Як відбувається перевтілення комунальних медіа у публічні

Як відбувається перевтілення комунальних медіа у публічні

31 Травня 2024
2286
31 Травня 2024
09:00

Як відбувається перевтілення комунальних медіа у публічні

2286
В Україні 132 комунальних медіа, які мають перетворитися на публічні. Два з них завершують реформування.
Як відбувається перевтілення комунальних медіа у публічні
Як відбувається перевтілення комунальних медіа у публічні

В Україні, згідно з реєстром даних Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, 132 комунальних медіа. Це компанії, засновниками яких є органи місцевого самоврядування: міські та селищні, районні ради. Відповідно до закону «Про медіа», всі вони мають пройти реформу та перетворитися на публічні чи приватні медіа або закритися. Це потрібно для забезпечення незалежності медіа від влади.

Однак ця реформа поки що на паузі через воєнний стан. У законі йдеться, що реорганізація має розпочатись упродовж шести місяців після його завершення. Хоча це не забороняє комунальним медіа перетворюватися під час війни.

Що таке місцеві публічні медіа

Публічним медіа є, наприклад, суспільний мовник або медіа громад. Так само в законі передбачені місцеві публічні медіа. Тобто це все компанії, які не підпорядковуються органам влади, мають свою наглядову раду, яка гарантує незалежність і призначає керівника на конкурсній основі. А місцеві органи самоврядування, які залишатися засновниками місцевих публічних медіа, зобов’язані їх фінансувати. Тобто в ідеалі держава прагне створити умови для існування місцевих медіа, які працюватимуть для своїх громад та має на це спрямовувати кошти. При цьому медіа мають бути цілком незалежними та діяти в інтересах аудиторії, а не місцевої влади. На практиці місцеві ради, які раніше надавали фінансування компаніям (наприклад, через угоди щодо висвітлення своєї діяльності), очікують лояльності. І це є ключовою проблемою, яка гальмує цей процес.

У законі «Про медіа», що місцеві органи влади, які є засновниками, не мають втручатись у редакційну політику. Але при цьому мають забезпечувати фінансування для оплати праці, виробництва програм, сплати роялті за авторські права, оренду, обладнання, трансляції. Самі місцеві публічні медіа  не мають на меті отримання прибутку.

Але на свою роботу можуть залучати інші джерела фінансування, які будуть передбачені у статуті. А це можуть бути й надходження від реклами, і гранти тощо.

Такі медіа мають створювати програми про події та висвітлювати основні проблеми у своєму регіоні. Такого локального контенту має бути 50%. Також є вимога транслювати засідання місцевих рад.

Незалежність публічних медіа забезпечує Наглядова рада, вона створюється за схожим принципом, як у Суспільного мовника.

Щоб дати старт цьому процесу перетворень, Нацрада у жовтні 2023 року ухвалила документи, які потрібні для реформи комунальних медіа. Це типові статут, трудовий договір і порядок проведення конференцій громадських об’єднань, на яких мають обирати наглядові ради.

Хто з комунальних медіа готовий до реорганізації

Найбільше комунальних медіа зареєстровано у Львівській (16), Вінницькій і Луганській (по 13), Київській (11), Черкаській і Донецькій (по 9), Запорізькій (8) і Харківській (7) областях. У решті областей їх менше, наприклад у Житомирській, Миколаївській та Рівненській областях — лише одне комунальне медіа. А у Кіровоградській і Тернопільській по два.

Як повідомила «Платформа прав людини», за рік дії закону «Про медіа» жодне місцеве публічне аудіовізуальне медіа не було зареєстроване. Однак, за інформацією Національної асоціації медіа, телекомпанія «Міг» із міста Южного перша подала заявку та стала учасницею спеціального проєкту НАМ із реформування комунальних медіа. 29 березня 2024 року Южненська міська рада прийняла рішення про зміну назви медіа TvMig Yuzhny та про новий редакційний статут. Ще вісім медіа перебувають на етапі узгодження документів з органами місцевого самоврядування з метою реформування.

Пілотний проєкт НАМ

Це відбувається в межах пілотного проєкту Національної асоціації медіа. 15 учасників НАМ є комунальними медіа. Тому асоціація вирішила відібрати на конкурсі учасників для пілотного проєкту та надати повний супровід і підтримку трансформації (з компаніями мали працювати юристи, спеціалісти з бухгалтерського та податкового обліків, консультанти з програмування тощо). Конкурс був оголошений у 2023 році, однак на початку 2024 року НАМ продовжила відбір. Планувалося, що потрібно буде шість місяців, щоб перебудувати медіа згідно з вимогами нового закону.

Як розказала виконавча директорка асоціації Катерина М’ясникова, на конкурсі були відібрані десять компаній у різних областях України. це і телеканали, й радіо. Деякі редакції чекають на результат пілотного проєкту. Найбільшою проблемою зараз є неготовність органів місцевої влади.

«У цілому ми отримали близько 20 заявок у двох конкурсах. Як для початку реформи це, за нашими оцінками, непоганий результат, адже це більш як 15% від загальної кількості компаній, які мають пройти через трансформацію. Проте ми також побачили, що для багатьох медіа перепоною є неготовність органів місцевого самоврядування частково до якісних перетворень», — сказала Катерина. За її словами, завдання «максимум» для асоціації — щоб усі комунальні медіа стали публічними. Бо інакше їм доведеться стати приватними або закритися.

Для першого шляху потрібен інвестор і в цьому є свої ризики.

«Тож громада може втратити своє медіа — джерело інформації про те, що відбувається у місті. Та ми розуміємо, що сьогодні для нас найбільшим викликом є не робота з редакцією медіа, а робота з його власниками. Першочергове завдання — це пояснити реформу місцевим радам і депутатам, оскільки однією з причин, чому реформування відбувається повільно, є те, що місцеві депутати не розуміють, для чого фінансувати підприємство, яке вони не контролюватимуть. Тому для нас нині є принципово важливо, аби всі, хто бере участь у реформуванні, розуміли мету реформи та результати, що мають бути досягнуті», — розказує Катерина.

«Детектор медіа» запитував про бюджети, які місцеві медіа отримують на рік від органів влади. Однак Катерина М’ясникова сказала, що середні цифри назвати неможливо, бо все залежить від розміру самого міста та від того, які воно має надходження до місцевого бюджету. Але при цьому у 2023-2024 роках усі комунальні компанії, які є учасниками НАМ, отримали значно менші бюджети на роботу. «У зв’язку з тим, що надходження до місцевих бюджетів скоротили й частину місцевих податків перенаправлено на потреби армії, місцева влада оптимізує витрати й найчастіше скорочують саме бюджети комунальних медіа», — додає Катерина.

Окрім фінансування від місцевої влади, як уже йшлося, публічні медіа зможуть монетизуватись із реклами та грантів. Звісно, місцевий рекламний ринок зараз сильно впав. До того ж у законі «Про медіа» передбачені обмеження в обсязі реклами для публічних аудіовізуальних медіа. Багато локальних мовників намагаються отримати грантове фінансування. Втім, не всі мають досвід успішної грантової історії. Особливо, якщо у засновниках — представники влади.

«Якщо засновником медіа є орган влади, це створює певні обмеження. Саме тому, допомагаючи комунальним медіа сьогодні пройти процес трансформації, ми віримо, що вони надалі будуть цікавішими для донорських організацій. Разом із тим, міжнародні організації сьогодні дуже ретельно обирають тих, хто отримає від них фінансову підтримку, оскільки попит на неї дуже великий. І тільки високі професійні стандарти, за якими працює компанія, а також якісна підготовка до написання грантової заявки, виконання усіх вимог, детальна звітність можуть стати запорукою для тривалої іноземної підтримки», — каже Катерина М’ясникова.

Два перші успішні приклади реформи

Серед перших успішних прикладів НАМ на шляху реорганізації у публічні медіа — дві компанії. Перша, як уже йшлося, ТРК «МІГ» із Южного (компанії 27 років, її заснувала Южненська міська рада). А друга — ТРК «Лозова» з Харківщини (компанії 25 років, її заснувала Лозівська міська рада).

Як розказала очільниця «МІГ» Ольга Годовенко, комунікація із засновниками не була легкою: «Перш ніж прийти до засновника, ми готувались і мали консультації з юристами НАМ. Тому в мене були аргументи й обґрунтування доводити необхідність такої реорганізації. Тому що багато депутатів і представників виконавчої гілки влади знають проблеми комунальних підприємств».

За її словами, багато колег бояться ставити питання про перетворення у публічне медіа, бо депутати вирішать закрити підприємства. «Ці побоювання мають місце. Але для того, щоб їх підтвердити чи спростувати, потрібно лише розпочати цей процес. Мушу визнати, що у нас депутати Южненської міської ради проявили зацікавленість, щоб вивчити це питання. І їх рішення було на основі тих аргументів, які ми наводили. На депутатах зараз лежить велика відповідальність, бо питання реформування — це не питання однієї громади, це загальнонаціональне та міжнародне питання. Якщо очільники місцевих каналів вивчать це питання, зрозуміють, у чому їхня місія та донесуть це до депутатів, долучать юристів, народних депутатів, то я не думаю, що місцеві ради будуть схильні закрити медіа», — додала вона.

За словами Ольги, для побудови демократичного суспільства потрібні локальні медіа, щоб інформація була доступна для певних громад. Інакше туди зайде російське ІПСО: «На сьогодні ми маємо війну, бо російський контент мав більше впливу на свідомість людей, ніж українські медіа. Тому ми маємо це змінювати, щоб через 20–30 років уже не мати такої проблеми, яку ми мали у 2014 році».

Уже прийнятий новий статут «МІГ». Однак через технічну помилку його реєстрація у ЦНАП затрималася. Після її усунення компанія планує отримати від податкової підтвердження статусу неприбутковості. Згідно з законом, підприємство має бути неприбутковим. А далі подаватимуться документи до медійного регулятора та розпочнеться процес створення Наглядової ради.

«Міг» має програму підтримки від засновника — Южненської міської ради — на три роки. «Фінансування нашої підтримки охоплює заробітну плату, комунальні послуги, оновлення обладнання. Тому в плані фінансування нічого не зміниться. Збільшити заробітну плату ми не зможемо поки що. Бо зараз відеооператор отримує у нас заробітну плату з преміями 8 тисяч. Це катастрофа до війни, а після війни — тим паче. У нас дуже великий дефіцит кадрів», — сказала Ольга Годовенко.

Втім, у статуті компанії передбачена монетизація завдяки рекламі, грантовим коштам тощо.

ТРК «Лозова» також є учасником пілотного проєкту. Компанія вже отримала підтвердження статусу неприбутковості у податковій і, схоже, стане першою місцевою компанією, яка пройшла процес реформування у публічне аудіовізуальне медіа.

Ярослава Дубіна, виконувачка обов’язків директорки КМП ТРК «Лозова», розказала, як тривав цей процес. «Ми пояснили нашому засновнику, Лозівській міській раді, що цей процес невідворотній. Бо якщо ми хочемо зберегти телекомпанію з 25-річною історією, то рано чи пізно доведеться реформуватися. Ми наголошували на тому, що після втілення реформи ми станемо ближчими до аудиторії та європейських стандартів. Пояснювали, що після реорганізації відкриється багато перспектив. Ми зможемо освоювати гранти. Депутати зацікавились і підтримали нас».

Перед тим як подаватися на конкурс для участі у пілоті НАМ, компанія отримала підтримку від засновника — затверджену програму підтримки на три роки. Зараз фінансування від міської ради — єдине джерело, яке використовує компанія. На рік фінансування складає 2,8 мільйона.

На процес реформування ТРК «Лозова» вплинуло й те, що довелося змінювати правову форму, щоб вона відповідала нормам законодавства. А також компанія пережила ворожий обстріл, який пошкодив обладнання. Це сталось у березні.

«На два тижні ми втратили мовлення, тому на його відновлення кинули всі сили. Але зараз ми продовжили процеси реорганізації», — розказала Ярослава.

Зараз «Лозова» працює над створенням наглядової ради, яка зможе провести конкурс і призначити директора. Документи в Нацраду вже подали.

Ілюстративне фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2286
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду