Політичні теми у випусках теленовин поступилися соціальним, а головне, що цікавило новинарів протягом тижня — чи буде повний локдаун в Україні і якщо буде, то коли він почнеться. Спроби витягнути з різних джерел бодай якусь конкретику виявилися не надто успішними, тому не схибили в точності анонсів хіба що ті телеканали, які вирішили не називати дат. На фоні загальної непевності в комунікації Кабміну окремо проявили себе міністри внутрішніх справ та культури, які, схоже, мають свої окремі погляди щодо формування карантинної політики уряду.

Перспективи локдауну

Карантин та ситуація з поширенням коронавірусу в Україні були найпопулярнішими темами теленовин цього тижня. На пов’язані з цими темами інфоприводи припало майже 20 % від усіх повідомлень у головних (праймових) випусках новин, що входять до моніторингової вибірки «Детектора медіа». На відміну від попереднього тижня, в більшості каналів, що моніторяться, у випусках соціальні теми переважали над політичними.

Слово року — локдаун — стало свіжим приводом для обговорень у новинах. 23 листопада частина каналів почала анонсувати можливе посилення епідеміологічних обмежень під Новий рік в Україні, хоча «жодних дат, про можливе запровадження суворого карантину в уряді поки що офіційно не говорять» (СТБ). Щоби прояснити ситуацію, необхідність та можливі наслідки суворого карантину, новинарі СТБ зверталися по коментарі до Київської школи економіки, фінансистів та підприємців.

Вже наступного дня в новинах з’явилися посилання на заяву міністра культури Олександра Ткаченка. «Святкування онлайн, на його переконання, краще, ніж тривала невизначеність. До того ж українцям, каже, буде що згадати», — передали на «Інтері». Цитати самого міністра не навели, а сюжет присвятили новорічним планам урядів інших європейських країн. Подібне посилання на міністра дали на ICTV, а синхроном передали заклик головного санітарного лікаря Віктора Ляшка всім тестуватися навіть зі звичайними симптомами застуди. На «Україні» повідомили, що чіткого плану локдауну в уряді ще немає, а детальніше про нього на запит телеканалу обіцяли розповісти 25 листопада. На «1+1», керівником якого був Ткаченко, міністр культури виглядав ментором для уряду: «Краще попередити, ніж жити у невизначеності. Оголосити конкретні дати локдауну пропонує уряду міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко». Поки очільник уряду обіцяє розповісти про деталі запровадження локдауну, його ж міністр ніби критикує уряд за мовчанку, виступаючи із самостійними заявами. Окрему позицію також висловлювали керівники Міністерства внутрішніх справ 24 листопада на СТБ та 26 листопада на каналі «Україна» — силовики закликали до «радикального локдауну» на 3-4 тижні. Таку ж заяву Арсена Авакова поширив «Інтер», збалансувавши її реакцією речниці президента. Юлія Мендель сказала, що в Офісі президента локдаун розглядають лише як крайній захід.

Коментарі міністра охорони здоров’я та прем’єра 25 листопада не надто прояснили ситуацію. У повідомленнях так само йшлося про ймовірність запровадження локдауну за критеріями рівня захворюваності, а підприємцям, які нестимуть збитки, пообіцяли державну допомогу.

27 листопада новинарі почали повідомляти можливі дати українського локдауну. Але інформація була настільки нечіткою, що більшість каналів із вибірки «Детектора медіа» вирішила взагалі не називати конкретних чисел. У версії ICTV прозвучав період 25 грудня — 17 січня або ж 7–20 грудня. На СТБ з посиланням на Liga.net найімовірнішим назвали період із 15 грудня «до кінця різдвяних свят». І тільки наступного дня за підсумками обговорень у парламентських фракціях у теленовинах уже говорили про найімовірніший сценарій посилення обмежень із кінця грудня. Що теж виявилося не остаточним.

Також усі телеканали, що моніторяться, передавали запевнення президента, що держава допоможе підприємцям, які постраждають від карантину. Детальніше в тому, як працюватиме ця схема, і які є потреби в бізнесу, розбиралися журналісти «Інтера» та «UA: Першого». Візуалізували анонсовану схему допомоги також на «Україні». Але більшість каналів просто поширювала заяви президента з оптимістичними обіцянками.

Загалом рівень дотримання стандарту балансу в новинах дещо покращився після виборів. Це можна пов’язати з акцентом на соціальних темах, та зменшенням кількості матеріалів з ознаками замовності.

Вдвічі менше джинси

Кількість матеріалів, що мають ознаки замовності, порівняно з попереднім тижнем скоротилася на 44 %. А порівняно із середнім показником сумнівних матеріалів у розпал виборчої кампанії на місцевих виборах — більш ніж удвічі. Очевидно, це пов’язано із завершенням виборів у більшості міст. З «Інтера» майже зникли головні улюбленці телеканалу — політики «Опозиційної платформи — За життя». Їх лише в поодиноких випадках показували для балансу думок у матеріалах із парламенту. Весь піар цієї політсили цього тижня — лише два повідомлення, тоді як у попередні тижні бувало зазвичай не менше десятка — перемістився на «112». 24 листопада у випуску висвітлювали «акцію проти колоніальної політики США», де на чолі з нардепами від «ОПЗЖ» та лідером молодіжки партії та за сумісництвом керівника каналу Артемом Марчевським вимагали «припинити зовнішнє управління Україною». Зовнішнє управління є одним із ключових меседжів проросійської пропаганди. У ще одному матеріалі, що вийшов 26 листопада також на основі коментаря Артема Марчевського, йдеться: «Подолати корупцію і покращити життя людей — такі першочергові завдання депутатів "Опозиційної платформи — За життя" у Волноваській райраді на Донеччині».

Про вибори згадували хіба що на «1+1». Тут двічі за тиждень висвітлювали конфлікт у київській обласній раді в інтересах представника партії «За майбутнє»: колишній регіонал Ярослав Москаленко нарікав на опонентів, які нібито заблокували його обрання на посаду голови облради. Авторка матеріалу вказувала на нібито маніпуляції представників «Батьківщини», «ОПЗЖ» та «Слуги народу», при цьому на даючи слова представникам цих політсил для повноцінного озвучення позиції.

На «Україні» 26 листопада розповідали, як підприємства власника каналу Ріната Ахметова закупили для лікарні в Маріуполі точки з медичним киснем для хворих на коронавірусну хворобу. А 28 листопада на «Інтері» розповідали, що підприємство власника цього каналу Дмитра Фірташа в Сєвєродонецьку перепрофільовується, щоби виготовляти такий необхідний зараз медичний кисень. В одному з матеріалів на «Україні» висвітлили співпрацю першої леді та підприємства Ріната Ахметова. Йшлося про долучення підприємства ДТЕК до ініціативи Олени Зеленської «Бізнес без бар’єрів», спрямованої на залучення компаній до формування інклюзивного простору. Інші організації, які долучилися, у цьому матеріалі не назвали, хоча їх уже було з десяток.

Жінки в політиці

В останній тиждень листопада в Києві відбулася конференція «Український жіночий конгрес», організована міжфракційним об’єднанням парламентарок «Рівні можливості». Протягом двох днів її висвітлювали тільки канали Пінчука та Ахметова. Решта каналів із вибірки «Детектора медіа» подію проігнорували. А ті матеріали, що виходили на ICTV, СТБ та «Україні», були здебільшого позитивними й фасадно висвітлювали зміст самої конференції. Сюжети були присвячені не так проблемними питанням, що обговорювалися, як представництву топполітикинь на цьому заході. Найчастіше в об’єктиви втрапляли заступниця голови парламенту Олена Кондратюк та перша леді Олена Зеленська. З цього можна зробити висновок, що формування гендерної політики в Україні не входить у коло інтересів більшості національних телеканалів. А ті, які все ж висвітлюють тему, роблять це доволі поверхово.

І поки одні говорили про цінності рівності та свободу від стереотипів, на «1+1» вийшло повідомлення про ймовірну «таємну дочку» президента Росії Володимира Путіна: «Російські журналісти підозрюють, що знайшли ще одну таємну доньку російського президента». Жодна конкретна назва ЗМІ в повідомленні не звучала, на відміну від імені ймовірної коханки Путіна. Про неї навіть запитали в речника Кремля — той відповів, що вперше чув про цю жінку. Загалом новини з Росії становлять у випусках національних телеканалів стабільні 1-2 %. Ця частка збільшується лише в разі важливих політичних рішень у Кремлі або ж надзвичайних ситуацій.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».