У 2019 році «Детектор медіа» розширив якісно-кількісний моніторинг телевізійних новин: за новою методологією, чимало інформації про новини аналізованих каналів буде вноситися до бази даних, що дозволить створювати нові аналітичні продукти й дослідження інформаційного телеконтенту. У моніторингу аналізуються головні випуски новин (прайм-тайм) «України», «1+1», «Інтера», ICTV, СТБ, 5-го каналу, «UA: Першого» та «112». У цьому матеріалі — перші підсумки аналізу двох місяців перед президентськими виборами — лютого й березня 2019 року.

Порошенка й Тимошенко в новинах було найбільше

Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5-му каналі та «112» новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів, у яких згадуються кандидати, вочевидь набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли кандидатам.

Безперечним лідером тут є Петро Порошенко, який у лютому — березні поєднував виборчу кампанію із виконанням обов’язків президента. Його згадали у 390 матеріалах. 227 згадок були позитивними, 26 — негативними (майже всі на «1+1»). Канал «Україна» згадував про Порошенка позитивно найчастіше — і, до речі, в чотири рази більше, ніж 5 канал, який належить кандидатові.

Про Юлію Тимошенко в лютому — березні згадували у 242 матеріалах, із них 146 позитивних, а негативних лише два (на 5-му каналі). Найчастіше Тимошенко з’являлася в новинах «Інтера», «України» та ICTV. Натомість «112» та «UA: Перший» за два місяці лише кілька разів згадали про існування кандидатки й лідерки «Батьківщини».

Про Олександра Вілкула зафіксовано 151 згадку. Характерно, що абсолютна більшість згадок про Вілкула позитивні (на «Україні» 60 позитивних і 4 нейтральні) . При цьому протягом двох місяців реальних подій, у яких кандидат був би ньюзмейкером, майже не було.

Юрій Бойко та Олег Ляшко мають однакову кількість згадок (111), однак якщо про Ляшка згадували лише позитивно або нейтрально, то про Бойка — 10 негативних згадок (сім із них на каналі «Україна», який просував конкурента Бойка, Олександра Вілкула). Колишні опоблоківці діяли симетрично, щоби скомпрометувати одне одного: «Інтер» розповідав, що рейтинги Бойка зростають, а Вілкула — падають, а «Україна» — навпаки (для цього використовувалися рейтинги сумнівних соціологічних служб), і кожна сторона звинувачувала іншу у співпраці з владою. «Інтер» також використовував ті осередки партії «Опозиційний блок», які залишилися прихильними до Бойка, повідомляючи, що «Опоблок» «закликав Вілкула зняти свою кандидатуру на користь Бойка».

Із 88 згадок про Анатолія Гриценка більшість припадає на канали Віктора Пінчука — ICTV та СТБ. Крім банального піару, Гриценкові тут давали коментувати резонансні теми, наприклад, рішення Конституційного суду про скасування статті Кримінального кодексу щодо незаконного збагачення. А ось до головного випуску новин каналу «112» кандидат за два місяці не потрапив жодного разу.

Про Володимира Зеленського за два місяці — лише 72 згадки в новинах, із них 41 позитивна. Майже половина згадок на «1+1» (майже всі позитивні). Порівняно багато згадок Зеленського на «Інтері»: це пояснюється тим, що цей канал, на відміну від інших, щотижня оприлюднював результати соціологічних досліджень, де Зеленський був на першому місці. Значна частина згадок Зеленського на інших каналах — це також повідомлення про рейтинги, хоча ICTV, СТБ й «Україна» уникали оприлюднення результатів опитувань авторитетних соціологічних служб.

Для каналу «112», 5-го каналу та «UA: Першого», натомість, кандидата, який за соціологічними опитуваннями мав найвищий рейтинг, фактично не існувало. Навіть у випадках, коли був реальний привід згадати про кандидата. Наприклад, скандал із апаратурою для прослуховування, яку знайшли біля офісу Зеленського, висвітлили тільки ICTV, «Україна» та «1+1». До речі, таке замовчування  всіх обставин цієї історії більшістю телеканалів лояльний до Зеленського «1+1» зміг подати ситуацію як переслідування кандидата у президенти.

Із-поміж кандидатів третього ешелону за кількістю згадок у новинах вирізняються дві категорії. Перша — ті, що відмовилися від участі у виборах на користь інших кандидатів: Андрій Садовий, Євгеній Мураєв, Сергій Кривонос і Дмитро Гнап, а також Сергій Тарута, який закликав голосувати за Юлію Тимошенко. В більшості випадків саме їхнє рішення зійти з дистанції привертало до них увагу каналів. Втім, Тарута навіть після заяви про те, що підтримує Юлію Тимошенко, залишився героєм піар-дайджестів «України», яка піарила його найбільше протягом кампанії.

Друга категорія — кандидати, яких просували в новинах: Сергій Каплін (27 згадок, переважно позитивні на «Інтері», хоча кандидат посилено намагався генерувати скандальні інфоприводи), Валентин Наливайченко (20 згадок, усі позитивні, більшість — на «Україні») й Сергій Тарута (позитивні згадки на «Україні» та ICTV). Увагу Юрієві Тимошенку забезпечила спроба підкупу, яку викрили правоохоронці.

Кожна шоста новина має ознаки замовності

Із 5541 сюжетів і повідомлень, проаналізованих «Детектором медіа», ознаки замовності мали 838. 31 % новин мають порушення стандарту балансу думок, 40 % — стандарту відокремлення фактів від коментарів. Саме ці порушення є типовою (але не обов’язковою) ознакою замовних матеріалів.

Найбільша частка матеріалів із ознаками замовності — на каналах «Інтер» та «Україна». Вони мають свої особливості: на «Інтері» 45 % усіх новин мають порушення стандарту балансу думок, 43 % — відокремлення фактів від коментарів. На «Україні», натомість, із балансом трошки краще (39 %), зате в 55 % матеріалів факти не відокремлені від думок.

Ознаки замовності має кожна четверта новина на ICTV й майже кожна п’ята на СТБ. Втім, на СТБ порівняно менш трагічна ситуація з балансом — лише 32 % матеріалів містять порушення цього стандарту. В порівнянні з цими каналами ситуація на «1+1» (кожна двадцята новина з ознаками замовності, 23 % відсутність балансу) краща.

Особливість упереджених новин на «1+1» у тому, що формально їх можна назвати збалансованими, проте остаточне враження від матеріалу формують оцінки журналістів, які підказують, хто в конфлікті правий. Так було із висвітленням «справи проти оточення Порошенка» та скасування підозр, висунутих низці колишніх чиновників і політиків прокурором Костянтином Куликом.

Небагато матеріалів із ознаками замовності на 5-му каналі та «112», а «UA: Перший» за два місяці не видав в ефір жодного такого матеріалу та порушив стандарт балансу думок лише у 13 %, а відокремлення фактів від коментарів — у 5 % матеріалів.

Майже три чверті замовних матеріалів — піар кандидатів у президенти

Ми не використовуємо формулювання «прихована агітація», оскільки за законом агітацією вважається лише заклик голосувати за кандидата або проти нього. Проте по суті це саме вона: три чверті матеріалів із ознаками замовності переконують виборців, що кандидат вартий їхніх голосів. Про те, що саме обіцяли кандидати перед виборами, читайте тут.

Із 594 таких матеріалів, виявлених за лютий і березень 2019 року, найбільше — на «Інтері» (175), «Україні» (150) та ICTV (124). На СТБ моніторинг зафіксував 91 такий матеріал: канал піарив тих самих кандидатів, що й ICTV, але менш інтенсивно. В аналізованих випусках новин «1+1» за два місяці було 35 таких матеріалів, на 5-му каналі 12, на «112» — 7.

За підсумками двох місяців лідером із кількості піару в новинах став Петро Порошенко (161 матеріал). Найактивніше його піарили «Україна» (65 матеріалів), а також «Інтер» (32) і ICTV (29). Натомість на «1+1» протягом лютого й березня не вийшло жодного піар-матеріалу на користь Порошенка. Зате канал показав 9 матеріалів, що містили чорний піар, спрямований проти нього.

На другому місці щодо піару Юлія Тимошенко (142 матеріали). Її також найактивніше піарила «Україна» (42), а також ICTV (38), СТБ (32) та «Інтер» (27). Зовсім не було піару Тимошенко на 5-му каналі та «112».

Олександр Вілкул (116 матеріалів) піарився лише на трьох каналах — Україні (58), СТБ (35) та ICTV (23). Натомість «Інтер» видав в ефір три матеріали з чорним піаром проти нього.

«Кандидатом одного каналу» став Юрій Бойко: всі 75 піар-матеріалів на його користь вийшли на «Інтері». Прикметно, що канал «112», який активно просував «Опозиційну платформу — За життя» та Юрія Бойка в ток-шоу та студійних програмах, не піарив цього кандидата в новинах.

Хоч якими антагоністами під час цієї виборчої кампанії були групи Фірташа-Льовочкіна та Ахметова, а одному кандидату вдалося їх об’єднати — Олегові Ляшку. Із 74 піар-матеріалів на його користь 57 вийшли на «Україні», 17 — на «Інтері».

Головним майданчиком для просування Анатолія Гриценка стали телеканали Віктора Пінчука. ICTV за два місяці показав у головних випусках новин 20 піар-матеріалів на користь кандидата, СТБ — 19. Ще шість зафіксовано на «Україні». «1+1» часто запрошував Гриценка до студії ток-шоу «Право на владу», але піар-матеріалів на користь кандидата в новинах не робив.

Для Володимира Зеленського піар у новинах був далеко не основним інструментом просування під час виборчої кампанії. Із 29 матеріалів із ознаками замовності на його користь 18 вийшли на «1+1», п'ять на ICTV, по три на СТБ та «Україні».

Україно- і києвоцентричні новини

Майже три чверті матеріалів українських теленовин (72 %) присвячені подіям в Україні. 23 % — подіям за її межами, зокрема 2 % — російським. Іще 5 % — новини без географічної прив’язки.

Третина новин присвячена подіям, які відбуваються в Києві. З-поміж інших регіонів найбільше уваги приділяють Донецькій, Харківській, Львівській, Одеській та Луганській областям. Найменше — Хмельницькій, Криму, Сумській та Чернівецькій областям. Цікаво буде побачити, як ця картина зміниться після того, як новини (принаймні тимчасово — до початку парламентської кампанії) припинять висвітлювати регіональні вояжі кандидатів.

Підвищена увага до Донецької області пов’язана не лише з війною. Відносна більшість цих матеріалів виходила на каналі «Україна», значна їхня частина — піар доброчинності та бізнесу власника каналу Ріната Ахметова. Про Дніпро також найбільше згадок на «Україні», серед них чимало новин про агітаційні поїздки кандидатів у президенти.

Найбільшу увагу до Черкаської області виявляв канал «Інтер». У цьому регіоні розташований бізнес Дмитра Фірташа. Також частина черкаських новин «Інтера» — піар депутата-мажоритарника Сергія Рудика, для якого знаходилося місце в новинах навіть у висококонкурентний передвиборний період.

Натомість до Івано-Франківщині підвищену увагу проявляє «1+1», часто показуючи курорт «Буковель», що належить Ігореві Коломойському.

Новини політизовані й без Криму

Найбільше новин (31 %) на більшості каналів у ці місяці було присвячено українській політиці (зокрема й передвиборній боротьбі). Найбільш «політизованими» були новини «Інтера», ICTV та СТБ. Натомість «Україна» та «1+1» присвятили більше матеріалів соціальним темам. 5 канал, «112» та «Інтер» приділяв більше, ніж інші канали, уваги міжнародній політиці, а суспільний «UA: Перший» говорив про надзвичайні події стільки ж разів, скільки «1+1».

Про війну на Донбасі найбільше (17 % від усіх своїх новин) повідомляв 5 канал, найменше (5 % і 7 % відповідно) «112» та «Інтер». А ось увага до Криму всюди невелика: 1 % від усіх новин, а відносно більший показник — у суспільного мовника та ICTV. Натомість «Інтер», СТБ та «1+1» практично не цікавилися подіями на окупованому півострові.

Цікаво поглянути й на тип новин про війну на різних телеканалах. Загалом 41 матеріал із 71 — власні репортажі із зони конфлікту, а 30 — офіційна інформація від штабу Операції об’єднаних сил. Зовсім немає власних репортажів із фронту лише в СТБ, натомість у братнього каналу ICTV показник найвищий — 39 матеріалів. Найменше власних репортажів в новинах із зони конфлікту в «UA: Першого» (хоча Суспільне має філію на Донбасі) та каналу «112». «UA: Перший» і СТБ переважно поширюють офіційну інформацію про ситуацію на фронті.