Відновлення засідань Верховної Ради повернуло на перші позиції політичні теми, вони стали переважати у випусках новин. Динамічно висвітлювали в теленовинах парламентські дискусії, пов’язані з виправленням рішень Конституційного Суду щодо скасування відповідальності за недостовірне декларування. Також найпомітнішими для медіа виявилися ті, хто найбільше протестує: у парламенті пішли на поступки підприємцям, які не погоджувалися на запровадження обов’язкових касових апаратів. Більше, ніж у попередні тижні, у новинах говорили про місцеве самоврядування, адже в багатьох регіонах запрацювали новообрані ради. Не обійшлося без скандалів, як в Одесі, інтриг, як у Харкові, та детективної історії з угорським питанням на Закарпатті.

Велика політика

На більшості каналів переважали політичні теми, за винятком «1+1» та СТБ, де було найбільше «соціалки». Загалом кожна третя новина стосувалася політики. Головними темами в цьому сегменті були дискусії щодо запровадження карантину, запуск роботи місцевих рад після виборів, відновлення покарання за недостовірне декларування та щодо касових апаратів.

Про повернення антикорупційних норм, які скасував Конституційний Суд, почали більше говорити в новинах 2 грудня, коли перспективи ухвалення законопроєкту обговорювали на засіданні фракції «Слуга народу». Про це розповіли «Україна» та «UA: Перший». На початку тижня цю тему анонсували на Суспільному, зазначивши: «Після сьомого грудня свої висновки щодо ситуації довкола Конституційного Суду і антикорупційного законодавства має оприлюднити Венеційська комісія». Інші канали про міжнародний аспект цієї теми у праймових новинах не розповідали. Обговорення у профільному комітеті парламенту привернуло увагу інших каналів: підключилися 5 канал та «Інтер». А в день голосування за повернення покарання через недостовірне декларування про це повідомили вже всі. Дещо жвавіше реагували новинарі на протести підприємців та голосування за відтермінування норми щодо обов’язкових касових апаратів.

У матеріалах про парламентські дискусії політичні сили були представлені переважно рівномірно. Слово всім парламентських фракціям протягом тижня надали на «Інтері», щоправда, в порівняно позитивнішому контексті подавали згадки про «Опозиційну платформу — За життя» та «За майбутнє». Попри увагу до більшості фракцій, не давали синхронів «ОПЗЖ» на «Україні» та «1+1». На ICTV та СТБ нардепам від «Голосу» давали змогу без балансу коментувати плани парламенту щодо касових апаратів, заборони продажу електронних сигарет неповнолітнім, посилення відповідальності підприємців за недопуск до перевірки інспекторів із пожежної безпеки, а також перспектив Мінського формату. Протягом тижня ігнорував представників «Голосу» канал «112».

Місцеві баталії

Після тижня неочікуваного затишшя на «Інтер» повернувся піар «ОПЗЖ». Найчастіше про партію згадували в контексті початку роботи новообраних місцевих рад. Представники «ОПЗЖ» в однобоких матеріалах на «Інтері» та «112» скаржилися на порушення на виборах у Нікольському та Костянтинівці на Донеччині, хвалилися своїми посадами в комісіях Одеської міської ради та зі своєї перспективи оцінювали події в Одеській обласній раді. У результаті партія Бойка-Медведчука знову опинилася серед лідерок за кількістю матеріалів з ознаками замовності.

В Одесі обрання голови обласної ради, яким зрештою став представник «Слуги народу», супроводжувалося баталіями та потрощеними меблями. Яскраві кадри закономірно потрапили до теленовин. На «Інтері» та «112» представники «ОПЗЖ» розповідали свою версію подій без балансу. На «Інтері» про сутички розповідали два дні поспіль, використовуючи ідентичні коментарі Миколи Скорика із заявами про напад на його колегу Тетяну Плачкову.

Більшість каналів також звернула увагу на ситуацію в Харкові, де міського голови немає вже понад три місяці, а важкохворий Геннадій Кернес переміг на виборах. Про те, як новообрані депутати 2 грудня почали працювати без міського голови, розповідали в більшості випусків праймових новин каналів, які входять до моніторингової вибірки «Детектора медіа». Ще раз про Кернеса згадали на «1+1» 4 грудня в контексті призначення першого засідання нового складу міської ради 9 грудня: «Геннадій Кернес, за версією соратників, уже три місяці перебуває в німецькій клініці "Шаріте", куди він потрапив із коронавірусом. За цей час у мережі з'явилося лише одне його фото з лікування, але в міській раді твердять, що щодня стан хворого покращується й невдовзі він прилетить до Харкова» (на момент публікації цього моніторингу стало відомо, що в Геннадія Кернеса відмовила друга нирка. — Авт.).

Про ситуацію в новообраній Київраді розповідали лише на «1+1». Приводом стало вручення посвідок депутатам і складання присяги. Журналісти висвітлили цю подію, хоча пресу на неї не запросили. Звернули увагу, що до складу ради увійшла низка новобранців від партії Порошенка: «У Київраді-2020 є нові обличчя. Серед них дружина Порошенка Марина й багаторічний динамівський воротар Олександр Шовковський. Є й діти народних депутатів: ось 20-річна Ярина Володимирівна Ар'єва. А це Володимир Слончак. Він прославився цьогоріч, бо з матюками кидався на поліцейських, які зупинили авто через вимкнені фари». Та головним героєм матеріалу став міський голова. Сюжет розпочали із його цитати: «"Не зважайте, що я — під два метри зростом і з залізними м'язами". З такими словами Віталій Кличко звернувся до новообраних депутатів Київради». Також у сюжеті зазначали, як спритно Кличко відключає мікрофони для виступів.

Угорський скандал

Вдвічі більше, ніж попереднього тижня, було новин із Закарпаття. Основним інформаційним приводом стало розслідування щодо підозри в сепаратизмі з боку угорського благодійного фонду. 30 листопада на «UA: Першому» повідомили, що СБУ виявила листівки із закликами до створення угорської етнічної автономії на Закарпатті, додавши, що в самій організації закиди назвали сфабрикованими. 1 грудня на 5 каналі повідомили про реакцію угорської сторони: «На інцидент відреагували лише в Угорщині, станом на вечір заявки позицій вітчизняного МЗС не з'явилися». Про це йшлося у випуску о 21:00, хоча годиною раніше на сайті українського МЗС уже була реакція. На «Інтері» 1 грудня розповіли про ситуацію, нагадавши про напруження в україно-угорських відносинах: «У жовтні МЗС України вручило послу Угорщини ноту через втручання у внутрішні справи України. Тоді це були місцеві вибори. Представники угорської нацменшини Закарпаття заперечують звинувачення. Та не заперечують, що причини обшуків — у політичній площині».

Найактивнішими, хоч і не найбільш коректними, спостерігачами за конфліктом були журналісти 5 каналу, які відстежували події протягом 1–3 грудня. Також за конфліктом стежили на Суспільному та «Інтері». А підлили оливи у вогонь ще й новини про виконання угорського гімну під час складання присяги новообраними депутатами Сюртівської сільради на Закарпатті. До висвітлення цього скандалу долучилися ICTV та «Україна», а 5 канал поєднав усі ці події в розлогому матеріалі. Зовсім ігнорували політичні новини із Закарпаття цього тижня тільки на «1+1» та СТБ.

Зловити хайп на темі угорських скандалів, схоже, вирішили на «112». На тлі інциденту з угорським консерватором, який виявився завсідником ґей-вечірок, тут вирішили з’ясувати, чи українські парламентарі не з’являлися на секс-вечірках. «Українські політики часті гості на брюссельських секс-оргіях. Таке заявив організатор вечірки, на якій затримали минулого тижня угорського депутата Йожефа Саєра. Хто з вітчизняного політикуму міг туди поїхати, дізнавалися наші кореспонденти», — так почався сюжет від 3 грудня. Втім за весь сюжет жодних доказів, що українських політиків помічали на таких заходах, автори сюжету не навели, натомість розпитували парламентарів, чи їм щось про це не відомо. Найбільш утаємниченим виглядав нардеп із фракції «За майбутнє» Антон Поляков: «Возможно, дам такую какую-то подсказку, куда вам надо, скажем так, копать. Были некоторые, если помните, скандалы, когда журналисты фотографировали интимные переписки определенных депутатов из фракции "Слуг народа"». На це представниця провладної партії Євгенія Кравчук відповіла: «Навіть не хочу витрачати час на вгадування прізвищ». Так вся анонсована в підводці інтрига й розвіялася. Нагадаємо, сам Антон Поляков був обраний від «Слуги народу», але його виключили із фракції за критику партії.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».