– В Україні близько 17 млн домогосподарств, у яких експлуатується понад 23 млн телевізійних приймачів. Дві третини від цієї кількості є моделями телеприймачів застарілих конструкцій, якими технологічно неможливий перегляд загальнонаціональних телеканалів на 4–5-частотних діапазонах (470,0-862,0 МГц), відповідно до вимог Закону «Про телебачення і радіомовлення».

 

H.264 – це відеостандарт MPEG-4 AVC (Advanced Video Coding). У розділі «Розвиток основних технологій телерадіомовлення» частини ІІ «Плану (використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення» у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору України визначено: «З метою дотримання основних принципів, визначених цим Планом, встановлюється такий розподіл загальнонаціональних цифрових каналів: 3 канали – стандарт DVB-T (MPEG-2); 2 канали – стандарт DVB-T (MPEG-4); 1 канал – стандарт DVB-Н; 2 канали – стандарт НDТV».

 

– Національна рада вже третій рік проводить саме форматні конкурси, пропонуючи конкурсантам конкретний жанровий розподіл передач у складі програмного продукту. При цьому ми, перш ніж оголошувати конкурси, не лише вивчаємо інформаційні характеристики регіонів, але й часом проводимо соціологічні вивчення громадської думки, про що постійно розповідаємо на своїх щотижневих брифінгах для преси. Приклад цього – черговий конкурс, умови якого опубліковані в сьогоднішньому номері «Голосу України».

 

– Щодо квоти на наявність національного продукту в ефірі хочу зазначити, що можна дискутувати про її величини, але не варто ставити під сумнів її існування. Такі квоти існують у законодавстві багатьох країн Європи, навіть у тих, де немає проблем із обсягами національного продукту в ефірі. Показовий приклад – Франція (40%), захисту національно-культурних надбань якої ніщо не загрожує (на противагу Україні).

Інша річ – яке законодавче визначення терміну «національний продукт». Бо нині він чітко не окреслений нормативними актами, і ми в Національній раді зараховуємо до цієї категорії все, що забажали телерадіокомпанії. А отже, установка законодавства розмивається, про результати доводиться говорити з обмовками.

 

– Потужні передавачі середньохвильового діапазону насамперед використовуються для поширення програм Національної радіокомпанії України. За результатами перевірки Національної радіокомпанії України дотримання нею умов ліцензії та чинного законодавства, цими днями прийнято рішення про вилучення з ліцензії НРКУ 29 частотних присвоєнь у цьому діапазоні. На них оголошено конкурс із використанням у цифровому стандарті DRM, який дозволяє транслювати на одній частоті до п’яти програм достатньої якості. Нам нелегко було піти на цей крок, оскільки йдеться про головного державного мовника, але цим рішенням ми підтвердили, що вимоги закону – обов’язкові для всіх.

 

– Програми іноземного виробництва, в т.ч. й російського, присутні в багатоканальній мережі більшості провайдерів програмної послуги. Це свідчить про рівний доступ цих каналів до споживача. Критерієм підбору цих програм є їхня відповідність нормам чинного українського законодавства. Це, зокрема, виконання вимог законів «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про рекламу», «Про авторське право і суміжні права» тощо.

 

Національна рада вимагає, щоб усі без винятку програми потрапляли до плану конвертації лише за наявності угоди на її ретрансляцію. Саме в угоді сторони (виробник і провайдер) беруть на себе відповідальність щодо адаптації програми до норм вітчизняного законодавства.

 

Загалом, у нас присутні більше 150 іноземних телеканалів, серед яких значна кількість російськомовних. Якщо підсумувати – то законодавством України не передбачено адаптацію іноземних каналів за мовною ознакою. ТРО, які ретранслюють іноземні програми, зобов’язані адаптувати їх зміст до вимог чинного законодавства.

 

– Національна рада нижні частоти УКХ-діапазону своїми рішеннями переводить до резерву частот, до подальшого прийняття рішення щодо використання – враховуючи, що парк приймачів цього діапазону можна вважати відсутнім. Ми вивчатимемо можливість застосування цих частот для роздачі сигналу українського радіо до районних радіовузлів і поширення у проводових мережах.

 

– Рішенням Національної ради від 28 листопада 29 частотних присвоєнь СХ-діапазону оголошено на конкурс у цифровому стандарті DRM. Національна рада враховує досвід європейських країн щодо впровадження такого стандарту.

 

Цифровий стандарт Т-DAB застосовується у «телевізійному» спектрі радіочастот. Його впровадження можливе лише після переведення аналогових передавачів 6 ТВК – 12 ТВК на цифрове мовлення. Стандарт НD Radio діє у ФМ-діапазоні, має свої переваги, оскільки дозволяє на одній частоті передавати і аналоговий сигнал, і цифровий.

 

– Ми не виключаємо, що найближчим часом, з виникненням попиту, а також при масовому придбанні населенням мобільних терміналів, можливістю використання технологій прийому цифрових радіомовних програм в Україні з’являться організації, які будуть здійснювати мовлення або надавати провайдерські послуги з використанням цифрових технологій.

 

– Зазначення у рішеннях Національної ради можливої реорганізації мережі проводового мовлення є змушеним і обґрунтованим, насамперед тому, що цей вид розповсюдження програм з кожним роком зазнає різкого скорочення, хоча і зараз залишається досить доступним джерелом інформації і надійним засобом оповіщення населення за умов надзвичайних ситуацій, особливо в сільській місцевості та в окремих регіонах, зокрема, в Криму (Севастополь), Карпатах та інших.

 

Через технічну зношеність системи, велику вартість комплектуючих деталей до передавачів, що виробляються в Росії, та енергозатратність, через мізерне фінансування і неврегульованість абонентної плати загальнонаціональне державне радіомовлення ведеться в неповному обсязі. Необхідна невідкладна модернізація технічних засобів поширення загальнонаціонального державного радіомовлення.

 

Ефективною може бути тільки динамічна й постійна модернізація. Нелогічно, неекономічно, приміром, використовувати застарілі лампові передавачі «Дождь-2», електролампи для яких знято з виробництва і експлуатація яких узагалі технічно ускладнена та збиткова.

 

Продуктивний і перспективний напрям – перехід на нові технології, удосконалене передавальне обладнання (напівпровідники, цифрове мовлення за системами DRM, Т-DAB тощо).

 

На засіданні Національної ради 28 листопада 2007 року було розглянуто питання про створення робочої групи, яка спільно з Держтелерадіо та Національною радіокомпанією України має «намацати» шляхи вирішення проблем проводового мовлення.

 

– Ініціатива стосовно заборони вставок місцевих рекламних блоків зумовлена передусім тим, що проліцензовані загальнонаціональні та регіональні мовники мають дотримуватися умов ліцензій – як мережеві мовники. При цьому враховуються інтереси місцевих мовників, яким бракує фінансових засобів для існування та розвитку.

 

– Жодного неузгодження в положенні про Громадську раду нема. Там чітко зазначено, що організація – кандидат у члени Громадської ради надсилає у встановлені терміни до Національної ради відповідну письмову заяву кандидата, до якої додається інформація про склад засновників, органи управління, основні напрями та досвід діяльності у сфері інформаційних відносин.

 

У Положенні також сказано, що індивідуальні члени Громадської ради обираються за підтримки громадськості в порядку, визначеному Національною радою. Зрозуміло, коли певна особа матиме рекомендації відомих фахівців з телерадіоінформаційної сфери чи сама є відомою особистістю, Національна рада розгляне її кандидатуру.

 

– Не зрозумів, чому Ви наголошуєте на меншості українського (чи україномовного?) населення в Криму, у зв’язку з темою прав національних меншин. Так, і це гнітюча та несправедлива ситуація. З майже 80 телерадіокомпаній Криму немає жодної, в ефірі якої домінував би україномовний продукт. І цю ситуацію треба виправляти!

 

– Панове, я оцінив вашу підготовку до цієї чат-конференції. Але дозвольте висловити співчуття у зв’язку з тим, що вас, мені здається, не можуть зрозуміти і на телеканалі з логотипом «RU Music», інцидент з яким вам, судячи зі змісту запитань, дуже хотілося використати проти Національної ради. Адже ця телекомпанія визнала свою провину – навіть письмово та адміністративно (звільнення керівника)!

 

– Раджу звернутися безпосередньо на канал «Дизайн-ТВ». Адресу каналу можете дізнатись в прес-службі Національної ради.

 

– Юридична особа NTV World Limited зареєстрована і здійснює свою господарську діяльність відповідно до законодавства Республіки Кіпр. А саме: розповсюджує телевізійний канал «НТВ Мир» з використанням супутникового ретранслятора. Ця юридична особа не ліцензується, оскільки, згідно із Законом «Про телебачення і радіомовлення», в Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами.

 

«НТВ» не ліцензується Національною радою, оскільки не є вітчизняним мовником, хоча і заміщає рекламу через зацікавленість у розміщенні своєї програми на території України, а це є можливим лише за умови адаптації продукту до вимог певних законів України, зокрема, до Закону «Про рекламу».

 

– Національна рада оголосила конкурс на використання частот у цифровому стандарті DRM. Результати конкурсу дадуть можливість зробити загальні висновки щодо готовності галузі до переходу радіомовлення на цифру.

 

Враховуючи особливості розповсюдження електромагнітних хвиль, застосування стандарту DRM на СХ-хвилях дозволяє передавати сигнал на великі відстані, а отже, мовити для закордонного радіослухача. Разом із тим, застосовуючи певні технічні параметри розповсюдження сигналу, DRM стандарт дозволяє організувати локальне мовлення у містах з високою щільністю населення.

 

Національна рада зацікавлена у наданні радіослухачам якісного програмного продукту. Застосування того чи іншого цифрового стандарту на території України має вирішуватися на рівні Мінтрансу.

 

– Поняття «транзит» не передбачено законодавством України і не містить певних семантичних особливостей порівняно з «ретрансляцією».

Термін «ретрансляція» визначений статтею 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: під ретрансляцією розуміють прийом і одночасну передачу, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником. Цей термін визначений Європейською конвенцією про транскордонне телебачення.

 

– Компанія НТТ, що розповсюджує на Україні телевізійні програми «НТВ плюс», Національній раді невідома.

 

У Національній раді зареєстроване як суб’єкт інформаційної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група» (логотип: НТГ). Відповідно до договору, ТОВ «Нова телевізійна група» отримало право на розповсюдження телевізійних програм юридичної особи NTV World Limited на території України.

 

– Загалом з Вами згоден. «Кадети» на «Плюсах» – це поклоніння національній меншовартості. Але чому ж ми, українці, їх дивимося і наганяємо цій телекомпанії рейтинги? Адже проблема в тому, що «Студії «1+1» подобаються не російські кадети (на противагу майбутнім офіцерам української армії), а рейтинги українських телеглядачів.