У проєкт змін до профільного закону «Про медіа» не вносились правки щодо регулювання платформ, у тому числі й телеграму. Про це 26 березня під час круглого столу «Вдосконалення Законів України “Про медіа” та “Про рекламу”» розповіли учасники робочої групи, яка працювала над змінами до закону.

Модератор заходу, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін, згадав, що питання регулювання зачіпає законопроєкт депутата від фракції «Європейська солідарність» Миколи Княжицького, щодо якого регулятор має свою «візію».

«Це тема більш хайпова, тут більше хайпу, ніж експертної дискусії. Вона потребує обговорення. Але питання не лише в телеграмі, а щодо інших платформ. Має бути єдиний підхід. Є декілька складових: контентна, технічна та технологічна», — сказав Бурмагін.

Максим Дворовий, голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки», додав, що при роботі над законом «Про медіа» не було завдання розглядати регулювання телеграму: «Це окремий трек Міністерства трансформації, яке буде відповідальним за євроінтеграцію, яке включає і медіа, і цифрові послуги. Наразі є сирий драфт законопроєкту, який буде обговорюватися з Брюсселем, погоджуватись тощо».

Як уже повідомляв «Детектор медіа», Міністерство цифрової трансформації за підтримки USAID та ГО «Лабораторія цифрової безпеки» вже розробило першу версію законопроєкту про регулювання платформ. Майбутній закон має імплементувати міжнародні документи: Digital Services Act та Digital Markets Act.

Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль нагадав, що Telegram не реагує на звернення регулятора. Також, за його словами, нещодавно YouTube на звернення Нацради відповів, що  них вистачає власної регуляції, а Х — що позначить ресурси Кремля, однак не закриватиме їх. «Без бажання труби бути регульованою труба не буде регульована. Єдиний спосіб — примус. Соціальні мережі — величезні бізнеси. Ми не проти регулювати», — сказав Валентин Коваль.

А Олександр Бурмагін звернув увагу на те, що навіть блокування телеграму — дуже непростий сценарій: «Це можна зробити, встановивши чорні коробочки у кожного провайдера. Це ті технології, які дають можливість читати особисту пошту. Таке застосовується у таких країнах як Китай».

Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва додала, що у питаннях регулювання телеграму потрібно зважати на євроінтеграцію. І першочергово необхідно імплементувати Digital Services Act та Digital Markets Act. І будь-який новоприйнятий закон має відповідати цим актам.

«Якщо ми намагатимемось сформувати регулювання до того часу, як воно буде прийняте  в європейському просторі, нам доведеться переписувати закон. Тому питання телеграму — це не питання єдиної платформи. Це не стільки питання фреймування цієї платформи в загальний простір України, скільки фреймування цього всього у простір ЄС. У нас є інтеграційні зобов’язання. Питання технічного блокування. Застосунки — це комунікація з Apple, Google тощо. Якщо ми хочемо якісний механізм імплементації. Якщо ми закриємо вебверсію, то нічого не зробимо з застосунками. Я не впевнена, що це питання можна вирішити законопроєктом, підготовленим під одну єдину платформу», — сказала Авдєєва.

Нагадаємо, Digital Services Act та Digital Markets Act стали відповіддю на виклики, пов’язані з появою таких гігантів-монополістів як Apple, Meta (Facebook, Instagram), Alphabet (Google, YouTube), Amazon і Microsoft. Тому в ЄС вирішили створити уніфіковані правила для гравців на його ринках і запобігти поширенню протиправного контенту. Основним гаслом DSA можна назвати «все, що заборонено офлайн, має бути забороненим онлайн». А основним гаслом DMA можна назвати рівні умови для розвитку інновацій і конкурентоспроможності через регулювання онлайн-платформ. Система в Європі вступила в дію з лютого 2024 року, коли набув чинності акт.