організації очного навчання у школах;
  • Костянтин Ткаченко, головний редактор видання «Латифундист», про проблеми з цьогорічним врожаєм, про можливості блокування продажу краденого зерна з України.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушувався часто. У сюжеті Наталії Нагорної: «Вже відомо, це були перероблені ракети С-300, прилетіли з Херсона». Там же було узагальнене посилання: «Місцеві радіють, але переживають. Те, що горить ворожий склад, їх тішить. Але спокою не дає». Узагальнені посилання були в сюжеті Олександра Загородного: «Військових ні в торговельному центрі, ні в технікумі ніколи не було, кажуть місцеві, і в них є своя версія, для чого росіяни запустили ракету». «Бомбити сплячі міста ницо і жорстоко, кажуть місцеві». Ведуча Соломія Вітвіцька подавала в новинах зведення із фронтів  без посилань на джерело. Повністю взяли із соцмереж історію про одесита, який обурювався, що його обслуговують українською, а потім, отримавши повістку до військкомату, вибачався українською.

Ведучий гостьової студії Євген Куксін двічі некоректно посилався: «Якщо глянути на мапу, то в нас що було? Спроба в Єгипет була, але там відмовили, в нас була Сирія, де от, як заявляють, 40 мільйонів доларів там уже наторговано. І є інформація про спроби вивезти в Ліван». Хто «заявляє», де це «є» інформація? От просто вона є.

Статистичні дані в сюжеті Маріам Оганесян про ситуацію з урожаєм подавалися без посилань на джерела. В іншому її сюжеті так само без посилань на джерела подавалася статистика кількості готових до безпечного навчального процесу шкіл. І так само без посилань — загальна статистика шкіл в Україні. Народну депутатку Юлію Грішину в гостьовій студії цитували з телеграм-каналу.

Порушень стандарту точності було небагато. У статистиці ворожих втрат ведуча новин сказала про 669 знищених безпілотників, а в інфографіці було вказано 674.

Решта порушень цього стандарту стосувалася некоректного використання картинки. Повідомлення про заклик влади до жителів Херсонщини та Запорізької області евакуюватися, бо передбачається контрнаступ української армії, було «перекрите» випадковим відео обстрілів, ще й узятих із телеграм-каналу «Х@йовий Херсон». Повідомлення, що Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про звільнення від сплати кредитів за втрачене майно, було «ілюстровано» відео понищених будинків. Така собі «ілюстрація».

Сюжет Маріам Оганесян про ситуацію з цьогорічним врожаєм був «перекритий» випадковим набором архівного відео. Періодично розмови у студії «Нічної варти» «перекривали» умовно відповідним архівним відео: зерно, порти, якась інфографіка, яка потребувала пояснень, але слугувала просто умовною «ілюстрацією».

Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Оцінки і таке ж занадто сміливе, як і безпідставне узагальнення було в підводці ведучої Соломії Вітвіцької до сюжету: «Виступ легендарних Coldplay та українського вуличного музиканта зчинив фурор у Польщі. Зараз про це говорять геть усі». «Геть усі» ніколи не говорять про щось. Ну і, звісно ж, оцінка була в самому сюжеті Наталії Волосацької: «Під кінець виступу на одній сцені з легендарним британським гуртом з’являється хлопець з Чернігова Роман». Скажу чесно, мені довелося гуглити, як правильно написати назву «легендарної» групи, бо її назву я почув уперше в житті.

Власні судження були в сюжеті Маріам Оганесян: «Їжа, звісно ж, добре, та головні рекомендації, які отримали керівники навчальних закладів від Державної служби з надзвичайних ситуацій, це забезпечити укриття електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації». Четверо ведучих «Нічної варти» періодично не авторизували власні оцінки й висновки. Андрій Орляк: «Аналітики місії NASA Harvest, спеціальна програма з продовольства та сільського господарства, дослідили, що рашисти вже захопили близько вже не 20, а 22 відсотки наших угідь. А про що це йдеться? Що це якраз ті землі, той чорнозем, де саме ми вирощували наш основний врожай, зокрема врожай зерна». Євген Плінський: «А ті країни, куди вони хочуть його постачати — Єгипет, Лівія — вони, вибачте, хочуть просто придбати зерно, навіть розуміючи, що воно крадене». Андрій Орляк: «Воно виглядає апріорі, що коли ти агробізнесмен і ти з якоїсь далекої країни, і ти хочеш придбати багато зерна, і ти знаєш, що це постачальник у тебе Росія, у тебе ж за замовчуванням закрадеться думка: а звідки це зерно, тим паче в цих умовах».

На неавторизованих судженнях був побудований цілий діалог між ведучими. Євген Плінський казав: «Пам’ятаєте, 14-15 рік, та сама історія з вугіллям, коли нам говорили, що кожна шахта має свій як почерк, своє там вугілля, свою специфіку, свої показник, і дуже легко відрізнити, що це вугілля з окупованих територій. Чим це завершилось? Нічим». Євген Куксін заперечував: «Як нічим? Державна зрада, відкрита кримінальна справа, ну і як мінімум півкроку є, а далі вже». Марічка Падалко додавала: «Ти знаєш, яка ще аналогія? Коли холодно і треба обігріти, ти йдеш на будь-які заходи. Так само як ти вмираєш з голоду — то ти будеш купувати те зерно, яке тобі пропонують».

Плінський: «Тобто просто так ти не зайдеш на окуповані території, де йдуть бойові дії, і отримаєш право вивозити зерно без документів, на автівках, які, вибачте, належать Україні». Андрій Орляк: «Знаєте, якщо рашисти створюють такий попит для цього свого злочиного бізнесу, то все скидається на те, що на поки непідконтрольних територіях, звідки крадуть наше зерно, мають і є українці-колаборанти, які сідають за кермо зерновоза і тулять туди, куди перелічував цей Артурчик». Куксін: «Війна по факту все змінила. Якщо ще вчора можна було взагалі поставити питання, а якого «хрестика» говорити про початок нового навчального року у липні?.. І школам в тилу по всій країні треба зробити колосальну роботу, щоб цей новий навчальний рік розпочався». Плінський: «І цифри дійсно вражають». Куксін: «Держава зробила реально правильний логічний крок, що, друзі, ти, що обираєш, головне — ти це отримаєш. У нас же ж дуже загубилося, повз вуста пройшло слово, що опціонально. Те, що ти бажаєш, і не лише батьки, які будуть вести своїх дітей, педагогічний склад, директори шкіл. Це грубо кажучи це той випадок, де в тебе є вибір. Ну, тому що ми знаємо, що в нас освіта зазвичай славиться добровільно-примусовим характером всіх дій, але тут принаймні заявлено про добровільний вибір. І це насправді найголовніше».

Стандарт повноти було порушено кілька разів у двох сюжетах Маріам Оганесян, де синхрони не були титровані, тобто компетентність героїв сюжетів глядачам ніяк не була пояснена.

Інші зауваження. Щось ніяк не можуть у редакції «ТСН» побороти надмірну швидкість зміни даних в інфографіці ворожих втрат. Це знущання над ведучими: вони змушені говорити шаленою скоромовкою, щоби встигати за змінами інфографіки на екрані. Не дивно, що є помилки.

У розмовній студії каналу під назвою «Нічна варта» трохи забагато, як на мене, ведучих. Їх аж чотири, і в кожного «є що сказати» з будь-якого приводу. Часом стає незрозуміло, навіщо їм узагалі гість. І навіть не віртуальний, бо кожну ефірну годину один гість сидить у студії і часто довго терпляче чекає, коли ведучі висловлять усі свої думки з того питання, в якому гість є експертом або ньюзмейкером, і нарешті дадуть йому щось сказати. Це нелогічно.

І фемінітиви: «Це директор загальноосвітньої школи номер 4 міста Славутич Олена Резан» (ведучий Євген Куксін і ведучий Євген Плінський).

Елементи політичного піару. Була невиправдана контекстом розмови згадка фракційної приналежності до «Слуги народу» гостя — народного депутата Романа Грищука.

Резюме. Інформаційна складова була забезпечена сімома репортажними сюжетами, більшість із яких були високої якості. Зокрема, репортажі Наталії Нагорної про ранкові обстріли Миколаєва, Олександра Загородного про ворожі обстріли прифронтової Дружківки Донецької області, Вікторії Стрєльцової про наслідки ворожого ракетного обстрілу Харкова, Тетяни Хомич про підготовку до оборони кордону на випадок нападу з Білорусі на Волині, Андрія Цаплієнка про життя прифронтових Оріхова, Степногірська під Запоріжжям і Олександра Моторного про бої на Харківщині. І гостьовій студії побувало 6 гостей, двоє з яких були ньюзмейкерами, троє — учасниками подій і один експерт.

Грубих порушень стандартів було забагато, як на три години ефіру. Цілих 38. Найчастіше порушувалися стандарти достовірності і відокремлення фактів від думок. Останній — переважно тим, що чотири ведучих розмовної студії час від часу забували авторизувати власні судження.

Був один прояв політичного піару — недоречна згадка фракційної приналежності депутата. Наративів російської пропаганди та токсичних медіаперсонажів у блоці «1+1» не було.

Телеканал «Рада» (3:00–9:00 і 21:00–22:00) (оцінювалося 7 годин ефіру)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу була стандартною: короткі випуски новин на початку кожної ефірної години і гостьові студії до її закінчення. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії по черзі пари ведучих: Ольга Нємцева з Вадимом Колодійчуком і Тетяна Гончарова з Максом Зборовським. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • Івана Гриневича про звільнених з полону захисників Маріуполя,
  • Оксани Ясницької про родину переселенців з Херсона, які у Львові створили кав’ярню,
  • Івана Сірецького про те, як реставратори відновлюють у Чернівцях рідкісну ікону,
  • Ірини Кирилович про шестирічну волонтерку з Житомира,
  • Богдана Олійника про дитячі табори відпочинку,
  • нарис про центр для переселенців у Дніпрі (авторку сюжету не було названо),
  • Ірини Коваленко про равликову ферму на Вінниччині.

Були прямі ввімкнення:

  • Дмитра Анопченка (кореспондент телеканалу «Інтер») зі США про спроби Конгресу взяти під нагляд постачання зброї в Україну, про графіки постачання американської зброї, про гуманітарну допомогу США Україні, про відносини США і Китаю,
  • Катерини Васько з Кривого Рогу про ситуацію в місті і про наслідки ракетного обстрілу,
  • Вікторії Прокопчук про жінку, яка рятувала з Бородянки безпритульних собак і котів,
  • Вікторії Прокопчук про те, як жителі Ірпеня розмалювали постріляні паркани смайликами,
  • Валерії Холодової про пораненого хлопчика з Бахмута.

Гостями студії були:

  • Леся Забуранна, голова підкомітету з питань видатків держбюджету Комітету ВР з питань бюджету, про те, якими грошима забезпечать збільшення видаткової частини держбюджету, про соціальні виплати, про стимулювання роботи бізнесів;
  • Олександр Самойленко, голова Херсонської облради, про ситуацію в Херсоні та області, про знищення ворожих складів, про наміри окупантів щодо організації псевдореферендуму;
  • Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про реформу державного управління, про забезпечення зарплат держслужбовців, про підсумки конференції в Лугано;
  • Ростислав Смірнов, радник міністра внутрішніх справ, про імовірність нового наступу ворога з Білорусі, про зброю для захисту українського неба, про розмінування України (записане інтерв’ю Олесі Ніцевич);
  • Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ, про укріплення кордонів з Білоруссю, про ситуацію на Донбасі, про знищення ворожих складів на півдні, про можливість вступу у війну військ Білорусі;
  • Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію на Одещині, про значення звільнення Зміїного для розблокування українського морського експорту;
  • Юрій Ігнат, речник Повітряних сил української армії, про ситуацію з авіацією ворога, про відмінності між протиповітряною та протиракетною обороною, про постачання західної зброї, про тактику ракетних ударів ворога;
  • Дмитро Снєгирьов, воєнний експерт, про ймовірність наступу ворога на Кривий Ріг, про можливості контрнаступу української армії на півдні, про те, як нові постачання західної зброї можуть змінити перебіг бойових дій;
  • Олексій Кущ, економіст та фінансовий аналітик, про стимуляцію роботи бізнесу в умовах війни, про ціни на пальне;
  • Сергій Грабський, воєнний експерт, про ймовірну «оперативну паузу» на сході України, про ймовірний наступ ворога з Білорусі;
  • Валентин Гладких, політолог, про зміну президентом послів у кількох країнах, про підсумки зустрічі «Великої двадцятки», про інтерв’ю Резнікова;
  • Андрій Козінчук, військовий психолог, про те, як людям підтримувати свій психологічний стан у складних умовах війни, про логіку виживання;
  • Володимир Фесенко, політкоментатор, про наступника Бориса Джонсона і вплив зміни глави уряду на підтримку України Британією, про майбутні проміжні вибори у США;
  • Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, про варіанти налагоджування експорту українського зерна, про можливості морських конвоїв, про роль Туреччини, про стратегію Росії у створенні штучної продовольчої кризи у світі;
  • Богдан Ференс, експерт із міжнародних питань, про новий пакет канадських санкцій проти Росії, про повернення Канадою Німеччині турбіни для «Північного потоку-2», про логіку введення санкцій західними країнами тощо;
  • Петро Недзельський, воєнний експерт, про резерви і про виснаження ворожої армії, про нерішучість західних політиків у військовій допомозі Україні через побоювання ескалації;
  • Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про сценарії щодо майбутнього Росії, про можливості закінчення активних бойових дій до кінця року№
  • Ігор Петренко, політолог, про перевірку народних депутатів, які виїхали за кордон з початком повномасштабної війни;
  • Олександр Левченко, дипломат, Надзвичайний і повноважний посол України в Хорватії (20102017 рр.), про звільнення Зеленським послів у ряді країн, про повоєнне відновлення Хорватії як приклад для України, про перспективи вступу України до Євросоюзу.

Крім того в ефірному блоці каналу було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Поза блоком каналу було велике інтерв’ю ведучої «Ради» Ольги Бутко з фронтменом групи «Друга ріка» Валерієм Харчишиним.

Порушення стандартів. Цієї доби в ефірному блоці каналу було дуже багато порушень стандартів. Стандарт достовірності порушували багато разів. У шести випусках новин повідомлення про заяву командувача Об’єднаних сил Сергія Наєва щодо підготовки до ймовірного нападу з боку Білорусі ілюстрували ось таким: «Зокрема проводиться мінування небезпечних напрямків та облаштування інженерних огорож задля зміцнення державного кордону України. Відео того, як це відбувається, опублікували рашисти. З нього очевидно, що українська армія мінує автомобільні та залізничні колії на кордоні». По-моєму, вкрай ризиковано подавати в ефір відео, «опубліковане рашистами». Бо рашисти можуть «публікувати» будь-що, в тому числі й постановочне відео. 

Одного разу некоректно посилалася на джерело ведуча Олеся Ніцевич: «Розкажіть нам про ситуацію, можливі провокації з боку білоруського кордону, адже заявлялося, що можуть бути проникнення на нашу територію з півночі». Узагальнене псевдопосилання в одному й тому ж повідомленні робили по черзі ведучі Ольга Нємцева, Андрій Сініцин і Тетяна Гончарова: «Підприємці пояснюють: змушені скорочувати зарплати тим, хто лишається працювати». Узагальнене псевдопосилання було в сюжеті Івана Сірецького: «Музейники кажуть: під час війни особливо важливо відновлювати та примножувати нашу культурну спадщину»

Ведуча Нємцева стверджувала, що «якщо говорити про населення Білорусі, то там з точністю до навпаки: 90 відсотків білорусів, вони проти того, аби їхня країна вступала у війну». Не зрозуміло взагалі, звідки взялися подібні дані. Навіть якщо є бодай якась соціологія.

Ведуча Гончарова давала новину без посилання на джерело: «Новина з’явилася нещодавно: депортували білоруску, яка займалася волонтерством в Україні». І ще вона ж посилалася ось так: «Пан Мельник, зокрема, був 7 років на своїй посаді. І знову-таки є певна інформація, з певних політологічних кіл, що він навпаки піде на підвищення».

Найбільш часто порушувався стандарт точності. Радник міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов розповідав про можливості захисту від ракетних атак, а «ілюстрували» це кадрами піхоти. Повідомлення про прийняття ВР в першому читанні законопроєкту про призупинення виплат по кредитах за знищене майно «перекрили», зрозуміло, архівними планами зруйнованих будинків. Причому це було в ефірі в такому вигляді мінімум чотири рази. 

Повідомлення про ухвалення закону про скасування компенсації середньої зарплати мобілізованим працівникам було «перекрите» загальними планами сесійної зали парламенту. Двічі в новинах і двічі в гостьових студіях. А в титрі до цього повідомлення було написано: «Рада ухвалила закон про призупинення виплат по кредитам за втрачене майно». Крім граматичної помилки, тут є і груба фактична. Закон ухвалюється в цілому в другому читанні. Ухвалений у першому читанні він залишається ще лише законопроєктом. Саме каналу «Рада» слід було вже давно розібратися в таких процедурних «тонкощах» роботи свого роботодавця.

Ведучий Андрій Сініцин каже: «Кредит на паузу. Люди, чия нерухомість або авто постраждали внаслідок бойових дій, можуть тимчасово не сплачувати кредити чи розстрочку. Відповідний законопроєкт, поки що лише в першому читанні, ухвалила Верховна Рада Укрїни». Не можуть. Бо треба ще, щоб законопроєкт проголосувала Рада в другому читанні і щоб його підписав президент. І тут уже не рятують подальші пояснення ведучого, що «якщо документ буде проголосовано в цілому». Не можна формулювати як доконаний факт те, що не є фактом. Але Сініцин формулював це так двічі.

Було повідомлення про обстріли і на Донбасі, і на Дніпропетровщині, і на Сумщині. І все це «ілюструвалося» якимось відео — це Донбас чи це Дніпропетровщина? А може, Сумщина? 

Експерт Олексій Кущ розповідав про великі бюджетні процеси, а по відео показували, як працюють люди в піцерії, як розсаджують якісь квіти, як роблять манікюр і тому подібне. Певно, ці всі відео мали «символізувати» міць державного бюджету, до якого сплачують податки ці дрібні бізнеси?

Воєнний експерт Снєгирьов розповідав про ракетні системи HIMARS, а показували солдатів із ручними зенітно-ракетними комплексами і знищення ворожого гелікоптера (цим планам на момент ефіру «виповнився» вже майже тиждень, то хоч би титр повісили «Архів»). Слова воєнного експерта Грабського про воєнну потугу Росії і про небезпеку нападу з Білорусі намагалися «ілюструвати» цим же випадковим набором того ж архівного відео. Згодом цим же відео «ілюстрували» думки експерта Грабського про інтенсивність постачання західної зброї. А згодом — і слова експерта Недзельського про технічне виснаження російської армії. І цього виявилося замало. Цим же відео «ілюстрували» слова політкоментатора Валентина Гладких, зовсім про інше, і слова радника міністра внутрішніх справ Вадима Денисенка про ситуацію на східному фронті. І навіть слова колишнього посла України в Хорватії Левченка про технологію приєднання України до ЄС і про підтримку ветеранів. Як можна показувати одне й те саме «закільцьоване» відео на таку кількість зовсім різних тем?!!

Повідомлення, що Верховна Рада збільшила видаткову частину бюджету, було «перекрите» загальними планами сесійної зали і броунівського руху депутатів у залі. І цим же «змістовним» відео (набір з десятка планів, які йшли «по колу») навіщось «перекривали» і значну частину розмови ведучих із нардепкою Забуранною. І цим же відео «перекривали» повідомлення, що перевірять нардепів, які виїхали за межі України після 24 лютого. І цією ж «закільцьованою» нарізкою кадрів «перекривали» політкоментатора Ігоря Петренка, який говорив про цю перевірку.

Поради військового психолога щодо психічного виживання в складних умовах бойових дій навіщось «перекривали» якимись планами якогось мирного міста і людей на вулицях. Повідомлення, що Канада розробляє новий пакет санкцій проти Росії, було «перекрито» краєвидами Москви.

Ведучий Зборовський казав: «уряд Канади все ж таки вирішив повернути Німеччині відремонтовану трубу для “Північного потоку-2”». Насправді не трубу, а турбіну. І це не обмовка, бо ведучий і далі продовжував називати турбіну «трубою».

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався переважно ведучими Максом Зборовським і Тетяною Гончаровою, які часом не авторизували власних міркувань. «Туреччина хоче, щоб ми домовлялися в «трикутнику» Туреччина-Росія-Україна. А тут не варто говорити про якийсь успіхи». «Є ще такий, знаєте, гіркий присмак в цій історії з канадськими санкціями, тому що уряд Канади все ж таки вирішив повернути Німеччині відремонтовану трубу для “Північного потоку-2”». «Зараз у більшості українців таке логічне питання виникає в зв’язку з цією перевіркою, в зв’язку із створенням тимчасової слідчої комісії стосовно депутатів, які виїхали за кордон або ж там знаходяться, і які можуть сказати у випадку питання “а що ви там робите?”, — “ми ж волонтеримо” або “волонтерили”». «Водночас херсонці звикли вже до таких звуків (до звуків вибухів) і це може бути небезпечно у подальшому» (Зборовський). «З приводу інформації від британської розвідки. Ясно, що Україну нічого абсолютно не лякає» (Гончарова). Багато оцінок у сюжеті Івана Сірецького: «унікальну ікону... окрім поважного віку вражають і розміри цього витвору мистецтва... через величезні розміри полотна... відвідувачі мають унікальну можливість поспостерігати за цим кропітким та цікавим процесом... стане справжньою окрасою» тощо.

Усі порушення стандарту повноти стосувалися того, що ведучі жодним чином не пояснювали аудиторії компетенції експертів. Не досить було представляти Дмитра Снєгирьова як «військового експерта» (в сенсі «воєнного»). Недосить було представляти Сергія Грабського просто як «військового експерта» (в сенсі «воєнного»). І Валентина Гладких недосить було представляти просто як «політолога». Недосить було представляти просто як «військового експерта» (в сенсі «воєнного») Петра Недзельського, слід було пояснювати глядачам його компетентність. Благо, він сам сказав, що має бойовий досвід, що він полковник і був начальником розвідки бригади. А це мали б сказати ведучі в представленні. І не досить було представляти Ігоря Петренка як «політолога».

Інші зауваження. На телеканалі «Рада» якийсь системний збій: вони постійно намагаються в прямих ввімкненнях розповідати нариси. Натомість часто нема взагалі, або дуже мало репортажних прямих ввімкнень. Особливої «оперативності» ці нариси у прямих ввімкненнях набирають тоді, коли в них розповідають те, про що вже в цьому ж марафоні робили не один сюжет на інших каналах. Як, наприклад, про паркан в Ірпені, де дірки від куль та уламків люди замалювали смайликами.

Невдало поєднали в ефірі двох експертів — міжнародника Богдана Ференса і воєнного експерта Петра Недзельського. І намагалися при цьому якось в паралелі обговорювати і тему канадських санкцій, і тему повернення Канадою Німеччині турбіни для «Північного потоку-2», і тему сьомого пакету санкцій, і тему технічного виснаження російської армії тощо. Вийшов повний вінегрет. І зрештою ведучі переривали гостей на самому цікавому (особливо прекрасно звучало від Гончарової: «Вашу думку зрозуміли», коли Недзельський висловив свою думку лише наполовину). І все це відбувалося по відео так: обидва гостя і ведучі були в маленьких віконцях, а ще в одному — йшла нарізка якихось кадрів. То тих, якими перед цим «ілюстрували» зовсім інших гостей і інші теми (про що я згадував вище), то якимось «паркетом» із ЄС. Причому геть не до ладу: коли говорили про війну, показували ЄС, коли говорили про санкції — показували війну. Ну і зрештою перебили гостей на півслові на найцікавішому (коли очікувати переламу в ході війни) заради того, щоб «оперативно» показати нарис про равликову ферму. «Геніальна» режисура.

Мені здалося провокативним таке запитання Тетяни Гончарової до експерта: «Ми зараз зосередилися на депутатах, і це правильна ініціатива, вони народні обранці, між тим є по суті такий самий перелік і у прикордонної служби, позірний, як ви кажете, звичайних громадян, які перетинали, перетнули кордон до того, як почалося активне вторгнення і не повернулися. Скажіть, будь ласка, якщо ми говоримо про те, що війна і це повномасштабне вторгнення Росії зміцнює громадянське суспільство. Якщо б, скажімо, оприлюднити ці списки вдалося власне прикордонній службі, як би це вплинуло на формування нашого громадянського суспільства. Чи це б почалися зараз нікому непотрібні гоніння одних громадян проти інших?».

І фемінітиви — куди ж без них? «Валентина Любківська, заступник директора Чернівецького художнього музею» (титр у сюжеті). «Ольга Бекешко, волонтер» (титр у сюжеті). «Таїсія Головач, волонтер» (титр). «Валерія Холодова, кореспондент» (титр).

Елементи політичного піару. Чотири рази в ефірі був синхрон нардепа Дениса Маслова, де він був протитрований як «народний депутат України, фракція “Слуга народу”». Який стосунок має його фракційна приналежність до теми спічу (про скасування компенсації середньої зарплати мобілізованим працівникам), не зрозуміло.

Був такий типовий «паркет»: «Відбудову України обговорили президент України та голова Сенату Франції. Володимир Зеленський зустрівся із Жераром Ларше і делегацією верхньої палати французького парламенту. Глава держави поінформував сенаторів про розвиток ситуації на фронті. Сторони обговорили нарощування допомоги для сил оборони України. Якнайшвидше відновлення миру залишається пріоритетом, для цього важливо напрацювання дієвих гарантій безпеки для України, наголосив Володимир Зеленський». Протокольне відео було «закільцьоване» по колу і був синхрон Зеленського про те, що він «вдячний Франції за підтримку суверенітету». Новини тут нема, крім самого факту зустрічі, а решта — «обговорили», «зустрівся», «поінформував» і «наголосив».

І ще одне повідомлення, що «нову концепцію розвитку громад та територій ухвалила Верховна Рада України. Закон запроваджує план відновлення. Це комплексний план про відбудову регіонів. Він дозволить пришвидшити відбудову об’єктів критичної та соціальної інфраструктури. Також згідно з планом, держава має забезпечити сприятливі умови, аби люди, які змушені були покинути свої домівки, повернулися додому». Я не виключаю, що це насправді важлива концепція, але в такому виконанні ведучих каналу «Рада» — це повний нуль. Для розуміння цього досить навіть таких формулювань, як «дозволить пришвидшити» і «має забезпечити». Це означає нічого. 

П’ять разів в ефірі давали ось таке повідомлення: «Більшість активних бойових дій закінчиться до кінця цього року. Україна поверне Донбас і Крим. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк погодився з прогнозом голови розвідки Кирила Буданова». Ну слава богу! Бо якби Подоляк не погодився, то війна тривала б і наступного року. Я іронізую, але, вибачайте, ведучі це говорили з дуже серйозним виглядом. Суть новини: «Подоляк погодився»

Був ще один класичний «паркетний» піар — ось таке БЗ: «Володимир Зеленський обговорив із підрядниками автодоріг особливості відновлення інфраструктури в умовах війни. Про це повідомили в Офісі президента. Глава держави зазначив: будівельні компанії продовжують працювати в Україні навіть після російського вторгнення. Президент подякував будівельникам за роботу». І відповідний синхрон президента, де він просто дякує. В чому тут новина? Правильно, ні в чому. Лише в тому, що президент «обговорив», «зазначив» і «подякував».

І ще один типовий «паркет» — ось таке БЗ: «Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав лікарні Полтавщини. Під час зустрічі урядовець обговорив питання працевлаштування медичних працівників, які переїхали через війну, стан виплат зарплат медикам, а також етапи модернізації лікарень. Крім того очільник відомства приділив увагу розподілу гуманітарної допомоги та лікуванню поранених». І синхрон Ляшка. «Новина» в тому, що міністр «відвідав», «обговорив», «приділив увагу». Тобто жодної новини насправді, а просто піар пана міністра.

Резюме. Інформаційна складова ефірного блоку каналу цього дня була надзвичайно слабкою: жодного репортажного сюжету (всі сюжети були нарисами) і лише два репортажних прямих ввімкнення (ще три ввімкнення були спробами розповідати у ввімкненні нариси). Крім того, з 19 гостей студії лише три були ньюзмейкерами, решта — експертами, речниками та радниками. Поза блоком каналу було дуже якісне велике годинне інтерв’ю ведучої «Ради» Ольги Бутко з фронтменом групи «Друга ріка» Валерієм Харчишиним.

Цієї доби у блоці телеканалу була надзвичайно великою кількість грубих порушень стандартів. Стандарт достовірності порушувався і неперевіреним відео, взятим із соцмереж, в тому числі й російських, і відсутністю надійних посилань на джерела інформації або на авторство суб’єктивної думки. Великою була кількість порушень стандарту точності — переважно через некоректне «ілюстрування» відео текстів ведучих і слів гостей.

В ефірному блоці каналу було 13 проявів політичного піару, більшість — «паркетні» БЗ+СХ. Проросійських наративів не було, натомість три години гостьових студій вели двоє колишніх пропагандистів медведчуківських телеканалів — Тетяна Гончарова і Макс Зборовський.

Телеканали ICTV та СТБ (9:00–15:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку медіагрупи була такою ж, як і раніше: весь ефір був розбитий на півгодинні блоки, кожен блок починався з 15-хвилинних випусків новин, які вели по черзі Олена Фроляк і Петро Дем’янчук. В решті 15-хвилинках були то гостьові студії, які вела Яна Брензей, то фільми проєктів «Антізомбі» та «Гражданская оборона», то сюжети «Фактів тижня». В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • Марії Малевської про наслідки ранкового обстрілу Харкова, 
  • Олега Корнієнка з прифронтового Слов’янська, 
  • Катерини Курбанової про навчання на Рівненщині з відпрацювання дій служб у разі влучання ракети по лікарні,
  • Олександра Мужичука про вишкіл українських військових у Великій Британії,
  • Олександра Мужичука про навмисне знищення окупантами полів пшениці та інших зернових, про викрадення окупантами зерна,
  • Тетяни Доцяк про наслідки обстрілів Харкова,
  • Дмитра Литвиненка про підсумки конференції в Лугано з повоєнної відбудови України,
  • Христини Венгеляускайте про жнива на Дніпропетровщині,
  • Андрія Почтєва з прифронтового села Плавні на Запоріжжі,
  • Вікторії Покатілової про виставку розбитої ворожої техніки в Києві,
  • Оксани Михайлової про варіанти поселення українців, які втратили житло під час війни,
  • Василя Саф’янюка про нинішній збір урожаю на Хмельниччині,
  • Артема Кулі про імовірні подальші сценарії дій окупантів на фронтах,
  • Олександра Мельникова про те, як російський військово-промисловий комплекс втрачає свої позиції на світовому ринку озброєнь,
  • Сергія Костежа про наслідки для Росії обмеження експорту золота,
  • Ольги Читайло про те, як волонтери на Чернігівщині розбирають завали і ремонтують будинки, 
  • Оксани Ротко про мовні курси для українців,
  • Ірини Цимбал про волонтерів Черкащини, які роблять для фронту бронежилети,
  • Софії Богуцької про волонтера з Дніпра, який майже три місяці провів у полоні у Донецьку,
  • Андрія Почтєва про визволених з полону військових у шпиталі Запоріжжя,
  • Мирослави Прокоп’юк про визволених з рашистського полону херсонців і маріупольців,
  • Владислава Круглова про десятирічну чемпіонку світу з шашок, яка грає на гроші, а виграші віддає на потреби армії,
  • Ксенії Павлишиної про квадрокоптери на потребу армії,
  • Данили Самсонова про оперного співака Сергія Іванчука, який був сильно поранений, коли вивозив людей з-під обстрілів,
  • Олени Горячевої про відновлену роботу миколаївського зоопарку,
  • Наталії Жуковської про вінничанку, яка возить біженцям в Європі українські книжки,
  • Павла Васильєва про сумських залізничників, які зупинили в лютому ворожий десант у Сумах,
  • Анни Боль про підписання Україною в 1997 році Хартії партнерства Україна-НАТО.

Були прямі ввімкнення:

  • Тетяни Доцяк про наслідки нічного обстрілу Харкова,
  • і два ввімкнення Олега Решетняка (кореспондента телеканалу «Рада») з Часового Яру про рятувально-пошукові роботи на завалах зруйнованого окупантами житлового будинку.

Гостями студії були:

  • Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про наслідки ракетного удару по місту Часів Яр, про ситуацію під Слов’янськом, про можливості евакуації в прифронтових районах області.
  • Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про ситуацію на Луганщині.
  • Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про проголосований у першому читанні законопроєкт про списання кредитів за знищені окупантами житло і автомобілі.
  • Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про ситуацію в Харкові та області.
  • Ольга Айвазовська, голова правління ГО «Опора», про російські «фільтраційні табори».
  • Тарас Чмут, голова Фонду «Повернись живим», про ефективність різних видів західної зброї і її вплив на перебіг бойових дій.
  • Ірина Гуцол, директорка добродійної платформи Dobro.ua, про благодійні проєкти платформи.
  • Соломія Савчук, виконавча директорка проєкту TelehelpUkraine, про роботу проєкту, який дає змогу українцям дистанційно потрапляти на прийом до лікарів зі США.
  • Роман Панченко, вуличний музикант, який співав разом з гуртом Coldplay.
  • Олена Шевченко, голова громадської організації «Інсайт», про петицію до президента щодо легалізації одностатевих шлюбів.

Крім того в ефірі були пропагандистські фільми проєктів «Антизомбі» і «Гражданская оборона».

Порушення стандартів. Грубих порушень стандарту достовірності було багато. Чимало інформації і відео подавали без верифікації з приватних соцмереж та телеграмканалів. І Олена Фроляк, і Петро Дем’янчук посилалися так: «У місцевих телеграмканалах повідомляють: горять та детонують склади боєприпасів». У шести випусках новин. Так само, як і їхні колеги з «1+1», повністю взяли з соцмереж історію про одесита, який обурювався, що його обслуговують українською, а потім українською вибачався, коли отримав повістку до військкомату. І крутили цю історію у двох випусках новин. Ведучий Петро Дем’янчук у п’яти випусках новин посилався на невідомі телеграмканали: «У місцевих телеграмканалах повідомляють, що детонують і горять склади боєприпасів». У повідомленні про вибухи на окупованих територіях ведучі казали так: «Очевидці публікують відео детонації снарядів». Було в кількох випусках. Які очевидці? Де саме публікують? Як це перевірили?

Була чимала кількість розмитих псевдопосилань різного вигляду. В сюжеті Оксани Михайлової було, доволі «популярне» у журналістів, псевдопосилання : «Такий моніторинг уже зробили, запевняють в команді президента». «В команді президента» — це хто взагалі такий?

У повідомленнях про Часів Яр інформація динамічно змінювалася від випуску до випуску. Але біда була з джерелами цієї інформації. Так, ведучий Дем’янчук посилався спочатку так: «Нині відомо про мінімум 6 загиблих та 5 поранених». В наступному випуску: «На цей момент відомо, що під завалами 24 людини». Ще в наступному: «На цей момент відомо, що під завалами близько трьох десятків людей». Далі так: «За словами місцевих мешканців, під уламками потрощеного будинку імовірно є 9-річна дитина». А ще ведучий Петро Дем’янчук в чотирьох випусках новин казав: «За попередньою інформацією, ворог обстріляв населений пункт з «Ураганів». 

У сюжеті Василя Саф’янюка без посилань на джерела наводилися фактичні дані: «У червні вдалося вивезти 2,5 млн. тон зернових, але це вдвічі менше, ніж раніше щомісяця вивозили лише кораблями». І статистичні дані щодо матеріальних втрат України від війни в огляді Дмитра Литвиненка подавалися без посилань на джерела.

І була величезна кількість узагальнених анонімних псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. У сюжеті Оксани Ротко: «Викладачів дуже тішить свідомість наших громадян». У сюжеті Оксани Михайлової: «Експерти пропонують ще один шлях: незаселені довгобуди». У тексті ведучої Олени Фроляк: «Аграрії попереджають: рекордів врожайності чекати не слід, однак голоду не буде». У наступному сюжеті: «Рекордного минулорічного врожаю, коли намолотили майже 90 мільйонів тон зернових, цього року, звісно, що не буде, бо п’ята частина площ захоплена рашистами, але експерти очікують, що 50 млн. аграрії цього року таки зберуть». У сюжеті Христини Венгеляускайте: «Головне завдання, кажуть аграрії, зібрати врожай швидко і з мінімальними втратами, адже нині кожен колосок на вагу золота». «Нині фермери Дніпропетровщини розраховують зібрати понад 3 млн. тон зерна. Це менше, розповідають аграрії, ніж торік, коли врожай був рекордним». У сюжеті Артема Кулі: «Іноземні експерти вже заговорили про «оперативну паузу» в бойових діях». У цьому ж сюжеті: «За словами експертів, росіяни використовують близько тисячі снарядів на взводно-опорний пункт, що в 10 разів більше прописаних норм». І ще там же: «Один з найбільш ефективних контрзаходів — це вести артилерийську дуель, кажуть експерти».

Ще більше було порушень стандарту точності. Таке враження, що редакція вирішила взагалі не перейматися відповідністю картинки і тексту. Так у новинах ведуча Олена Фроляк повідомляла: «На Сіверському напрямку ворог обстрілював з артилерії та авіації Бачівськ та Миропілля. На Харківщині росіяни намагаються зупинити наші війська. Під вогнем артилерії різних калібрів був Харків і близько 10 населених пунктів регіону. Авіаудар зафіксовано поблизу Верхнього Салтова. На слов’янському напрямку наші позиції теж під вогнем росіян. Зі ствольної та реактивної артилерії окупанти били по десятку населених пунктів. Ворог провів розвідку боєм у районі Долини» і так далі. Тут все докупи і все це ілюструється якоюсь картинкою. Картинка «не дружить» з названою ведучою географією. Наприклад, у цьому повідомленні, коли ведуча говорила про Харків, показували картинку з соцмереж з «вшитим» логотипом «Слов’янськ». І «не дружить» змістовно. Наприклад, коли ведуча казала про те, що ворог провів розвідку боєм, показували розрив фосфорної бомби. 

Далі було ще гірше: «Відео з такими феєрверками зняті в Алчевську, Торезі, Харцизьку, Шахтарську, Кіровському, Іловайську». Все це на одній картинці. Звідки з перерахованих міст ця картинка — незрозуміло, але точно вона не з усіх цих міст одночасно. В такому вигляді ця новина йшла у шести випусках новин. Або: «Ну а в Костянтинівці на Донеччині росіяни вбили людину і ще 18 мирних жителів поранено. Щонайменше півдесятка прильотів по житлових кварталах лише за один день нарахувала напередодні обласна влада. Понад 10 разів ворог обстріляв Авдіївку. У Мар’їнці загинула людина. У Красногорівці під час російської атаки загорілися поля. По звільненій Павлівці Вугледарського району загарбники випустили ракету» тощо. Щось показували при цьому, але що саме — Костянтинівку, Авдіївку, Мар’янку, Красногорівку чи Павлівку? А хто його зна. Гадаю, і самі автори цього БЗ не знають. І так — мінімум у чотирьох випусках новин.

Тобто редакція каналу ICTV ніяк не хоче зрозуміти, що з картинкою так працювати не можна. Тим більше в умовах війни. І таких повідомлень у випусках новин медіагрупи багато: у кожному — по 3—4.

Повідомлення, що в Одесі затримали навідника окупантів, було «перекрите» просто планами людей на вулицях Одеси. Ведуча розповідала про розбомблену окупантами школу в Харкові, а показували роботу якихось РСЗВ окупантів. Ведуча новин казала, що «Іскандер» упав у приватному секторі і зруйнував житловий будинок, а показували зруйновану в Часовому Ярі на Донеччині багатоповерхівку. І її ж показували під слова ведучої, що вибух зруйнував двоповерхівку на Харківщині. Виглядає, вибачайте, як «какая разніца що показувать аби перекрити»? Повідомлення про висновок американського Інституту вивчення війни, що Росія має намір окупувати Харківську область, «перекривали» планами якихось зруйнованих будинків.

У випуску новин об 11 годині ведуча повідомляла оновлені дані по кількості людей під завалами розбомбленого окупантами будинку в Часовому Ярі. «Ілюстрували» це тими ж планами роботи РСЗВ окупантів, якими в попередньому випуску новин так само недолуго «ілюстрували» повідомлення про розбомблену окупантами школу в Харкові. Повідомлення про те, як відновлюється судноплавство каналом Дунай-Чорне море, було «перекрите» архівним відео острова Зміїного у двох випусках.

За словами ведучого новин, ворог втратив 676 безпілотників, на інфографіці було вказано 667.

У чотирьох випусках новин про Часів Яр ведучий Петро Дем’янчук казав уже згадане вище: «За попередньою інформацією, ворог обстріляв населений пункт з “Ураганів”». Згодом військові повідомили, що будинок був обстріляний «Іскандерами». Наочний приклад того, як недостовірна інформація з невідомо яких джерел зрештою виявляється повністю хибною. 

Дуже багато було грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Оцінки-узагальнення були в прямому ввімкненні і в сюжеті Тетяни Доцяк: «Вчителі у розпачі». «Люди злі, бо російська армія тероризує мирне населення». Власні висновки ведучої Олени Фроляк були в підводці до бекграундового сюжету про підписання Хартії України з НАТО в 1997 році: «Наша держава показала, що вміє захищати національні інтереси, і виходила з-під впливу Москви, незважаючи на її шалений спротив. Взаємини з Альянсом були непрості, але щороку поліпшувались». Тут можна, звісно, багато з чим посперечатися, але свою суб’єктивну думку ведуча подала як факт, або ж як «істину в останній інстанції». Власні політичні оцінки робила і авторка цього сюжету Анна Боль: «Хартія не мала юридичних зобов’ язань і стала єдино можливим тоді компромісом, але з політичної точки зору це була потужна заява про те, що Україна веде власну гру і не погоджується на роль сателліта Росії».

Купа власних міркувань була в огляді Оксани Михайлової: «Паралельно при появі перщих коштів від донорів варто запускати будівництво житла від держави. Тобто держава виступить замовником, житло зведуть, ринок запуститься. Туди заселять переселенців, а коли війна закінчиться, приміром маріупольцям відбудують їхнє місто і житло, ці державні квартири віддадуть тим, хто давно стояв на черзі». « Є ще один спосіб вирішення: іпотека під 1-2 чи 0 відсотків. До житла вже є й попередні вимоги. Будинки мають зводитися за 6 місяців з наявних в регіонах матеріалів, обов’язкові укриття і нормальний ремонт, щоб житло не поступалося ринковому»

Олена Фроляк висловлювала власне припущення в повідомленні про вибухи на окупованій Донеччині: «Вочевидь, горять російські склади». Ведуча також давала власний, ще й ніяк не авторизований, коментар до відео з соцмереж про одесита, якого обурювало обслуговування українською: «Загалом такими персонажами мають займатися правоохоронці, а не відправляти як кару на фронт».

Оцінки в сюжеті Андрія Почтєва: «Петрові з Енергодару лише 22, а він уже утратив у бою ногу. Утім хлопець знаходить у собі сили усміхатись і спокійно, наче це щось буденне, переповідає, як на початку квітня зазнав каліцтва». Узагальнення були в сюжеті Василя Саф’янюка: «Подільські хлібороби готові до жнив, але настрій у них не дуже, через спеку колос не наповнюється». Численні висновки і оцінки у нього ж: «Цьогорічна посівна дала добрий урок усім аграріям: тепер чимало з них наперед роблять запас пального, засобів захисту та мінеральних добрив». «Ще одна біда, про яку говорить уже весь світ, - заблоковані росіянами порти. Тож вивезення збіжжя вже перетворилось на справжній квест». «Та попри всі труднощі з логістикою та зменшенням врожайності, Україна точно буде з хлібом». Узагальнення було в сюжеті Андрія Почтєва: «Мешканці Плавнів кажуть: геть втомилися від постійних обстрілів, руїни довкола та браку найнеобхіднішого, та все одно не занепадають духом».

Але найбільше порушень цього стандарту було в «Фактах тижня», тому що дуже часто і ведучі, і автори сюжетів (які теж позиціонуються як авторські матеріали) не авторизували власні думки. 

Не представлений ведучий «Фактів тижня» (Сергій Кудімов — ДМ) не авторизував власних оцінок: «Коли почали розбиратися, з’ясувалося, що новація насправді «з бородою». Таку норму ухвалили ще в 92-му році і Генштаб, по суті, просто уточнив, як вона діятиме. Але одразу посипалися обурливі питання». Неавторизовані власні оцінки і висновки були в сюжеті Артема Кулі. Власне текст автора значною мірою з оцінок і висновків і складався: «Піррова перемога Путіна». «Щоправда, в цій битві Путін радше нагадував царя Пірра, який сказав: ще одна така перемога і я лишуся без війська». «До того ж кривава бійня за Луганщину мала винятково політичну ціль і відчутних стратегічних переваг ворогу вона не принесла». «Участь двох таких високопоставлених офіцерів на одній ділянці вочевидь говорить про значення для Путіна контролю над Лисичанськом». «Імовірно, за цим слід розуміти тотальну виснаженість і великий обсяг втрат по людях і техніці, який не дозволить продовжувати наступ». «Тому Путін посилатиме своє військо на убій і далі. Очевидно, наступне політичне завдання Кремля — повна окупація Донецької області, про що в Росії оголосили на весь світ ще 25 березня, коли усвідомили, що вся Україна їм не по зубах». «Міста, які імовірно тепер опиняться під прицілом окупантів — це Бахмут, Слов’янськ і Краматорськ». «Західна артилерія значно ефективніша, а тому кількість компенсується якістю». «Окрім того, просування російської армії ускладнюють і нещодавні удари по складах боєприпасів та скупченні озброєння на непідконтрольних Україні територіях. Задяки цьому рано чи пізно росіянам імовірно все ж доведеться взяти паузу у наступі». «Тому на Донеччині окупантам точно буде складніше, ніж на Луганщині. За 4 місяці війни Росія зрозуміла, що її сил та уваги не вистачає на довгу лінію фронту. І замість паралельного виконання завдань, вона перейшла до послідовного і максимум своїх сил зосереджує на одній ділянці. Та навіть попри це, амбіційні плани окупації всієї Донецької області мають всі шанси розбитись об тактично сплановану українську оборону». Маю припущення, що значна частина з цих оцінок і висновків усе ж належала тим експертам, яких ретельно опитав автор сюжету. Але ж подавалися вони без посилань, отже, належать зрештою автору. І мали би в цьому випадку чітко авторизуватися.

Неавторизовані судження в сюжеті Олександра Мельникова: «Аби компенсувати це, Росія активно виготовляє техніку на продаж іншим державам і їй це непогано вдається». «Та попри такі дані Росія стрімко втрачає свої позиції». «Найболючіший удар Індія нанесла, відмовившись від закупки російських літаків». «Це і не дивно. Саме на авіацію припадає левова частка вторгованого Москвою на зброї». «Тим часом конкретно влетіти на гроші Індія може і з уже закупленою у Москви зброєю». «Гіперзвукова ракета «Онікс», якою Росія періодично обстрілює Одеську область та Миколаїв, також є на озброєнні в Індії, але вже незабаром вона може перетворитись на безпорадну залізяку». «Війна в Україні та санкції роблять російську зброю токсичною, а нові контракти ризикованими». «Втім, у продажі зброї навіть гроші не найголовніше. Куди більше продавці отримують на геополітичному рівні. Підсадивши на власну збройну голку такі країни як Індія, Москва поки що може диктувати свої правила, наприклад, щодо позиції на рахунок війни в Україні. І цей вплив Кремля критично важливо відрізати. Та схоже Росія і сама робить все можливе для цього». «План блискавичного захоплення України мав би стати такою собі промоцією російської зброї. Однак невдачі армії Росії навпаки стали найбільшою її антирекламою в історії». «Усе це вдарить саме по новітній бойовій техніці Росії. Санкційний шторм із Заходу вже накрив тамтешній військово-промисловий комплекс». І тому подібне, бо в сюжеті весь текст за кадром був суцільними власними міркуваннями автора.

Неавторизовані міркування були в сюжеті Сергія Костежа: «Зрозуміло, що втрата великого ринку збуту додатково Росію ослабить. Для України це теж допомога, адже агресор через санкції матиме менше можливостей витрачати гроші на зброю». «Можна намагатись винайти велосипед, займатись паралельним експортом, щось нелегально продавати через азійські країни, щось пустити на внутрішній ринок, але це лише півміри, які не замінять нормальні ринкові відносини. Тож втрати для Росії неминучі».

Одна неавторизована оцінка була і в сюжеті Дмитра Литвиненка про підсумки Лугано: «Зеленський задає тон цій зустрічі». При тому, що загалом якраз Литвиненко у сюжеті авторизував власні думки, на відміну від своїх колег з «Фактів тижня».

Стандарт повноти було порушено лише одного разу. Було таке запитання ведучої Яни Брензей до гості щодо петиції про легалізацію одностатевих шлюбів: «Які перспективи у цієї петиції, враховуючи те, що навіть Стамбульську конвенцію у нас 10 років ухвалювали?» І згодом гостя також згадувала ратифікацію цієї конвенції теж просто як факт задовгої ратифікації. Маю дуже великий сумнів, що всі глядачі знають, що таке Стамбульська конвенція, тож, якщо вже згадувати про неї, то слід було й пояснювати, що це за конвенція. 

І було одне порушення етичних норм журналістики. У сюжеті Софії Богуцької про звільненого з полону волонтера було показано відео, відзняте російськими пропагандистами в таборі українських полонених, який влаштували окупанти в колонії в Оленівці. На цьому відео — велика купа впізнаваних людей. Їхні обличчя слід було заблюрити. Бо, по-перше, всі ці люди мають право на приватність, на те, щоб їх не показували на всю країну в той момент, коли вони перебувають у подібних обставинах. А по-друге, на жаль, не факт, що всі ці люди на момент показу сюжету ще живі.

Інші зауваження. В ефірному блоці каналу знову були фільми проєктів «Антізомбі» і «Гражданская оборона». Так і невідомо, хто їхні автори, бо так нічого про це ведучі медіагрупи і не кажуть, і титрів ніяких нема (а авторство тут грає надважливу роль, оскільки тексти фільмів є суцільними оцінками, висновками, припущеннями і узагальненнями, а автори цих оцінок, висновків, припущень і узагальнень вже п’ятий місяць ховаються по той бік екрану). Фільм проєкту «Антізомбі» був про амбіції та брехню «русского мира» (якось так, бо насправді важко сформулювати тему цього фільму, він про все, і ні про що, без початку, без кінця, такий собі «потік свідомості» анонімного автора). А фільм «Гражданской обороны» — щось про технологічну відсталість Росії (теж умовно, бо теж фільм про все на світі і ні про що). І знову, як і раніше, обидва фільми озвучені не просто російською, а ще й російською пропагандистською. Явно їхня цільова аудиторія — не українське суспільство, а ті, хто звик вживати таку мову завжди, тобто росіяни. Навіщо ці фільми в ефірі українського телемарафону?

Інфографіка ворожих втрат. Правило дуже просте: що в тексті — те й на екрані. Натомість слова ведучої геть «не встигають» за динамікою зміни позицій на інфографіці. Варто було б редакції відрепетирувати поза ефіром і привести швидкість зміни позицій у інфографіці до нормального темпу начитки. І ще одне: в інфографіці всі позиції подаються за весь час, а ведуча частково подавала втрати по позиціях за добу. Це заплутувало глядача. Має бути однаково в кадрі і за кадром.

Елементи політичного піару. Був двічі показаний бекграундовий сюжет про взаємовідносини між Україною і НАТО, переважно побудований на гіпертрофованому акцентуванні ролі Леоніда Кучми у русі України в НАТО, — що, звісно ж, є величезним перебільшенням, — і на коментарях Кучми, який є тестем власника медіагрупи Віктора Пінчука. 

Недоречною була згадка того, що Олена Шуляк є «головою партії “Слуга народу”», в титрі до синхрону Шуляк у сюжеті про варіанти поселення людей, які втратили житло внаслідок війни. 

Резюме. Інформаційна складова була забезпечена 10 репортажними сюжетами і трьома прямими ввімкненнями. З сюжетів найкращими були репортаж Марії Малевської про наслідки ранкового обстрілу Харкова, спецрепортаж Дмитра Литвиненка про підсумки конференції в Лугано з повоєнної відбудови України і нарис Ольги Читайло про те, як волонтери на Чернігівщині розбирають завали і ремонтують будинки. В гостьових студіях каналу побувало 10 гостей, 4 з них були ньюзмейкерами, решта — експертами і учасниками різних подій.

В ефірному блоці медіагрупи цієї доби була велика кількість порушень стандартів інформаційної журналістики. Рекордна за весь час цього моніторингу — 108! Не знаю, з чим саме це пов’язано. Порушувалися найбільше стандарт відокремлення фактів від думок (у це значний внесок зробили журналісти «Фактів тижня», майже всі вони ніяк не авторизують власних думок, а подають їх як «істину в останній інстанції»). Цієї доби була якась геть провальна робота з картинками, які вперто не відповідали словам за кадром. І багато було недостовірної інформації, взятої без перевірки з соцмереж, без надійних посилань на джерела тощо.

В ефірному блоці медіагрупи було три прояви політичного піару. Наративів ворожої пропаганди і токсичних медійних персонажів не було.

Суспільне (15:00–21:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку була такою: спочатку був 30-хвилинний випуск новин, далі 2,5-годинна гостьова студія, потім знову 30-хвилинні новини і 1,5-годинна студія. О 20:00 був годинний підсумковий випуск новин. Новини вів Денис Зепсен, гостьові студії по черзі Андрій Діхтяренко і Євген Агарков. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • Анастасії Муратової та Анастасії Образцової про наслідки ракетного обстрілу житлового будинку в місті Часі Яр, 
  • Олександри Новосел про навчання бійців загону «Азов Харків»,
  • Тетяни Гринберг з Дніпропетровщини про збір ячменя та ріпака фермерами,
  • Олександри Новосел та Ірини Гнатюк про зруйновану ракетним обстрілом школу в Харкові,
  • Артема Зябкіна про вишкіл українських вояків у Великій Британії,
  • Ірини Саєвич про вінчання в Михайлівському Золотоверхому двох військових,
  • репортаж з прифронтових Краматорська та Слов’янська (авторку сюжету не було названо),
  • Вадима Гринька про знищення ворожих складів боєзапасів,
  • Влади Прізової про те, що банки скасували кредитні канікули по іпотеці,
  • Катерини Данилович про повернення Канадою Німеччині турбіни «Північного потоку-1»,
  • Ліни Бугаєвої про відставку Бориса Джонсона і його можливих наступників,
  • Лілії Гончарук про підготовку до мультипредметного тестування випускників,
  • Анастасії Потапенко про зростання кількості захворювань на ковід,
  • Людмили Павленко про заборону куріння в усіх приміщеннях,
  • Наталії Ткачук про «фільтраційні табори» окупантів,
  • Анастасії Галасюк та Ольги Кім про родину з Бахмута, які пережили ворожі обстріли,
  • Олександри Новосел про те, як живуть харків’яни в напівзруйнованому обстрілом будинку,
  • Ольги Лапшиної про врятовану з-під завалів після обстрілів собаку,
  • Руслани Богдан про чоловіка на візку, який з прапором підіймає бойовий дух харків’ян,
  • Катерини Гладенко про переселенців із Попасної, яких прихистили в Сумській області,
  • Людмили Павленко про волонтерську роботу «Юридичного штабу»,
  • Анастасії Терещук про освітні проєкти,
  • Назара Ониська про ухвалені ВР новації щодо можливостей звільнення працівників роботодавцями у воєнний час,
  • Назара Ониська про легалізацію зброї.

Були такі прямі ввімкнення:

  • три ввімкнення Олександри Новосел з Харкова про наслідки ворожих обстрілів міста,
  • Анастасії Образцової з Часового Яру про перебіг рятувальних робіт в зруйнованому російськими ракетами будинку і про загальну ситуацію в прифронтових містах Донеччини,
  • два ввімкнення Влади Прізової про жителів тимчасового залізничного містечка у місті Ірпінь, 
  • Ірини Саєвич про весілля бійця батальйону «Айдар» перед відправкою на фронт,

Гостями студії були:

  • Павло Фролов, народний депутат, співавтор закону, про закон щодо можливостей звільнення працівників роботодавцями у воєнний час.
  • Андрій Вітренко, заступник міністра освіти і науки, про держзамовлення і професії, яких потребує держава.
  • Ігор Бондаренко, заступник міністра внутрішніх справ, про легалізацію зброї.
  • Андрій Шараськін, народний депутат, експерт по зброї, про легалізацію зброї в Україні.
  • Дмитро Соломчук, народний депутат, член аграрного Комітету ВР, про держпідтримку аграріїв, про загальну ситуацію в аграрній галузі, про зберігання цьогорічного врожаю в умовах блокування експорту зерна, про розмінування аграрних земель.
  • Олександр Камишін, голова правління «Укрзалізниці», про налагодження українського експорту зерна залізницею, про допомогу європейських залізничників, про майбутню модернізацію українських колій під європейський стандарт, про відновлення об’єктів «Укрзалізниці», які руйнує ворог.
  • Антон Дробович, директор Українського інституту національної пам’яті, про опитування щодо змін пам’ятника Батьківщині-матері в Києві.
  • Микола Полозов, адвокат, про пошук і визволення полонених і депортованих Росією українців, про роботу гуманітарної ініціативи «Пошук-полон», про логіку обмінів полоненими, поради родичам полонених (записане інтерв’ю).
  • Денис Монастирський, міністр внутрішніх справ, про відкриття центру видачі українських паспортів у Польщі, про участь України в саміті міністрів внутрішніх справ ЄС у Празі, про легалізацію зброї в Україні, про видачі повісток до військкоматів поліцією.
  • Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про депортованих Росією українців, про «фільтраційні табори» окупантів, про необхідність евакуації цивільних напередодні контрнаступу на півдні.
  • Олександр Вілкул, голова ВА Кривого Рогу, про наслідки обстрілу міста і ситуацію на фронті.
  • Маргарита Ідрісова, заступниці міського голови Покровська, про евакуацію жителів Донеччини через Покровськ, про ситуацію в місті.
  • Сергій Хлань, радник голови Херсонської обласної ради, про знищення складів і казарм окупантів  у Херсоні і в області.
  • Світлана Заліщук, радниця голови правління НАК «Нафтогаз України», про наслідки повернення Канадою Німеччині турбіни «Північного потоку».
  • Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про значення масового знищення ворожих складів боєзапасів, про перспективи змін у воєнних діях з наступним постачанням західної зброї.
  • Михайло Шейтельман, політтехнолог та письменник, про свій математичний прогноз щодо тривалості війни, про імовірності послаблення Росії, про логіку західних санкцій проти Росії.
  • Іван Примаченко, засновник онлайнкурсів Prometheus, про можливості навчання нових професій для українців.
  • Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, про перенавчання українців, про перспективи змін ринку праці України.
  • Юлія Веселовська, експертка ринку праці, про професії, що будуть популярними після війни.
  • Георгій Учайкін, голова Наглядової ради Української асоціації власників зброї, про легалізацію зброї в Україні.
  • Роман Дяжук, фермер з Одещини, про нинішній врожай і проблеми з його зберігання та продажу. 

Порушення стандартів. Порушень стандартів в ефірному блоці Суспільного мовника було значно менше, ніж у інших каналів, але були. Кілька разів було порушено стандарт достовірності інформації. У сюжеті Назар Онисько посилався на сторінку в соцмережі: «За вільне володіння зброєю виступає і міністр оборони Олексій Резніков. На своїй фейсбуксторінці він написав...». У випуску новин була інформація щодо вибухів у Херсоні з суцільними недостовірними посиланнями: «Згодом стався вибух у місці розташування Росгвардії. Про це пишуть у місцевих соціальних мережах і повідомляють російські пропагандисти. Підтвердив удари і радник Херсонської ОВА Сергій Хлань. Написав у телеграм, що окупанти панікують і не підпускають людей до місця події». Принаймні з Хланем цілком можна було і зв’язатися, а не посилатися на його телеграм. Узагальнене псевдопосилання було в репортажі неназваної кореспондентки з Донеччини: «У Слов’янську зі 100 тисяч залишилося 20 тисяч мешканців. Живуть без газу і води, розповідають місцеві».

З усіх грубих порушень стандарту точності одно було системним — це недолуге намагання «ілюструвати» слова гостей абиякою картинкою. Так нардеп Павло Фролов говорив про загальні позиції законопроєкту щодо розширення прав роботодавців, а показували якісь різні виробництва. Слова гостя засновника курсів Prometheus Івана Примаченка «ілюстрували» якимись відео студентів на парах, людей на вулицях тощо. І цим же відео «ілюстрували» слова іншої гості Юлії Веселовської. І тим самим відео — слова заступника міністра освіти Андрія Вітренка.

«Ілюструванти» слова члена аграрного Комітету ВР Дмитра Соломчука передбачувано взялися пшеницею і елеваторами, а він — треба ж таке! — розповідав про м’ясо. Говорили з головою правління «Укрзалізниці» Олександром Камишиним про налагодження експорту зернових залізницею, а показували то пасажирські потяги, то товарні, але чомусь із вугіллям і з нафтою. 

Слова експерта Шейтельмана про політичні помилки Росії «ілюстрували» тим же відео українських вояків, яким перед тим «ілюстрували» слова експерта Мусієнка про тактику нашої армії і можливості західної зброї (це відео мало хоч якийсь стосунок, хоч і віддалений, до слів гостя).

Я ще раз хочу звернутись до керівників новинної служби Суспільного: годі вже мавпувати професійно нікчемні ідеї інших каналів, зокрема ось цю ідею «ілюструвати» слова гостей «какая разніца якою» картинкою. Ну ніколи ж ви не зможете цього робити якісно! Бо ніколи не вгадаєте, про що конкретно говоритиме гість в кожний момент ефіру. Невже це не зрозуміло?

Текст Катерини Данилович у сюжеті про повернення Канадою Німеччині турбіни «Північного потоку-1» був традиційно «перекритий» архівними планами труб та вентилів, Трюдо та адмінбудівель.

Була якась несподівано маніпулятивна інфографіка:

По-моєму, тут же очевидно, по-перше, що сектор в майже 59% мав би бути явно більше половини, а він — явно менший половини. А по-друге, «за володіння для особистого захисту» і «проти права на володіння» візуально майже однакові за розміром, при тому, що вони відрізняються майже втричі (майже 59% і близько 22%). Ну і до слова, для телевізійної інфографіки слід якомога зменшувати кількість «візуального шуму», а тим більше зайвих цифр. У цьому випадку: абсолютно зайвою є така вже точність до сотих відсотка, коли ключові позиції відрізняються на порядок (знов-таки майже втричі). Це якраз той випадок, коли треба було сміливо округлювати числа до цілих: 59%, 22% і 19%.

Ведучий Денис Зепсен у двох випусках новин казав таке у підводці до сюжету: «Виплачувати кошти за іпотеку банкам буде держава. Верховна Рада у першому читанні проголосувала закон про списання кредиту за зруйноване чи пошкоджене житло». Та ж сама помилка, що й була цього дня в ефірі телеканалу «Рада». По-перше, ніяк не можна стверджувати те, чого ще нема — що держава «буде виплачувати». «Буде» — це лише тоді, коли закон ухвалять в цілому і його підпише президент. А цього може і не статися, або ж статися дуже не швидко. По-друге, ухвалення в першому читанні ще не перетворює «законопроєкт» на «закон».

Одного разу було порушено стандарт відокремлення фактів від думок — безпідставне узагальнення зробила в прямому ввімкненні з залізничного містечка в Ірпені Влада Прізова: «Умовами містечка мешканці задоволені». Маю дуже великий сумнів, що кореспондентка знайшла час опитати всіх сім десятків мешканців містечка, щоб говорити, що вони всі задоволені.

Інші зауваження. Цієї доби була системна помилка в плануванні, особливо ж з огляду на стандарт оперативності. У трьох випусках новин (о 15:00, 18:00 і 20:00) про Часів Яр показували репортажний сюжет і цим обмежувалися. І це при тому, що в самому Часовому Ярі в цей момент працювала власна кореспондентка «Суспільного». І протягом ефіру там тривали рятувально-пошукові роботи, тобто кожної миті могли змінюватися (і змінювалися) фактичні дані щодо врятованих, поранених і загиблих. Пряме ввімкнення з кореспонденткою зробили лише один раз поза межами випусків новин у гостьовій студії. За логікою ж, навпаки кожен випуск новин мав би починатися з прямого ввімкнення з останніми даними, а вже потім продовжуватися заздалегідь змонтованими сюжетами. Натомість в кожному випуску новин робили пряме ввімкнення з Харкова, де вся реальна інформація вже була розказана кореспонденткою ще у випуску новин о 15-й. І там вже точно нічого не відбувалося. Крім того, у гостьових студіях після прямого ввімкнення о 15:30 про Часів Яр взагалі забули. Хоча тут якраз треба було оперативно «підтягувати» компетентних гостей саме по цій темі. Вважаю, що це дуже серйозні помилки в плануванні. Чесно кажучи, не очікував таких від новинарів «Суспільного».

Ще одне. В ефірах «Суспільного» поступово зменшується частка репортажів, натомість зростає частка нарисів та оглядів. Так 10 липня з 24 сюжетів загалом лише 7 були репортажами. І це на інформаційному каналі, яким є телемарафон. Це теж величезне питання до планування редакцією. І ще. Величезною була кількість абсолютних повторів у підсумковому випуску о 20:00. Самих лише сюжетів повторювали шість. І безліч коротких форм. Це теж погане планування.

На моє глибоке переконання, «Суспільному» слід категорично відмовитися від мавпування всіх цих «новомодніх» експериментів своїх колег по телемарафону. Зокрема, не робити прямих ввімкнень заради намагань розповісти у них нарис (як це робить телеканал «Рада»). Пряме ввімкнення — це суто репортажний інструмент. Роблять його з реальної події і розповідають про подію. Хочете робити нарис — робіть його повноцінним сюжетом. А тут ще й було цілих два прямих ввімкнення з залізничного містечка в Ірпені — явний перебір. Тим більше, що тут би в сюжеті і розповісти, і показати, як там людей облаштували в купейних вагонах. Цього з прямого ввімкнення не побачиш.

Дуже не телевізійна мапа бойових дій. Зовсім не дає розуміння ситуації на фронті:

Тут дуже погано все. Карта не дає жодного просторового уявлення, хто і які території, міста і села контролює. Занадто дрібний шрифт підписів, їх занадто багато. Якісь позначки, які неможливо бодай із чимось асоціювати, щоб швидко зрозуміти. Мені здається, на 137-й день війни вже можна було намалювати шаблон якоїсь притомної мапи, яка ж точно потрібна у новинах щодня.

З інфографікою ворожих втрат теж як пороблено. От майже на всіх каналах щось та не так. І на «Суспільному». Вже і більш-менш притомною є сама графіка. Але ведучий Зепсен, по-моєму, просто читає свій текст і взагалі не дивиться, що в цей момент в ефірі на екрані. Бо тут уже графіка «не встигає» за ведучим. Але в цьому випадку вже точно ведучий мав би це контролювати і не поспішати.

Ну і фемінітиви — куди ж без них? Двічі «проколовся» ведучий Євген Агарков у представленнях гостей: «Юлія Веселовська, експерт ринку праці» і «Ірина Верещук, віце-прем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій» (При цьому цікаво, що після розмови він уже представив Верещук фемінітивами).

Елементи політичного піару. Зайвою була згадка в титрі фракційної приналежності до «Слуг народу» народного депутата Павла Фролова в контексті обговорення конкретного законопроєкту, співавтором якого цей депутат є (про зміни до Трудового кодексу щодо прав роботодавців).

Резюме. Інформаційна складова забезпечувалася 7 репортажними сюжетами і 4 репортажними прямими ввімкненнями. Якісними були репортаж Анастасії Муратової та Анастасії Образцової про наслідки ракетного обстрілу житлового будинку в місті Часі Яр і прямі ввімкнення Анастасії Образцової з Часового Яру про перебіг рятувальних робіт і Олександри Новосел з Харкова про наслідки ворожого обстрілу школи. В гостьовій студії протягом ефірного блоку каналу побував 21 гість, з них 12 були ньюзмейкерами.

Порушень стандартів було небагато, якщо порівнювати з іншими учасниками телемарафону, але забагато як для Суспільного мовника, який має бути взірцем для інших. Цілих 17 — це поки що персональний рекорд каналу за весь час цього моніторингу. І значну частину з цих порушень склали вже згадані спроби «ілюструвати» слова гостей якоюсь картинкою.

В ефірному блоці каналу був один прояв політичного піару — невиправдана згадка фракційної приналежності до «Слуг народу» нардепа Фролова. Ворожих наративів та токсичних медійних персонажів в ефірі каналу цієї доби не було.

Телеканал «Інтер» (23:00–24:00) (оцінювалася одна година ефіру)

В ефірному блоці 21:00-24:00 протягом першої години було інтерв’ю Ольги Бутко з Валерієм Харчишиним (вже розглянуте в блоці телеканалу «Рада»), протягом другої години — концерт групи «Друга ріка». Тому на телеканал «Інтер» у цьому моніторингу припадає лише одна ефірна година.

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку була традиційною: короткі новини на початку години і гостьова студія до кінця. Новини вела Лілія Налягака, гостьову студію Олександр Васильченко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • Станіслава Кухарчука про наслідки влучання ракети в багатоповерхівку в Часовому Ярі, 
  • Тетяни Логунової про звільнення українського посла в Німеччині Мельника,
  • Марини Біленької про фінал Вімблдону,
  • Руслана Смещука про залізничне містечко в Ірпені.

Були прямі ввімкнення:

  • Дмитра Анопченка з Вашингтону про прогнози в США, як вплине на економіку країни війна Росії проти України, і як вплинуть ці зміни на підтримку України,
  • Андрія Ковальського (кореспондент ICTV) про досягнення української збірної на Всесвітніх іграх в США.

У студії був один гість Роман Світан, воєнний експерт, про терористичну тактику росіян, про оцінку нинішньої ситуації на фронтах, про прогноз наступних дій нашої армії, про постачання західної зброї.

Крім того в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності за годину порушили кілька разів. Ведучий Олександр Васильченко брав відповідальну інформацію з невідомих телеграмканалів: «Сьогодні з’явилися в телеграмканалах фотографії, що на окупований Крим привезли зброю». У сюжеті Тетяни Логунової було посилання на чутки: «Німеччину Мельник покине найближчим часом і ходять чутки, що в Україні на нього чекає підвищення». Невизначено посилався ведучий Васильченко: «Дівчина — уродженка Росії, начебто, за інформацією журналістів, досі живе в Москві і неоднозначно ставиться до російського нападу на Україну». Псевдопосилання були в сюжеті Марини Біленької: «У нещодавньому інтерв’ю Рибакіна відмовилася казати, чи вона дійсно живе в Росії, та деякі британські журналісти стверджують, що тенісистка називає домом Москву». «Британці також зазначили, що Кремль регулярно використовує спортсменів для пропаганди».

Стандарту точності. Повідомлення, що Росія може повністю перекрити постачання газу Європі, було «перекрите» архівними трубами. Повідомлення, що президент підписав закон, що звільняє військових від сплати військового збору, перекрите ... загальними планами сесійної зали Верховної Ради. Ведучий Олександр Васильченко стверджував: «Окупанти з «Ураганів» поцілили в 5-поверхівку в Часовім Ярі». На цей час уже навіть в ефірі телемарафону компетентні люди стверджували, що поцілили ракетами «Іскандер». І навіть у наступному репортажі з місця події йшлося про «ракетний удар». Натомість версію про «Урагани» ведучі брали з соцмереж чи телеграмканалів.

І найчастіше порушувався стандарт відокремлення фактів від думок. Власні оцінки були в сюжеті Станіслава Кухарчука: «Та й війною ракетний удар по мирним жителям важко назвати. Міжнародними інституціями це кваліфікується як військовий злочин. Його наслідки — це тіла загиблих, які час від часу дістають рятувальники». Не авторизував власних оцінок ведучий Олександр Васильченко: «І саме звільнення Мельника у Німеччині буквально викликало медійний фурор. Ця новина буквально чи не на перших шпальтах». І ще таке: «Розкажи нам про цей історичний для українського спорту день». І таке: «А от на турнірі Великого Шолома в Вімблдоні не обійшлося без скандалу. У центрі уваги преси — чемпіонка Олена Рибакіна».

Численні оцінки і висновки були в сюжеті Тетяни Логунової: «Чому ж до звільнення Мельника так багато уваги, на відміну від інших послів, яких відкликали з посад у той самий день? Причина — в особистості дипломата, який став у Німеччині справжньою медійною зіркою. Не боявся робити різкі заяви і впливав на політичний дискурс у країні перебування. Усі твіти та провокаційні заяви українського дипломата перерахувати неможливо». Власна оцінка була і в сюжеті Марини Біленької: «Матч між Джабір та Рибакіною можна назвати історичним».

Одного разу був порушений стандарт повноти: недосить було ведучому представляти Романа Світана просто як «військового експерта» (в сенсі «воєнного»). Слід було якось пояснювати глядачам компетентність експерта у воєнних питаннях. В титрі було, що він є «полковником запасу», але титри читають не всі глядачі.

Інші зауваження. У прямому ввімкненні Дмитро Анопченко одного разу забув про існування фемінітивів: «міністр торгівлі Сполучених Штатів Джина Раймондо».

Елементи політичного піару. Проявів політичного піару не було.

Резюме. Інформаційна складова (на одну годину ефіру, нагадаю) полягала в одному репортажному сюжеті Станіслава Кухарчука про наслідки влучання ракети в багатоповерхівку в Часовому Ярі та двох прямих ввімкненнях. В студії був один гість, експерт.

Найбільше порушувався стандарт відокремлення фактів від думок. Ведучий гостьової студії не завжди авторизував свої думки, автори сюжетів висловлювали власні міркування. Проявів політичного піару, ворожих наративів чи токсичних медійних персонажів в ефірі телеканалу не було.

Важливі теми, які не були озвучені в телемарафоні 5 липня

  • Конгресвумен Спартц закликала МЗС України серйозно ставитися до її заяв і перелічила претензії до Єрмака.
  • Українська діаспора в США засудила заяви Спартц про Зеленського і його команду.
  • Відповідальна за Україну в Конгресі конгресвумен Каптур закидає Спартц «необачну допомогу Путіну».
  • В Офісі президента прокоментували звинувачення Спартц на адресу Єрмака.
  • Дев’ятьом працівникам поліції Луганщини оголошено підозру в держзраді за перехід на бік окупантів.
  • Німецький уряд заблокувала пакет допомоги ЄС Україні у 9 млрд євро – заява оборонного комітету Бундестагу.
  • Україна закликала Канаду не піддаватися на шантаж Кремля і скасувати рішення щодо турбіни.
  • Російські пропагандисти увірвалися на ЗАЕС до приміщень з обмеженим доступом — «Енергоатом».
  • Окупанти хочуть стратити двох полонених «азовців».

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Три години ефірного блоку телеканалу «1+1», які потрапили до цього моніторингу, складалися з годинного випуску новин і двохгодинної розмовної студії під рубрикою «Нічна варта». Структура блоку телеканалу «Рада» була стандартною: короткі випуски новин на початку кожної ефірної години і гостьові студії до її закінчення. Структура блоку медіагрупи StarLightMedia була такою ж, як і раніше: весь ефір був розбитий на півгодинні блоки, кожен блок починався з 15-хвилинних випусків новин, а продовжувався то гостьовими студіями, то фільмами, то сюжетами «Фактів тижня». В ефірному блоці Суспільного спочатку був 30-хвилинний випуск новин, далі 2,5-годинна гостьова студія, потім знову 30-хвилинні новини і 1,5-годинна студія. О 20:00 був годинний підсумковий випуск новин. Структура блоку телеканалу «Інтер» була традиційною: короткі новини на початку години і гостьова студія до кінця.

У трьох оцінених годинах блоку телеканалу «1+1» прямих ввімкнень не було, інформаційна складова була забезпечена 7 якісними репортажними сюжетами. Інформаційна складова ефірного блоку каналу цього дня була надзвичайно слабкою: жодного репортажного сюжету і лише 2 репортажних прямих ввімкнення. Новинну складову у блоці каналів ICTV та СТБ забезпечили 10 репортажними сюжетами і 3 прямими ввімкненнями. Новинну складову у блоці Суспільного було забезпечено 7 репортажами і 4 репортажними прямими ввімкненнями. Інформаційна складова блоку телеканалу «Інтер» складалася з одного репортажного сюжету і двох прямих ввімкнень (але це на одну ефірну годину, яка потрапила до цього моніторингу).

У трьох оцінених годинах блоку телеканалу «1+1» було 6 гостей, 2 з яких були ньюзмейкерами. Решта — учасниками подій та експертами. З 19 гостей блоку телеканалу «Рада» лише 3 були ньюзмейкерами, решта — експертами, радниками та речниками. В гостьових студіях медіагрупи StarLightMedia побувало 10 гостей, 4 з них були ньюзмейкерами, решта — експертами і учасниками різних подій. У гостях у блоці Суспільного цього дня побував загалом 21 гість, з них 12 були ньюзмейкерами. В гостьовій студії каналу «Інтер» протягом одної розглянутої години побував один гість, він був експертом.

У блоці телеканалу «1+1» було забагато (як на 3 години проаналізованого ефіру) порушень стандартів — 38. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок, і найбільше — ведучі гостьової (чи то пак розмовної) студії «Нічна варта» забували авторизувати власні міркування. Чимало було інформації з сумнівними посиланнями на джерела або взагалі без будь-яких посилань.

У блоці телеканалу «Рада» було дуже багато грубих порушень стандартів — загалом 63. Найбільше було порушень стандарту точності, і майже всі — через некоректне «ілюстрування» картинкою повідомлень ведучих чи слів гостей ефіру. Чимало інформації і відео також подавалося з ненадійних джерел або ж без надійних посилань на джерела або на авторство суб’єктивної думки.

У блоці каналів ICTV та СТБ була рекордно великою кількість порушень стандартів інформаційної журналістики. Найбільше порушувався стандарт відокремлення фактів від думок, головно тим, що в студіях і матеріалах «Фактів тижня» більшість ведучих та авторів сюжетів не авторизували власні суб’єктивні думки. Багато було порушень стандарту точності, переважно через невідповідність картинки і тексту за кадром. І було дуже багато недостовірної інформації, що в одному випадку точно призвело і до порушення стандарту точності.

Порушень стандартів у блоці Суспільного було загалом 17. Значну частину з них становили намагання «ілюструвати» слова гостей будь-якими картинками.

Протягом однієї проаналізованої цим моніторингом ефірної години телеканалу «Інтер» було 19 порушень стандартів. Найчастіше порушувався стандарт відокремлення фактів від думок.

У блоці телеканалу «1+1» був один прояв політичного піару — непотрібна згадка про фракційну приналежність до «Слуги народу» нардепа Романа Грищука.

У блоці телеканалу «Рада» було 13 проявів політичного піару. Це була і невиправдана згадка про фракційну приналежність до «Слуг народу» депутата Дениса Маслова, і «паркетні» повідомлення про ВР, про президента Зеленського і про міністра охорони здоров’я Ляшка.

У блоці ICTV та СТБ було три прояви політичного піару. Двічі показували сюжет про «непересічну» роль другого президента Леоніда Кучми в русі України до НАТО. І одного разу недоречно до контексту згадувалася партійна приналежність Олени Шуляк (як голови партії «Слуга народу»).

У блоці Суспільного мовника був один прояв політичного піару — недоречна згадка фракційної приналежності до «Слуг народу» нардепа Павла Фролова

У блоці телеканалу «Інтер» проявів політичного піару не було.

У блоках телеканалів «1+1», ICTV/СТБ, «Суспільного» та «Інтера» проросійських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

У блоці телеканалу «Рада» не було наративів російської пропаганди, проте три ефірних години вели двоє токсичних ведучих — Тетяна Гончарова і Макс Зборовський, які раніше просували російські наративи на медведчуківських та деркачівському каналі.

Ситуація з взаємним анонсуванням телеканалів не змінилася. «Рада» робила предметний анонс блоку каналів ICTV/СТБ. Ті в свою чергу взагалі ніяк не анонсували Суспільне. Суспільне просто анонсувало «колег з «Інтера». Натомість з’явився міжпрограмовий анонс підсумкового випуску новин.

І останнє, з суто емоційного. Мені дуже хочеться порадити ведучим телемарафону забути як страшний сон словосполучення «Рухаємось далі». Бо воно звучить в телемарафоні щодоби по сотні разів. З вуст майже всіх ведучих всіх каналів. Оце вже слово-паразит так паразит! І, до речі, звучить нав’язливо, часто безпардонно (коли ведучі обривають на півслові гостей, наприклад), інколи взагалі гротескно, а найчастіше просто жалюгідно.

Скріншот відео: Факти ICTV/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3835
Читайте також
21.07.2022 09:51
Денис Шабанін
Софія Скиба
«Детектор медіа»
1 008
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду