Моя відповідь в дискусії, чому ефірні телевізійники масово прийшли на Тисячовесну: за легкими великими грошими. І це насправді через помилки правил Тисячовесни, адже організатори самі не розуміють різниці між виробництвом контенту для кіно, для ТБ і для соцмереж. На ТБ завжди розцінки і зарплатня були нижчі за кінематографічні. Укертелефільм і кіностудії платили виконавцям абсолютно різні гроші.

 В СКУ телевізійників довго не приймали взагалі - не кінематографісти. Потім все помінялося. Проте дещо залишилося при відборі на фінансування. На телесеріали держава виділяє лише 50% бюджету. Дебютантом може бути лише кінорежисер, що має відповідний диплом українського вишу. Обмеження в 50% бюджету має застосовуватися і на телефільми. Але в правилах Тисячовесни це не артикульовано.

 Специфіка авторського кіно взагалі не прописана, але компенсація з бюджету обіцяна - 100%. Документальні повнометражні фільми для кінотеатрів за правилами роботи кінотеатрів мають мати хрон. від 70 хв. Але навіть в законодавстві про кіно зараз написано, що повний метр - це від 52 хв. Проте це хрон. для ТБ, а не для кінотеатрів. Відповідно і плутинина з фінансуванням. Про продукт для ютьюба я вже взагалі не кажу. Його кошториси мають бути низькими, але фактично в Тисячовесні апліканти заклали великі бюджети і для контенту для соціальних мереж, ігноруючи ринок кінотеатрів, адже, звісно, апліканту легше пообіцяти велику аудиторію мереж, ніж спланувати вихід неігрового кіно в кінопрокат.

  Безумовно, все це помилки правил Тисячовесни, які треба виправляти. Взагалі, що мене особливо турбує: що буде робити Держкіно, якщо мінкульт і Тисячовесна переберуть на себе кіновиробництво?

 Що буде з законодавством про кіно, в яке пітчинги Тісячовесни абсолютно не вписуються? Тобто це новий етап і приклад хаосу держуправління, зокрема в галузі кінематографії. До чого це призведе? Як мінімум до розмивання державної підтримки галузі кінематографії. Кінематографістам будуть дорікати великими сумами на кіно, але це ж фактично не все на кіно. Фінансується екранний продукт, де кіно, на жаль, Попелюшка. Кіно, як відомо, за законодавством - галузь культури, і має підтримуватися державою, а ТБ і соціальні мережі відносяться до галузі медіа і працюють за ринковими правилами. Це ж елементарно!

 Джерело: фейсбук-сторінка Людмили Горделадзе