Минулого тижня експерти проєкту «Тисячовесна» визначили 545 проєктів, які отримають державне фінансування. На цю ініціативу спрямовано 4 мільярди гривень. Тож наступного року очікується бум виробництва українського контенту. І ключовим етапом цього процесу стане саме донесення цього продукту до своєї аудиторії.

«Ми можемо опинитись у ситуації, коли вперше за роки незалежності пропозиція не зможе дати ради з попитом виробників контенту. Це абсолютна фантастика», — сказала Катерина Янюк, модераторка дискусії «Майданчики дистрибуції мистецьких проєктів: як знайти свій», яка пройшла у межах фінального етапу «Тисячовесни» в Івано-Франківську. Розповідаємо про основні тези розмови.

Кінотеатри, недостатня кількість екранів і дистрибуція у диджиталі

Народний депутат, голова підкомітету у сфері кінематографа та реклами, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, представник фракції «Слуги народу» Павло Сушко сказав, що з осені у кінотеатрах щотижня буде виходити новий український фільм: «Після того як вийде у світ контент “Тисячовесни”, на одну дату ставатимуть 3—4 фільми».

Цю проблему бачить і Надія Коротушка, керівниця напрямку кінотеатральної дистрибуції Film.ua Group: «У нас розписані українські релізи по дистрибуції до кінця весни 2027 року. Часто бокс-офіс українського кіно зростає на другому вікенді. І лише почав проєкт зростати, як у кіно заходить інший український проєкт. Потрібно дотримуватися цього двотижневого терміну та якось домовлятися».

За її словами, в Україні мало кінотеатрів для такої кількості релізів, їм потрібна підтримка, а нам — нові майданчики для демонстрації фільмів. А Павло Сушко додав, що ці фільми побачать здебільшого у великих містах та обласних центрах, бо у маленьких містах і громадах узагалі немає екранів. Він вважає, що держава має поговорити з дистрибуторами, кінотеатрами, виробниками: «На мій погляд, потрібно дати пільги для тих, хто хоче будувати кінотеатри, можливо, частково покрити витрати на закупівлю обладнання. Пільги мають отримати ті, хто будуватиме кінотеатри у містах і громадах, куди ще не дійшло кіно».

Велика кількість екранів, на його думку, дозволить запустити кінобізнес, щоб можна було повернути гроші інвесторів, а державі й далі інвестувати у виробництво. Бо наразі кількість екранів недостатня, щоб повернути гроші у виробництво.

Окрім відсутності екранів, Надія Коротушка бачить ще одну проблему: частина українських фільмів знімається у схожих жанрах: «Вони візуально змішуються для глядача. Наприклад, у жовтні виходить фільм “Родичі”, а у нас 24 листопада виходить “Скажене Різдво”. Мені здається, що глядач може поплутати: і там, і там родичі, комедія».

А Павло Сушко переконаний, що держава також має повернути тих творців контенту, які виїхали за кордон: «Можливо, потрібно забронювати. Умови потрібно обговорювати, але і людей потрібно повертати».

Ольга Тищук-Вольська, керівниця Tyshchuk Digital HUB говорила, що окрім великих екранів дуже важливим інструментом дистрибуції є диджитал-платформи: «У кожного в залі є телефон. Якщо є черги в кінотеатрах, то точно не буде черги на ОТТ-платформах. А є ще найпопулярніша платформа — це ютуб. Ним користуються і в селах, і в маленьких громадах. Не кінотеатром єдиним».

Павло Сушко відповів, що це не зможе швидко повернути кошти з виробництва. Але Ольга додала, що наразі проблема російськомовного контенту у ютубі є дуже гострою: «Підлітки у ютубі споживають російський контент на території Україні». Саме тому ініціатива «Тисячовесна» для неї важлива саме тому, що вже у цьому році можна змінити цю ситуацію.

Фестивалі та пошук дистрибутора

Олекса Гладушевський, кінопродюсер, режисер, розказав про досвід свого кінофестивалю «Миколайчук Open», який із початку повномасштабної війни проходить у Чернівцях: «На таких фестивалях можна побачити фільми, які не мають дистрибюторів. Також це можливість поговорити про складні теми й побачити складні роботи». За його словами, під час фестивалів були випадки, коли фільми знаходили дистрибуторів. Так сталося з фільмом «Морена».

«Творці думали, що зробили триллер, але коли показали, то зал валявся і бився головою об сидіння від сміху. І вони зрозуміли, що в них випадково вийшла комедія. І вони переробили маркетингову стратегію», — розказав Олекса Гладушевський.

Під час кінофестивалю реакцію залу на фільм побачила компанія Film.ua і вирішила взяти стрічку на дистрибуцію. «Усе це було так погано, що аж добре. Ми вирішили взяти кіно у прокат і відірватися», — сказала Надія Коротушка.

Піратство

Катерина Янюк нагадала, що відповідно до дослідженння Gradus, 71% респондентів споживає російський контент. Вона цікавилася в учасників дискусії про їхнє ставлення до піратства: «Чи можемо ми змагатись у даркнеті? Як ви дивитеся на те, що і там має переважати україномовний контент?».

Утім, спікери дискусії говорили про захист прав на український контент. А Ольга Тищук-Вольська звернула увагу, що боротися з піратством потрібно на рівні провайдерів: «Але провайдери не зацікавлені у блокуванні піратських сайтів. Тому що вони у цій схемі отримують свої певні вигоди. Megogo і “Київстар ТБ” на 100% зацікавлені у тому, щоб боротися з піратами. Провайдери чомусь противляться. Якщо ми переконаємо їх це блокувати, то ця проблема у нас зникне, як у Європі. Там ви нічого не зможете подивитися на піратському ресурсі. І навіть якщо ви десь подивитеся, то вам прийде солідний штраф».

Маркетингова стратегія

Після етапу виробництва контент потребує промоції, маркетингу, щоб виграти у битві за увагу споживача. «Навіть мережа супермаркетів “Аврора” себе позиціює не як ритейл, а як сферу інтертейнменту. Людина приходить, купує якусь фігню недорого і щасливою вертається додому. Це наш конкурент», — каже Надія Коротушка.

Олекса Гладушевський додав, що важливо робити з фільму подію та запускати маркетинг ще на етапі підготовки до виробництва: «У мене був проєкт, коли ще реліз не відбувся, а всі думають, що він відбувся, бо був сильний маркетинг. І навіть думали, чи варто знімати, бо фільм може бути не дуже». Також він переконаний, що вдало може співпрацювати синергія видання книги, театральної вистави та кіно. «Якщо вистава стає подією, тоді твір має перспективу і в кіно. Після фурору книги й вистави Павлюка “Я бачу, вас цікавить пітьма”, кінотеатри боротимуться за цей фільм. “Конотопська відьма” так само спрацювала, зокрема через виставу», — сказав він.

Ольга Тищук-Вольська радила не недооцінювати інструменти соцмереж: «Важливо розуміти, хто твоя аудиторія. Якщо ви розумієте, для кого ви створюєте кіно, серіал, виставу, — приходьте у ті соціальні мережі, де є ця аудиторія. Для цього не потрібен великий бюджет. Але не потрібно заходити у всі соціальні мережі одночасно. Краще зробити ставку на тредс, інстаграм або тікток і завдяки коротким вертикальним відео, інфлюенсерам, які перебувають у цій соціальній мережі, залучити ту аудиторію, яка не дивиться класичну рекламу. Часто інфлюенсери це роблять безплатно, бо вони хочуть підтримати українську культуру. Це дає змогу з мінімальним бюджетом на маркетинг привернути увагу до свого мистецтва. Інша справа, коли взагалі немає бюджету на маркетинг».

За її словами, якісний контент грає ключову роль, але неможливо донести його до аудиторії без просування, бо і фільми Ноланда вимагають маркетингу.

Аудиторія

Надія Коротушка радила митцям одразу розуміти свою аудиторію, і можливо навіть заздалегідь радитися з дистриб’юторами. Як приклад згадала «Антарктиду» Антона Птушкіна: «Фільм розірвав український бокс-офіс. На це не сподівався і сам Птушкін. Він не хотів його навіть у прокат випускати. Але його змусили».

Олекса Гладушевський розказав про те, що фільм «Ну, мам» потрапив у свою аудиторію, тому що всі, хто його створював, були в темі: «Це при тому, що команда раніше не робила такі зворушливі теми. Вони зібрали божевільний бокс-офіс із фільму, який коштував недорого».

Павло Сушко радив проводити фокус-групи. Але представники індустрії поставилися до цієї ідеї скептично. Тому що на фокус-групи потрібні чималі бюджети й вони не завжди дають результат. Кінорежисер Іван Сауткін сказав, що найгірша реклама створена на основі фокус-груп: «Упевнений, що “Ти — космос” жодної фокус-групи не проводив. Фокус-групи позбавляють ідентичності».