Станом на зараз у Міністерстві культури немає жодної офіційноїзаяви чи звернення про конфлікт інтересів. Про це під час  брифінгу 20 серпня сказала Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України

«Наша мета, щоб оцінки давали професіонали. Не теоретики, а ті хто робив це роками і знають, що таке кошторис, сценарій, копродукція співфінансування. Але спільнота не безмежна. І таких людей в Україні не багато. І експертами і  аплікантами були одні й ті самі люди. Тому ми розробили систему запобігання конфліктів інтересів», - сказала міністерка.

 За її словами,  перед жеребкуванням організатори отримали заяви від всіх, хто заявив про конфлікт інтересів, і вони не могли бути обрані на другому етапі. Коли експерти виявляли додаткові конфлікти інтересів (дізнавались про знайомого режисера тощо), то вони додатково заявляли про конфлікт інтересів і не брали участь в оцінюванні цього проєкту.

«На пітчингу люди, які мали конфлікт інтересів не могли голосувати за проєкт, брати участь участь в голосуванні. Дехто виходив, коли обговорювали такі проєкти», - додала Тетяна.

Андрій Осіпов, голова Державного агентства України з питань кіно, сказав, що не вистачало опції, за якої експерти та заявники можуть подати заяву про потенційний конфлікт чи упереджене ставлення інтересів когось з експертів: «Конфлікт інтересів може бути як в плюс, так і в мінус». Тому це буде додане у наступному етапі «Тисячовесни».

«Постановою передбачено. Якщо після оприлюднення пропозицій щодо визначення переможців виявлено конфлікт інтересів, то комісія на окремому засіданні має проголосувати. Але наразі немає інформації про те, що конфлікт інтересів не був виявлений після голосування», - додала Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних

комунікацій та промоції української культури Міністерства культури

України.

Шеф-редакторка «Детектор медіа» Наталія Лигачова аналізуючи досвід  роботи журі «Честі професії» під час брифінгу сказала: «Люди можуть занижувати оцінки потенційним конкурентам». Другою небезпекою може бути тиск, коли експерти боятимуться входити до журі, щоб не посваритись з кимось за свою оцінку.

Ольга Россошанська, голова Державного агентства України з питань

мистецтв та мистецької освіти, у відповідь запевнила, що цей ризик розглядався: «Але ми сподіваємось на доброчесність експертів».

Тетяна Бережна додала, що наразі аналізуватимуть усі  зауваження від культурної спільноти. «Перелік експертів – це розпорядження Каміну. Люди, яких ми запросили, перевіряли і правоохоронні органи і різні міністерства. Ми спілкувались з представниками творчих секторів. Буде цікаво обирати експертів на наступний рік. Можливо ми вдамось до більш ширшого обговорення», - сказала Тетяна.

Також на брифінгу звертали увагу, що серед  переможців є ті, хто вже отримав грант від УК.Ф

 Ганна Красноступ сказала, що проєкти перевіряли, щоб не було подвійного фінансування.

 А Андрій Осіпов закликав повідомляти про такі факти: «Якщо ви вважаєте, що якійсь проєкт неправомірно визнаний переможцем. Якщо є ґрунтовні сумніви. Напишіть нам листа. Допис у ФБ не допоможе. Лист, надісланий у Міністерство культури буде розглянуло. Але наразі підстав для перегляду немає». За його словами, по одному з випадків триває службове розслідування, про результати якого розкажу наступного тижня.

У відповідь на запитання  про те чи будуть оприлюднені протоколи голосування Андрій Осіпов сказав: «Я мало знаю випадків, коли фінальне засідання експертів є відкритим. Візьміть будь-який світовий фестиваль. Воно закрите, щоб запобігти тиску та подальшим переслідуванням».Також він додав, що результати голосування  є промовистими:  «Протоколи ми не може опублікувати у повному вигляді. Це не передбачено законом. Але вони можуть стати підставою для перевірки всіх обставин».

Окрім цього, за словами Тетяни Бережної,  у міністерстві є заяви щодо порушень  авторських правах. «Це той факт, який встановлюється судом. Поки немає рішення суду ми нічого не вдіємо», - сказала Тетяна.

Нагадаємо, 3 квітня Міністерство культури та Офіс Президента  України запустили державну програму фінансування створення українського культурного продукту «Тисячовесна», яка через відкритий конкурс підтримає митців і креаторів.

Підтримку надаватимуть проєктам за сімома напрямами: ігрові фільми та серіали, документальні фільми та серіали, анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж.

Бюджет ініціативи становить 4 мільярди гривень.  Заявки на конкурс приймали до 28 травня, а публічна презентація проєктів запланована на серпень.

Наприкінці травня Кабмін затвердив перелік зі 120 експертів «Тисячовесни», які оцінюватимуть проєкти у сферах кіно, серіалів, музики, театру, візуального мистецтва, анімації, дитячого та цифрового контенту. Пізніше Мінкульт оновив перелік експертів. Кількість фахівців, які оцінюють проєкти, зросла до понад 180. Кожну заявку розглядали п’ять фахівців за десятьма критеріями. Команди, які набрали 60 і більше балів, представлять свої ідеї під час фінальних пітчингів, за результатами яких визначать проєкти, котрі отримають державне фінансування.

Загалом на участь у «Тисячовесні» надійшло 2634 заявки. Після технічного відбору до другого етапу конкурсу  пройшли 1227 проєктів. За напрямом «Візуальне мистецтво» експерти відібрали 136 проєктів зі 199, за напрямом «Перформативне мистецтво» — 217 проєктів з 282, у напрямку «Сучасна музика» етап експертного оцінювання успішно подолали 214 проєктів з 299, у категорії «Неігрові (документальні) фільми» — 241 із 355 проєктів, ігрових фільмів і серіалів експерти відібрали 290 з 405 заявок, а фільмів для дитячої аудиторії та анімації — 129 зі 170 заявок.

12 по 16 серпня в Івано-Франківську пройшов фінальний етап національної ініціативи з підтримки української культури «Тисячовесна». У результаті  були визначені 545 проєктів, які отримають державне фінансування.