Минулого тижня Міністерство культури відзвітувало про завершення періоду прийняття заявок на програму «Тисячовесна», що стартував одразу після її офіційного запуску 3 квітня, а днями провело офіційну презентацію підсумків першого етапу програми. Згідно з офіційним повідомленням на сайті міністерства, всього на конкурс було подано 2634 заявки. Розповідаємо, про що нам говорять перші опубліковані про це повідомлення, як довго триватиме технічний відбір заявок і хто їх оцінюватиме на наступному етапі.

За майже два місяці, що тривав період прийняття заявок на «Тисячовесну», команда міністерства культури й особисто міністерка культури, віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна проводили численні «адвокаційно-промоційні» зустрічі з представниками різних секторів культурної спільноти в регіонах.

«Останні два місяці збору заявок були дуже активними, — написала у соцмережах Тетяна Бережна. — Разом із командою провели офлайн та онлайн 26 подій: зустрічалися з культурними спільнотами, молоддю, представниками державних інституцій. Презентували “Тисячовесну”, відповідали на тисячі запитань, обговорювали ідеї, слухали пропозиції та зауваження. Постійно працювали над удосконаленням програми».

У результаті на конкурс надійшли 2634 заявок, із них за основними сімома напрямками:

• аудіовізуальні шоу та ролики для соцмереж — 554 заявки;
• ігрові фільми та серіали — 499 заявок;
• неігрові (документальні) фільми та серіали — 468 заявок;
• анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії — 236 заявок;
• сучасна музика — 337 заявок;
• візуальне мистецтво — 226 заявок;
• перформативне мистецтво — 314 заявок.

«Особливою гордістю» міністерка культури назвала показник дебютів, що склав близько 17%. Так, дебютами є 33% заявок у категорії ігрових фільмів і серіалів, 32% — в напрямку неігрових (документальних) фільмів, і 30% — у напрямку контенту для дитячої аудиторії, зокрема анімація.

Загальний фінансовий запит поданих заявок перевищує бюджет «Тисячовесни» в 4,8 раза.

Щодо активності заявників у різних регіонах країни офіційний сайт Міністерства культури, цитуючи Тетяну Бережну, пише: «Ми отримали проєкти з усіх куточків країни — від великих міст до невеликих громад. Особливо тішить, що станом на зараз маємо близько 17% дебютів серед заявок. Завдяки “Тисячовесні” проєкти-переможці зможуть отримати підтримку на реалізацію. Створюймо українське!», — написала Тетяна Бережна.

Наступний етап «Тисячовесни» — експертне оцінювання — стартує 17 червня і триватиме до 28 липня. На цьому етапі відбудеться комплексна оцінка поданих проєктів.

Розподіл заявок між експертами в кожному напрямі обіцяють провести у форматі відкритої трансляції. Кожен проєкт мають оцінювати п’ятеро експертів за десятьма критеріями, серед яких:

• відповідність поданого проєкту тематиці та конкурсу;
• відповідність кошторису творчому задуму;
• професійність команди;
• потенціал залучення аудиторії;
• художня та змістова цінність;
• оригінальність ідеї;
• суспільна значущість і потенційний вплив;
• інклюзивність, безбар’єрність і різноманіття;
• реалістичність реалізації;
• досвід команди у втіленні подібних проєктів.

Кожна заявка може набрати до 100 балів — окрім виставлення балів за визначеними критеріями, експерти також мають надати по кожному проєкту, який вони оцінюватимуть, письмовий коментар. При цьому механіка оцінювання досить специфічна: найвищий і найнижчий бали не будуть враховані, а результат кожної заявки на цьому етапі визначатиметься шляхом підрахунку середнього балу. Прохідний бал до наступного  етапу пітчингу — 60 балів.

За результатами експертного оцінювання буде сформовано перелік учасників, які продовжать участь у наступному етапі конкурсу — публічного пітчингу. Фінальні пітчинги відбудуться з 12 до 16 серпня. Учасники презентують проєкти експертам і конкурсним комісіям, які визначать переможців програми. Формат обіцяють досить стислий — 10 хвилин на презентацію одного проєкту та 5 хвилин на запитання й відповіді.

На цьому етапі експертні комісії оцінюватимуть уже інші критерії, а саме:

• креативність, чіткість і ясність публічної презентації проєкту;
• реалістичність практичного втілення проєкту;
• професійний потенціал і готовність творчої команди до реалізації проєкту;
• раціональність та узгодженість кошторису з публічною презентацією проєкту;
• міжнародний потенціал заявки.

Також для проєктів із категорії шоу та відео для соцмереж пітчингів не буде — переможців цього напрямку визначать одразу після другого етапу відбору.

З авторами проєктів, що успішно пройдуть усі етапи відбору, будуть підписані офіційні договори, і вже на вересень-грудень цього року заплановане отримання попередніх оплат і початок виробництва контенту за цими проєктами.

Проєкти оцінюватимуть понад 120 незалежних експертів (на презентації 11 травня також ішлося, що цей список ще доповнюється).

«Попереду багато роботи. Але вже зараз зрозуміло: Україна має неймовірну кількість потужних ідей, талановитих митців і команд, які готові формувати нове покоління української культури. Ми з командою вже в передчутті, скільки талановитих проєктів буде серед заявок. І скільки якісного українського культурного продукту ми побачимо в результаті!», — написала Тетяна Бережна у своїх соцмережах. 

До експертів, які відбиратимуть проєкти (а точніше, до принципу їхнього відбору) були суттєві питання ще на етапі оголошення про запуск «Тисячовесни». Нагадаємо, тоді Міністерство культури оголосило, що їх не обиратимуть за конкурсною процедурою, а запрошуватимуть напряму, «ґрунтуючись на їхніх професійних здобутках».

У результаті серед оголошеного списку експертів по всіх категоріях можна побачити як фахівців із великим досвідом і доведеною експертизою в своїй сфері, так і людей, чиї компетенції у ввірених їхній оцінці категоріях, м’яко кажучи, викликають сумніви. До прикладу, в категорії експертів, що оцінюватимуть категорію «Ігрові фільми та серіали», можна побачити психологиню, а в категорії «Сучасна музика» — очільницю ГО, що не має до музичної сфери жодного відношення.

Окремі запитання викликають і можливі конфлікти інтересів експертів «Тисячовесни»,  адже вітчизняне культурне середовище досить невелике і ґрунтується на персональних зв’язках (усі з усіма працюють, працювали, мали або мають конфлікти або певні персональні взаємини). І, попри озвучувану Міністерством культури можливість для експертів узяти самовідвід у випадку конфлікту інтересів, цей «персональний фактор» може все ж мати значний вплив на процес і результати голосування.

Ще одним важливим і чутливим моментом у контексті експертів програми є озвучений ще на етапі її запуску факт, що свою роботу вони виконуватимуть на громадських засадах. Нині, коли механіка всіх етапів відбору вже відома й можна оцінити обсяг роботи, що чекає на експертів, такий підхід міністерства виглядає ще більш контраверсійним, аніж на старті. Адже очікування, що багато годин фахової експертної роботи, а потім ще кілька днів «виїзної» роботи на серпневих пітчингах мають бути виконані експертами безплатно, насправді просто девальвує цінність експертної роботи в культурі (що б при цьому не декларувалося вголос).

Також викликом в історії з «Тисячовесною» залишаються досить стислі терміни, відведені на всі ключові її етапи. 55 днів на подачу заявок нині виглядають ще дуже непогано у порівнянні з 40 днями на експертне голосування (про 10 хвилин, відведені на презентацію одного проєкту на пітчингу, взагалі нема чого говорити — недарма організатори на презентації 11 травня акцентували, що готуватися до них заявникам варто вже зараз, і дуже ретельно).

Попри всі «вузькі місця» «Тисячовесни» її організатори, схоже, серйозно налаштовані не лише провести її за планом, але й зробити щорічною. Принаймні, саме про це говорив на  презентації 11 травня в Національній опері Володимир Зеленський, що особисто курує цю програму. «“Тисячовесна” — це безпрецедентна історія, — сказав президент Володимир Зеленський. — Це перша державна програма підтримки культури такого формату і такого масштабу. Важливо підкреслити, що це не разова акція. Я впевнений, що ця програма має стати щорічною. За наступні 5—10 років її роботи українська культура має отримати потужний імпульс і створити великий масив топового українського культурного контенту, проти якого буде безсила будь-яка ворожа машина пропаганди».

Уже зараз Міністерство культури та Офіс президента як співавтори програми «Тисячовесна» обіцяють допрацювати і вдосконалити її на наступний рік. Зокрема на презентації 11 травня йшлося про те, аби наступного року все ж включити до її напрямків «забуту» цьогоріч літературу.

Про які ще вдосконалення варто було б подумати вже зараз, дизайнуючи другий рік програми? Можливо, хорошим рішенням було б передати реалізацію програми більш профільній інституції (наприклад, Українському культурному фонду), оскільки робота з заявками та фінансування створення культурного контенту — не зовсім притаманна Міністерству культури робота, що забирає надзвичайно багато часу та людського ресурсу, що міг би бути спрямований на безпосередні завдання держуправлінця сферою — керування галуззю, реалізацію стратегії культури-2030 тощо.

Загалом наразі виглядає, що «Тисячовесна» входить у свій найскладніший етап — короткі 40 днів, відведені на експертне оцінювання, минуть дуже швидко, і за результатами цього етапу ми побачимо вже більш чітку картину того, які саме проєкти вступлять у справжній «бій» за 4 млрд грн на створення культурного контенту. А ще за пару тижнів після цього, коли переможці другого етапу відбору представлять свої проєкти на останньому етапі конкурсу, ми зможемо оцінити фінальний список проєктів-переможців. Якими буде їхня якість, фокус, тематика? Про що їх автори говоритимуть з аудиторією, та як зуміють реалізувати свої ідеї у досить стислі терміни, відведені на реалізацію проєктів? Чи спрацює тактика багатьох заявників подавати одразу декілька заявок, чи це, навпаки, лише збільшить навантаження на експертів, і заразом поставить під питання, чи зможе одна команда або інституція у разі виграшу реалізувати одразу кілька проєктів? Чи стане експертам сил і компетенцій якісно оцінити увесь масив та жанрове розмаїття заявок (до прикладу, чи умовний продюсер поп-музики впорається з оцінюванням заявки проєкту сучасної академічної музики)?

Викликів у авторів «Тисячовесни» та інституцій, на яких покладена їх реалізація, буде багато. Запитань до всіх етапів цієї програми — так само. Заявникам залишається схрестити пальці та чекати на результати експертного відбору, а всій культурній спільноті — пильнувати за процесом, аналізувати наступні кроки та сподіватися, що хиби «сигнальної» «Тисячовесни» все ж будуть враховані на майбутнє. Адже успіх цієї програми визначить не лише якість обраних проєктів, але й прозорість запропонованої процедури та адекватність правил, за якими її буде реалізовано.

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).